§ 26. Мирні договори із союзниками Німеччини

МЕТА

• ознайомитися з умовами мирних договорів із союзниками Німеччини

• визначати їх спільні риси

• пояснювати, чому з Туреччиною були укладені два договори

ДАТИ

10 вересня 1919 р. — підписання Сен-Жерменського договору з Австрією

27 листопада 1919 р. — підписання Нейїського договіру з Болгарією

4 червня 1920 р. — підписання Тріанонського договору з Угорщиною

10 серпня 1920 р. — підписання Севрського договору з Туреччиною

23 липня 1923 р. — підписання Лозаннського мирного договору з Туреччиною

Після підписання договору з Німеччиною були укладені договори з її союзниками. 10 вересня 1919 р. у палаці Сен-Жермен-ан-Ле поблизу Парижа було підписано мирний договір з Австрією, який фактично узаконив розпад Австро-Угорської імперії й заснування на її уламках нових незалежних держав — Австрії, Угорщини, Чехословаччини, Королівства сербів, хорватів і словенців. Це спричинило зміну державної належності західноукраїнських земель: Польща отримала Галичину, Румунія — Буковину, Чехословаччина — Закарпаття. На Австрію накладалися військові обмеження. Кількісний склад її армії обмежувався 30 тис. осіб, скасовувалася загальна військова повинність, заборонялося мати військово-морський флот, військову авіацію, танки й важку артилерію тощо. Австрія мала сплачувати репарації, хоча їхня сума не визначалася. У рахунок репарацій вона передавала весь свій торговельний і рибальський флот переможцям. Окремою статтею, як і у Версальському договорі, заборонялося об’єднання Австрії з Німеччиною.

27 листопада 1919 р. у Паризькому передмісті Нейї-Сюр-Сен було підписано мирний договір із Болгарією. Нейїський договір передбачав територіальні поступки Болгарії на користь Греції, Румунії і Королівства СХС. Унаслідок поступок Греції Болгарія фактично втратила вихід до Егейського моря. Кількісний склад болгарської армії обмежувався 20 тис. осіб, скасовувалася загальна військова повинність. Сума репарацій визначалася у 2,25 млрд франків золотом, її необхідно було сплатити протягом 37 років.

4 червня 1920 р. у Великому Тріанонському палаці держави-переможниці підписали договір з Угорщиною. Він також підводив риску під існуванням Австро-Угорщини й визнавав раніше встановлені кордони сусідніх держав. Затримка з підписанням договору з Угорщиною була зумовлена боротьбою Антанти з проголошеною Угорською Радянською Республікою (УРР) (квітень—серпень 1919 р.), яка не погоджувалася з передачею Румунії і Чехословаччині значних територій. Після поразки УРР представники нової влади Угорщини змушені були погодитися на підписання миру.

За Тріанонським договором Угорщина мала передати ряд територій Румунії, Чехословаччині, Австрії і Королівству СХС. Вона втрачала вихід до Адріатичного моря. За умовами договору територія Угорщини зменшилася в три рази, а кількість населення — у 2,5 разу порівняно з 1914 р. Кількісний склад армії визначався у 35 тис. осіб, скасовувалася загальна військова повинність. Військово-морський флот, у тому числі кораблі Дунайської флотилії, передавався союзникам. їй заборонялося мати на озброєнні авіацію, танки, важкі гармати тощо. Угорщина в односторонньому порядку надавала державам-переможницям режим найбільшого сприяння на транзит, увезення та вивезення товарів. Сума репарацій складала 200 млн крон золотом.

• Делегації прибувають на підписання Сен-Жерменського мирного договору. Вересень 1919 р.

• Підписання Тріанонського договору. Червень 1920 р.

• Турецька делегація в Севрі. Серпень 1920 р.

• Пам'ятний знак Тріанонському договору в місті Бекешчаба (Угорщина)

Поясніть символіку зображеного пам'ятного знака.

• У Сен-Жермені. Карикатура 1919 р.

В Австрії умови договору були інтерпретовані як акт знищення. Чи згодні ви з таким трактуванням договору? Аргументуйте свою відповідь.

10 серпня 1920 р. у французькому місті Севр переможці підписали мирний договір із Туреччиною, який узаконив розпад і розподіл Османської імперії. Він був фактично нав’язаний уряду країни в умовах окупації військами Антанти ряду її стратегічно важливих регіонів — Стамбула, зони чорноморських проток і Смірни (Ізміра), а також наступу грецької армії проти турецьких військ.

За Севрським договором Туреччина позбавлялася всіх колоніальних володінь — Сирії, Лівану, Палестини, Месопотамії (Іраку), Аравійського півострова, Єгипту тощо. Вона визнавала анексію острова Кіпр Англією й незалежність Вірменії. Мармурове море і протока Босфор залишалися відкритими для всіх суден у мирний і воєнний час. Велика Британія отримала мандати на управління Палестиною, Трансйорданією та Іраком, Франція — Сирією та Ліваном. Ряд її територій передавали Греції та Італії. Кількість турецької армії обмежувалася 50 тис. осіб. На території Туреччини встановлювався «режим капітуляції», що фактично позбавляло її незалежності. Однак перемога національної революції 1920—1923 рр. перешкодила повній реалізації умов Севрського договору.

Для врегулювання відносин із Туреччиною на більш компромісній основі у Лозанні 20 листопада 1922 р. відкрилася мирна конференція, що тривала з перервами до 23 липня 1923 р. У переговорах із Туреччиною брали участь делегації Великої Британії, Франції, Італії, Японії, Греції, Румунії, Королівства СХС, Болгарії і радянських республік (Росії, України, Грузії).

23 липня 1923 р. було підписано Лозаннський мирний договір, який визначав нові кордони Туреччини. їй поверталися території, передані раніше Греції та Вірменії. Скасовувалися всі обмеження щодо кількості турецької армії, видів озброєнь. Країна звільнялася від виплати репарацій. Під час конференції було укладено конвенцію про режим чорноморських проток, що передбачала у випадку нейтралітету Туреччини вільний прохід через Босфор і Дарданелли військових суден будь-яких країн як у мирний, так і у воєнний час. Учасники конференції визнали незалежність Туреччини й скасували «режим капітуляції» щодо неї.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Із якими союзниками Німеччини були укладені мирні договори? 2. Які спільні риси договорів можна виділити? 3. Чим, на вашу думку, керувалися європейські політики, здійснюючи розчленування Туреччини? 4. Чому з Туреччиною довелося укладати ще один договір? 5. Яка держава — союзниця Німеччини мала найбільші територіальні втрати? 6. Чи можна стверджувати, що умови договорів із союзниками Німеччини були більш жорсткими, ніж із самою Німеччиною? Свою думку обґрунтуйте.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно