Найдавнішими державними утвореннями, які виникли на землях України, були Скіфська держава (VII–III ст. до н. е.) і Боспорське царство (V ст. до н. е. – ІV ст.). Першою ж слов’янською державою на нашій території стало племінне об’єднання антів (IV–VI ст.), які жили на землях від Полісся до Чорного моря.
У найдавніших літописах згадуються східнослов’янські племена — поляни, сіверяни, деревляни, дуліби (згодом – бужани і волиняни), уличі, тиверці, білі хорвати, які заселяли у VII–VIII ст. великі території. Вони стали основою формування українського народу. У IX–X ст. їхні землі були об’єднані навколо Києва як політичного й економічного ядра. Княжа держава Київська Русь простягалася від Чорного до Балтійського моря, від Східних Карпат до верхньої течії Волги. Багато істориків вважають її першою українською державою. Вона проіснувала до XII ст., а потім розпалася на окремі князівства, більшість з яких були розбиті татарами в XIII ст. І лише два з них – Галицьке і Волинське, об’єднавшись наприкінці XII ст. у Галицько-Волинську державу (перше українське королівство), зуміли зберегти незалежність і проіснували до 1349 р.
Із середини XIV ст. і аж до початку XX ст. формування території нашої країни відбувалося у складі інших держав: спочатку Литви і Польщі, а згодом – Росії та Австрії. Із XVI ст. у степовій частині нижнього Дніпра сформувалось українське запорізьке козацтво, яке утворило своєрідну християнську демократичну республіку – Військо Запорозьке. Як Гетьманська держава вона поширилася на значну територію в ході національно-визвольної війни українського народу проти польської шляхти в середині XVII ст. Проте вже в 1686 р. територія України була поділена по Дніпру між Московським царством і Польщею.
...
|
