§ 22. Театр. Музика. Образотворче мистецтво. Кінематограф

• Назвіть імена художників-дисидентів.
• Хто започаткував новий напрямок у кіномистецтві за доби хрущовської «відлиги»?
• З чиїми іменами пов’язаний розвиток театру і музики в УРСР у середині 1950-х - середині 1960-х років?

1. Театр. Музика.

Богдан Ступка

Олександр Задніпровський

Валерія Заклунна

Ада Роговцева

У другій половині 1960-х - першій половині 1980-х років, долаючи штучні перепони, розвивалося театральне життя. У республіці в цей час діяло 87 професійних театрів, близько трьох сотень народних самодіяльних театрів. Вони поповнювали свій репертуар новими оригінальними творами і класикою. Так, великий успіх у глядачів завоювали п'єси «Фауст і смерть» Олександра Левади, «Планета надій» Олексія Коломійця, «Хто за? Хто проти?» Михайла Стельмаха тощо. У цей час розквітнув талант Богдана Ступки, Олександра Задніпровського, Валерії Заклунної, Ади Роговцевої — акторів широкого діапазону, котрі наслідували у своїй творчості найвищі досягнення української театральної культури, органічно поєднуючи яскраву театральність із винятковою природністю. Проте кращі зразки театральних дійств народжувалися не завдяки, а всупереч змісту епохи, у боротьбі митця з режимом. Український театр звертався до культурної спадщини минулого, кращих зразків зарубіжного мистецтва, здійснював пошуки високохудожніх засобів їхнього відтворення. І це сприяло примноженню таких характерних його рис, як народність, демократизм та музичність.

Невід'ємною складовою театру, що доповнювала його психологічну дію, чіткіше окреслювала людські характери, надавала усьому творові національного колориту, було українське музичне мистецтво. Визначальною його рисою стало вдосконалення і розвиток усіх жанрів. Композитори створювали опери, оперети, балети, симфонії та пісні. Значної популярності у глядачів набули опери «Ярослав Мудрий» Георгія Майбороди, «Украдене щастя» Юлія Мейтуса, «Назар Стодоля» Костянтина Данькевича, «Заграва» Анатолія Кос-Анатольського, «Лісова пісня» та «У неділю рано зілля копала» Віталія Кирейка, балети «Ольга» Євгена Станковича, «Либідь» Вадима Гомоляки. Оперний жанр означився появою сузір'я талановитих оперних співаків Євгенії Мірошниченко, Діани Петриненко, Миколи Кондратюка, Анатолія Мокренка, Анатолія Солов’яненка, Дмитра Гнатюка, Марії Стеф’юк. Видатним майстром диригентського мистецтва був Стефан Турчак, який уперше вивів українську оперу на європейський рівень. Справжнім тріумфом насамперед Турчака-диригента, а також творчого колективу Київського театру опери та балету стало виконання на фестивалі в німецькому місті Вісбаден у 1982 році опери «Тарас Бульба» Миколи Лисенка. Симфонічні твори Мирослава Скорика, Віталія Кирейка, Андрія Штогаренка, Геннадія Ляшенка увійшли до репертуарів не лише вітчизняних камерних оркестрів, а й художніх колективів зарубіжних країн. Серед виконавців-інструменталістів високою майстерністю, індивідуальністю, самобутністю виділялися піаністка Марія Крушельницька, скрипалі Богодар Которович, Олег Криса.

Вперше прозвучала «Червона рута» у виконанні Володимира Івасюка та Олени Кузнєцової. Світлина. 1970 рік

До мистецьких здобутків того часу належать українські пісні й танці. їх на професійному рівні доносили до людей академічні хор імені Григорія Верьовки, хорова капела «Думка», ансамбль танцю України імені Павла Вірського, капела бандуристів України та інші. До скарбниці українських пісень увійшли твори композиторів Платона Майбороди, Олександра Білаша, Ігоря Шамо. Широко відомими стали написані на слова Андрія Малишка «Пісня про рушник», Михайла Ткача «Марічка», Миколи Сингаївського «Чорнобривці», Дмитра Павличка «Два кольори». Помітний слід у музичній творчості залишив молодий композитор Володимир Івасюк, автор відомих не лише в Україні, а й далеко за її межами пісень «Червона рута» (написана в 1970 році), «Водограй», «Я піду в далекі гори» та інші. Вони піднімали національний дух українського народу, спростовували невіглаські твердження про його меншовартість. Стали популярними виконавці естрадних пісень Софія Ротару, Павло Дворський, Василь Зінкевич, Назарій Яремчук, вокальне тріо Мареничів, квартет «Явір», ансамбль «Смерічка». Українську народну пісню презентували Ніна Матвієнко, Раїса Кириченко. Усе це сприяло піднесенню українського музичного мистецтва на рівень високого професіоналізму, який визнавали фахівці багатьох країн світу.

• 1. Назвіть характерні риси розвитку театрального мистецтва та відомих діячів театру періоду «застою».
• 2. Які жанри музичного мистецтва розвивалися в УРСР у 1960-х - першій половині 1980-х років?
• 3. Хто представляв українське музичне мистецтво у танцювальному й пісенному жанрах у цей час?

2. Образотворче мистецтво.

Як і інші види мистецтва, образотворче мало слугувати прославленню радянського ладу, а все, що не вписувалось у ці межі, влада переслідувала. Трагічно склалася доля талановитої художниці Алли Горської. Гнів і обурення партійної верхівки викликала і творчість видатного скульптора, живописця, збирача народних скарбів Івана Гончара. За 35 років подвижницьких мандрів він зібрав унікальну в історії людства приватну колекцію рідкісних фотографій, видань, народного вбрання, рушників, килимів, писанок, творів живопису, козацьких обладунків, ікон. Своєю творчістю, зібраними скарбами формував національну свідомість. Тому колекцію та її творця не раз піддавали репресіям. Іван Гончар постійно перебував під наглядом органів держбезпеки. В офіційному образотворчому мистецтві панівним продовжував залишатися жанр соціалістичного реалізму. Більшість робіт присвячували історико-революційній та колгоспно-робітничій тематиці. Мистецтвознавча література була надзвичайно заідеологізована, і всі, навіть незначні, прояви національної своєрідності в образотворчому мистецтві владці трактували як «український буржуазний націоналізм». На багатьох малюнках, починаючи від букваря і читанки до грандіозних картин, Україну зображали як усміхнену дівчину у віночку зі стрічками, яка несе хліб-сіль «старшому братові».

Проте і в цих умовах творили справжні шедеври. Майстри пензля малювали природу рідного краю, історичне минуле, демонструючи високий професіоналізм. Серед таких — картини «Похід князя Святослава» Михайла Дерегуса, «Льон» Тетяни Яблонської, «Ідуть дощі» Віктора Шаталіна та інші. На цей час припадає пік творчих досягнень Опанаса Заливахи, Івана Кулика, Людмили Семикіної, Галини Севрук. Неповторним колоритом і оригінальною творчою манерою вирізнялися картини народної художниці Марії Приймаченко. її «звірина серія» — явище унікальне, яке не має аналогів ні у вітчизняному, ні у світовому мистецтві. Фантастичні звірі — це і пересторога («Будь проклята війна!»), і заклик до дружби, до миру. Дедалі більшого розвитку набуло декоративно-ужиткове мистецтво. Народні майстри створювали килими, вишивки, гончарні вироби та різьблені вироби з дерева.

І. Гончар. Гаївки біля села». 1970-і роки

Т. Яблонська «Льон». 1977 рік

М. Дерегус «Похід князя Святослава». 1982 рік

М. Приймаченко «Гороховий звір». 1971 рік

Пам’ятник засновникам Києва. 1982 рік

Новим поступом означився розвиток монументального мистецтва. Серед споруджених у цей час — пам'ятник загиблим громадянам та військовополоненим у районі Сирецького масиву Києва, монумент Вічної Слави в Черкасах, меморіальний комплекс для увічнення пам'яті героїв, які загинули в оборонних боях 1941 року і за звільнення Волині 1944 року в місті Луцьку, пам'ятник «Україна — визволителям», встановлений у селищі Мілове на Луганщині, тощо. Водночас помітним явищем стало створення пам'ятників до видатних дат української історії. Зокрема, у 1982 році до 1500-ліття міста Києва був споруджений пам'ятний знак, який зображав засновників міста — трьох братів — Кия, Щека, Хорива та їхню сестру Либідь. Проте у скульптурі домінували помпезні витвори з ідеологічним підтекстом та відсутністю художнього смаку. Натомість високохудожні твори нерідко знищували. Отже, малярство та скульптура, як й інші складники української культури, поділялися на одіозне мистецтво, позначене ідеологічною запрограмованістю, догматизмом та плакатністю, і мистецтво, що в різних формах та з різним ступенем очевидності відстоювало загальнолюдські цінності, національні пріоритети, право художника на вільну творчість.

• 1. Хто з митців зазнав переслідувань влади у період «застою»? Чому?
• 2. Назвіть відомих українських майстрів пензля цього періоду та їхні твори.
• 3. Що нового з’явилось у монументальному мистецтві другої половини 1960-х - середини 1980-х років?

Зі спогадів художниці Галини Севрук про Аллу Горську

«Коли «ревнителі залізних порядків» бачили Аллу, в них починався параліч. Ця істота з космосу або ще звідкись. Вона не вмістилася б у жодну в'язницю. Вона потрощила б там усе, порозбивала б ґрати».

• 1. Про які риси характеру Алли Горської свідчать спогади її сучасниці?

3. Розвиток кіномистецтва. Українське поетичне кіно.

Позитивною динамікою означився розвиток кіномистецтва. В Україні було понад 30 тисяч кінотеатрів і пересувних кіноустановок. У населення зросла кількість телевізорів. Відтак кіно стало одним із улюблених мистецьких жанрів серед жителів республіки. Всю без винятку кінематографічну продукцію партійне і державне керівництво жорстко контролювало, пильно стежило за змістом і сюжетною лінією фільмів. Проте і в цей складний період український кінематограф збагатився низкою нових досягнень. Це, зокрема, фільми режисерів Володимира Денисенка «Високий перевал», «Женці», Леоніда Викова «В бій ідуть лише «старики», «Ати-бати, йшли солдати».

Виникає унікальне явище — українське поетичне кіно. Цей напрям асоціюється із Сергієм Параджановим, Леонідом Осикою, Іваном Миколайчуком, Юрієм Іллєнком. Маніфестом поетичного кіно України вважають картину «Тіні забутих предків». Своїм тріумфом, зокрема удостоєнням призів на міжнародних кінофестивалях у Римі, Салоніках, Британської кіноакадемії, ця картина була зобов'язана дивовижному творчому ансамблеві однодумців — оператору Юрієві Іллєнку, художнику Георгієві Якутовичу, композитору Мирославові Скорику, виконавцям головних ролей Ларисі Кадочниковій та Іванові Миколайчуку, котрих об'єднав на творчому майданчику режисер Сергій Параджанов. До цього напрямку належать «Камінний хрест» Леоніда Осики, «Вавилон XX», «Білий птах з чорного ознакою» Івана Миколайчука та Юрія Іллєнка, фільми за сценаріями Івана Драча і Юрія Іллєнка «Криниця для спраглих», «Вечір напередодні Івана Купала». Картини презентували українську національну самобутність, колоритну мову, звичаї, обряди, зображали життя персонажів невід'ємно від навколишньої природи. Тому це кіно означало спротив асиміляції, зросійщенню та іншим процесам, що нівелювали національну самобутність. Доля самих кінокартин, які увійшли до скарбниці світового мистецтва, виявилася складною. Фільм «Криниця для спраглих» узагалі не був випущений на екран, практично не появився на екранах фільм «Вечір напередодні Івана Купала», а «Тіні забутих предків» після прем'єрного показу у 1965 році упродовж наступних двадцяти років не згадували жодним словом.

Афіша фільму «Камінний хрест». 1968 рік

У цей період виникла ще одна яскрава течія у кіномистецтві, яка отримала назву «міська проза». Тематика цього напрямку — осмислення морально-психологічного стану сучасника — пересічної людини, яка мешкає у місті. Митці досліджували проблеми самотності, некомунікабельності, непорозуміння. Знаковими картинами цього напрямку стали: «Короткі зустрічі» та «Довгі проводи» Кіри Муратової, «Польоти у сні та наяву» Романа Балаяна, «Самотня жінка бажає познайомитися» В’ячеслава Криштофовича. Загалом упродовж 1976-1986 років на українських кіностудіях створено близько 200 художніх фільмів, однак лише трохи більше половини з них були україномовні. Всі ж закордонні фільми дублювали тільки російською мовою. Проте загальна соціально-економічна і політична криза в суспільстві негативно впливала на розвиток культури.

• 1. Які риси характеризували позитивну динаміку кіно в УРСР у період «застою»?
• 2. Хто працював у жанрі поетичного кіно? Назвіть найвідоміші картини даного напрямку.
• 3. Які з кінострічок у цей період було створено в напрямку «міська проза»?

Зі спогадів Богдана Ступки

«Мрією мого життя було, щоб українська культура стала відома в усьому світі. Мрії повинні здійснюватися, і я щасливий, що маю можливість сприяти цьому».

• 1. Визначте життєву позицію актора. Поміркуйте, чи вдалося йому реалізувати свою мрію.

Коли в Україні було записано пісню Володимира Івасюка «Червона рута» (1970 р.), у Великій Британії група Black Sabbath під лейблом Vertigo випустила однойменний диск — перший диск у стилі «хеві метал» (13.02.1970 р.).

Підсумуйте свої знання

1. Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними:

- 1965 р. — прем’єрний показ фільму режисера Сергія Параджанова «Тіні забутих предків»;

- 1970 р. — написано пісню Володимира Івасюка «Червона рута».

2. Запам’ятайте прізвища українських художників та їхні твори.

3. Підготуйте презентацію на тему: «Українське поетичне кіно».

4. Заповніть таблицю «Українська культура в період системної кризи радянського ладу».

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Історія України 11 клас Хлібовська, Наумчук (рівень стандарту)", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)