Воєнні кампанії і події 1915—1916 рр.
- 2-07-2022, 15:04
- 315
10 Клас , Історія: Україна і світ 10 клас Гісем (інтегрований курс, рівень стандарту, нова програма)
§ 5. Воєнні кампанії і події 1915—1916 рр.
МЕТА
• характеризувати розгортання воєнних дій у 1915—1916 рр.
• порівнювати воєнні кампанії 1915 та 1916 рр.
• наводити факти виснаження воюючих держав затягуванням війни
ДАТИ
Травень 1915 р. — вступ у війну Італії на боці Антанти
22 квітня 1915 р. — перше умовно вдале застосування хімічної зброї під містом Іпр
Травень 1915 р. — початок німецько-австрійського наступу на Східному фронті
Осінь 1915 р. — поразка Сербії
Лютий—грудень 1916 р. — битва під Верденом
Літо 1916 р. — Брусиловський прорив
Червень—листопад 1916 р. — битва на річці Соммі
У 1915 р. на Західному фронті Німеччина не вела активних наступальних бойових дій. Німецькі війська відбивали французькі одноманітні атаки в Артуа й Шампані, унаслідок яких Франція та Англія втратили 1,5 млн загиблими, пораненими і полоненими. Стримуючи наступ, німецькі війська контратаками зводили нанівець успіхи французької армії. Під час однієї з атак 22 квітня 1915 р. біля бельгійського міста Іпр німецькі війська вперше у світовій історії здійснили умовно вдалу газову атаку (перше невдале застосування хімічної зброї відбулося в лютому 1915 р. під Варшавою). Із 15 тис. отруєних хлором англійських і французьких солдатів третина померла. Ця подія продемонструвала повну зневагу до норм міжнародного права (у 1907 р. на Гаазькій міжнародній конференції була прийнята конвенція про заборону використання хімічної зброї). Для нейтралізації дій цієї зброї у військах почали використовувати протигази.
У квітні 1915 р. завершилися переговори країн Антанти й Італії. За Лондонським договором Італія вступала у війну проти Німеччини. За це їй після війни мали відійти Трієст та інші австрійські області з італійським населенням, під протекторат Італії потрапляла Албанія. Через місяць Італія вступила у війну, але вела її без особливих успіхів.
Це було єдине полегшення для Росії, проти якої в 1915 р. спрямувала головний удар Німеччина. Німецьке командування планувало потужним ударом змусити Росію вийти з війни.
Технічна та економічна відсталість Росії зумовила тяжке становище на фронті. Не вистачало зброї, боєприпасів, обмундирування, медикаментів. У Німеччині добре знали про сильні та вразливі місця російської армії.
2 травня 1915 р. німецькі та австрійські війська перейшли в наступ і прорвали російську оборону в районі міста Горліце. Протягом наступних п’яти місяців вони оволоділи Галичиною, Буковиною, частиною Волині, Польщею, Литвою, частиною Латвії та Білорусії. Втрати російської армії становили: 850 тис. убитими і пораненими, 900 тис. полоненими. Хоча Росія не капітулювала, німецьке командування вважало, що вона вже не здатна на серйозні наступальні дії. Фронт розтягнувся від Ризької затоки до кордонів Румунії. На сході також перейшли до позиційної війни.
Після перемог Німеччини восени 1915 р. до блоку Центральних держав — Німеччини, Австро-Угорщини, Туреччини — офіційно приєдналася Болгарія. Це стало катастрофою для Сербії. Залишки сербської армії разом із королем здійснили важкий відступ через гори Албанії до Адріатичного моря, де були евакуйовані англійським флотом на грецький острів Корфу. Щоб уникнути окупації Греції, туди прибули війська Антанти. На новоутвореному Балканському фронті (1917 р.) до середини 1918 р. бойові дії майже не велися.
Отже, у 1915 р. жодна з коаліцій не здобула перемоги. Проте час працював на користь країн Антанти, які мали більш потужний промисловий потенціал і численніші людські ресурси. Вони налагодили велике військове виробництво й нарощували стратегічну перевагу. Німецьке командування після перемоги на сході вирішило спрямувати удар на захід.
• Монархи Центральних держав (Німеччина, Болгарія, Туреччина, Австро-Угорщина)
• Австрійська карикатура на поразку Росії в 1915 р.
• Підрозділ англійських танків готується до атаки. 1916 р.
Зі спогадів Е. Людендорфа про наступ німецько-австрійських військ на Східному фронті (1915 р.)
Операції союзних армій (німецької та австро-угорської) у Польщі, на схід від Вісли, привели, як я того й чекав, до фронтального переслідування російських військ із неперервними боями. Щоправда, робилися спроби оточити росіян, але вони були завжди марними. Хоча російській армії і не дали змоги затриматися, але відійти їй пощастило. Російські війська часто вдавалися до жорстоких контратак великими силами, а численні ділянки заболочених річок і струмків давали їм можливість знову укріпитися та успішно чинити подальший опір. Неперервний рух протягом кількох тижнів кепськими шляхами і здебільшого за несприятливої погоди вимагав від наших військ значного напруження. Події вересневих днів знову дали нам лише тактичний успіх...
1. Що спонукало Німеччину завдати основного удару в 1915 р. проти Росії? 2. Чому Е. Людендорф оцінив наступ німецько-австрійських військ навесні 1915 р. як тактичний успіх? 3. Які причини зумовили припинення німецького наступу восени 1915 р.?
• Брусиловський прорив
Німецький наступ розгорнувся в районі фортеці Верден — центру оборони французьких військ. Німецьке командування вважало, що для захисту цієї ключової позиції французьке керівництво буде змушене кинути всі свої сили, які німецька армія «перемеле, як у м’ясорубці». За кілька місяців кровопролитних боїв у «Верденській м’ясорубці» німці заглибилися в оборону французької армії лише на 7 км, так і не завдавши їм вирішальної поразки. У розпал боїв за Верден Росія завдала стрімкого удару, який дістав назву Брусиловський прорив. Австро-Угорщина опинилася на межі розгрому. Щоб стабілізувати ситуацію, німецьке командування перекидало війська із заходу на схід.
Успіх російської армії підштовхнув Румунію 16 серпня 1916 р. вступити у війну на боці Антанти. Проте румунські війська були розгромлені, а країна опинилася в окупації. Російській армії довелося рятувати нового союзника, що подовжило їхній фронт ще на 500 км (поряд із Західним і Південно-Західним утворився ще й Румунський фронт). У той самий час Росія мала значні успіхи на Кавказькому фронті, де оволоділа територією з містами Ерзерум, Трапезунд, Ван, Ерзінджан і Бітліс.
1 липня 1916 р. французькі та англійські війська почали наступ на річці Соммі. Шквальний артилерійський вогонь, що тривав сім днів, зруйнував німецькі дротяні загорожі, траншеї, шляхи сполучення. Крім піхоти, на прорив уперше було кинуто танки. Проте німецькі війська стримали натиск, і восени активні бойові дії на Соммі припинилися. У грудні безрезультатно закінчилася і Верденська битва.
Воєнна кампанія 1916 р. докорінно не змінила лінію фронту. Німецька армія зменшилася на 1 млн солдатів.
15 вересня 1916 р. біля селища Флер на півночі Франції в бій вперше вступили танки. Для операції англійське командування підготувало 49 танків «Марк І», проте 17 із них зламалися дорогою на фронт. В атаку рушили 32 машини, із яких дев'ять вийшли з ладу, не досягнувши німецьких окопів, а ще п'ять застрягли в болоті. Проте 18 танків легко прорвали фронт на глибину 5 км. При цьому втрати англійських військ були у 20 разів меншими, ніж в аналогічних наступальних операціях, у яких брала участь виключно піхота. Вважається, що того дня розпочалася нова епоха в історії війн — епоха бойових машин.
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
1. На якому фронті розгорталися основні події в 1915 р.? 2. Яка держава в 1915 р. приєдналася до Центральних держав, а яка — до Антанти? 3. Охарактеризуйте битви під Верденом і на Соммі в 1916 р. Яке значення вони мали для подальшого перебігу війни? 4. Яким був результат Брусиловського прориву? 5. Розкрийте взаємозв'язок між перебігом воєнних дій на різних фронтах у 1915—1916 рр. 6. Які зміни відбулися в техніці й тактиці бойових дій у цей період війни? 7. Що спонукало Румунію взяти участь у війні на боці Антанти? Які це мало наслідки? 8. Зробіть підсумок щодо бойових дій у 1915—1916 рр.
Коментарі (0)