Войти
Закрыть

Перша світова війна та українські політичні сили

10 Клас

На початку війни емігранти-москвофіли з Галичини організували в Києві «Карпато-руський визвольний комітет». Він одразу прийняв звернення до русинів Галичини — їм пропонували стати на бік Російської імперії, зустрічати російську армію церковними процесіями, а тим, хто служить в армії цісаря, — повернути зброю проти Відня. Комітет також оперативно видав кишеньковий довідник «Сучасна Галичина». Він призначався для офіцерів російської армії та містив усі основні відомості про край. До речі, це були єдині прояви діяльності галицьких москвофілів. Воєнне протистояння Російської імперії та Австро-Угорщини розкололо національно свідоме українство. Відверто проавстрійську позицію посіла утворена в серпні 1914 р. у Львові Головна українська рада (ГУР) на чолі з Костем Левицьким. ГУР являла собою об’єднання українських партій Галичини. Її учасники звернулися до українського народу з Маніфестом, у якому, зокрема, зазначалося: «Ненаситність царської імперії загрожує також нашому національному життю... яке знайшло захист у конституційному ладі австрійської держави... Нехай українське громадянство віддасть усі свої матеріальні й моральні сили на те, щоб історичний ворог України був розбитий! Нехай на руїнах царської імперії зійде сонце визволеної України!». З ініціативи ГУР було сформовано легіон Українських січових стрільців (УСС). У травні 1915 р. у Відні ГУР реорганізувалася в Загальну українську раду (ЗУР), яка була єдиним і найвищим представницьким органом українського народу Східної Галичини. ЗУР домагалася від австрійського уряду впровадження української адміністрації та шкіл у приєднаних районах Холмщини й Волині, згоди на поділ Галичини на українську й польську частини та утворення Українського університету у Львові. Німецька та австро-угорська влада не підтримала ідеї незалежної України, але задовольнила низку другорядних вимог, зокрема щодо організації окремих таборів для військовополонених українців. У таборах засновували школи, бібліотеки, церкви, які виховували українську національну самосвідомість, непримиренну ненависть до Російської імперії як гнобительки українського народу....

Україна в планах воюючих держав. Бойові дії на території України в роки Першої світової війни

10 Клас

Кожна держава-учасниця Першої світової війни прагнула реалізувати свої геополітичні інтереси та плани. Україна в них посідала помітне місце через своє вигідне географічне положення і значний економічний та людський потенціал. На українські землі претендували Російська імперія, Австро-Угорщина, Німецька й Османська імперії, Румунія. Кожна з країн виправдовувала свої зазіхання історичною належністю їм цих земель. Найбільш грандіозними були плани Німеччини. Вона намагалася послабити Російську імперію, а українські землі мали стати відправним пунктом для подальшого завоювання світового панування. Україна також розглядалася як постачальник продовольства й сировини. Австро-Угорщина здавна змагалася з Російською імперією за гегемонію (першість) у слов’янському світі. Австрійські Габсбурги сподівалися розширити свої володіння за рахунок південнослов’янських країн, а також українських земель Волині й Поділля. Також австрійці розглядали можливість створення незалежної від Росії Української держави. Російська імперія проголошувала необхідність звільнення з-під влади Габсбургів «єдинокровних братів-русинів» Західної України й «возз’єднання уярмленої Русі» з Росією на засадах етнографічної спільності. Крім прагнення оволодіти Галичиною, Буковиною й Закарпаттям, російська влада планувала відсунути кордони імперії за Карпатські перевали. Плани щодо українських земель також мали Османська імперія, яка прагнула повернути під свою владу Крим та Північне Причорномор’я, і Румунія, яка претендувала на Беесарабію та Буковину....

Тил у роки Першої світової війни. Пропаганда

10 Клас

Контрибуція — плата, яку накладають на переможену державу на користь держави-переможниці, а також примусовий збір матеріальних цінностей із населення окупованої місцевості, що здійснюється переможцями. Біженці — люди, що залишають місце свого проживання під час війни або стихійного лиха. Перша світова війна, на відміну від попередніх, була тотальною (всеохоплюючою) через те, що її результат залежав не лише від подій на фронті, а й від мобілізації ресурсів тилу. Фронт поглинав ресурси в такій кількості, якої жоден уряд навіть не міг передбачити. Усе накопичене напередодні війни було спожите за перші місяці. Німеччина, Англія, Франція, а згодом і США стали фабриками зброї. Щоб організувати виробництво й постачання всього необхідного, відбулися величезні зміни в державному управлінні. Сформувалася державна система регулювання економіки. У Франції, де річний бюджет мирного часу становив близько 5 млрд золотих франків, витрати на війну зросли до 140 млрд, а в Німеччині — до 186 млрд. Щоб покрити такі витрати, стрімко збільшилися податки, зросли внутрішні та зовнішні запозичення, на повну потужність було запущено друк паперових грошей. Це призвело до стрімкої інфляції та зубожіння населення. Німеччині та Австро-Угорщині загрожував голод. Щоб його уникнути, запроваджувалася жорстка карткова система розподілу ресурсів, створювалися замінники продуктів — ерзаци....

Війна на морі. Підводна війна

10 Клас

Морська блокада — система заходів, яких вживають під час збройного конфлікту з метою не допустити противника до торговельних та інших зв'язків морем з іншими державами. Необмежена підводна війна — тип підводної війни, за якого підводні човни знищують цивільні торговельні й вантажні судна ворожих або нейтральних країн без попередження. Напередодні війни Німеччина приділяла значну увагу створенню надводного флоту, який би зміг завдати поразки головній морській державі Англії. Однак із початком війни німецький флот не зміг протидіяти морській блокаді країн Антанти. Його дії обмежувалися лише Балтійським морем, а дії австро-угорського флоту — Адріатичним. Тільки незначні сили німецького флоту завдали деяких турбот союзникам. Так, у Чорному морі під турецьким прапором німецькі крейсери «Гебен» і «Бреслау» обстрілювали Одесу, Севастополь, Новоросійськ і Феодосію, фактично втягнувши Османську імперію у війну. В Атлантичному і Тихому океанах діяли німецькі кораблі-рейдери, що намагалися порушити морські перевезення країн Антанти. Проте на кінець 1914 р. після розгрому німецької ескадри в Південній Атлантиці біля Фолклендських островів Центральні держави опинилися в морській блокаді....

Воєнні кампанії і події 1915—1916 рр.

10 Клас

У 1915 р. на Західному фронті Німеччина не вела активних наступальних бойових дій. Німецькі війська відбивали французькі одноманітні атаки в Артуа й Шампані, унаслідок яких Франція та Англія втратили 1,5 млн загиблими, пораненими і полоненими. Стримуючи наступ, німецькі війська контратаками зводили нанівець успіхи французької армії. Під час однієї з атак 22 квітня 1915 р. біля бельгійського міста Іпр німецькі війська вперше у світовій історії здійснили умовно вдалу газову атаку (перше невдале застосування хімічної зброї відбулося в лютому 1915 р. під Варшавою). Із 15 тис. отруєних хлором англійських і французьких солдатів третина померла. Ця подія продемонструвала повну зневагу до норм міжнародного права (у 1907 р. на Гаазькій міжнародній конференції була прийнята конвенція про заборону використання хімічної зброї). Для нейтралізації дій цієї зброї у військах почали використовувати протигази. У квітні 1915 р. завершилися переговори країн Антанти й Італії. За Лондонським договором Італія вступала у війну проти Німеччини. За це їй після війни мали відійти Трієст та інші австрійські області з італійським населенням, під протекторат Італії потрапляла Албанія. Через місяць Італія вступила у війну, але вела її без особливих успіхів. Це було єдине полегшення для Росії, проти якої в 1915 р. спрямувала головний удар Німеччина. Німецьке командування планувало потужним ударом змусити Росію вийти з війни. Технічна та економічна відсталість Росії зумовила тяжке становище на фронті. Не вистачало зброї, боєприпасів, обмундирування, медикаментів. У Німеччині добре знали про сильні та вразливі місця російської армії....

Бойові дії в 1914 р. Провал німецького «бліцкригу»

10 Клас

Напередодні війни країни Антанти мали перевагу над Центральними державами в людських і матеріальних ресурсах. їхні флоти домінували на морях. Проте за кількістю та якістю озброєнь до війни краще підготувалася Німеччина. У 1913 р. начальник генерального штабу Німеччини Гельмут фон Мольтке розробив військово-оперативний план нападу на Францію та Росію. У його основу було покладено план «бліцкригу» генерала Альфреда фон Шліффена. Неминучість війни на два фронти для Німеччини була очевидною, тому головна ідея стратегічного плану передбачала бити противників нарізно. Першою на черзі була Франція. Удар по ній мали завдати через нейтральну Бельгію на північ від Парижа та в обхід основних сил французької армії. У результаті такого стратегічного маневру («непрямого удару») французька армія мала бути оточена та знищена, перш ніж Росія завершить мобілізацію своїх військ. Після розгрому французької армії протягом чотирьох—шести тижнів Німеччина мала перекинути війська на схід і завдати нищівної поразки Росії. Проте після загострення австро-сербського конфлікту оголошена Росією мобілізація ставила під сумнів можливість реалізації цього плану. Тоді правлячі кола Німеччини зважилися діяти на випередження. 1 серпня було оголошено війну Росії та Франції....

Зброя Першої світової війни

10 Клас

Перша світова війна суттєво вплинула на розвиток військового мистецтва й озброєння. Це була перша війна, яка мала безперервні лінії фронтів, а бойові дії велися за будь-якої погоди. Такою війну зробили три речі: кулемет, колючий дріт і тушонка. Так, десять кулеметів (кулеметна рота) і 100 бійців могли стримувати наступ дивізії піхоти (від 10 до 20 тис. солдатів). Іноді позиції кулеметників прикривали полями з колючим дротом, що робило неможливим наступ кінноти — головної ударної сили тих часів — і вкрай ускладнювало наступальні дії піхоти. Якщо до цього долучалася артилерія, то наступ перетворювався на марну справу. У результаті на фронтах війни настала «позиційна криза». Жодна зі сторін не могла просунутися вперед без тисяч жертв. Тушонка давала змогу солдатам перебувати в окопах безперервно. Щоб подолати кризу, воєначальники обох блоків намагалися застосувати або нову зброю, або нову тактику. Проте у відповідь швидко знаходили протидію, і війна до свого завершення залишалася переважно позиційною. Армії влаштовували кількаденні обстріли важкими гарматами, які перетворювали бойові позиції ворогуючої сторони на руїни. Потім вдалися до масових атак піхоти на вузькій ділянці фронту, які рухалися хвилями (французька тактика «людських хвиль»). Протидіючи цьому, піхота противника почала рити розгалужену і глибоку мережу окопів, бліндажів, а також створювати кілька ліній оборони. За роки війни було викопано 40 тис. км окопів. У той самий час артилерія противника намагалася придушити вогонь гармат. Такий спосіб наступальних дій призвів до швидкого вичерпання людських ресурсів, і розпочався «снарядний голод». За рік витрачали близько мільярда снарядів. Для вирішення цих проблем залучали нових союзників, а промисловість була змушена працювати на війну. Проте це лише розширило масштаби війни....

Доля солдата на війні

10 Клас

За роки війни до армій воюючих держав було мобілізовано 73,5 млн чоловіків віком від 18 до 60 років. Війна докорінно змінила їхнє світобачення, відірвавши від звичного життя. Одні потрапили на фронт добровільно, піддавшись патріотичному піднесенню й пропаганді, інші ставали до війська в результаті масових мобілізацій. Для більшості цих людей місцем перебування на фронті стали траншеї (окопи). Люди жили в невеликих землянках, бліндажах або просто неба, потерпали від спеки і холоду, спраги й голоду, тонули в багнюці під зливами. У таких умовах їм доводилося рити нові траншеї, будувати укріплення, тягати гармати, відбивати атаки противника. Іноді люди гинули, навіть не побачивши противника в обличчя. Найбільше за артилерійський і кулеметний вогонь противника бійців у траншеях турбували проблеми антисанітарні і погане харчування. Іноді місяцями солдати не бачили гарячої їжі. Єдиною їхньою розрадою була банка тушонки. Найгірше забезпечувалася продовольством французька армія. Проблемою була й питна вода. Використання будь-яких джерел води призводило до поширення кишкових захворювань. Солдати хворіли через відсутність елементарних санітарних умов і швидко вкривалися вошами. Як згадував один з учасників війни: «Воші особливо не допікали на холоді, коли стоїш на посту або йдеш вартувати. Однак коли повертаєшся в землянку, коли починаєш зігріватися, саме тут вони починають вилазити з потаємних схованок лахміть нашого одягу... Вони не залишали нас у наших буднях ніколи... Замучені до краю як фізично, так і морально, ми не могли стулити очей через вошей»....

Причини й привід Першої світової війни

10 Клас

Історія людства знає безліч війн. Проте дві з них за масштабами руйнувань і людських втрат не мають рівних. Обидві відбулися у XX ст., у них брали участь усі найбільші держави світу. Основні бойові дії розгорталися в Європі. Перша світова війна розпочалася 1 серпня 1914 р. й тривала до 11 листопада 1918 р. На кінець війни кількість її учасників досягла 36 держав (загальна кількість — 59 незалежних держав світу) із населенням 1,5 млрд осіб, що становило 87 % жителів планети. Загальна протяжність фронтів досягала 3 тис. км. Витрати держав-учасниць війни на її ведення в десять разів перевищували вартість усіх війн, що відбувалися в XIX — на початку XX ст. До Першої світової війни призвели загострення суперечностей між провідними державами світу і боротьба військово-політичних союзів — Антанти й Центральних держав (або Четверного союзу, попередником якого був Троїстий союз). Найбільш непримиренними виявилися інтереси Німецької імперії та Великої Британії. Ініціаторами розв’язання війни виступили правлячі кола Німеччини та Австро-Угорщини. Інші країни також мали конкретні загарбницькі цілі. Напередодні війни «гонка озброєнь» набула нечуваного розмаху. Видатки на війну складали понад половину бюджетних витрат країн Європи. Німецька імперія прагнула світового панування. Її плани передбачали загарбання територій у Європі, у тому числі України, колоніальних володінь Англії, Франції, Бельгії, зміцнення позицій у Туреччині та на Близькому Сході, у Закавказзі....

Навігація