• Просторові аспекти міжнародних економічних зв’язків України з регіонами та країнами світу. У системі міжнародних економічних відносин Україна прагне бути активним учасником. Зовнішньоекономічна діяльність є важливою складовою товарного обігу, економічної та зовнішньої безпеки держави. Аналіз вартісного обсягу операцій зовнішньої торгівлі (табл. 1) свідчить про існуючі тенденції поступового скорочення обсягів експорту та імпорту в останні роки. Причинами істотного зменшення імпорту є зниження купівельної спроможності населення України, скорочення потреб у високотехнологічному імпорті, загострення військового конфлікту на територіях промислового виробництва. Серед причин скорочення експорту слід назвати зниження світових цін на сировинні товари, несприятливу кон’юнктуру світового ринку, зміну пріоритетів щодо партнерства в зовнішній торгівлі, скорочення обсягів співпраці з історично пріоритетними імпортерами, посилення вимог зовнішніх ринків щодо якості вітчизняної продукції тощо. Особливість сучасної геополітичної ситуації в Україні полягає в тому, що зв’язки з країнами СНД зазнають змін через нові реалії в сфері економічного і політичного суверенітету та орієнтацію на світові ціни. Одночасно поліпшилися перспективи для економічної співпраці України з економічно розвинутими країнами (табл. 2). З’явилася можливість проводити активнішу торговельну політику стосовно країн, що розвиваються, особливо на Близькому та Середньому Сході, у Південній та Південно-Східній Азії. Ці регіони можуть постачати нам нафту, бавовну, джут, чай, каву, натуральний каучук в обмін на метал, машини та обладнання, зерно, цукор, тобто товари, попит на які в цих країнах і регіонах розширюється. Протягом останніх років основні позиції українського експорту залишилися майже незмінними. У структурі товарного експорту в 2016 р. переважали чорні метали (19,9 % від загального обсягу експорту), зернові культури (16,7 %), жири та олії тваринного або рослинного походження (10,9 %), електричні машини (5,7 %), руди, шлак і зола (5,4 %), механічні машини (4,3 %) та насіння і плоди олійних рослин (4,2 %). У структурі імпорту товарів значна частка традиційно припадала на мінеральне паливо, нафту і продукти її перегонки (20 %), механічні машини (11,9 %), електричні машини (8,2 %), засоби наземного транспорту (7,2 %), пластмаси, полімерні матеріали (5,6 %) та фармацевтичну продукцію (4,1 %)....
|