Войти
Закрыть

Транснаціональні корпорації

9 Клас

У сучасному світовому господарстві виробництво стає все менш пов’язаним з економічною діяльністю однієї країни. Нам усім добре відома продукція компаній «Кока-Кола» або «Нестле», автомобільні заправки «Шелл» та ресторани швидкого харчування «Макдональдс». Це приклади особливих підприємств — транснаціональних корпорацій, для яких в умовах глобалізації сферою економічної діяльності стає весь світ. 1. Транснаціональні корпорації та їхні особливості. Транснаціональні корпорації (ТНК) — великі промислові компанії, які мають виробничі підрозділи в багатьох країнах світу. Іншими словами, ТНК — це сукупність підприємств (дочірніх фірм), розташованих у різних країнах світу й підпорядкованих материнській компанії. На відміну від звичайних великих підприємств, ТНК переміщують за кордон не товар, а сам процес виробництва, поєднуючи його із закордонною робочою силою. Країну або компанію, яка вкладає матеріальні та інтелектуальні цінності (інвестиції) в розвиток інших підприємств із метою отримання прибутку, називають інвестором, а її діяльність — інвестиційною. У сучасному світі ТНК виступають джерелом іноземних інвестицій. На економічну діяльність ТНК припадає понад 50% світового виробництва, щонайменше 75% світової торгівлі та міжнародної міграції капіталу, понад 80% міжнародного обміну технологіями. Прибутки від продажу продукції таких компаній можуть перевищувати річні бюджети великих країн. В останні роки ТНК стали основним структурним елементом економіки багатьох країн, важливим чинником їхнього економічного розвитку....
0 Переглянути

Сучасне світове господарство

9 Клас

Світове господарство є системою, яка постійно розвивається. На сьогодні у світі посилюються взаємозв’язок і взаємовідносини національних економік. Кожній країні потрібен доступ до світового ринку, але в умовах потужної міжнародної конкуренції це непросте завдання. Тому для сучасного періоду міжнародного економічного розвитку характерне широке залучення країн у міжнародні організації, утворення різноманітних регіональних та інших об’єднань. 1. Інтернаціоналізація виробництва та міжнародна економічна інтеграція. Участь країн у міжнародному поділі праці та обміні зумовлює інтернаціоналізацію виробництва — установлення безпосередніх стійких виробничих зв’язків між підприємствами різних країн. У результаті цього виробничий процес в одній країні стає частиною процесу, що відбувається у світовому масштабі. Так, наприклад, пасажирський авіалайнер, який випускає американська компанія «Боїнг», складається приблизно з 6 млн деталей, які виробляють у понад 30 країнах світу 16 тис. компаній, поєднаних між собою кооперативними зв’язками. Завдяки інтернаціоналізації на сучасному етапі розвитку світового господарства відбувається настільки тісне зближення та зрощення національних економік, що вони починають функціонувати як єдине ціле. Це проявляється в розвитку та вдосконаленні різних форм міжнародної економічної інтеграції, дає змогу державам більш ощадливо використовувати ресурси та переваги територіального розподілу праці. Міжнародна економічна інтеграція (від латин. integer — цілий) — процес господарського та політичного об’єднання країн на основі розвитку глибоких стійких взаємозв’язків та розподілу праці між національними господарствами, взаємодія їх економік на різних рівнях та в різних формах....
0 Переглянути

Типи країн за рівнем економічного розвитку

9 Клас

Країни світу суттєво відрізняються одна від одної як за кількісними, так і якісними економічними показниками. Їх дослідження та порівняння лежать в основі типізації — групування країн за спільними ознаками і закономірностями розвитку. Визначенням типів країн займаються спеціальні підрозділи відомих міжнародних організацій. Найбільш поширеними є типізації, які здійснюють Організація Об’єднаних Націй (ООН), Світовий банк, Міжнародний валютний фонд (МВФ). 1. Типи країн за ВВП. Для того щоб оцінити загальну роль національної економіки у світовому економічному просторі, використовують абсолютне значення величини валового внутрішнього продукту (ВВП) або валового національного продукту (ВНП), тобто фактично визначають, скільки кожна країна «заробила» за рік. Отже, розглянемо, які країни входять до першої десятки найбільш потужних економік світу (див. таблицю 1). Підрахунки свідчать, що на першу десятку країн-лідерів припадає майже 2/3 всього загального ВВП світу. Чи означає це, що всі ці країни можна назвати високорозвиненими? Зовсім ні, адже слід урахувати, що в них проживає різна кількість людей, які створюють національне багатство. Наприклад, ВВП Китаю в 4 рази більше, ніж Японії, натомість кількість населення Китаю в 10,5 разу більше, ніж Японії. Для більш об’єктивної оцінки економічного розвитку країни використовують розмір ВВП (або ВНП) у розрахунку на одну особу....
0 Переглянути

Типи економічних систем

9 Клас

У традиційній економічній системі основну роль відіграють традиції, звичаї та обряди. Її переваги — стабільність та передбачуваність. Способи обробітку землі, вирощування культур, виготовлення знарядь праці — усе це тривалий час може зберігатися незмінним. Традиційна економічна система панувала за давніх часів. Згодом вона втратила ключові позиції в більшості країн світу. Однак і сьогодні деякі риси традиційного господарювання зустрічаються в найбідніших країнах Африки (мал. 1) та Азії. Ознакою традиційної економічної системи є наявність багатьох дрібних ремісничих і селянських господарств, які побудовані на переважанні ручної праці та застарілих технологіях виробництва. Традиційні технології передаються від покоління до покоління і змінюються дуже повільно, а тому не сприяють збільшенню обсягів продукції та економічному розвитку. Технічний прогрес та будь-які інновації тут обмежені, тому що вони суперечать звичаям і є загрозою стабільності суспільства. 2. Планова та ринкова економічні системи. Із часом, у міру того як ускладнювалося господарство країн, змінювалися й основи господарювання. У процесі свого розвитку людство використовувало два принципово відмінні механізми організації економіки та управління нею: централізований (плановий, державний, командний) та децентралізований (ринковий). Кожен із них має свої переваги і недоліки....
0 Переглянути

Світове господарство та міжнародний поділ праці

9 Клас

Найпростіші форми поділу праці виникли ще на ранніх етапах розвитку людства. Спочатку це був простий розподіл обов’язків на біологічній основі — між чоловіками та жінками, дітьми та дорослими. Поступово формувався суспільний, або професійний, розподіл праці між скотарями, землеробами, ремісниками, торговцями тощо. Чим складнішим ставало життя суспільства, тим більше воно вимагало різноманітних видів людської діяльності. Нові професії та виробництва закріплювалися за певними територіями відповідно до природних умов, наявності природних ресурсів, історичних традицій, можливостей людей здобувати певну освіту та кваліфікацію. Це обумовило розвиток територіального, або географічного, поділу праці. Прянощі Південно-Східної Азії, шовк і порцеляна з Китаю, хутро і моржева кістка з Північної Азії — товари, які відображали характер спеціалізації певних територій у Середні віки. Особливістю всіх названих товарів було те, що їх виробляли в набагато більшій кількості, ніж це було потрібно місцевому населенню. Обмін дозволяв людям мати товари, які не можна було виготовити в їхній місцевості через відсутність відповідних умов і ресурсів. Залежно від масштабів територіального поділу праці визначають різні рівні спеціалізації територій: спеціалізація населеного пункту, району, регіону, країни. Спеціалізація території (міста, району, регіону, країни) — це переважний розвиток тих виробництв, для яких на певній території сформувалися найкращі умови. Спеціалізація населених пунктів на різних видах господарської діяльності лежить в основі їх розподілу на сільські та міські поселення. За спеціалізацією невеликі міста поділяють на промислові, транспортні, санаторно-курортні та рекреаційні центри. Великі міста є багатофункціональними, їхню господарську спеціалізацію визначають провідні промислові підприємства, заклади освіти, науки, культури. Особливу роль у світовому господарстві відіграють глобальні міста, такі як, наприклад, Лондон, Нью-Йорк, Токіо, Париж. Вони є не лише великими центрами переробної промисловості, транспортних комунікацій, науки та освіти, а й головними фінансовими центрами світу....
0 Переглянути

Суспільна організація виробництва та просторова організація національної економіки

9 Клас

Ви вже знаєте, що об’єктом вивчення економічної географії є просторова (територіальна) організація виробництва. Не випадково видатні науковці значну увагу приділили саме розкриттю її особливостей. Вони з’ясували, які чинники обумовлюють активне господарське освоєння та економічне піднесення країни, завдяки чому на певній території виникають та розвиваються промислові центри. Ці знання дуже важливі, адже вони знадобляться багатьом із вас, особливо тим, хто пов’яже своє майбутнє з підприємницькою діяльністю. 1. Форми суспільної організації виробництва. Під формою суспільної організації виробництва розуміють певний спосіб організації господарської діяльності населення. Однією з основних форм є концентрація, тобто зосередження виробництва на великих підприємствах або значної кількості підприємств однієї або суміжних видів господарської діяльності на обмеженій території (територіальна концентрація виробництва). Завдяки масовому виробництву продукції та економії на перевезеннях територіальна концентрація виробництва дає змогу отримувати більш дешеву і якісну продукцію, а тому мати високі прибутки (мал. 1). Частина прибутків спрямовується на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, а також на подальший розвиток підприємств. Це є необхідною умовою для нарощування обсягів виробництва, у тому числі завдяки застосуванню сучасних технологій та новітнього високопродуктивного обладнання....
0 Переглянути

Чинники розміщення виробництва

9 Клас

Уявіть, що вас запросили до участі в групі фахівців, яким поставлено завдання обрати місце для будівництва підприємства з виробництва певної продукції. Зрозуміло, що відповідно до характеру діяльності підприємства та його продукції потрібно буде врахувати дуже багато умов: які потрібні ресурси, чим їх доправляти, хто буде працювати, як реалізувати готову продукцію тощо. Сукупність причин, що зумовлюють вибір найбільш вигідного місця розташування підприємств, називають чинниками розміщення виробництва. 1. Природні чинники. Для кожного виробництва характерні свій набір і поєднання чинників розміщення. При цьому вплив одних чинників може бути вирішальним, інших — суттєвим або незначним. Так, для гірничодобувної промисловості головним є сировинний чинник (мал. 1). Для чорної металургії (виробництво чавуну та сталі) цей чинник є суттєвим. Крім сировини, при розміщенні металургійного комбінату необхідно брати до уваги наявність транспортних магістралей (потрібно перевозити значні обсяги сировини та готової продукції), палива (у цьому випадку коксу, який виробляють зі спеціального виду вугілля — коксівного), споживача, трудових ресурсів, води (чорна металургія є найбільшим споживачем води в промисловості, вона необхідна для охолодження та очищення) (мал. 2)....
0 Переглянути

Секторальна модель економіки країни

9 Клас

На ранніх стадіях давня людина забезпечувала свої потреби за рахунок того, що давала природа: займалася полюванням, збиральництвом, рибальством. Кількість населення зростала, і з часом такий тип господарювання перестав задовольняти його потреби. Виникла необхідність у виробництві продуктів харчування та засобів праці. Так почало розвиватися сільське господарство, а потім і промисловість. У міру ускладнення видів діяльності сформувався розподіл праці, тобто спеціалізація на виконанні певного виду робіт. Подальший розвиток господарства спричинив виникнення груп людей, діяльність яких забезпечувала обслуговування інших людей (торговці, лікарі, перевізники та інші), а також на обслуговування суспільства загалом (армія, поліція, управління). Так з’явилася сфера послуг. У результаті сформувалися три сектори, які є в економіці кожної країни (мал. 1). До первинного сектору належать сільське, лісове господарство, рибальство, мисливство та видобуток природної сировини. Саме первинний сектор є джерелом усіх матеріальних ресурсів для економіки. Вторинний сектор економіки включає переробну промисловість і будівництво. Цей сектор використовує продукцію первинного сектору, із якої виробляє продукти для споживання, продажу або використання в інших видах господарської діяльності. Залежність від природних умов і природних ресурсів у ньому значно зменшується, зростає значення обладнання (у тому числі складних машин) і кваліфікації трудових ресурсів. Третинний сектор економіки — це сфера послуг. Сюди включають усі види діяльності, пов’язані з обслуговуванням населення та підприємств: транспорт, торгівлю, туризм, наукову діяльність, освіту, охорону здоров’я, фінансову діяльність тощо. Останніми роками в цьому секторі високими темпами розвиваються інформаційні технології. У третинному секторі відбувається подальше зростання значення обладнання та кваліфікації трудових ресурсів....
0 Переглянути

Національна економіка

9 Клас

Зусилля людини спрямовані на те, щоб покращити своє життя, задовольнити свої бажання, а точніше, потреби. За останні 100 років людство досягло величезних успіхів. Щоб переконатися в цьому, досить уважно подивитися навколо: для нас звичними речами є холодильник, пральна машина, телевізор, мобільний телефон, комп’ютер тощо. Ми пересуваємося різними видами транспорту, використовуємо сучасні засоби зв’язку. Усе це — результат господарської діяльності людини. 1. Поняття про національну економіку та економічний розвиток. Національна економіка (господарство) — це історично сформована сукупність підприємств та установ, які працюють на території певної держави з метою задоволення потреб людей і підвищення їхнього рівня життя. Первинними ланками економіки є підприємства, заклади, організації, установи. Вони здійснюють виробничу, науково-дослідну, торговельну та інші види діяльності, створюють різноманітну продукцію або надають послуги. Послуги — це вид економічної діяльності, у процесі якої задовольняються певні потреби, але не створюються матеріальні блага. Прикладом послуг є освіта. Ви навчаєтесь у школі, а отже, задовольняєте свої потреби в знаннях, без яких неможлива повноцінна практична діяльність у сучасному світі. Термін «економіка» має грецьке походження. У буквальному значенні економіку можна розглядати як господарство, яке ведеться відповідно до певних правил І норм Із метою забезпечення умов життя людей та задоволення їхніх потреб. Тож, стає зрозумілим, чому терміни «економіка» І «господарство» використовують як синоніми. Таким чином, національна економіка охоплює весь комплекс виробництв матеріальної та нематеріальної сфери. Для того щоб забезпечити виготовлення різноманітних товарів та надання послуг, а також їх обмін і розподіл в економіці (господарстві), виробництва поєднуються в певні групи, що взаємодіють між собою та споживачами готової продукції....
0 Переглянути

Економічна географія в системі географічних наук

9 Клас

Географія — дивовижна наука. Вона відкриває перед вами навколишній світ у всьому його різноманітті. Вивчаючи цю науку, ви поринули у сповнені пригодами подорожі й дослідження, розкрили таємниці створення і використання географічних карт, познайомилися з природою материків, океанів і своєї Батьківщини, дізналися про унікальні зміни, які відбуваються з населенням Землі в останнє століття. А зараз географія запрошує вас дослідити основні види господарської діяльності людей як в Україні, так і в усьому світі. 1. Об’єкт економічної географії та її місце в системі географічних наук. Ви вже знаєте, що більшість географічних наук можна об’єднати у дві групи — фізико-географічні та суспільно-географічні (мал. 1). Економічна географія належить до суспільно-географічних наук. Об’єктом її вивчення є територіальна організація виробничої діяльності суспільства. Дослідити складові виробничої діяльності суспільства може тільки група наук. Тому економічна географія включає географію промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту, сфери послуг. Кожна із цих наук досліджує закономірності розміщення та розвитку окремих видів господарської діяльності (їхню територіальну організацію) у світі, в окремих регіонах і державах. Другою складовою суспільної географії є соціальна географія, яка досліджує суспільні групи, взаємозв’язки між ними, умови життя та діяльності населення в різних сферах, зокрема трудовій, побутовій, духовній. Третя складова — політична географія. Це наука про просторову організацію держав і міждержавних об’єднань, розміщення та взаємовідносини політичних сил, територіальні форми політичних процесів і явищ тощо....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 326 327 328 329 330 331 332 333 334 ... 452
Назад

Навігація