Войти
Закрыть

Топокарта. Читання та практичне використання топографічних карт

8 Клас

Топокарта. Топографічна карта — загальногеографічна карта великого масштабу (1 : 200 000 і більше), на якій детально зображено невелику ділянку земної поверхні. Така карта має незначні спотворення. Топографічна карта є універсальною географічною картою. З неї можна отримати інформацію про рельєф місцевості, геодезію, гідрографію, склад ґрунту, рослинність, об’єкти господарства й культури, відомості про дороги тощо. Її повнота й точність дають можливість вирішувати різного роду технічні завдання, проводити необхідні будівельні розрахунки, проектувати різні об’єкти. Крім того, це прекрасний путівник: за топографічною картою ви зможете легко просуватися наміченим маршрутом. Пригадайте, де ще використовують топографічні карти. Мова графіки — найлаконічніший спосіб передавання інформації. Кожний аркуш топографічної карти містить певний обсяг інформації про зображену місцевість. Адже для того щоб охарактеризувати ділянки місцевості на аркуші карти з масштабом 1:100 000, потрібно в середньому майже 200 000 слів. Текст опису займе приблизно 400 сторінок книжки звичайного формату. Створення міжнародної мільйонної карти світу. Топографічна карта світу складається з багатьох аркушів. Поділ карти на аркуші називають розграфленням, а прийняту систему позначення аркушів — номенклатурою. Номенклатура залежить як від масштабу карти, так і від географічного розміщення (за географічною широтою та довготою) зображеної території....
0 Переглянути

Навчальні карти, атласи. Національний атлас України. Електронні карти. Геоінформаційні та сучасні навігаційні системи. Картографічні інтернет-джерела

8 Клас

Навчальні карти, атласи. Карти — джерело знань про навколишній світ. З карти легко отримати різнобічну інформацію про різні території, про явища й об’єкти реального світу. У класифікації карт за призначенням особливе місце посідають навчальні карти, завдання яких не тільки пояснити та доповнити підручник, а й стати самостійним джерелом інформації в процесі вивчення географії, історії та інших дисциплін. Навчальні карти бувають паперові, електронні й інтерактивні. Пригадайте, що називають географічним атласом. Систематизоване зібрання географічних карт, тематично пов’язаних і узгоджених між собою, називають географічним атласом. Окрім карт, атлас містить текстову частину, діаграми, графіки, таблиці тощо. Як і географічні карти, атласи класифікують за просторовим охопленням, змістом і призначенням. Найповнішу характеристику компонентів природи, економіки, населення, екології надають комплексні атласи. Усі шкільні атласи є комплексними, бо складаються із загальногеографічних і тематичних карт....
0 Переглянути

Способи зображення географічних об’єктів і явищ на картах. Класифікація карт

8 Клас

Картографічна генералізація. Географічна карта — зменшене узагальнене зображення земної поверхні, виконане за допомогою умовних знаків і побудоване в певній картографічній проекції. На карті, навіть великого масштабу, неможливо детально передати всі елементи місцевості. Отже, потрібно вибрати з-поміж них найголовніші й найтиповіші. Відбір елементів, їх узагальнення й вибір головного для зображення на карті називають картографічною генералізацією. Генералізацію завжди здійснюють з урахуванням масштабу та призначення карти. Завдяки генералізації на карті немає несуттєвих при цьому масштабі деталей місцевості, підкреслюються основні географічні особливості. Відповідно до вимог картографічної генералізації розробляють умовні позначення для карт (мал. 6). Умовні позначення. Знаковість — одна з основних особливостей будь-якої карти, те, що відрізняє її від інших джерел географічної інформації: від аеро- та космічних знімків, текстів, таблиць, макетів. Умовні позначення на карті — графічні символи й знаки, якими на картах позначають розташування різних об’єктів і явищ, а також їх якісні й кількісні характеристики. Умовні позначення можна поділити на чотири групи: контурні, значкові, лінійні та пояснювальні....
0 Переглянути

Зображення України в картографічних творах. Елементи карти, картографічні проекції та види спотворень на географічних картах

8 Клас

Зображення України в картографічних творах. Дата створення першої карти невідома, хоча є багато документів, які свідчать про існування карт на різних етапах географічного пізнання Землі. На території сучасної України знайдено до 10 картографічних зображень періоду кам’яної доби. Зокрема, у 1966 р. під час розкопок на березі р. Росави поблизу с. Межирічі Канівського р-ну Черкаської обл. був знайдений малюнок на уламку бивня мамонта. На ньому зображено план місцевості, позначено річку, рослинність (кущі, ліс), житло. Це найдавніша пам’ятка картографії на території України: її створено приблизно 13 тис. років тому. Найдавнішою картою частини сучасної території України є карта узбережжя Чорного моря (від м. Варни до м. Керчі) із грецькими написами, зображена на щиті римського воїна. Ця карта вважається найдавнішою картографічною пам’яткою античної доби у світовій картографії. В епоху Київської держави картографічні відомості про територію сучасної України знаходимо в працях іспанського монаха Беатуса (776), арабського географа аль-Ідрісі (1154), на Ербсторській і Герфордській картах світу (XIII ст.), портоланах Чорного моря (високоточних середньовічних навігаційних морських картах XII-XVIII ст.). Переписувачі «Географії» давньогрецького вченого К. Птолемея створили перші схематичні карти території між Віслою й Доном, на яких приблизно позначені річки, гори (Карпати), височини. Ці карти надруковані в ульмських виданнях 1482 та 1486 рр. під назвами «Восьма карта Європи» (Європейська Сарматія) та «Друга карта Азії» (Азійська Сарматія). Вони друкувались у всіх перевиданнях «Географії» (до 1730 р.). За браком географічної інформації їх прикрашали художніми малюнками: у морі зображували морських тварин, кораблі; у пустелях і лісах — диких звірів; обжиті території позначали фігурами людей....
0 Переглянути

Географічні відомості про територію України в минулому. Сучасні географічні дослідження

8 Клас

Географічні відомості про територію України в минулому. Перші описи території України з’явилися ще в античний період. Ми знаходимо їх у працях Геродота, Гіппократа, Страбона, Клавдія Птолемея та ін. Твори вірменських, арабських, перських учених VII-IX ст. містять описи природи Криму та півдня України. Важливі географічні відомості є в літописах періоду Київської держави, зокрема в «Повісті минулих літ». У Київському літописі (1187) уперше згадується назва Україна в межах Переяславської, Київської і Чернігівської земель. Перші карти української території були видані в 1482 р. разом з «Географією» Птолемея. Дослідження Геродота. У V ст. до н. е. давньогрецький учений Геродот у своїй праці «Скіфія» описав природу півдня України й життя скіфів, які там проживали. Геродот народився в малоазійському м. Галікарнасі, однак через політичні обставини змушений був залишити рідне місто й оселитися на о. Самос. Майже десять років він присвятив мандрам. Відвідав країни Передньої Азії, Єгипет, острівну й материкову Грецію, Македонію, Фракію, а також Північно-Західне Причорномор’я — Ольвію. Останні роки життя провів у м. Фурії (Південна Італія). Помер у м. Афінах. Четверта книжка Геродота містить опис природних умов Північного Причорномор’я, відомості про етногеографію Скіфії та сусідніх земель, походження скіфів, участь у походах, звичаї скіфських і нескіфських народів, їхні релігію, побут, імена скіфських царів. Від Геродота ми дізналися про самоназву цього народу - сколоти, бо скіфами їх називали давні греки. Достовірність багатьох свідчень Геродота підтверджують інші писемні археологічні джерела....
0 Переглянути

Об’єкти вивчення й методи досліджень фізичної та суспільної географії України. Джерела географічної інформації

8 Клас

Об’єкти вивчення фізичної та суспільної географії України. Об’єктами вивчення сучасної географії України є природа нашої держави — частина географічної оболонки планети, населення країни та його господарська діяльність. Географію поділяють на фізичну й соціально-економічну (суспільну). Фізико-географічні науки вивчають географічну оболонку та її складові, зокрема рельєф, клімат, води суходолу й Світового океану, ґрунти, рослинність і тваринний світ. Предметом фізичної географії України є вивчення закономірностей її рельєфу, клімату, розміщення корисних копалин, внутрішніх вод, ґрунтів, поширення рослинності та тваринного світу. Суспільно-географічні науки досліджують територіальну організацію суспільства: населення, економічну, соціальну та політичну сфери. Ці науки поділяються на окремі галузі, кожна з яких має свій об’єкт дослідження. Дискусійний клуб Наскільки важливі знання з фізичної та суспільної географії для кожного з вас і суспільства загалом? Географія України вивчає природне середовище й територіальну організацію суспільства в межах країни, зокрема природні зони й інші природно-територіальні комплекси. Отже, географія України досліджує проблеми сьогодення: взаємозв’язок суспільства й природи, виникнення та загострення екологічних проблем у державі тощо....
0 Переглянути

Терміни і поняття

8 Клас

Агломерація — скупчення міських поселень, об’єднаних інтенсивними виробничими, транспортними, культурно-побутовими та іншими зв’язками. Азональність — поширення певних природних явищ незалежно від зональних особливостей території. Акліматизація — пристосування до нових умов існування. Антициклон — область високого тиску в атмосфері. Атмосферний фронт — перехідна зона між двома різними за фізичними властивостями повітряними масами, що характеризується різкою зміною температури, вологості та атмосферного тиску. Басейн — частина суходолу, із якої відбувається природний стік води в річку (річкову систему) підземних вод. Безробітні — особи віком 15 років і старше, які у визначений період не мали роботи, займалися її пошуками й були готові взятися за неї. Витрата води — показник річкового стоку за одиницю часу. Водний режим — регулярні зміни рівня та витрат води в річках. Географічне положення — положення географічного об’єкта на поверхні Землі щодо інших об’єктів, що мають на нього безпосередній або опосередкований вплив. Ґрунт — верхній тонкий шар земної кори (від десятків сантиметрів до 2—3 м), що має особливу властивість — родючість; ґрунт є результатом перетворення поверхневих шарів земної кори під спільним впливом води, повітря та організмів. Демографічна криза — процес дуже повільного зростання населення або відсутність його зростання. Демографічна політика — система державних (економічних, політичних, правових, культурних) заходів, спрямованих на регулювання демографічних процесів. Демографічний вибух — швидке зростання населення окремих країн і світу в цілому в результаті значного перевищення народжуваності над смертністю. Діаспора — частина народу, що живе за межами країни свого походження, своєї історичної батьківщини. Економічно активне населення — частина трудових ресурсів, яка пропонує свою робочу силу для виробництва товарів і надання послуг у суспільному господарстві....
0 Переглянути

Зайнятість населення в Україні

8 Клас

Кожна нація має власний менталітет — особливі, типові риси, які впливають на поведінку в суспільстві, родині, на продуктивність праці. Менталітету українців властиві поєднання нестримного прагнення особистої незалежності й толерантного ставлення до поглядів інших людей, любов до землі, сумлінність у праці. 1. Трудові ресурси та економічно активне населення України. В Україні працездатними вважаються чоловіки і жінки віком від 16 до 59 років (з урахуванням поступового підвищення пенсійного віку жінок). Отже, основу трудових ресурсів становить населення середнього віку. При цьому молодь до 20 років переважно навчається і не виходить на ринок праці. Як і в більшості сусідніх держав, кількість трудових ресурсів в Україні за останні 20—25 років зменшилася. Це насамперед пояснюється депопуляцією. Також для України характерним є збільшення середнього віку населення. Крім природних чинників на це впродовж певного періоду негативно впливала міжнародна міграція. Така ситуація приводить до формування несприятливої вікової структури трудових ресурсів і впливає на їх якість: із віком люди стають менш мобільними, неохоче змінюють спеціальність і місце роботи, частіше хворіють. Це створює певні перешкоди для запровадження новітніх технологій і відповідної перекваліфікації працівників....
0 Переглянути

Трудові ресурси

8 Клас

Світовий досвід показує, що навіть у тому випадку, коли країна не має значних природних ресурсів, вона може досягнути успіхів у розвитку економіки й підвищенні рівня життя. Запорукою цього є населення, яке має високі людські та професійні якості. Прикладом такої країни може бути Японія. За відсутності значних родовищ корисних копалин, обмеженості земельних і водних ресурсів ця країна стала одним зі світових лідерів. 1. Трудові ресурси. Трудові ресурси — це частина населення країни (регіону), яка має необхідні для трудової діяльності освітній, професійно-кваліфікаційний рівні, фізичний розвиток і стан здоров’я. Їхня кількість і якість має велике значення для розвитку господарства країни. Головним критерієм для розрахунку кількості трудових ресурсів є вік. У міжнародній статистиці працездатним вважається населення віком від 15 до 65 років. Однак у кожній конкретній державі межі працездатного віку встановлені законом. У цілому верхня межа працездатного віку визначається середньою тривалістю життя та фінансовими можливостями держави для забезпечення населення пенсіями. Зазначимо, що ресурс робочої сили також становлять пенсіонери й підлітки, які зайняті в господарстві. Важливими характеристиками трудових ресурсів є не тільки їхня кількість та вікова структура, а й рівень освіти та кваліфікації. Стрімке зростання вимог до цих характеристик обумовлене науково-технічним прогресом. Сьогодні трудовими ресурсами краще забезпечені високорозвинені країни, адже саме в них найбільшою є частка населення середньої вікової групи. Проте це не єдина перевага таких держав: їхні трудові ресурси мають високий рівень загальноосвітньої та спеціальної підготовки....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 241 242 243 244 245 246 247 248 249 ... 452
Назад

Навігація