Масовий голод 1921—1923 рр. в Україні
- 2-07-2022, 15:33
- 777
10 Клас , Історія: Україна і світ 10 клас Гісем (інтегрований курс, рівень стандарту, нова програма)
§ 39. Масовий голод 1921—1923 рр. в Україні
МЕТА
• визначати причини й масштаби масового голоду 1921—1923 рр. в Україні та його особливості
ДАТИ
1921—1923 рр. — масовий голод в Україні
У 1921 р. південні губернії УСРР, Поволжя, Північний Кавказ, що були основними регіонами виробництва хліба, охопила посуха. Більшість урожаю загинула, що призвело до голоду. Перерозподіл зібраного міг виправити становище на півдні й цим запобігти голоду в Україні. Однак радянський уряд вимагав від українського керівництва за будь-яку ціну забезпечити безперебійне постачання хліба промисловим центрам Росії, Москві, Петрограду, голодуючим Поволжя. У травні 1921 р. В. Ленін телеграфував до керівників УСРР: «Питання життя і смерті для нас — зібрати в Україні 200—300 млн пудів». Проте такі плани були нереальними: у 1921 р. валовий збір зерна в Україні становив лише 200 млн пудів (третина від збору врожаю 1916 р.). Навіть за допомогою збройної сили з українських селян змогли зібрати й надіслати до Росії лише 522 тис. пудів хліба.
Тим часом становище в південних губерніях УСРР стрімко погіршувалося. У грудні 1921 р. тут розпочалася масова смертність від голоду. Проте ЦК КП(б)У, за наполяганнями Москви, забороняв поширювати інформацію про голод та ігнорував звернення закордонних організацій про надання допомоги. Лише в середині січня 1922 р. було дозволено висвітлювати тему голоду в пресі, а в червні — вивозити хліб із республіки.
Голова Раднаркому УСРР X. Раковський негайно звернувся до Американської організації допомоги (АРА) — неурядової організації, створеної в США для допомоги європейським країнам, що постраждали в Першій світовій війні. Вона використовувала величезні продовольчі запаси, які були нагромаджені американською армією в Європі під час Першої світової війни. У Росії ця організація вже діяла із серпня 1921 р.
УСРР змогла також скористатися допомогою місії Ф. Нансена, «Джойнт» та інших організацій. Проте отримання допомоги від «буржуїв» не надихало радянських керівників. Щоб урівноважити закордонну допомогу, Комінтерн створив організацію Міжнародна робітнича допомога (Міжробдоп). Допомогу від цих та інших організацій Україна отримала протягом березня 1922 — червня 1923 р. АРА надала голодуючим 180,9 млн пайків, місія Нансена — 12,2 млн, Міжробдоп — 383 тис. Допомога інших доброчинних організацій була значно меншою. Іноземна допомога Україні становила лише 8 % від тієї, що надійшла до радянських республік. Проте вона дала змогу зменшити смертність від голоду. Загалом кількість померлих від голоду в 1921—1923 рр. в Україні дорівнювала 2—3,5 млн осіб.
Восени 1922 р. московське керівництво, ігноруючи потреби населення країни, здійснило першу за радянських часів спробу торгівлі хлібом на світовому ринку. Для того щоб експорт зерна не здавався надто аморальним за умов отримання закордонної допомоги, було оголошено, що врожай 1922 р. припинив голод. З УСРР у цей час було вивезено 13,5 млн пудів зерна. Проте через експорт та постачання хліба на потреби російських міст голод на півдні України протримався аж до середини 1923 р.
• У їдальні Американської організації допомоги (АРА). Плакат АРА
Зі звіту X. Раковського на VI Всеукраїнському з'їзді рад (1921 р.)
...у справі «замирення» села було зроблено більше, ніж за весь попередній період. Чекісти подали відповідну довідку: за перші десять місяців року було виведено з боротьби 444 отамани, серед них убито в боях 189, розстріляно 9, заарештовано 84, добровільно з'явилося з каяттям і було амністовано 162. Більша частина тих, хто з'явився з каяттям, припадала на другу половину року.
Як голод вплинув на придушення повстанського руху?
• Голодуючі діти в Україні. 1923 р.
Лист голови ВУЦВК Г. Петровського члену Допголу при ВЦВК О. Винокурову (16 травня 1922 р.)
Згідно з Вашою статтею про голод, у Роси — перелам у кращий бік. В Україні — навпаки. Херсонські жахи продажу людського м'яса поширюються. У робітничих районах вимирають робітники великої індустрії — у Херсоні, Миколаєві, Маріуполі, Нікополі, Таганрозі. На 1 квітня голодуючих — 3 млн. Допомога в більшості випадків — 1/8 фунту (1 фунт дорівнює 0,41 кг — авт.), хліба видається лише 15 %. Прошу цілковитої згоди залишити всі добровільні збори в Україні й забороняти вивезення наркомпродівських вантажів у Москву, залишивши ресурси компроду Україні.
1. Яким було прохання автора листа? 2. Які факти про ситуацію на півдні України наведено в документі?
• Україна в 1920-х рр. Штрихуванням позначені регіони УСРР, найбільш уражені голодом 1921—1923 рр.
Голод 1921—1923 рр. мав значний вплив на антибільшовицький повстанський рух в Україні. Саме з другої половини 1921 р. кількість виступів стрімко зменшилася. Голодуюче селянство не мало можливостей для активної протидії владі. При цьому каральні загони здійснювали конфіскацію знайдених у них запасів продовольства. Унаслідок дій влади щодо українського селянства повстання вдалося придушити. Таким чином, у 1921—1923 рр. було вперше здійснено терор голодом як засіб придушення опозиційних сил.
Також більшовики використали голод як привід для пограбування церковних цінностей. За визнанням ЦК КП(б)У, «кампанія вилучення церковних цінностей під гаслом боротьби з голодом виявилася блискавичним методом боротьби із церквою». Економічна руйнація церкви супроводжувалася антирелігійною агітацією та спровокувала репресії проти духовенства. Таким чином, під час голоду 1921—1923 рр. радянська влада випробувала елементи політики щодо селянства, які згодом були застосовані під час Голодомору 1932—1933 рр.:
• інформаційна блокада (замовчування голоду);
• конфіскація хліба в уже голодуючій сільській місцевості, щоб за умови відсутності посухи створити ситуацію абсолютного голоду;
• пограбування населення, яке було готове віддати будь-що за шматок хліба.
21 січня 1922 р. Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило рішення «дати директиву губкомам п'яти голодуючих губерній (Донецької, Катеринославської, Запорізької, Миколаївської та Одеської) провести агітацію за збір золота та срібла із церков для закупівлі зерна для голодуючих». 23 січня для впровадження цієї постанови запропоновано: «а) не перешкоджати селянам для задоволення місцевих насіннєвих і продовольчих потреб збирати золото і срібло; б) запропонувати уповноваженому НКЗТ виробити і дати на місця відповідні інструкції; в) дати директиву губкомісіям широко оповістити в пресі про випадки збору золота й срібла із церков, що відбувалися в Мелітопольському повіті».
Наприкінці липня 1922 р. кампанію визнали завершеною. Держава отримала З пуди золота, понад 3105 пудів срібла, 858 діамантів (загальна вага 1469 каратів) тощо. Зібрані коштовне каміння та метали становили понад 834 тис. карбованців золотом (10 % фондів церковних цінностей, вилучених у РСФРР і УСРР). Проте жодна копійка із цих багатств не була витрачена на допомогу голодуючим.
Якими методами і з якою метою було здійснено пограбування церков?
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
1. Якими були причини голоду 1921—1923 рр. в Україні? 2. Чим голод в Україні відрізнявся від голоду в Росії? 3. Як більшовики скористалися голодом для зміцнення своєї влади? 4. Яка міжнародна організація надала найбільшу допомогу голодуючим? 5. Обговоріть у групах: чи закономірним був голод? 6. Підготуйте презентацію про голод в Україні в 1921—1923 рр.
Коментарі (0)