Міжнародне становище України. Внутрішньополітичні зміни
- 3-05-2022, 01:05
- 442
11 Клас , Історія України 11 клас Хлібовська, Наумчук (рівень стандарту)
§ 9. Міжнародне становище України. Внутрішньополітичні зміни
- Коли в Україні було відновлено діяльність зовнішньополітичного відомства?
- Хто очолював Комуністичну партію України у 1940-1950-х роках?
- Як змінився територіально-адміністративний устрій УРСР після Другої світової війни?
1. Зовнішньополітична діяльність України в 1950-х - першій половині 1960-х років.
Зовнішньополітичну діяльність УРСР суворо дозував загальносоюзний центр. До прикладу, УРСР не мала жодного дипломатичного представництва в інших країнах, а МЗС України було найменшим за кількістю службовців відомством. Усе ж таки, українська дипломатія мала певні успіхи на міжнародній арені. Якщо наприкінці 1940-х років Україна долучилася до 20 міжнародних організацій, то на кінець 1950-х років українські представники брали участь у діяльності вже 36 міжнародних організацій, зокрема Комісії ООН з прав людини, Комісії ООН з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО), Міжнародної організації праці (МОП), Міжнародного бюро освіти (МБО), Міжнародного агентства з атомної енергетики (МАГАТЕ). Від 1957 року у Нью-Йорку відкрилося постійне представництво УРСР при ООН. У 1960 році на XV сесії ООН українські представники ініціювали прийняття Декларації про надання незалежності колоніальним країнам і народам. Це в той час, як Україна фактично сама була колонією і не мала права вийти з СРСР. У 1964 році ЮНЕСКО підтримало ініціативу УРСР щодо відзначення 150-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка.
Логотип Комісії ООН з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО)
В орбіті інтересів Радянського Союзу, а отже, під його впливом перебували країни Центрально-Східної Європи, які ще називали країнами «соціалістичного табору». Тож зовнішні відносини УРСР були пов'язані насамперед із цими країнами. Економічну співпрацю Україна реалізовувала в рамках Ради економічної взаємодопомоги (РЕВ). Вона зводилася до експорту з УРСР сировини, передусім вугілля і чавуну, та імпорту в УРСР товарів народного споживання. Українські будівельники зводили промислові об'єкти у Чехословаччині, Угорщині, Польщі, Румунії, Німецькій Демократичній Республіці. Громадяни УРСР отримали можливість здійснювати закордонні поїздки — звісно, до країн соцтабору й під контролем КДБ чи партійних комітетів. Формально УРСР, яка перебувала у складі СРСР, також належала до Організації Варшавського договору (з 1955 року) як альтернативи НАТО в Європі. Через рік після Карибської кризи, коли людство опинилося перед загрозою ядерної війни, 1963 року УРСР ратифікувала Договір про заборону випробувань ядерної зброї в атмосфері, космічному просторі та під водою. Задля розширення свого впливу СРСР налагоджував політичні, економічні, наукові та культурні зв'язки з країнами Азії, Африки й Латинської Америки. У складі радянських делегацій чи військових формувань сюди скеровували й українців.
Зміни, що відбувалися в СРСР після смерті Йосифа Сталіна, в окремих країнах соціалістичного табору були сприйняті як сигнал до кардинальних змін у суспільстві. Антикомуністичні виступи відбулись у низці країн: Німеччині (НДР) — 1953 року, Польщі та Угорщині — 1956 року, проте їх придушили радянські війська. Тисячі людей було вбито, тисячі людей зазнали кримінального переслідування. У радянських дивізіях, спрямованих на придушення революцій, служили й українці. Загалом значна частина жителів УРСР була зомбована радянськими засобами масової інформації і засуджувала «зраду народних інтересів» повсталими. Проте були й такі, котрі об'єктивно аналізували ситуацію й розцінювали дії СРСР як інтервенцію.
- 1. Які здобутки української дипломатії на міжнародній арені?
- 2. Переважно з якими країнами співпрацювала УРСР? Чому?
- 3. Як українці поставилися до повстань у НДР, Польщі, Угорщині?
2. Внутрішньополітична ситуація в СРСР й УРСР у першій половині 1950-х років.
Узимку 1953 року здоров'я Йосифа Сталіна різко погіршало. Але коли його оглянув лікар та рекомендував суворий постільний режим, увесь медичний персонал, який обслуговував партійних працівників, було заарештовано і звинувачено у підривній діяльності проти радянської влади. Ці події увійшли в історію як «справа лікарів». Преса нагнітала антисемітські настрої, адже заарештовані були євреями; їх таврували як агентів американської розвідки. Суспільство завмерло і чекало нової хвилі репресій. Проте 5 березня 1953 року Йосиф Сталін помер.
Карикатура з радянського журналу «Крокодил». 1953 рік
Розпочалася активна боротьба за владу, в якій переміг Микита Хрущов. Він і очолив Компартію СРСР. Зі своїм політичним опонентом Микита Хрущов вчинив у дусі сталінських традицій: Лаврентія Берію було заарештовано за звинуваченням у шпигунстві та змові з метою захоплення влади й застосовано проти нього найвищу міру покарання — розстріл. Першим секретарем ЦК КПУ став Олексій Кириченко — перший українець, котрий будь-коли займав цю посаду з часу утворення української Компартії. Загалом вихідців із УРСР на керівних посадах суттєво побільшало. Очевидно, це пояснюється тривалим проживанням Микити Хрущова в Україні та його майже 11-річним керуванням КП(б)У. Та й своєму підвищенню він великою мірою завдячував підтримці українських партійних функціонерів. Збільшилося представництво українців і в керівництві державними структурами УРСР та середній ланці управління. Українські чиновники могли зробити кар'єру в Москві й у будь-якому іншому місці СРСР та успішно користувалися цією можливістю.
Титульна сторінка книги I. Еренбурга «Відлига»
Помітні зрушення в суспільно-політичному житті після зміни партійного керівництва населення відчуло відразу. Зокрема, було згорнуто боротьбу з космополітизмом, закрито «справу лікарів», а для вивчення матеріалів щодо масових репресій другої половини 1930-х років створено спеціальну комісію. Припинили діяльність воєнні трибунали військ МВС та особлива нарада МВС. Особлива нарада — один із надсудових органів, який мав право «застосувати до суспільно небезпечних осіб» ув'язнення з висиланням у концтабори терміном до п'яти років, а згодом — навіть присуджувати найвищу міру покарання. Після скасування цього репресивного органу всі кримінальні справи, згідно з чинним законодавством, почали розглядати суди. З 1955 року органи прокуратури розпочали перегляд справ, вироки щодо яких виносили сумнозвісні «трійки». Так починалася десталінізація — процес ліквідації наслідків культу особи Йосифа Сталіна в 1953-1964 роках. Інша назва цього періоду — «відлига» — з'явилася від однойменної книги письменника Іллі Еренбурга.
- 1. Що називають «справою лікарів»?
- 2. Хто після смерті Й. Сталіна зайняв керівну посаду в СРСР, а хто — в УРСР?
- 3. Які зміни в суспільно-політичному житті відбулися на початковому етапі десталінізації?
Микита Хрущов (1894-1971)
Народився на Курщині — північно-західній частині Слобожанщини. У дитинстві наймитував: випасав овець та кіз. Коли сім'я переїхала в околиці Юзівки (нині — місто Донецьк), працював підсобником на шахтах. У 1918 році вступив до РКП(б). Відтоді доклав максимум зусиль, щоб досягти партійних вершин. Протягом 1938-1949 років (за винятком березня-грудня 1947 року) очолював Компартію України. На його совісті — репресії 1938 року, два етапи радянізації Західної України, переслідування учасників ОУН та УПА, голод 1946- 1947 років. У 1953 році Микита Хрущов став першим секретарем ЦК КПРС. Він — найсуперечливіший політик СРСР. Закликав виконувати надпрограми з вирощування кукурудзи, виробництва м'яса й молока, освоєння цілини, а тим часом почав закупівлю зерна за кордоном. Із його діяльністю пов'язана реабілітація жертв сталінських репресій, ліквідація ГУЛАГу, боротьба проти культу особи Сталіна. З 1958 року очолив уряд — Раду Міністрів СРСР, поєднавши в одній особі партійну й державну владу. Здійснив реформи в адміністративній, соціальній та освітній сферах. Утворивши раднаргоспи, сприяв децентралізації управління економікою. Розгорнув масове житлове будівництво. Сприяв зросійщенню. Придушував за допомогою військ антикомуністичні виступи у країнах соцтабору. Змагаючись із США, ледь не спричинив ядерну війну. Під час його керівництва запущено перший штучний супутник Землі (1957 року), відбувся перший політ людини в космос (1961 року). В 1964 році був усунутий від влади.
- 1. Визначте позитивні й негативні аспекти політичної діяльності Микити Хрущова. Що переважає? Чому?
Олексій Кириченко (1908-1975)
Народився в селі Чорнобаївка на Херсонщині в багатодітній сім'ї. У дитинстві випасав худобу, пізніше наймитував. Працював каменярем, робітником на залізничній станції, механіком у радгоспі, викладачем автосправи в технікумі. Після хвилі репресій у 1938 році розпочав партійну кар'єру в апараті ЦК КП(б)У. Тоді ж познайомився з Микитою Хрущовим. Підтримав Микиту Хрущова у справі повалення Лаврентія Берії та в проведенні курсу на десталінізацію. Перший українець, який очолював Центральний комітет КПУ (від червня 1953 року до грудня 1957 року). Згодом працював секретарем ЦК КПРС. Підтримував Микиту Хрущова у всіх його починаннях, згодом вступив у конфлікт із найближчим оточенням, за що був понижений у посаді. Його партійна кар'єра зазнала краху. Від 1960 року жив у Росії. Похований у Москві.
- 1. Про який стиль роботи керівництва СРСР свідчить біографія Олексія Кириченка? Поміркуйте, чи міг він бути самостійним у прийнятті рішень.
3. Адміністративно-територіальні зміни в Україні.
У 1954 році в адміністративно-територіальному устрої України відбулися суттєві зміни. Є кілька версій пояснення їхніх причин. Зокрема, цього року в СРСР з розмахом відзначали 300-річчя Переяславської ради, яку пересічним громадянам представляли як акт «возз'єднання» України з Росією. Щоб підкреслити важливість цієї події, радянська влада здійснила відповідні адміністративно-територіальні зміни. За іншою версією, такі зміни відбулися задля удосконалення адміністративного поділу і полегшення управління територіями. До прикладу, в Київській області перебувало 45 районів, управляти якими було складно.
7 січня 1954 року було створено Черкаську область. До неї увійшли три міста обласного підпорядкування — Черкаси, Умань, Сміла — і території 30 окраїнних районів Вінницької, Київської, Кіровоградської та Полтавської областей. 4 лютого 1954 року місто Проскурів перейменували на Хмельницький. Оскільки Проскурів був обласним центром Кам'янець-Подільської області, то й область відтоді стала Хмельницькою. В лютому 1954 року Ізмаїльську область було приєднано до Одеської. У травні 1959 року ліквідовано Дрогобицьку область, яка із 20 районами та 4 містами обласного підпорядкування стала частиною Львівщини. Після 1959 року адміністративно-територіальні зміни не стосувалися структури областей. На обласному рівні відбувалися тільки перейменування. Наприклад, у 1962 році Станіславську область перейменували на Івано-Франківську.
Ювілейна монета на честь 50-річчя входження Криму до складу України номіналом 5 грн. Аверс
Як ми вже зазначили, 19 лютого 1954 року Верховна Рада СРСР прийняла рішення про передачу Кримської області від Російської Федерації до УРСР. Це рішення було закономірним, адже зв'язки Криму з Україною мають глибоке історичне коріння. Щоправда, приймаючи його, радянська влада керувалася зовсім іншими мотивами. Після депортації корінних народів Криму життя на півострові завмерло. І хоч уряд заохочував переселення сюди росіян, цей процес відбувався повільно. Більше того, окремі переселенці через відсутність централізованого водопостачання, незнання природно-кліматичних умов півострова, брак господарських навиків тікали з Криму. Отже, входження Кримського півострова до складу Української РСР, що відбулося в умовах грандіозної пропагандистської кампанії, насправді переклало на плечі України частину моральної відповідальності за виселення з півострова кримськотатарського населення та доручило УРСР власними силами відновити на півострові господарське і культурне життя. При цьому московський центр нічого не втратив, адже й надалі цілковито контролював Україну.
- 1. Чому в адміністративно-територіальному устрої УРСР у 1954 році відбулися зміни?
- 2. Коли було створено Черкаську область? Як виникла Хмельницька область?
- 3. Які причини спонукали владу включити Крим до складу УРСР?
Адміністративно-територіальні зміни в УРСР у 1950-х роках
Середня врожайність культур у Криму, ц/га
Поголів’я худоби у Криму, тис. голів
«Кримська правда» від 12 січня 1954 року
«Глибокої осені 1952 року в колгосп ім. Калініна Зуйського району прибули переселенці. їх було 86 сімей, усі з України, з Чернігівщини. Тривалий час у колгоспі не ладилося з тваринництвом. Для худоби не вистачало приміщень, кормів, на фермі дуже низькою була трудова дисципліна. Потрібно було вживати рішучих заходів... За два роки у колгоспі здали в експлуатацію свинарник та телятник, кожний на 100 голів, і корівник на 120 голів. Тепер корівники колгоспу — це світлі теплі приміщення. На фермах діють підвісна дорога, автопоїлки, працює кормокухня».
- 1. Опрацюйте зміст таблиць та уривок із джерела. Що зумовило кардинальні зміни в сільському господарстві Криму впродовж десятиліття?
Коли в Україні розпочалася десталінізація, а ЦК КПУ вперше очолив українець Олексій Кириченко, у Великій Британії було короновано Єлизавету II.
Підсумуйте свої знання
1. Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними:
- 1953 р. — «справа лікарів»;
- 1953-1964 рр. — період, коли Компартією СРСР керував М. Хрущов;
- 1953-1957 рр. — перебування О. Кириченка на посаді першого секретаря ЦК КПУ;
- 1954 р. — приєднання Криму до УРСР; перейменування м. Проскурів на м. Хмельницький; утворення Черкаської області, приєднання Ізмаїльської області до Одеської;
- 1959 р. — приєднання Дрогобицької області до Львівської;
- 1962 р. — перейменування м. Станіслав на м. Івано-Франківськ, а Станіславської області — на Івано-Франківську.
2. Поясніть значення понять: десталінізація, «відлига».
3. Чи була Україна самостійною у зовнішньополітичній діяльності? Відповідь обґрунтуйте.
4. Історик Сергій Єкельчик стверджує, що боротьба за владу між наступниками Йосифа Сталіна несподівано надала Україні більшу політичну вагу. Чи погоджуєтеся ви з цією думкою? Відповідь аргументуйте.
Коментарі (0)