Утворення Української Народної Республіки
- 30-06-2022, 13:52
- 517
10 Клас , Історія України 10 клас Пометун, Гупан (рівень стандарту, нова програма)
§ 6. УТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
1. Прихід більшовиків до влади в Росії та його вплив на Україну
Які чинники вплинули на зміну політичного курсу УЦР восени 1917 р.?
Тимчасом як Центральна Рада намагалася порозумітися з Тимчасовим урядом, на підросійській території утверджувалася Російська соціал-демократична робітнича партія більшовиків (РСДРП(б)). Вона пропагувала створення держави, де влада належатиме робітникам і селянам. Останнім вона обіцяла передати й землю, конфісковану в поміщиків. Більшовики розгорнули свою діяльність і в армії через військові комітети, які вимагали припинення війни. Вони долучалися до створення Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів, що спочатку формувалися як місцеві органи влади. Ради мали сильні позиції в промислових центрах — Одесі, Катеринославі, Харкові, Юзівці, Миколаєві (улітку 1917 р. їхні делегати брали участь у І Всеросійському з’їзді Рад). Восени 1917 р. більшовики почали комплектувати озброєні робітничі загони — Червоної гвардії, які забезпечували їм силове прикриття.
Державний переворот — насильницька зміна влади в державі шляхом збройного виступу опозиційних сил.
7 листопада (25 жовтня) 1917 р. в Петрограді більшовики здійснили державний переворот й усунули від влади Тимчасовий уряд.
На II Всеросійському з’їзді Рад Росію було проголошено Республікою Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів та затверджено радянський уряд — Раду народних комісарів (РНК). Головою РНК обрали Володимира Леніна, лідера більшовицької партії. На цьому ж з’їзді делегати ухвалили перші закони нової влади: Декрет про мир і Декрет про землю. У Декреті про мир ішлося про вихід Росії з імперіалістичної війни та її готовність підписати справедливий мир. Декрет про землю проголошував право на володіння землею тих, хто її обробляє. Цими декретами більшовики забезпечили собі величезну підтримку в суспільстві.
Інформація про державний переворот швидко досягла України, але радам вдалося встановити свою владу лише в кількох містах Донбасу та Криворіжжя. У Києві, одночасно з державним переворотом у Петрограді, представники різних політичних сил (зокрема й більшовики) створили Крайовий комітет оборони революції, що підпорядковувався Центральній Раді. Він розпочав переговори з командуванням Київського військового округу, яке залишилося вірним Тимчасовому уряду, аби його частини підлягали наказам Комітету. Але командування Київського військового округу відхилило такі вимоги.
Чому з’явився цей документ? Чи виправданим, на вашу думку, було його прийняття?
Із заклику Генерального секретаріату УЦР до громадян України у зв’язку з повстанням у Петрограді від 9 листопада (27 жовтня) 1917 р.
У Петрограді зчинилися криваві події, що загрожують погубити здобутки революції. Частина людності Петрограда, за проводом більшовиків, повстала озброєно і хоче накинути свою волю всій Російській республіці. Генеральний Секретаріат України, як вища краєва влада, створена Українською Центральною Радою... закликає людність до спокою. Разом з усіма революційними силами України Генеральний Секретаріат буде рішуче боротися зі спробами підтримувати петроградське повстання.
Натомість більшовики, разом із представниками місцевих рад, створили Військово-революційний комітет (ревком) і стали готуватися до захоплення влади в Києві. За таких умов Крайовий комітет із захисту революції не став брати на себе відповідальність за загострення ситуації в Києві й саморозпустився, а Центральна Рада зайняла вичікувальну позицію.
Керівництво Київського військового округу почало стягувати з фронту свої війська до Києва. Вони заарештували Військово-революційний комітет майже в повному складі, намагаючись придушити підготовку більшовицького повстання. Але такі дії викликали в місті страйки й виступи робітників. За наказом нового більшовицького ревкому на вулицях почали зводити барикади. Перші збройні сутички більшовицьких червоногвардійських загонів із частинами Київського військового округу сталися 10 листопада (28 жовтня) 1917 р. Бої тривали в місті упродовж трьох днів. Найбільш активно вони розгорталися на Печерську і в районі заводу «Арсенал».
12 листопада (30 жовтня) штаб Київського військового округу, зрозумівши, що повстання перемагає, змушений був піти на переговори, їх результатом стала угода, за якою більшість військ Київського військового округу виводилася з міста, а штаб залишався в Києві, але повинен був демократизуватися, очолювати його мав призначений УЦР командувач. Більшовицький ревком зобов’язувався не претендувати на владу. Відповідальність за порядок у Києві покладалася на Центральну Раду, яка на той час контролювала ключові пункти міста. Більшовики погодилися визнати УЦР крайовою владою в Україні й ухвалили таке рішення на засіданні Ради робітничих і солдатських депутатів Києва.
2. Третій універсал УЦР
Якими були причини прийняття Третього універсалу? Чи відповідав його зміст потребам українського народу? Чому?
Утвердження влади Центральної Ради пов’язувалося з подальшим відродження української держави. Саме таких дій очікувало від УЦР українське населення. Зокрема, делегати Третього всеукраїнського військового з’їзду, що відбувався 2-11 листопада (20-29 жовтня) 1917 р. в Києві, вимагали «негайного проголошення України республікою». Окремі з них у своїх виступах навіть погрожували Центральній Раді розправою в разі зволікання з вирішенням цього питання.
Громадськість підштовхувала УЦР до активного державотворення. 7 (20) листопада Центральна Рада прийняла Третій універсал, у якому проголошувалось утворення Української Народної Республіки (УНР).
Якими були основні положення універсалу? Чим відрізняється його зміст від Першого й Другого універсалів?
Із Третього універсалу Української Центральної Ради (20 (7) листопада 1917 р.)
Віднині Україна стає Українською Народною Республікою. Не відділяючись від Російської Республіки й зберігаючи єдність її, ми твердо станемо на нашій землі, щоб Російська Республіка стала федерацією рівних вільних народів.
До Установчих Зборів України влада належить Українській Центральній Раді. Однині на території Української Народної Республіки існуюче право власності на землі поміщицькі та інших нетрудових хазяйств, на удільні, кабінетні та церковні землі — скасовується. Землі ті є власність усього трудового народу й мають перейти до нього без викупу. На території Народної Республіки України встановлюється по всіх підприємствах вісім годин праці. В Українській Народній Республіці має бути забезпечено свободи, здобуті всеросійською революцією: свободу слова, друку, віри, зібрань, союзів, страйків, недоторканності особи і мешкання, право уживання місцевих мов у зносинах з установами.
Яким чином відбувалось оприлюднення універсалів УЦР? Чому саме таким шляхом? Що можна сказати про реакцію присутніх на площі?
Проголошення Третього універсалу на Софійській площі в Києві.
У центрі — Симон Петлюра, Михайло Грушевський, Володимир Винниченко (1917 р.)
Універсал запроваджував демократичні свободи та декларував програму соціально-економічних і політичних реформ. Важливе місце відводилося правам національних меншин. УЦР оголосила себе прихильником щонайшвидшого завершення світової війни, підписання ворожими сторонами мирного договору без анексій і контрибуцій. Універсал окреслив державні кордони УНР, визначив її територію, до складу якої мали увійти: Київщина, Поділля, Волинь, Чернігівщина, Полтавщина, Харківщина, Херсонщина, Катеринославщина та частина Таврії. У документі сформульовано принципи українсько-російських зв’язків на засадах федерації.
В універсалі висвітлено настрої більшості українського населення на той час, що було важливим для суспільства й означало новий етап державного будівництва на засадах демократизму. Водночас універсал продемонстрував, що лідери УЦР перебували під впливом ідеології українських соціалістичних партій і не були готові до проголошення самостійності України.
3. Внутрішня й зовнішня політика УНР
Які були здобутки й прорахунки у внутрішній і зовнішній політиці УНР?
Політика УНР розроблялася з урахуванням національно-демократичного характеру Української революції. Свідченням тому є закони й постанови, ухвалені УЦР після прийняття Третього універсалу, що визначали внутрішню політику республіки. Зокрема, 24 (11) листопада було ухвалено закон про вибори до українських Установчих зборів, які мали відбутися на основі рівного, загального, безпосереднього, таємного голосування. Результати виборів до Всеукраїнських установчих зборів, проведені в листопаді 1917 р., показали, що українські національні партії одержали 77 % голосів. Водночас УЦР шукала компромісу з Радами робітничих і солдатських депутатів, які діяли в Україні. І хоча вони визнавали Центральну Раду крайовою владою, проте конкурували з нею. Прагнучи надати законності цьому процесу, планувалося скликати Всеукраїнський з’їзд Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів, аби обрати на ньому «справжню владу Рад».
Проголошення УНР зміцнило статус Центральної Ради та Генерального секретаріату. Вони стали повноправними органами влади в Україні й дістали можливість діяти самостійно, без узгодження з російською владою. УЦР відмовилась визнавати Раду народних комісарів у Росії, а Генеральний секретаріат утвердився в статусі українського уряду.
Важливим для внутрішньої політики УНР стало створення власних збройних сил на постійній основі з кадрових військовиків. У листопаді з фронту до Києва прибули українізовані війська, які підтримували Центральну Раду. Окрім того, формувалися й нові українські частини. Однією з них був Галицько-Буковинський курінь Січових стрільців, створений з полонених українців австрійської армії.
За яких умов було створено курінь січовиків? Чому УЦР переглянула своє ставлення до військових формувань? З якою метою створювався курінь?
Сучасний історик Б. Андрусишин про створення Галицько-Буковинського куріня Січових стрільців
З падінням самодержавства у військовополонених з’явилася надія на створення галицької військової частини, яка б виступила за визволення українських земель. Спочатку ця ідея не цікавила керівників УЦР. Адже добре відоме ставлення багатьох її лідерів до військових формувань, які вони планували згодом розпустити, а замість армії запровадити міліцію. Лише після зустрічі Є. Коновальця з В. Винниченком справа почала рухатися. 12 листопада 1917 р. відбулося віче галичан і буковинців, які опинилися в Києві, на якому Є. Коновалець закликав до створення західноукраїнських військових частин для боротьби проти Австрії і возз’єднання західноукраїнських земель в єдину соборну державу. Учасники віча підтримали заклик. Так заснувалися Січові стрільці у Києві. Першим бойовим завданням, яке січовики успішно виконали у грудні 1917 р., було «вирушити на Бахмач і роззброїти збільшовизовані московські ватаги». У січні 1918 р. курінь нараховував 500 стрільців, а в березні він розгорнувся в полк із чисельністю 3 тис. вояків, на чолі з полковником Є. Коновальцем.
Формування Січових стрільців діяли упродовж усієї доби визвольних змагань. Вони відмовилися навіть повертатися на Східну Галичину, коли там розгорнулася боротьба за відродження української державності, оскільки поставили загальноукраїнські інтереси вище регіональних. Гаслом січовиків, на той час, стали слова: «Дорога до Львова лежить через Київ».
Водночас зі здобутками у внутрішній політиці УНР були і прорахунки. Оголосивши програму перебудови суспільства, уряд республіки не виявив послідовності в її реалізації. Всупереч положенням Третього універсалу, Центральна Рада почала відмовлятись від негайного вирішення аграрного питання, оголосивши, що «...земельний лад на Україні мають підтвердити й остаточно встановити українські Установчі збори». Така позиція УЦР призвела до посилення соціальної напруги.
Сумнівним був і політичний проект УЦР щодо утворення «федеративної демократичної республіки на місці колишньої імперії». Більшовики, підпорядкувавши Ради робітничих, солдатських і селянських депутатів, здійснили державний переворот у Росії, і, вважаючи себе правонаступниками Тимчасового уряду, намагались поширити їхню систему влади в Україні. Як наслідок під більшовицьким контролем опинилося чимало Рад у промислових центрах України й окремих військових частин. Центральній Раді довелося розганяти збільшовизовані ради, а військові частини — роззброювати, використовуючи армію, що давало підстави звинувачувати УЦР у відході від демократизму.
Складною виявилася ситуація для УНР і в галузі зовнішньої політики, насамперед у відносинах із Росією. Незважаючи на запевнення Центральної Ради про федеративну єдність із радянською Росією, відносини між ними дедалі більше загострювалися. Основою суперечностей було те, що в Україні розгорталася національно-демократична революція, а в Росії більшовики нав’язували соціалістичну революцію. Вони намагалися поширити своє бачення революції й на українські землі. В окремих регіонах У країни прагнення населення швидко розв’язати соціально-економічні проблеми поєднувало його з більшовиками. Така ситуація склалася на Донбасі, що змусило УЦР заявити про готовність віддати цю територію під владу крайового уряду Дону. Керівництво УЦР уклало таємну угоду з донським отаманом О. Каледіним щодо «проходження через українську територію на Дон козаків і заборону пропуску на Дон більшовиків».
Спроби більшовиків установити в Україні свою владу підштовхнули УЦР звернутися до крайових урядів Кубані, Дону, Криму, Молдавії та Сибіру з пропозицією створити федерацію народів Росії. УЦР планувала в такий спосіб перетворити Росію на федеративну державу й убезпечити українські землі та інші території від більшовицької агресії.
УНР прагнула активізувати міжнародну діяльність і домагалася свого визнання. У грудні 1917 р. голова Генерального секретаріату В. Винниченко прийняв посла Франції Ж. Табуї, який прибув до України з офіційним візитом для налагодження дипломатичних стосунків. Аналогічні кроки зробила Велика Британія.
Якими мотивами керувалася Англія, визнаючи УНР?
З документа про призначення Піктона Бате представником Великої Британії в Україні
Маю честь повідомити Вам, що уряд Великобританської Величності призначив мене... представником Великобританії на Україні. Мій Уряд доручив мені запевнити Вас у його добрих намірах. Він підтримуватиме Український Уряд у завданнях, які він розпочав щодо створення доброго управління, підтримання порядку й поборювання Центральних Держав, ворогів демократії й людськості.
У грудні 1917 р. до Києва прибули військові представники Антанти, яким було влаштовано урочисту зустріч. Але представників Антанти здебільшого цікавило, чи буде УЦР тримати своїми військами (а це майже 400 тис. вояків) фронт проти австро-угорських і німецьких дивізій. Реальної підтримки від держав Антанти УНР не здобула.
ПЕРЕВІРТЕ СЕВЕ
1. Як поставилась УЦР до державного перевороту в Петрограді?
2. Які політичні сили боролися за владу в Україні восени 1917 р.?
3. За яких обставин УЦР зосередила владу у своїх руках?
4. Хто надавав підтримку більшовикам у боротьбі за владу в Україні?
5. Спираючись на карту № 2, покажіть кордони УНР. Поясніть, з якими подіями були пов’язані зміни територіальних меж України восени 1917 р.
6. Чому був прийнятий Третій універсал?
7. Які положення Третього універсалу стали найважливішими для українського населення?
8. Назвіть основні напрями внутрішньої та зовнішньої політики УНР восени 1917 р.
9. Поясніть, що було основою розходження в політиці УНР з радянською Росією.
10. За висловом Володимира Винниченка, Третій універсал «випхнула робітничо-селянська революція в Росії, а не внутрішні чинники». Чи згодні ви з його тезою? Поясніть свою думку.
11. Проаналізуйте текст Третього універсалу і складіть таблицю: які питання і яким чином передбачалось вирішувати. Чи погоджуєтесь ви з висновком авторів щодо змісту Третього універсалу: «...він продемонстрував, що лідери Центральної Ради залишались під впливом стереотипів імперського російського центру і на той час виявились неготовими до проголошення самостійності України»? Поясніть свою думку.
12. Визначте здобутки УЦР в українському державотворчому процесі.
13. Роздивіться листівку-плакат, видану наприкінці 1917 р. Якій події в історії Української Народної Республіки її присвячено? Аргументуйте своє судження. Що, на вашу думку, хотів «сказати» цим плакатом автор?
Богуш Шіппіх. «Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці, запануєм і ми, браття, у своїй сторонці!...»
Коментарі (0)