§ 7. Архітектура. Образотворче мистецтво Музика. Кінематограф. Повсякденне життя

• Якою була доля українських театрів у період Другої світової війни?
• Назвіть кінострічку Олександра Довженка, створену під час війни.
• Визначте характерні ознаки методу «соціалістичний реалізм» у мистецтві.

1. Архітектура. Образотворче мистецтво.

Повоєнні роки були позначені масштабними роботами з відбудови і нового бачення образу міст і сіл. За вказівкою влади архітектурні споруди мали вселяти впевненість у швидкому відновленні всієї країни. Провідний архітектурний стиль цього часу — «сталінський ампір». Його характерними рисами були ансамблева забудова вулиць і площ, синтез архітектури, скульптури і живопису, наявність колонад, ліпнини, використання мармуру, бронзи та цінних порід дерева в оформленні громадських інтер'єрів.

Забудова вулиці Хрещатик у Києві. Світлина. 1950 рік

За генеральним планом відновили столицю України — місто Київ. При забудові центральної вулиці — Хрещатика — створили архітектурний ансамбль, образ якого визначали рельєф нагірної частини вулиці, багатоповерхові будинки, оздоблені світлою керамічною плиткою, широкі тротуари, засаджені каштанами. Прикметними ознаками містобудування були чітко розплановані вулиці, спорудження типових житлових будинків. У сільській місцевості відновлювали зазвичай довоєнну архітектуру.

«Естетика сталінської доби» у Луцьку. Світлина. 1950-ті роки

Катерина Білокур «Колгоспне поле». 1948-1949 роки

Перше повоєнне десятиліття увійшло в історію українського образотворчого мистецтва темою війни, «братніх народів», шевченківською та молодіжною тематикою, а також жанровим змалюванням навколишньої дійсності, охопно з портретами «передовиків промисловості та сільського господарства». Були створені нові художні полотна Тетяни Яблонської, Михайла Дерегуса, Олександра Шовкуненка, автора численних портретів діячів культури, Катерини Білокур. Ознайомившись із картинами Катерини Білокур на Міжнародній виставці у Парижі в 1954 році, знаменитий художник Пабло Пікассо сказав: «Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б заговорити про неї цілий світ!».

Визнаним майстром книжкової графіки був Василь Касіян. Він ілюстрував твори Івана Франка, Михайла Коцюбинського, Лесі Українки. Найпопулярнішими стали його ілюстрації до Шевченкового «Кобзаря». Скульптори відображали насамперед події та образи воєнного часу. Були створені меморіальні ансамблі, встановлені пам'ятники героям війни і праці.

Тетяна Яблонська «Хліб». 1949 рік

Михайло Дерегус «Тарас Бульба попереду козацького війська». 1952 рік

• 1. Визначте характерні риси містобудування.
• 2. Які теми переважали в образотворчому мистецтві?
• 3. Хто був майстром книжкової графіки?

2. Музика. Кінематограф.

У повоєнний час розвиток музики визначали розширення тематики, жанрів, поглиблення образної сфери, підвищення фахової майстерності. Створені опери «Богдан Хмельницький» Костянтина Данькевича (лібрето Олександра Корнійчука і Ванди Василевської), «Милана» Георгія Майбороди (лібрето Агати Турчинської), «Украдене щастя» Юрія Мейтуса. Розвивалася пісенна творчість. Популярними стали пісні Платона Майбороди, Аркадія Філіпенка, Ігоря Шамо. У різноманітних музичних жанрах творили композитори Левко Ревуцький, Станіслав Людкевич, Андрій Штогаренко, Борис Лятошинський. Заслужене визнання здобули: Державний український народний хор (керівник Григорій Верьовка), Київська державна академічна капела «Думка» (керівник Олександр Сорока), Львівська державна хорова капела «Трембіта» (керівник Павло Муравський), Державна капела бандуристів УРСР (керівник Олександр Міньківський).

Продовжувало розвиватися театральне життя, хоча й у чітко визначених ідеологічних рамках. Наприкінці 1940-х років в Україні діяли 96 театрів, із яких 78 — україномовні. В них працювали видатні майстри сцени Марія Литвиненко-Вольгемут, Гнат Юра, Борис Гмиря, Наталія Ужвій, Амвросій Бучма, Юрій Шумський, Євген Пономаренко, Костянтин Хохлов. Проте репресивні дії влади не обминули музичне і театральне життя республіки. В 1946 році видано постанову ЦК КП(б) України «Про репертуар драматичних і оперних театрів УРСР і заходи щодо його поліпшення», якою влада вимагала ставити театральні вистави зі сучасного життя, що прославляли радянський лад. Натомість оперу Костянтина Данькевича «Богдан Хмельницький» розкритикували за недостатнє висвітлення в ній «прогресивної ролі у житті українського народу царя і російських бояр».

Відновили роботу кіностудії в Києві, Одесі, Ялті, на яких випускали фільми різних жанрів. Серед митців помітне місце займала творчість Ігоря Савченка, режисера фільмів «Третій удар» і «Тарас Шевченко», премійованого на міжнародному фестивалі в Чехословаччині у 1952 році. На Київській кіностудії Борис Барнет поставив фільм «Подвиг розвідника», Марк Донський — «Нескорені». Розгорнула роботу Українська студія хронікальних фільмів, яка повернулася до Києва влітку 1944 року. Проте, незважаючи на здобутки, на українських митців в означений період впливали чинники, яких узагалі не було в цивілізованих суспільствах: насадження почуття страху, ненависті, поваги до керманичів і панівної партії, сповідування єдиного напряму в мистецтві, відмова від релігії тощо. Над кожним із митців постійно нависала загроза бути безпідставно звинуваченими в некритичному підході до «реакційної буржуазної культури», «низькопоклонстві перед Заходом», «відступі від марксизму-ленінізму», «українському буржуазному націоналізмові», у безлічі інших «гріхів». Досвід 1920—1930-х років нагадував, чим можуть завершитися такі звинувачення. Духовний клімат у суспільстві продовжувала жорстко контролювати влада.

• 1. Назвіть імена відомих композиторів та їхні твори.
• 2. Які риси були притаманні розвиткові театрального життя?
• 3. Охарактеризуйте здобутки кіномитців.

Уривок з постанови ЦК КП(б) України «Про репертуар драматичних і оперних театрів УРСР і заходи щодо його поліпшення»

«Найголовніший недолік нинішнього стану репертуару драматичних і оперних театрів УРСР полягає в тому, що п'єси радянських авторів на сучасні теми виявились фактично витісненими з репертуару театрів УРСР. Драматичні й оперні театри України досі не створили високоідейних і повноцінних у художньому відношенні спектаклів про перемогу радянського ладу, про дружбу народів радянської країни, особливо про дружбу українського і російського народів, про Велику Вітчизняну війну та про героїчну працю радянських людей...»

• 1. Чому українські театри зазнали критики з боку влади?

3. Повсякденне життя.

Відбудовуючи господарство, люди відроджували насамперед нормальне життя для себе та своїх дітей. Перші мирні роки мало чим відрізнялися від важких буднів воєнного часу. Не вистачало найнеобхіднішого — взуття, одягу, продовольства, інших побутових речей. Загострилися проблеми житла, безпритульних дітей, злочинності тощо. Але на їхнє розв'язання виділяли незначні ресурси. Для виживання частина робітників і службовців нерідко змушена була облаштовувати невеликі підсобні господарства, бо отримувана платня не давала змоги забезпечувати харчуванням членів сім'ї.

Діяв запроваджений з волі радянського уряду ще на початку війни механізм «мобілізації коштів населення», який передбачав поширення серед населення державних позик. Додаткові труднощі спричинило зростання цін на продукти, зумовлене скасуванням у 1947 році карткової системи їхнього розподілу. Продовольство постачали з перебоями. Біля магазинів вишиковувалися нескінченні черги. Цього ж року була проведена грошова реформа. За рішенням уряду, упродовж лише одного тижня громадяни, які мали банківські вклади до 3 тисяч крб, могли обміняти старі гроші у співвідношенні 1 до 1, вклади від 3 до 10 тисяч крб зменшували на третину, а більше 10 тисяч — на дві третини. Хто зберігав гроші на руках, то обмін відбувався у співвідношенні 10:1. Реформа мала відверто конфіскаційне спрямування і звела нанівець особисті заощадження громадян. Натомість вилучення під час реформи значної кількості грошей справило оздоровчий ефект на повоєнну економіку. Обмеження загальної купівельної спроможності населення створювало потенційні можливості для зниження цін на товари. Мешканці міст і сіл могли купувати недорогий, але добротний одяг, годинники, радіоприймачі. Частину з цих товарів виробляли у Східній Німеччині та поставляли в рахунок репарацій, а також у Польщі, Чехословаччині, Австрії.

Водночас відновлювали міста і села, газифікували населені пункти. Розширювали мережу шкіл, медичних закладів, будували житло, так звані «сталінки». Проте більшість міських жителів і надалі мешкали в комунальних квартирах, бараках, підвалах. Влада дещо пом'якшила трудові відносини. Знову запроваджено 8-годинний робочий день та відпустки на виробництві. На селі рівень життя не дуже підвищився. Хоча до початку 1950-х років ситуація у соціальній сфері дещо покращилась, однак назагал соціальна політика влади залишалася жорстокою щодо населення.

• 1. З якими проблемами зіткнулися люди в повоєнні роки?
• 2. Коли було скасовано карткову систему та проведено грошову реформу?
• 3. Як змінилася ситуація в соціальній сфері до початку 1950-х років?

Мовою джерела. Заробітна плата та ціни на продукти й одяг в УРСР у 1950-х роках

Ціни: макарони 1 кг — від 3 крб 90 коп. до 6 крб 45 коп., ковбаса зі свинини 1 кг — 17 крб, сирокопчена ковбаса 1 кг — 39 крб. Повсякденне взуття коштувало від 291 до 346 крб, вечірні туфлі — 410-479 крб, жіночі напівчеревики — від 192 до 335 крб, жіноче пальто — від 398 до 1455 крб.

• 1. Порахуйте, що могли купити на свою заробітну плату представники означених у таблиці професій.

Коли в Україні скасували карткову систему (1947 р.), у Франції, в місті Париж міністри закордонних справ європейських країн прийняли план відновлення Європи (план Маршалла) (13.07.1947 р.).

Підсумуйте свої знання

1. Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними:

- 1947 р. — скасовано карткову систему;

- 1947 р. — проведено грошову реформу.

2. Поясніть значення поняття: «сталінський ампір».

3. Напишіть есей на тему: «Повсякденне життя радянської людини в перших повоєнних роках».

4. Заповніть таблицю «Українська культура в повоєнному десятилітті».

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Історія України 11 клас Хлібовська, Наумчук (рівень стандарту)", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)