§ 3. Економічна ситуація в УРСР

• За допомогою яких засобів була здійснена індустріалізація в 1930-х роках?
• Кого називали остарбайтерами?
• Як були пов’язані радянська влада й Голодомор 1932-1933 років?

1. Відбудова промисловості.

Внаслідок Другої світової війни УРСР зазнала великих людських і матеріальних втрат. За підрахунками Надзвичайної державної комісії, під час воєнних дій та окупації було зруйновано 16 тис. промислових підприємств, на руїни перетворено 714 міст і селищ міського типу, понад 28 тисяч сіл. Демографічні втрати становили майже чверть загальної чисельності населення. У горнилі війни загинув кожний п’ятий мешканець України, 2,4 млн осіб вивезено до Німеччини.

В. Масик «Повоєнний суботник у Києві». 1970-1972 роки

Відновлення зруйнованої війною економіки УРСР розпочали відразу після відступу німецьких військ та їхніх союзників. Пріоритет був за важкою, паливно-енергетичною, машинобудівною галузями, залізничним транспортом, тобто тим виробництвом, яке забезпечувало військову промисловість. Евакуйовані на початку війни на схід СРСР підприємства вирішили не повертати, позаяк на новому місці вони вже давали продукцію. Проте центр лише частково компенсував республіці збитки, заподіяні війною. Українська економіка отримала 15 % всесоюзних капіталовкладень, тоді як УРСР зазнала у війні 42 % усіх матеріальних втрат Радянського Союзу. В 1946 році був прийнятий «Закон про п’ятирічний план відбудови й розвитку народного господарства Української РСР на 1946-1950 роки». Він відтворював довоєнну модель централізованої економіки, із хронічним відставанням виробництв, які забезпечували повсякденне життя населення.

Сталінське керівництво проігнорувало досвід відновлення економічного потенціалу країн Європи й відмовилося від американського плану допомоги постраждалим у війні (плану Маршалла). Відтак реалізацію намічених економічних програм фінансували за рахунок внутрішніх резервів. У пошуках коштів на відбудову акцентували головно на режимі економії, зменшенні фінансування сільського господарства, легкої промисловості, соціальної сфери. Високим темпам відбудови сприяли також: низька заробітна плата робітників, службовців, нееквівалентний обмін між містом і селом. Органи влади проводили трудові мобілізації здебільшого із сільської місцевості, які нерідко були примусовими. На відбудові окремих об’єктів працювали військовополонені, репресовані. Режим активно використовував безперервні пропагандистські заходи, зокрема «соціалістичне змагання» та різноманітні рухи «передовиків і новаторів виробництва».

Агітаційний плакат «Відбудуємо на славу!»

Відтак реальний, повсякденний ентузіазм людей тісно переплітався із притаманними комуністичній системі формалізмом і демагогією. За офіційними даними, четвертий п'ятирічний план було виконано за 4 роки і 3 місяці. Проте зростання промисловості республіки не позначилося позитивно на підвищенні життєвого рівня населення. Наслідком командно-адміністративної економіки стало хронічне відставання харчової та легкої галузей, сфери обслуговування.

• 1. Яких втрат зазнала Україна внаслідок Другої світової війни?
• 2. Розкрийте особливості відбудовчого процесу.
• 3. Визначте джерела відбудови та її результати.

Виробничі показники IV п’ятирічки в УРСР (на 1950 р.)

• 1. За даними таблиці проаналізуйте результати четвертої п’ятирічки.

2. Становище сільського господарства.

У надзвичайно складних умовах відбудовували сільське господарство. За роки війни значно скоротилися посівні площі, зменшилося поголів'я худоби, не вистачало робочих рук, техніки. На повоєнне село покладали кілька завдань: забезпечити потреби промисловості в сировині; розв’язати проблему постачання міст продовольством, збільшити експорт сільськогосподарської продукції у країни Центрально-Східної Європи. Проте, як і в довоєнні роки, цей сектор економіки фінансували за штучним залишковим принципом: капіталовкладення становили лише 7 % від загального обсягу асигнувань. Більшість відновлених у повоєнні роки колгоспів та радгоспів ледь животіли. Селянство, як і раніше, було найбільш ущемленою верствою суспільства. Продукцію, що виробили колгоспи, держава не закуповувала, а фактично вилучала методом продрозкладки. Багато колгоспів не видавали за так звані трудодні ні зерна, ні грошей.

Скрутне становище на селі ускладнювали непосильні податки на індивідуальне господарство та низькі закупівельні ціни на сільгосппродукцію. Природне прагнення селянина бути господарем на землі влада розцінювала як приватновласницький пережиток. Окрім того, колгоспники не мали пенсій, паспортів, отримували мізерну платню, не могли залишати місце проживання без спеціального дозволу.

Лекція про втрати врожаю у сільгоспартілі. 1947 рік

Свою неспроможність грамотно господарювати влада компенсувала різними засобами. Для доведення переваг колгоспного ладу комуністична агітація широко пропагувала працю «передовиків» — голів колгоспів, бригадирів, ланкових, доярок тощо. Водночас застосовували брутальний тиск. У 1946 році була розгорнута кампанія щодо усунення порушень колгоспного статуту з метою наведення жорсткого порядку. В лютому 1948 року прийнято Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про виселення з Української РСР осіб, які злісно ухиляються від трудової діяльності у сільському господарстві та ведуть антигромадський паразитичний спосіб життя», котрий ініціював перший секретар ЦК КП(б)У Микита Хрущов. Він уважав, що зміцнення колгоспного ладу має відбуватися перевіреними методами — посиленням репресій. Документ передбачав украй спрощену процедуру виселення у віддалені місцевості СРСР селян, які не бажали задарма гнути спину на ланах та фермах, отже — «злісно ухилялися» від роботи за трудодні. Рішення приймали інспіровані владою сільські збори, затверджували сільради і райвиконкоми. На підставі «вироків про виселення» у лютому-червні 1948 року до віддалених районів СРСР відправили 11,4 тисяч осіб. Згаданий указ був однією з ланок у ланцюгу органічно притаманних тоталітарній системі заходів, спрямованих на розв'язання господарських проблем за допомогою примусу. У 1950 році за врожайністю зернових та їхнім валовим збором колгоспи і радгоспи України не досягли довоєнного рівня.

• 1. Які завдання мало виконати повоєнне село перед державою?
• 2. Визначте особливості життя на селі в УРСР у другій половині 1940-х років.
• 3. Назвіть методи примусу на селі, що діяли в УРСР у повоєнні роки.

Із доповідної записки секретаря Чернігівського обкому Михайла Кузнецова до ЦК КП(б)У

«...У результаті низького рівня оплати трудодня натурою в 1946 році з 1893 колгоспів області до 100 грамів зернових на трудодень отримали селяни у 365 колгоспах, від 100 до 300 — у 1024 колгоспах; від 300 до 500 — у 267 колгоспах; від 500 до 700 — у 90 колгоспах. Зовсім не видали зернобобових культур на 228 трудоднів 83 колгоспи».

• 1. Використовуючи наведені факти, проаналізуйте ефективність роботи колгоспів.

3. Масовий штучний голод 1946-1947 років.

Важким випробуванням для жителів республіки став масовий голод у 1946- 1947 роках, третій за два з половиною десятиліття більшовицької влади в Україні. Головним його винуватцем стало сталінське керівництво. Незважаючи на несприятливі погодні умови — малосніжну холодну зиму 1945 року і посушливе літо 1946 року, — центр наполягав на виконанні обов'язкових планів хлібозаготівель. За хлібоздачу відповідали насамперед голови колгоспів. «Боротьба за хліб» з боку органів влади була доведена до абсурду. Її здійснювали тими силовими методами, що й у 1932-1933 роках. У червні 1947 року були прийняті Укази Президії Верховної Ради СРСР «Про кримінальну відповідальність за розкрадання державного і громадського майна», «Про посилення охорони особистої власності громадян» та відновлено дію закону «про п'ять колосків» від 7 серпня 1932 року. Почали повторюватися жахливі картини Голодомору: люди хворіли на дистрофію, часто зі смертельними випадками; батьки кидали напризволяще своїх дітей, бо не могли їх нагодувати; траплялися випадки канібалізму. Дехто, рятуючись від голодної смерті, вирушав на західноукраїнські землі. Цей край посуха оминула, а колективізація тут тільки розпочиналась і не встигла призвести до таких негативних наслідків, які були в інших регіонах України. Влада вдалася до репресій проти тих людей, котрі хотіли дістатися до Галичини, Буковини, Волині: створювала спеціальні загони, які знімали людей із вагонів і повертали назад у місця проживання, конфісковувала придбані продукти харчування, накладала штрафи. Жертвами голоду стало майже 1 млн осіб. Голод, який штучно організувала влада, захопив усі верстви населення, однак найбільше постраждало селянство.

Розвантаження обозу із зерном. 1947 рік

Опинившись на межі катастрофи, керівництво України на чолі з Микитою Хрущовим намагалося зменшити її масштаби за рахунок ресурсів західних областей і звернулося до центру з проханням про допомогу. Йосиф Сталін у відповідь заявив Микиті Хрущову: «Ти м'якотілий! Тебе обдурюють, вони грають на твоїй сентиментальності. Вони хочуть, щоб ми витратили наші державні запаси». У березні 1947 року «м'якотілого» Микиту Хрущова було замінено на посаді першого секретаря ЦК КП(б)У на «твердого» Лазаря Кагановича. Проте для посівної кампанії влада все ж таки надала насіннєву позику.

В УРСР було достатньо хліба, щоб уникнути цього жахіття. Проте керівництво збільшило експорт продовольства у «дружні для СРСР» країни «народної демократії»: Румунію, Чехословаччину, Польщу, Болгарію та інші. Загалом поставки зерна тільки у 1946 році становили 1,7 млн тонн, до того ж за цінами, нижчими за світові, й переважно в кредит. Зайвий раз підтвердилося цинічне ставлення центру до реальних проблем українського селянства, котре примушували мовчазно, за будь-яку ціну працювати у колгоспах. Наслідки голоду ще довго давалися взнаки як у житті населення, так і в загальному становищі у сільському господарстві. Отже, перші повоєнні роки були характерні складними процесами, що супроводжували відбудову економіки.

• 1. Визначте причини й наслідки голоду 1946-1947 років.
• 2. Чому в березні 1947 року Микиту Хрущова було усунено з поста першого секретаря ЦК КП(б)У?
• 3. У чому проявився цинізм влади щодо українського селянства?

З інформації сільгоспвідділу ЦК КП(б)У (серпень 1946 р.)

«З лютого 1946 р. почався масовий наплив населення з Брянської, Київської, Вінницької та інших областей у західні області України за хлібом. У червні органами транспортної міліції УРСР було знято тільки з товарних поїздів 62 400 чол., а за дві останні декади липня — 97 633 чол. Постановою Ради міністрів СРСР від 31 липня 1946 р. заборонено продаж хліба на ринках колгоспниками і одноосібниками до виконання плану здачі хліба».

Зі спогадів Лідії Капустіної із Запорізької області

«1947 рік був голодним для багатьох, а для нас — особливо. Я разом з подругою поїхала до Дрогобича. Там люди зустріли нас як рідних. Урятувалися від голоду, ще й мамі, сестрам возила хліб, горохове борошно, інші продукти...»

• 1. На яких територіях УРСР голоду не було? Поміркуйте, чому.

Василь Симоненко «1947 р.»

...І люди йшли байдуже, мов лелеки.

Із косами дідівськими на лан,

В полукіпках лишали чорні глеки,

І, зуби стиснувши, «виконували план».

І вдови плакали, кричали діти: «Папи»,

А на сніданок — жолуді одні.

І в гарбах (возах) пнулися скелети-шкапи.

Худі, немов колгоспні трудодні...

• 1. Чому автор назвав вірш «1947 р.»?

Коли в Україні почався масовий голод (1946-1947 рр.), у США, в місті Нью-Йорк закінчила роботу Міжнародна конференція ООН із охорони здоров’я, на якій прийнято статут Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) (22.07.1946 р.).

Підсумуйте свої знання

1. Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними:

- 1946 р. — прийнято закон про четверту п’ятирічку;

- 1946-1947 рр. — масовий штучний голод в Україні;

- лютий 1948 р. — прийнято Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про виселення з Української РСР осіб, які злісно ухиляються від трудової діяльності у сільському господарстві та ведуть антигромадський паразитичний спосіб життя».

2. Поясніть значення понять: відбудова, штучний голод.

3. Використовуючи спогади очевидців, напишіть есей на тему: «Післявоєнне село».

4. Заповніть порівняльну таблицю «Масовий штучний голод в Україні».

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Історія України 11 клас Хлібовська, Наумчук (рівень стандарту)", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)