§ 17. Розвиток культури в роки Першої світової війни та на початку Української революції

1. Якими були умови розвитку культури України на початку XX ст.? 2. Якими були основні здобутки культури України цього періоду? 3. Назвіть імена видатних діячів культури України початку XX ст.

1. Культура України в 1914 — на початку 1917 р.

Період Першої світової війни не був сприятливим для культури України, проте й тоді вона продовжувала розвиватися.

У 1914—1915 рр. на території Наддніпрянської України у школах освіту здобували лише 140 тис. дітей, а у вищих навчальних закладах навчалося 35,2 тис. студентів. На західноукраїнських землях становище було не кращим. Жодного державного навчального закладу, де до 1917 р. навчання велося б українською мовою, в Україні не існувало.

Модернізм — сукупність течій у мистецтві XX ст., якій притаманні змішування елементів різних стилів і революційні перетворення засобів виразності.

Футуризм — авангардний напрямок у мистецтві, що заперечував загальноприйняті мовні й мистецькі норми, пропагував крайній індивідуалізм та формалізм.

Символізм — одна зі стильових течій модернізму. Зосереджувалася на художньому вираженні за допомогою символів та ідей, що перебувають за межами чуттєвого сприйняття.

Основними науковими центрами були Київ та Харків.

У літературі нарівні з «новою школою» української прози (В. Стефаник, О. Кобилянська), яка дотримувалася у творчості романтизму і неореалізму, з’явилися нові модерністські течії — футуризм та символізм. Прикладом реалістичного підходу до зображення дійсності залишалася творчість В. Винниченка. У цей період продовжували виходити книжки поета-лірика Олександра Олеся (Кандиби). Розвивався український театр (М. Садовський, Лесь Курбас) і кінематограф (Д. Сахненко). У музиці формувався український національний стиль, що поєднував елементи фольклору з найкращими традиціями класики (композитори М. Леонтович, К. Стеценко, Я. Степовий).

У галузі живопису та графіки творили такі майстри, як М. Бойчук, П. Ковтун, О. Мурашко, О. Новаківський, М. Сосенко та І. Труш.

В архітектурі поєднувалися мотиви класичного, модерного та інших стилів.

2. Умови розвитку культури України в роки Української революції.

Кожний політичний режим, що існував в Україні в 1917—1921 рр., проводив власну лінію у сфері культури. При цьому підтримувалася й схвалювалася діяльність лише тих діячів освіти, науки, літератури і мистецтва, які поділяли їхні ідеологічні принципи. Це позначилося на всіх сферах культурного життя України в 1917—1921 рр.

Негативно вплинула на розвиток культури висока політизація суспільства та його розкол на різні політичні табори, що не сприймали один одного. Заважала культурному розвитку часта зміна політичних режимів, через що політика в усіх сферах суспільного життя і, відповідно, у культурі значно різнилася.

Негативно вплинуло на культуру збройне протистояння, що відбувалося в цей час на території України. Унаслідок цього в суспільстві поширилися нетерпимість і жорстокість, а людське життя втратило цінність. Чимало діячів культури після зміни політичних режимів, рятуючись від переслідувань, безладу та анархії або просто шукаючи краще життя, виїхали до еміграції.

Еміграція — виїзд громадян зі своєї країни в іншу на постійне проживання.

Софія Русова

3. Політика УЦР в освітній галузі.

Демократичні процеси, започатковані після повалення монархії в Росії, відкрили широкі можливості для відродження української культури та освіти. Українська інтелігенція активно взялася за створення різних культурно-освітніх товариств та організацій. Так, було відкрито Всеукраїнську вчительську спілку й засновано журнал «Українська школа».

Головою Всеукраїнської вчительської спілки було обрано Софію Русову, яка входила до складу УЦР.

У травні шкільна комісія УЦР розпочала запровадження української мови в усіх навчальних закладах.

У вересні 1917 р. було засновано Всеукраїнську спілку «Просвіта». До осені в Україні було відкрито 39 українських гімназій (25 із них діяли в селах), а до кінця року — ще 53. Незважаючи на складну ситуацію, видавалися нові українські підручники.

Першим у справі українізації вищої освіти став Харківський університет. Згодом Київський університет також запровадив українознавчі дисципліни.

4. Діяльність «Просвіти». Розвиток книговидання. Мистецьке та церковно-релігійне життя.

Осередки Товариства «Просвіта», що розпочали свою діяльність у Наддніпрянській Україні під час революції 1905—1907 рр., були закриті в роки реакції. Повалення царизму дало новий імпульс створенню «Просвіт». Уже влітку 1917 р. Україна була вкрита густою мережею її осередків.

Виникло чимало нових видавництв, які почали друкувати українські книжки. Масовими накладами друкувалася періодична преса.

Революція започаткувала зміни в театральному житті. У квітні було створено Комітет українського національного театру, до якого увійшли актор І. Мар’яненко, режисер Лесь Курбас, композитор О. Кошиць, літератори В. Винниченко, Олександр Олесь, Л. Старицька-Черняхівська, публіцисти С. Єфремов, І. Стешенко та інші.

Значну увагу було приділено створенню національного кінематографа. Так, у Києві було створено перший стаціонарний державний кінотеатр. У січні 1918 р. виникла кінематографічна секція, яку очолила Л. Старицька-Черняхівська.

Людмила Старицька-Черняхівська

Георгій Нарбут. Художник Б. Кустодієв

Автокефалія (походить від грецьких слів «сам» і «голова») — адміністративна незалежність національної (помісної) церкви. Православна церква існує у вигляді самостійних помісних церков; ця самостійність виключно адміністративна, зовнішня й не порушує єдності віри, священнодійства, духовного досвіду.

Більшість тогочасних літераторів із захопленням долучалася до творення нової культури. Поет П. Тичина в атмосфері Києва першого року Української революції завершив свою першу збірку поезій «Сонячні кларнети» (1918 р.), поєднавши українські національні мотиви з традиціями європейського символізму.

Українська революція сприяла поверненню в Україну відомих вітчизняних художників, зокрема М. Бойчука, Г. Нарбута. Саме Г. Нарбут розробив ескізи поштових марок УНР та військових мундирів української армії.

Релігія в житті українського народу в усі часи відігравала важливу роль — це був один із головних чинників формування нації, ментальності, національної самосвідомості українців. Революція відкрила шлях для оновлення внутрішньоцерковного життя, а також відносин між церквою й державою. Постала ідея автокефалії православної церкви в Україні.

Висновки. У роки Першої світової війни та Української революції, незважаючи на різні несприятливі чинники, культура України активізувала свій розвиток.

• УЦР здійснювала українізацію освіти.

• Діяльність товариства «Просвіта» і розвиток книговидання сприяли формуванню національної самосвідомості українського населення.

• У мистецькому житті культурні діячі шукали нових форм і методів творчості.

• У церковно-релігійному житті основним було питання автокефалії православної церкви в Україні.

Запитання та завдання

1. Як вплинула на розвиток культури України висока політизація суспільства? 2. Хто очолював Українське товариство шкільної освіти? 3. Хто розробив проект герба УНР? 4. Що таке автокефалія?

5. Якими були основні здобутки культури України в 1914 — на початку 1917 р.? 6. Охарактеризуйте умови розвитку культури України в період Української революції. 7. Якими були особливості політики УЦР у галузі освіти? 8. Які зміни відбулися в діяльності товариства «Просвіта» і розвитку книговидання за доби УЦР? 9. Як змінилося мистецьке життя в цей період?

10. Об'єднайтеся в малі групи й обговоріть питання: як змінилося культурне життя в Україні за часів УЦР. 11. Розпочніть складати таблицю «Розвиток культури за часів Української революції».

12. Чи була політика Української Центральної Ради у сфері культури успішною? Обґрунтуйте свою точку зору.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно