Україна в системі міжнародних відносин
- 1-05-2022, 23:11
- 334
11 Клас , Історія України 11 клас Даниленко, Смольніцька (рівень стандарту)
§ 36. Україна в системі міжнародних відносин
1. Перші кроки зовнішньополітичної діяльності
Мовою джерел
Українська РСР як суб'єкт міжнародного права здійснює безпосередні зносини з іншими державами, укладає з ними договори, обмінюється дипломатичними, консульськими, торговельними представництвами, бере участь у діяльності міжнародних організацій. Українська РСР виступає рівноправним учасником міжнародного спілкування, активно сприяє зміцненню загального миру і міжнародної безпеки, безпосередньо бере участь у загальноєвропейському процесі та європейських структурах.
З Декларації про державний суверенітет (1990)
Коли вперше і в якому документі було визначено стратегію участі України в міжнародному житті як рівноправного суб’єкта міжнародного права? Які наміри міжнародної співпраці задекларовано в документі?
Одним з важливих кроків самостійної участі української влади в зовнішнії політиці стало підписання 19 листопада 1990 р. Головою Верховної Ради УРСР Л. Кравчуком та головою Верховної Ради РРФСР Б. Єльциним договору про співробітництво двох республік.
Мовою джерел
Стаття 1. Високі Договірні Сторони визнають одна одну суверенними державами і зобов'язуються утримуватись від дій, що можуть завдати шкоди державному суверенітету іншої Сторони.
З Договору між Українською Радянською Соціалістичною Республікою і Російською Радянською Федеративною Соціалістичною Республікою (1990)
Який принцип взаємовідносин був закріплений у статті 1 договору?
Проголошення Україною незалежності 24 серпня 1991 р. зробило зовнішню політику необхідним атрибутом державності та водночас інструментом її утвердження. У короткий термін Верховна Рада України ухвалила низку нормативно-правових документів, якими визначено процес формування концептуальних основ зовнішньої політики України.
Ці документи були спрямовані на виконання таких завдань: забезпечення стабільності міжнародного становища України; збереження територіальної цілісності та непорушності кордонів; установлення взаємовигідного співробітництва зі всіма зацікавленими країнами; захист прав та інтересів українських громадян та юридичних осіб за кордоном; створення умов для підтримання контактів з українською діаспорою.
2. Вибір стратегії зовнішньополітичних орієнтирів
За роки незалежності Україна пройшла складний шлях становлення і формування зовнішньої політики. Цей шлях можна умовно поділити на три етапи, пов’язані з президентами, оскільки, згідно з Конституцією, саме Президент забезпечує керівництво зовнішньополітичною діяльністю.
А. Зленко, екс-міністр іноземних справ
Від чого, за висновком експерта, залежала стратегія зовнішньої політики України?
Під час президентства Л. Кравчука (1991-1994) відбулося визнання України міжнародним співтовариством та утвердження її на міжнародній арені як без’ядерної та позаблокової держави.
Мовою джерел
Українська РСР урочисто проголошує про свій намір стати в майбутньому постійно нейтральною державою, яка не бере участі у військових блоках і дотримується трьох неядерних принципів: не приймати, не виробляти і не набувати ядерної зброї.
З Декларації про державний суверенітет України (1990)
Які базові принципи зовнішньої політики проголошено в документі? Що шкодило їх реалізації?
Відмова України від ядерної зброї була безпрецедентним кроком в історії міжнародних відносин. 16 листопада 1994 р. Верховна Рада ухвалила Закон України «Про приєднання України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 1 липня 1968 р.». 5 грудня 1994 р. президенти РФ і США та прем’єр-міністр Великої Британії надали Україні гарантії безпеки й зобов’язалися поважати незалежність, суверенітет та існуючі кордони України. Окремі документи з надання Україні гарантій безпеки підписали глави Китаю та Франції.
На практиці зовнішньополітична діяльність України в період керування державою Л. Кравчука виглядала як спроба маневрувати між РФ і НАТО. Україна активно співпрацювала з колишніми союзними республіками в рамках СНД, розглядаючи СНД як міжнародний механізм, покликаний координувати процес якісно нових двосторонніх відносин з незалежними державами, утвореними на території СРСР.
Зовнішня політика, що здійснювалася під керівництвом Л. Кучми (1994-2004), характеризувалась як політика багатовекторності. Багатовекторність обґрунтовувалася історичними реаліями, які виключають орієнтацію України лише на один стратегічний зовнішньополітичний напрям, відводячи їй роль своєрідної єднальної ланки між Заходом і Сходом.
У роки президентства Л. Кучми в зовнішній політиці приділялась увага врегулюванню численних спірних питань з Російською Федерацією. 30-31 травня 1997 р. було підписано «Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією» на 10 років з автоматичним продовженням на наступні десятирічні періоди за відсутності заперечень сторін. Водночас Л. Кучма підтвердив стратегію інтеграції в Європейський Союз і НАТО.
Знайдіть у мережі Інтернет і перегляньте відеосюжет «Хроніки незалежності. Україна - НАТО: кроки назустріч». Чи стане, на вашу думку, Україна членом НАТО в найближчому майбутньому?
Форми зовнішньополітичної діяльності, які свідчили про підтримку Україною європейського вектору: активізація роботи в межах Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) та отримання членства в Раді Європи (1995); підписання Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО (Мадрид, 1997).
На практиці впродовж першого десятиріччя існування незалежної України відносини з ЄC окреслювалися проголошеннями намірів і не мали угод про її входження до європейського простору.
Європейська інтеграція - це процес політичної, юридичної, економічної (а в деяких випадках - соціальної та культурної) інтеграції європейських держав, зокрема й частково розташованих в Європі. На даний момент європейська інтеграція досягається в основному за рахунок розширення Європейського Союзу та Ради Європи.
На початку 2000-х рр. Україна відмовилася від принципу багатовекторності та визначилася з пріоритетом - європейським вибором. 23 травня 2002 р. на засіданні РНБО України під головуванням Л. Кучми було визнано, що нейтралітет є для України безперспективним, і ухвалено рішення розробити стратегію, яка передбачала б вступ України до НАТО.
Мовою джерел
Пріоритетами національних інтересів України є: ...інтеграція України в європейський політичний, економічний, правовий простір з метою набуття членства в Європейському Союзі та в євроатлантичний безпековий простір з метою набуття членства в Організації Північноатлантичного договору; розвиток рівноправних взаємовигідних відносин з іншими державами світу в інтересах України.
Із Закону України «Про основи національної безпеки України» (2003)
Які пріоритети зовнішньополітичного курсу держави було проголошено на законодавчому рівні у 2003 р.?
У той час, коли українські політики опікувалися формуванням зовнішньополітичної стратегії держави на законодавчому рівні, на практиці спостерігалося призупинення руху України в євроатлантичному напрямку. Таку ситуацію було зумовлено низкою причин. Серед них гучні скандали: дискредитація президента Л. Кучми («касетний скандал»), порушення в Україні свободи слова в засобах масової інформації («Справа Гонгадзе»), порушення законів про інтелектуальну власність (комп’ютерні програми та ін.), справа про продаж українських «Кольчуг» Іраку тощо.
У таких умовах частина українських політиків заявила про необхідність активного розвитку євразійського вектору, який доповнюватиме та розширюватиме європейський. В обмін на політичну підтримку Росії Україна посилила власну участь у роботі СНД, а 17 вересня 2003 р. підписала Угоду про формування Єдиного економічного простору між Росією, Казахстаном, Україною й Білоруссю.
Помаранчева революція змінила уявлення європейців про Україну. Її почали визнавати як країну, що розташована не просто на сході, а на сході Європи, а дехто визнав її невід’ємною складовою єдиної європейської цивілізації й політичного простору. Новий «помаранчевий» образ України збігся з розширенням ЄС. Виникнення спільного кордону між Україною та ЄС спонукало політиків шукати нові формули тіснішої взаємодії. Результатом активізації діалогу на найвищому рівні стало підписання 21 лютого 2005 р. трирічного Плану дій Україна - ЄС у межах європейської політики сусідства.
Президент Ющенко зробив своїм пріоритетом зовнішню політику... Українські дипломати робили все можливе, щоб скористатися з позитивного іміджу України, створеного на Заході Помаранчевою революцією, і «вскочити в потяг» розширення ЄС... У той час, як Європейський парламент у січні 2005 року проголосував за встановлення більш тісних відносин з Україною з перспективою майбутнього членства, європейська комісія, яка ухвалювала рішення про розширення, була значно обережнішою. Замість того щоб провести переговори про приєднання до союзу, вона запропонувала Україні план тіснішої співпраці.
С. Плохій, історик
Чому для України шлях до ЄС виявився тривалим? Які події стали певним переломним моментом у сприйнятті України світом?
3. Регіональний вимір зовнішньої політики
Одним з найважливіших зовнішньополітичних завдань України була розбудова відносин найвищого рівня зі стратегічними партнерами - країнами, що мають пріоритетне значення для нашої держави. Крім Російської Федерації, важливим було налагодження стосунків з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією, Молдовою, Білоруссю та Туреччиною.
Мовою джерел
Сьогодні Україна і Польща є суверенними державами, добрими сусідами, стратегічними партнерами. Тому вкрай важливо подолати гіркоту, що залишилась в історичній пам'яті багатьох українців і поляків. До цього нас спонукає не лише спільна відданість демократичним цінностям, повага до прав людини, основних принципів та норм міжнародного права, а й бажання бачити Україну і Польщу в об'єднаній Європі.
Зі Спільної заяви Президентів України і Республіки Польща «До порозуміння і єднання» (1997)
Яку стратегію обрали Україна та Польща у відносинах одна з одною?
Польща завжди підтримувала Україну на міжнародній арені, зокрема при вступі до Ради Європи, приєднанні до Центральноєвропейської Ініціативи, у співробітництві з Північноатлантичним альянсом.
Відносини України й Словаччини формувалися на принципах взаємної поваги та суверенітету. Україна була першою державою, яка 1993 р. визнала незалежність Словацької Республіки.
Угорщина встановила дипломатичні відносини з Україною відразу після проголошення Україною незалежності: 6 грудня 1991 р. у Києві було підписано «Договір про основи добросусідства та співробітництва між Україною і Угорською республікою» та відкрито посольство Угорщини. У нових міжнародних умовах співробітництво у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України було одним з найуспішніших напрямів двосторонніх відносин з Угорщиною.
Відносини з Румунією від самого початку здобуття Україною незалежності характеризувалися наявністю низки проблемних питань. 2 червня 1997 р. у м. Констанца (Румунія) було підписано «Договір про відносини добросусідства і співробітництва між Україною та Румунією». Додатком до нього став окремий протокол про вирішення територіального спору щодо морського кордону в Чорному морі на основі міжнародного права та можливе звернення до Міжнародного суду ООН у Гаазі.
У Договорі 1997 року були закладені підстави для подальшої ревізії існуючих кордонів, і, попри завірення у їхній непорушності, на початку XXI століття з ініціативи румунської сторони перегляд таки відбувся. Водночас варто зауважити, що підписання даного Договору стало підтвердженням євроатлантичних прагнень Румунії та рішення останньої відмовитися від ідеї «повернення» північної Буковини.
Н. Нечаєва-Юрійчук, історикиня
На продовження вирішення територіальних питань 17 червня 2003 р. у м. Чернівці було укладено «Договір між Україною та Румунією про режим українсько-румунського державного кордону, співробітництво та взаємну допомогу з прикордонних питань» (ратифіковано Україною 2004 р.). Утім уже у вересні 2004 р. Румунія передала на розгляд Міжнародного суду ООН питання про делімітацію континентального шельфу та виняткових економічних зон між двома країнами.
Договірно-правову базу міждержавних відносин з Молдовою склали «Договір про добросусідство, дружбу і співробітництво між Україною та Республікою Молдова» (1992), «Договір між Україною і Республікою Молдова про державний кордон» (1999). Спільна зацікавленість у розвитку багатосторонніх відносин щодо інтеграції в Євросоюз робить країни природними союзниками й стратегічними партнерами.
Основним результатом двостороннього діалогу з Білоруссю стало налагодження прямого міждержавного співробітництва, а також поява інститутів дипломатичного представництва в обох країнах. 1995 р. підписано «Договір про дружбу, добросусідство і співробітництво між Україною і Республікою Білорусь», 1997 р. - «Договір між Україною і Республікою Білорусь про державний кордон».
На засадах рівноправ’я формувалися двосторонні відносини України й Туреччини. Особливе значення мало саме регіональне співробітництво України з Туреччиною через регіональне лідерство обох держав у Чорноморсько-Каспійському регіоні.
Формуємо компетентності
Інформаційну. Проаналізуйте, які перші кроки було здійснено Україною як суб’єктом міжнародних відносин.
Логічну. «Зовнішня політика України розпочиналася в умовах неготовності світу до незалежної України, адже розпад СРСР виявився несподіваним для основних геополітичних гравців. Основний з них - США, попри радощі від розпаду СРСР, насправді не знав, що робити на 1/6 земної поверхні. Тому по інерції Захід дивився на Україну очами Москви, продовжуючи дипломатію кінця холодної війни, ігноруючи Україну і не виявляючи до неї належного інтересу» (М. Алексієвець, Я. Секо, історики). Які події вплинули на ставлення іноземних держав до України?
Просторову. Використовуючи карту 7 (с. 221), наведіть основні характеристики зовнішньої політики держави в період, що вивчається.
Хронологічну. Синхронізуйте періоди діяльності президентів України зі змістом зовнішньополітичного курсу держави.
Аксіологічну. «У роки незалежності основні завдання зовнішньої політики окреслювалися трикутником США-ЄС - Росія. Його конфігурація у 1992-2015 рр. постійно змінювалася, а отже - змінювалися і позиції України. Росія наполегливо намагалася залучити Україну до власних інтеграційних проектів на пострадянському просторі. Втім, суттєвим мінусом такої пропозиції була відсутність формальної рівності партнерів... ЄС, зі свого боку, не пропонував чітких перспектив, а лише був заклопотаний філологічними вправами щодо визначення форми сусідства. Інтереси США щодо України випливали зі стратегічних засад геополітичного домінування в світі, отож українська дипломатія розглядала відносини зі США в якості важливого аргументу в регіональному позиціонуванні та євроатлантичній інтеграції» (М. Алексієвець, Я. Секо, історики). Сформулюйте власне розуміння місця України в міжнародному світовому просторі. Які орієнтири в зовнішній політиці, на вашу думку, є найбільш виграшними для України?
Мовленнєву. Схарактеризуйте відносини України з державами-сусідами.
Коментарі (0)