Національно-визвольна боротьба в Індії
- 2-07-2022, 15:49
- 387
10 Клас , Історія: Україна і світ 10 клас Гісем (інтегрований курс, рівень стандарту, нова програма)
§ 55. Національно-визвольна боротьба в Індії
МЕТА
• характеризувати національно-визвольну боротьбу народів Індії в міжвоєнний період
• указувати на роль М. Ганді в боротьбі за незалежність Індії
ДАТИ
1919 р. — закон про управління Індією. Перша акція громадянської непокори
1920—1922 рр. — друга акція громадянської непокори
26 січня 1930 р. — проголошення дня незалежності Індії
12 березня — 5 квітня 1930 р. — «Соляний похід» М. Ганді
1930—1931 рр. — третя акція громадянської непокори
1932 р. — четверта акція громадянської непокори
1935 р. — Акт про управління Індією
Наслідки Першої світової війни сприяли активізації антиколоніальної боротьби в Індії. Під час війни колонізатори обіцяли надати Індії самоврядування. Проте сподівання індійського народу не виправдалися. Невдоволення висловлювали майже всі верстви індійського суспільства. Загальне революційне піднесення у світі після Першої світової війни давало додатковий поштовх до боротьби. Розгорнулися масові страйки у великих містах. Репресії не допомагали. Щоб зберегти своє колоніальне панування, англійська влада вдалася до реформ колоніального правління. У 1919 р. англійський парламент прийняв закон про управління Індією, який передбачав розширення індійського представництва в раді при віце-королі Індії та губернаторах провінцій, а також збільшення кількості виборців з 1 до 3 %. Водночас було прийнято закон Роулетта, який посилював покарання за антиурядові акції.
Дії колоніальної адміністрації, особливо закон Роулетта, дали потужний поштовх до розгортання масового руху громадянської непокори, який очолив Індійський національний конгрес (ІНК). Його лідером був Могандас Ганді, якого називали Магатмою, що означає «велика душа». М. Ганді сформулював основні положення програми боротьби за незалежність, яку згодом назвали гандизмом. Вона поєднала політичні, морально-етичні, філософські вчення, які базувалися на індійській культурі, і була представлена в зрозумілих для простого народу образах. Особливо привабливою була ідея побудови суспільства на засадах соціальної справедливості (сарводайя). Широкою підтримкою користувалися методи боротьби, запропоновані М. Ганді. Вони не передбачали насилля (бойкот, мирні демонстрації, відмова від співробітництва тощо). Важливим було те, що М. Ганді поєднував протест із терпимістю до колонізаторів (сатьяграха). Для Індії з її багатонаціональним населенням, строкатим релігійним і соціальним складом ненасильницькі дії були єдиним прийнятним засобом для залучення населення до спільної боротьби.
Крім ІНК, у мусульманських районах Індії активно діяла Мусульманська ліга, яка у своїх діях використовувала й збройні методи боротьби. 6 квітня 1919 р. М. Ганді закликав до згортання будь-якої ділової активності й закриття магазинів на знак протесту проти закону Роулетта. Відповіддю колонізаторів стало насилля. 13 квітня 1919 р. в Амрітсарі (провінція Пенджаб) англійські діячі розстріляли мирну демонстрацію. Загинуло понад 1 тис. осіб, 2 тис. було поранено. Це могло спровокувати стихійний бунт, але завдяки М. Ганді його пощастило уникнути. Восени 1919 р. на з’їзді ІНК було ухвалено рішення про бойкот виборів за законом Монтегю. Бойкот досяг своєї мети, колонізатори пішли на поступки.
Події 1919 р. привели М. Ганді до думки про необхідність вироблення чіткого плану подальшої боротьби. На першому етапі передбачалася кампанія бойкоту колоніальних установ і товарів, на другому — ухилення від сплати податків, що означало відкритий конфлікт із колоніальною адміністрацією. Нова кампанія ненасильницького опору, очолювана ІНК та Мусульманською лігою, розпочалася 1 серпня 1920 р. Проте на початку 1922 р. в одному селищі натовп спалив живцем кількох поліцейських. У мусульманських районах спалахнуло повстання. Колонізатори кинули проти повсталих війська. М. Ганді засудив такі дії та оголосив про припинення акції.
• Лідери ІНК (зліва направо): М. Ганді, Дж. Неру, А. К. Азат
• Бійня в Амрітсарі. 1919 р.
Символом сатьяграхи стала традиційна індійська прядка. М. Ганді закликав усіх індійців перейти на самозабезпечення, самостійно шити собі одяг, взуття, не купувати британських товарів, щоб відродити виробництво в країні. Однак це лише поверхово пояснює символ прядки. В індійській культурі колесо відіграє важливу роль. На санскриті це слово звучить як «чакра». Чакрами в духовних практиках індуїзму й буддизму називають енергетичні центри тонкого тіла людини, крізь які тече життєва енергія. «Дхармачакра» — це «колесо закону», вчення Будди про просвітлення. А той, хто обертає це колесо, зветься чакравартіном — людиною, яка повертає світ із хаосу й беззаконня до порядку та миру.
• Прапор Індії
Період 1922—1929 рр. Індія пережила без значних потрясінь, хоча саме в цей час один із лідерів ІНК Джавахарлал Неру висунув програмове гасло «пурна сварадж» — повна незалежність.
Світова економічна криза 1929—1933 рр. призвела до розорення й зубожіння значної частини селян і підприємців. Це спонукало до розгортання нової хвилі національно-визвольного руху. Основними гаслами стали «конституція» і «незалежність».
У цей час до Індії прибула комісія британських політичних діячів на чолі з Дж. Саймоном, які мали виробити нову конституцію. Громадськість Індії була обурена тим, що від участі в її розробці було усунуто найвідоміших індійських діячів. Розпочався бойкот комісії. ІНК оголосив нову кампанію громадянської непокори. Вона проходила за тією самою схемою, що й у 1920-ті рр.
26 січня 1930 р. було проголошено днем незалежності Індії.
Сигналом до початку третьої акції громадянської непокори мало стати демонстративне порушення монополії колоніальної влади на добування й продаж солі. У березні 1930 р. М. Ганді в супроводі своїх прихильників вирушив у тритижневий похід до узбережжя Аравійського моря, щоб випарити сіль із морської води. «Соляний похід» мав величезний вплив на індійську громадськість. Місцями почалися стихійні повстання. Заворушення перекинулися і на армію. Колоніальна влада оголосила ІНК поза законом. Близько 60 тис. учасників походу було кинуто до в’язниць. Проте рух не припинявся та набув ще більшого розмаху. Учасники масових демонстрацій, що були віддані заповітам М. Ганді, не застосовували сили, навіть коли їх жорстоко били. Однак так довго тривати не могло. Сутички переростали в повстання. Хвиля насилля змусила колонізаторів піти на переговори. У 1931 р. між лідерами ІНК та британською адміністрацією було укладено угоду, за якою колонізатори припиняли репресії та звільняли ув’язнених, соляна монополія ліквідовувалася, а ІНК припиняв акції громадянської непокори. Віце-король Індії Едвард Ірвін (лорд Галіфакс) пообіцяв надати Індії незалежність.
М. Ганді дав згоду на участь у конференції «круглого столу», яка була скликана в Лондоні для обговорення проблем Індії. Проте переговори завершилися провалом. Тоді ІНК в 1932 р. оголосив нову акцію громадянської непокори. У відповідь колонізатори знову заборонили ІНК і в черговий раз заарештували М. Ганді. Проте англійський уряд розумів, що рано чи пізно індійський народ вирішить проблему незалежності на свою користь. У 1935 р. британський парламент прийняв Акт про управління Індією. За ним Індійська імперія перетворювалася на федеральний домініон, що складався з окремих штатів, яким було надано широкі права. Виборче право отримали 12 % населення.
У 1937 р. згідно з Актом було проведено вибори, на яких ІНК здобув більшість у восьми з 11 провінцій і сформував місцеві уряди. Незважаючи на успіх, ІНК не зміг об’єднати людей усіх релігійних конфесій Індії. Мусульманська ліга закликала своїх прихильників боротися за створення окремої мусульманської провінції — країни Пакистан («Країни чистих»).
Після початку Другої світової війни віце-король Індії оголосив країну воюючою стороною. Індія виступила на боці антигітлерівської коаліції. Реалізацію положень Акта 1935 р. було відкладено.
• Пам'ятник, присвячений «Соляному походу» 1930 р.
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
1. Які події спонукали до активізації національно-визвольної боротьби в Індії? 2. Чому в боротьбі народів Індії переважали мирні методи? Завдяки чому вони виявилися дієвими в боротьбі з колонізаторами? 3. Якою була роль М. Ганді в національно-визвольній боротьбі? 4. Дж. Неру назвав конституцію 1935 р. рабською. Поміркуйте, чому. 5. Складіть у зошиті таблицю «Акції громадянської непокори».
Коментарі (0)