§ 44. Бойові дії 1942-1944 рр. на території України.

• Наведіть приклади героїчної оборони українських міст.

• Як Німеччина та її союзники поділили українські землі?

• Як відбувалося приєднання Криму до Росії у 1783 р.?

1. Початок звільнення України від німецьких окупантів. Битва за Дніпро.

Невдовзі після контрнаступу радянських військ під Сталінградом (листопад 1942 р. - лютий 1943 р.) розпочалося визволення території України. Першим населеним пунктом, звільненим від окупантів, стало с. Півнівка Ворошиловградської (нині Луганської) області. 18 грудня 1942 р. сюди увійшли війська Південно-Західного фронту. Корінний перелом у німецько-радянській війні настав після битви на Курській дузі (5 липня-23 серпня 1943 р.), що забезпечило сприятливі умови для розгортання загального стратегічного наступу Червоної армії. І хоча бої за Донбас тривали ще у січні-березні, його остаточне визволення відбулося саме після Курської битви. 22 вересня 1943 р. Донбас було звільнено. Протягом серпня-вересня того ж року від німців також було очищено усю Лівобережну Україну. Радянські війська підійшли до Києва 700-кілометровою смугою від Лоєва до Запоріжжя.

Передбачаючи криваву сутичку не на життя, а на смерть, у серпні 1943 р. гітлерівці розпочали будівництво «Східного валу» — лінії укріплень уздовж річок Дніпро та Молочна. Натомість Червона армія до кінця вересня підготувала понад 20 плацдармів на західному березі Дніпра, тобто територій, де радянська влада зосередила війська та бойову техніку для визволення Києва і Правобережної України. Форсування Дніпра розпочали майже одночасно у кількох місцях: біля Києва — війська 1-го Українського (колишнього Воронезького) фронту, біля Черкас — війська 2-го Українського (колишнього Степового) фронту, біля Дніпропетровська (нині Дніпро) — війська 3-го Українського (колишнього Південно-Західного) фронту, в напрямку Кримського півострова — війська 4-го Українського (колишнього Південного) фронту.

Наступ на Київ розпочався з Букринського плацдарму, за 80 км південніше від Києва. Проте Вермахт тримав міцну оборону, зосередивши тут 10 дивізій, 5 з яких — танкові. Тоді радянське командування вдалося до хитрого маневру. Вночі, потайки від німців, кілька дивізій повернулися на лівий берег Дніпра, піднялися за 110 км на північ від Києва, а звідти знову перейшли на правий берег Дніпра на Лютізький плацдарм. 1 листопада 1943 р. радянські війська розпочали одночасний наступ з Букринського та Лютізького плацдармів, а 6 листопада 1943 р. увійшли до Києва. Під час форсування Дніпра та Київської наступальної операції загинуло 417 тис. радянських воїнів, а з урахуванням чорносвитників — не менше 800 тис. осіб. Відтак, «битва за Київ» стала однією з найкривавіших воєнних операцій Другої світової війни. Чорносвитниками називали піхотні підрозділи Червоної армії, сформовані з місцевого населення окупованих територій відразу після їхнього звільнення. Такі піхотинці не мали ні належної амуніції, ні зброї. По суті, вони були «гарматним м’ясом» при наступі Червоної армії. Політруки і командири виправдовували цей злочин так: «Поки ми кров проливали у боротьбі з ворогом, ви відсиджувалися, тож тепер змийте власною кров’ю провину окупації». Навіть німці так не ставилися до слов’ян, які воювали в підрозділах Третього Рейху і яких вони вважали нижчою расою. Отже, на зміну німецьким окупантам приходили радянські — ще жорстокіші.

Провина окупації, змита кров’ю

1. Коли й завдяки чому розпочалося визволення України?

2. Чому німці будували «східний вал», а Червона армія створювала плацдарми?

3. Коли і якою ціною було звільнено Київ?

Мовою джерела. Запис у «Щоденнику» Олександра Довженка від 28 листопада 1943 р.:

«Сьогодні В. Шкловський розказав мені, що в боях загибає множество мобілізованих на Україні звільнених громадян. їх звуть, здається, чорносвитками. Вони воюють у домашній одежі, без жодної підготовки, як штрафні. На них дивляться як на винуватих. «Один генерал дивився на них у бою і плакав», — розповідав мені Віктор».

1. Які емоції у вас викликають спогади та фото поруч?

2. Узагальніть одним словом витяг зі «Щоденника» та фото.

2. Вигнання німецьких військ та їхніх союзників з території України.

У той час як війська 1-го Українського фронту визволяли Київ, війська 2-го, 3-го і 4-го Українських фронтів форсували Дніпро на півдні. У ході тримісячних боїв було визволено Запоріжжя та Дніпропетровськ (нині Дніпро), очищено від гітлерівців пониззя Дніпра. Переможна «битва за Дніпро» відкрила для Червоної армії шлях на Правобережжя та Південну Україну. Із грудня 1943 р. розпочався загальний наступ радянських військ на Правобережній Україні 1400-кілометровою смугою від Полісся до Криму.

До середини січня 1944 р. в результаті Житомирсько-Бердичівської наступальної операції Житомирська, частково Київська, Вінницька і Рівненська області були майже повністю очищені від німецьких військ.

Перемога під Корсунь-Шевченківським у наступальній операції січня-лютого 1944 р. увійшла в історію під назвою «Сталінград на Дніпрі», адже в оточенні опинилося 10 гітлерівських дивізій. Одночасно з Корсунь-Шевченківською було проведено Рівненсько-Луцьку операцію. 26 березня 1944 р. під час Проскурівсько-Чернівецької наступальної операції війська 2-го Українського фронту вийшли на кордон з Румунією біля Чернівців, а 8 квітня 1944 р. війська 1-го Українського фронту - на кордон із Чехословаччиною.

Від початку квітня до середини травня 1944 р. війська 4-го Українського фронту провели Кримську наступальну операцію, звільнивши від окупантів Кримський півострів. Під час Львівсько-Сандомирської наступальної операції (липень-серпень 1944 р.) Червона армія зайняла західні області України й увійшла на територію Польщі. Наприкінці серпня 1944 р. лише за десять днів війська 2-го і 3-го Українських фронтів звільнили Ізмаїльську область України та Молдавію в результаті Яссько-Кишинівської наступальної операції. 8 жовтня 1944 р. від ворога було звільнено останній населений пункт УРСР у її довоєнних кордонах - село Лавочне Дрогобицької (нині Львівської) області. Завершила визволення України Карпатсько-Ужгородська наступальна операція, коли війська 4-го Українського фронту 28 жовтня 1944 р. повністю взяли під свій контроль Закарпатську Україну. Згідно з Указом Президента В. Ющенка, з 2009 р. 28 жовтня проголошено Днем визволення України від німецьких загарбників, коли вшановують ветеранів і пам’ять про загиблих воїнів.

1. Коли й завдяки чому радянські війська розпочали наступ на Правобережжі?

2. Яку битву називають «Сталінградом на Дніпрі»?

3. Перерахуйте наступальні операції Червоної армії 1944 р. у хронологічній послідовності.

Карикатура

1. Поміркуйте, якій наступальній операції присвячена карикатура?

3. Депортація кримських татар та інших народів Криму.

12 травня 1944 р. завершилася Кримська наступальна операція. Місцеве населення радо вітало Червону армію. Здавалося б, починається нове вільне життя. Проте біда не забарилася. Ще 11 травня 1944 р. Державний комітет оборони у таємній постанові звинуватив увесь кримськотатарський народ у співпраці з окупантами й масовому дезертирстві та прийняв рішення виселити його з історичної батьківщини. 18 травня 1944 р. на світанку війська НКВС розпочали спецоперацію з виселення кримських татар за межі півострова, яка завершилася до вечора 20 травня 1944 р. Кримських татар, які залишилися, депортували разом з представниками інших національностей упродовж 27-28 червня 1944 р. Людей поміщали в товарні вагони і вивозили передовсім у Середню Азію й Казахстан. Час перебування ешелонів у дорозі становив два, а то й три тижні.

Депортація кримських татар 18-20 травня 1944 р.

Жертвами цієї насильницької акції стали понад 200 тис. кримських татар та понад 40 тис. греків, болгар, вірменів, турків, іранців. Після завершення війни родичі депортованих, а це вчорашні солдати й офіцери, були також насильно відправлені у спеціальні поселення і проголошені зрадниками. Їхнє майно згодом передали переселенцям з Росії та України. Крим було перетворено з Автономної Радянської Соціалістичної Республіки на Кримську область СРСР. На півострові нищили все, що зберігало історичну пам’ять: книги, газети, журнали кримськотатарською мовою, зрівнювали з землею могили, кримськотатарські топоніми замінювали на радянські.

Примусове переселення було злочином керівництва Радянського Союзу, вчиненим проти людяності. Порушувалася стаття 50 чинної Гаазької конвенції 1907 р. «Про закони і звичаї сухопутної війни». Згідно з Постановою Верховної Ради України від 12 листопада 2015 р., депортація кримських татар 1944 р. визнана геноцидом, а 18 травня відзначено як День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Це трагедія не лише Криму, а й усієї України.

1. Коли відбулася депортація мешканців Криму? Куди їх вивозили?

2. Хто став жертвою депортацій 1944 р. у Криму?

3. Коли в Україні вшановують пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу?

Крим, 1944 р. Дерево, вирване з корінням

Мовою джерела. Зі спогадів кримської татарки Айше Читак із села Ай-Васил (нині — частина Ялти):

«18 травня, годині о 4 ранку, нас розбудили озброєні солдати. На збори дали п'ятнадцять хвилин, сказали, що можемо взяти найцінніше, але навіть подушку не дали забрати, мовляв, це вам не знадобиться. Мама одягла пальто брата й взяла тільки лампу. ... Потім разом із сестрами, племінниками (нас

було 14 осіб) та односельцями повели туди, де зібралося все село. ... І всіх пішки погнали в Дерекой (сусіднє село). Коли проходили повз наш будинок, було видно, що там уже хтось хазяйнував, шукали цінні речі. У Дерекої ... повантажили на машини й відвезли до Бахчисарая, де завантажили у вагони для худоби та відіслали в невідомому напрямку».

1. Які емоції викликають у вас спогади Айше Читак та світлина поруч?

2. Яким було ставлення солдатів до кримських татар?

Коли в Україні майже вся територія була звільнена від німецьких загарбників та їх союзників, ...

у Тихому океані поблизу Філіппін завершилася найбільша із авіа-морських битв у історії людства між США та Японією.

Депортація кримських татар у травні 1944 р.: http://territoryterror.org.ua/uk/publications/details/?newsid=405

Битва за Київ. 1943 рік. Чорна піхота — знищення українців: https://www.youtube.com/watch?v=uNZ4U_CPngk

Підсумуйте свої знання

1. Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними:

- 18 грудня 1942 р. — звільнення першого українського населеного пункту — с. Півнівка Ворошиловградської (нині Луганської) області;

- 6 листопада 1943 р. — звільнення Києва;

- 18-20 травня 1944 р., 27-28 червня 1944 р. — депортація кримських татар та представників національних меншин з Кримського півострова;

- 8 жовтня 1944 р. - звільнено с. Лавочне Дрогобицької області — останній населений пункт УРСР у її довоєнних кордонах;

- 28 жовтня 1944 р. — остаточне визволення України від німецьких загарбників та їхніх союзників.

2. Поясніть значення понять: «Східний вал», плацдарм, чорносвитники.

3. Назвіть наступальні операції Червоної армії, в результаті яких було визволено Україну.

4. Поміркуйте. Які воєнні злочини вчинила радянська влада під час визволення України? Відповідь обґрунтуйте.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно