§ 42. Поділ українських земель Німеччиною та її союзниками. «Новий порядок».

• Коли територію України повністю окупували нацисти?

• Як А. Гітлер розглядав «українське питання»?

• За яких обставин Північна Буковина і Бессарабія перейшли до СРСР?

1. Як Німеччина та її союзники поділили українські землі. «Новий порядок».

Упродовж року від початку німецько-радянської війни всю територію України окупували німецькі війська. Щоб управляти цими землями, їх було поділено на чотири зони. Дистрикт «Галичина», а це Львівська, Станіславська й Тернопільська області, належав до генерал-губернаторства з центром у Кракові. Ці території були частиною Третього Рейху. Під управління Румунії передано губернаторство «Трансністрія» — Чернівецьку, Одеську й Ізмаїльську області, південну Вінниччину та західну Миколаївщину. Частина Сумщини та Чернігівщини, Харківщина і Донбас становили прифронтову зону та перебували під безпосереднім управлінням німецької військової адміністрації. Більшість українських територій увійшли до рейхскомісаріату «Україна» з центром у Рівному. Очолював рейхскомісаріат Еріх Кох.

На усіх загарбаних територіях нацисти встановлювали «новий порядок» — окупаційний режим, що передбачав масове знищення людей, економічне пограбування та експлуатацію людських і матеріальних ресурсів. Для управління окупованими територіями гітлерівці створили спеціальне Управління (Міністерство) окупованих територій на чолі з Альфредом Розенбергом. Визначальною рисою «нового порядку» був всеосяжний терор. Для його втілення окупанти створили цілу систему каральних органів — державна таємна поліція (гестапо), збройні формування служби безпеки (СД) та озброєні загони Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини (СС).

Втілення намірів А. Гітлера щодо українських земель як «життєвого простору» для німців — план «Ост» — розпочалося влітку 1942 р„ коли на Вінниччину переселили понад 10 тис. німців, а українців примусово звідси вивезли. Зважаючи на значний економічний потенціал України, окупаційна влада намагалася використати його сповна. Зокрема, було відновлено діяльність окремих підприємств і шахт та створено систему заготівельних компаній для викачування сільськогосподарської продукції. Оголошено трудову повинність, до роботи залучали осіб віком від 14 до 65 років, які працювали по 12-14 год. на добу за мізерну платню чи продовольчий пайок. Щоб викачати з України якомога більше зерна, м’яса, олії, цукру, картоплі та іншого продовольства, німці залишили колгоспи і радгоспи, тільки називали їх по-іншому: громадські збори, загальні двори, державні маєтки. Праця на них мало відрізнялася від рабської. Водночас з українських музеїв, бібліотек, архівів, картинних галерей до Німеччини вивозили культурні цінності.

1. На які частини було поділено окуповану територію України?

2. Що таке «новий порядок»?

3. Яким чином нацисти реалізовували план «Ост»?

Мовою джерела. Рейхскомісар Еріх Кох про «новий порядок» в Україні:

«...немає ніякої вільної України. Мета нашої роботи полягає в тому, що українці повинні працювати на Німеччину, що ми тут не для того, щоб ощасливити цей народ. Україна може дати те, чого не вистачає в Німеччині. Це завдання повинно бути виконано, незважаючи на втрати».

Німецькі поліцаї забирають корову в селянки

1. Яким чином вислів «мета виправдовує засоби» стосується міркувань Е. Коха?

2. Як пов’язані процитований текст та ілюстрація праворуч від нього?

2. Окуповані та окупанти.

Під час Другої світової війни поширився колабораціонізм — співпраця населення з окупаційною владою та ворожою армією. Але мотиви співпраці були різними. З одного боку — спроба пристосуватися до нових умов та зробити кар’єру, боягузтво, патологічна схильність до садизму та антисемітизм (ненависть до євреїв). З іншого боку — спосіб порятунку життя близьких людей, бажання помститися радянській владі за усі заподіяні кривди; прагнення відродити Українську державу.

На окупованих територіях з представників місцевого населення, котрі виявили бажання співпрацювати з окупантами, призначали адміністрацію: бургомістрів у містах, голів у районах, старост у селах, допоміжну поліцію. Поліцейські батальйони використовували для боротьби з партизанами, при облавах населення для вивезення його до Німеччини. Також поліцаї охороняли залізниці, дороги, підприємства. Дозволено видання україномовних газет. Такі заходи здійснювали, щоб підігріти антирадянські настрої. Воєнні втрати змусили німців переглянути своє ставлення до національних формувань у складі Вермахту. Напередодні німецько-радянської війни за участю українців були створені батальйони «Роланд» і «Нахтігаль».

Згодом діяли похідні групи ОУН, найчисельнішим був Буковинський курінь. У 1943 р. сформувалася добровольча дивізія СС «Галичина» — підрозділ у складі військ Ваффен-СС Німеччини. До цих військових формувань вступали люди, які сподівалися утворити зародок українського національного війська.

Зважаючи на масову мобілізацію німців до лав Вермахту, в Німеччині зростала потреба у робочій силі.

Тому на українських землях розгорнули кампанію з набору робітників до Третього Рейху. Якщо спочатку, в результаті рекламної та пропагандистської роботи, набір здійснювали за бажанням, то згодом забирали примусово.

Усього за період окупації з України було вивезено понад 2 млн чоловіків та жінок працездатного віку. Людей, вивезених під час війни зі східних окупованих територій на примусові роботи до Німеччини, гітлерівці називали остарбайтерами. Чимало з них померли, не витримавши важких умов праці.

1. Чому люди співпрацювали з окупантами?

2. Назвіть форми колабораціонізму на українських землях.

3. Кого називали остарбайтерами?

Мовою джерела. Катя Горбач з Чернігівщини про умови роботи у Німеччині:

«Устаю рано і допізна 17 часов роблю... Уже жнива окончили, начинаїм молотить, а за тим і буряки, і картоплю вибірать, і піде зима».

Напис на плакаті: «Приїжджай у Німеччину допомагати по господарству»

Мовою джерела. Галина Овчаренко з Чернігівщини про умови життя у таборі в м. Еленбург:

«Хочу вас побачить вас усіх як колись бачила і походить по волі як ходила колись бо ми тут як ви, знаєте жевемо основані дротом ну так, уже остигло криз нього дивитись і в великі сім’ї жити більше чим тисяча душ в лагері а в кімнаті в кожні по двінадцять душ».

1. Чи відповідають свідчення остарбайтерів агітаційному плакату на с. 229?

3. Масове знищення військовополонених і євреїв.

Бійців Червоної армії, які потрапили у полон, відправляли у концентраційні табори — табори-в’язниці для військовополонених і цивільних. Тут опинялося й цивільне населення, зокрема євреї і цигани, а також прихильники радянської влади, комуністи й усі, хто чинив спротив окупаційному режимові. На території України налічувалося 180 концтаборів, зокрема Дарницький у Києві, Янівський у Львові, Хорольський на Полтавщині. їх ще називали «фабриками смерті», адже тут було знищено понад 1,5 млн полонених. Люди гинули від важкої праці, голоду, тортур, холоду. Усіх, хто не міг працювати, розстрілювали.

Складовою частиною «нового порядку» стало «остаточне розв’язання єврейського питання», що передбачало «очищення Європи від євреїв». І якщо спочатку було передбачене лише їхнє виселення за межі німецьких територій, то під час війни нацисти перейшли до масового знищення євреїв. Політика планомірного і систематичного знищення єврейського населення в роки Другої світової війни називається Голокостом. Жертвами Голокосту в Україні стало 1,4 млн євреїв.

Символ нечуваної людської жорстокості — Бабин Яр, урочище на околицях Києва, де окупанти щовівторка і щоп’ятниці розстрілювали людей різних національностей, насамперед євреїв (від 100 до 150 тис. осіб). Лише за два дні, 29 та 30 вересня 1941 р„ там розстріляли майже 34 тис. євреїв. Нацистське керівництво навіть створило спеціальні групи для ліквідації населення та знищення військовополонених — айнзатцгрупи.

Бабин Яр, вересень 1941 р.

Але були люди, які навіть під загрозою смерті рятували євреїв. Вони переховували їх від нацистів, надавали їм фальшиві чи справжні чужі документи, організовували втечі з гето чи таборів, переправляли у безпечні місця. На теренах України представники різних національностей врятували понад 17 тис. євреїв. Тому з 1953 р. в державі Ізраїль діє Комісія для вшанування подвигу таких людей і присвоєння їм почесного звання «Праведник народів світу». Звання надаються тим, хто здійснював активні вчинки для порятунку євреїв, навіть якщо ці дії виявилися безуспішними; хто рятував безкорисливо. Рятівниками євреїв були люди різних політичних поглядів та релігійних віросповідань. До прикладу, митрополит УГКЦ Андрей Шептицький надав притулок і зберіг життя 150-ти євреям і 15-ти рабинам. Загалом в Україні таке звання отримало 2515 осіб.

1. Ким були в’язні концтаборів?

2. Що таке Голокост? Чому Бабин Яр є символом Голокосту?

3. Кого називають «Праведниками народів світу»?

Медаль «Праведник світу»

Олена Вітер (ігуменя Йосифа) — настоятелька греко-католицького монастиря ордену студитів і водночас членкиня ОУН. У 1941 р. була заарештована НКВС за причетність до ОУН. Одна з небагатьох пережила масові розстріли в’язнів Львівської тюрми. Під час німецької окупації ігуменя переховувала від нацистів єврейських дітей у львівському сиротинці, яким опікувалась. Ігуменя і монахині не лише доглядали за дітьми, годували їх та одягали, а й навчали християнським молитвам.

12 жовтня 1945 р. сестру Йосифу знову заарештували радянські каральні органи. У 1955 р. вона вийшла на волю, але їй заборонили мешкати у Львові. Олена Вітер поселилась у м. Скалат на Тернопільщині. 11 лютого 1976 р. їй першій серед українців було присвоєно звання «Праведник народів світу».

Коли в Україні у Бабиному Яру нацисти безжально розстрілювали євреїв, ...

у Москві (РРФСР) представники США і Великої Британії обговорювали угоду про надання СРСР допомоги військовою технікою і матеріальними ресурсами.

Олена Вітер: чесно жити і чесно померти: http://na-skryzhalyah.blogspot.com/2016/05/blog-post_12.html

План «Ост»: смерть, поставлена на потік: http://www.imzak.org.ua/articles/article/id/3110

Під знаком OST: страшні спогади остарбайтерів про перебування в Німеччині: https://www.youtube.com/watch?v=RmS9LrvoHHk

Підсумуйте свої знання

1. Поясніть значення понять: «повий порядок», план «Ост», колабораціонізм, остарбайтери, Голокост, «Праведник народів світу».

2. Попрацюйте з інтернет-ресурсами, що містять спогади колишніх остарбайтерів. Підготуйте повідомлення «Доля примусових українських робітників у роки Другої світової війни».

3. Підготуйте презентацію на тему: «Добро в найстрашніший час. «Праведники народів світу» в Україні».

скачать dle 11.0фильмы бесплатно