Войти
Закрыть

Перший етап Великої Вітчизняної війни

11 Клас , Історія України 11 клас Кульчицький, Лебедєва (рівень стандарту, академічний)

 

§ 3-4. Перший етап Великої Вітчизняної війни

Пригадайте!

1. Коли і з якою метою в Німеччині було затверджено план «Барбаросса»?

2. Чому оборонні споруди «лінії Молотова» виявилися не готовими до початку війни?

Основні терміни і поняття

• Оборона • мобілізація • евакуація • тил • Державний Комітет Оборони • «котел» • стратегічний напрямок

1. Початок війни

На світанку 22 червня 1941 р. Німеччина та її союзники без оголошення війни почали наступ на трьох стратегічних напрямках. Група армій «Північ» мала захопити Ленінград, група армій «Центр» націлювалася на Москву, група армій «Південь» мала на меті окупацію України.

Групі армій «Південь» протистояли Київський особливий і Одеський військовий округи, розгорнуті у перший день війни відповідно у Південно-Західний і Південний фронти. За живою силою і технікою вони відчутно переважали противника. Зокрема, мали 5 625 танків проти 850 в групі армій «Південь» і 2 700 літаків проти 1 300. Але перевага зникла відразу після початку воєнних дій. Користуючись ефектом раптовості, противник у перші години війни завдав бомбового удару по 66 аеродромах Південно-Західного фронту і вивів з ладу 579 літаків. Значна їх частина не змогла навіть злетіти через зруйнованість злітних смуг. Лише 359 машин, придатних до бою, перебазували в далекі тилові аеродроми.

Ветеран війни З. Балюк згадував: «Дістався аеродрому, коли його ще бомбили фашисти. На бриючому польоті вони запалили наші літаки, які стояли "під лінієчку”, як на параді. А пілоти в цей час були у Львові, відпочивали. Згоріли всі машини до одної».

Лише окремі льотчики змогли вступити у бій з ворогом. Так у перші години війни зав’язався нерівний бій Д. Кокарєва з німецьким пілотом новітнього літака «мессершміт-110». Після раптової відмови кулеметів Д. Кокарєв гвинтом свого літака збив ворога.

Спеціально для бойових дій на території СРСР німецьке командування розробило незвичайну тактику. Попереду танкових дивізій йшли передові загони, що складалися з мотоциклістів, бронемашин, бронетранспортерів та середніх танків. Слідом за ними просувалася основна маса танків. Позаду - йшла змішана група з мотопіхоти та артилерії. У такий спосіб танкова дивізія розтягувалася на 10-16 км і швидко просувалася в глиб радянської території.

У районі Леско-Глинне-Тальни (після війни ця територія відійшла до Польщі) радянські воїни в оточених ворогом дотах вели бої з 454-ю німецькою дивізією аж до початку липня. Один з її офіцерів згадував: «Щоб придушити в 1940 р. французькі доти, німецьким артилеристам треба було зробити 4-5 пострілів, а в Леско для такої операції потрібно було випустити 150 снарядів».

У перші дні війни розгорнулася запекла танкова битва у смузі Південно-Західного фронту в районі Луцьк-Броди-Рівне-Дубно. На ділянці в 70 км зіткнулися близько двох тисяч танків. У небі діяли сотні літаків, переважно німецьких. Танкова битва тривала тиждень.

Перші бомби впали на українську землю

Тогочасний плакат

На початку липня війська фронту залишилися практично без танків.

Втративши в перших боях більшість літаків і танків, частини Червоної армії не могли не тільки наступати, а й успішно оборонятися. Радянське командування майже одразу втратило зв’язок із своїми військами, тому його директиву про перехід 23 і 24 червня 1941 р. у контрнаступ, з метою вибити ворога з радянської території і перенести бойові дії на територію Польщі, виконувати було нереально, тим більше, що у військах не вистачало навіть пального й боєприпасів. 25 червня цю директиву було скасовано.

Втрати сторін до середини липня 1941 р.

2. Мобілізаційні заходи

22 червня в СРСР було оголошено про мобілізацію військовозобов’язаних. Проте воєнний стан оголосили лише на європейській частині країни - у Ленінградському, Прибалтійському, Західному, Київському, Одеському, Харківському, Орловському, Московському, Уральському, Приволзькому та деяких інших округах. Мобілізаційний народногосподарський план було прийнято 30 червня. Того ж дня утворили вищий надзвичайний орган влади - Державний Комітет Оборони на чолі з Й. Сталіним.

Сталін у перші дні війни розгубився. Із заявою про початок війни замість нього 22 червня 1941 р. виступив заступник голови РНК СРСР В. Молотов.

Лише 3 липня Сталін виступив по радіо і визнав, що країна у зв’язку з німецькою агресією опинилася в скрутному становищі. У липні він взяв на себе обов’язки наркома оборони, а на початку серпня став Верховним головнокомандувачем Збройних сил СРСР.

Мовою джерела

Прочитайте уривок із виступу Й. Сталіна по радіо 3 липня 1941 р. і дайте відповіді на запитання.

«Можуть запитати: як могло трапитися, що радянський уряд пішов на укладення пакту про ненапад з такими віроломними людьми й недолюдками, як Гітлер та Ріббентроп? Чи не було тут помилки? Звичайно, ні! Пакт про ненапад є пакт про мир між двома державами. Саме такий пакт запропонувала нам Німеччина в 1939 році. Чи міг Радянський уряд відмовитися від такої пропозиції? Я думаю, що жодна миролюбна держава не може відмовитися від мирної угоди із сусідньою державою, якщо навіть на чолі цієї держави стоять такі недолюдки і людоїди, як Гітлер і Ріббентроп. І це, звичайно, за однієї неодмінної умови - якщо мирна умова не чіпає ані прямо, ані побічно територіальної цілісності, незалежності та честі миролюбної держави. Як відомо, пакт про ненапад між Німеччиною і СРСР є саме таким пактом».

Сталин И. О Великой Отечественной войне Советского Союза. - М., 1948. - С. 11.

1. Чи дотримувалося, на ваш погляд, керівництво СРСР «однієї неодмінної умови», коли підписувало пакт з Німеччиною?

2. Поміркуйте, як вплинув виступ Сталіна на настрій радянського суспільства. Відповідь аргументуйте.

3. Спираючись на знання з всесвітньої історії, поясніть, яке враження справив цей виступ на керівництво провідних країн Європи. Обґрунтуйте свою відповідь.

Запис добровольців у військкоматі. 1941 р.

До лав Червоної армії було мобілізовано понад 2,5 млн жителів України. Водночас близько 1,5 млн осіб добровільно вступили до загонів народного ополчення та винищувальних батальйонів для охорони тилових районів від шпигунів і диверсантів.

Робота над будівництвом оборонних споруд

Понад 2 млн жителів міст і сіл України працювали на будівництві оборонних споруд, створювали грошовий та оборонний фонди країни, брали шефство над пораненими в госпіталях, родинами фронтовиків, дітьми, які залишилися без батьків.

3. Переведення економіки на воєнні рейки

До початку війни радянське керівництво запевняло, що країна готова до наступальної переможної війни. Але СРСР виявився не готовим до широкомасштабних оборонних дій. У країні не було відповідальних за перебудову економіки на воєнний лад, за евакуацію, за організацію роботи тилу тощо.

Під загрозою окупації опинилася величезна територія СРСР, у тому числі вся Україна. В умовах війни необхідно було швидко перебудовувати господарство.

У червні 1941 р. при РНК було створено Раду у справах евакуації та Радінформбюро, прийнято постанови про охорону підприємств і установ, про режим роботи робітників та службовців в умовах воєнного часу.

Першим кроком в економічному протистоянні двох держав стала успішна евакуація людей і промислового устаткування. Були евакуйовані підприємства Придніпровського промислового району, Києва, Харкова, Одеси та інших міст. За 45 діб демонтовано і відправлено на схід обладнання заводу-гіганта «Запоріжсталь», хоча деякі ділянки заводської території вже прострілювалися ворогом із гармат і кулеметів.

Головним чином з Лівобережної України було евакуйовано найцінніше устаткування 550 найбільших підприємств, худобу, майно радгоспів і машинно-тракторних станцій, науково-дослідних установ, 70 вузів.

Швидкі наступальні дії ворога ускладнювали умови евакуації. Нерідко вона проходила під артобстрілами і бомбардуванням з повітря.

Уже через тиждень після початку війни більшість підприємств виконували замовлення фронту: випускали або ремонтували танки, бронепотяги, міномети. Робітників, селян і службовців було закріплено за їхніми робочими місцями, відпустки заборонялися.

За самовільне залишення підприємства у робочий час працівників оголошували дезертирами і засуджували на строк від 5 до 8 років. До перебудови економіки було залучено все працездатне населення.

На селі за складних умов збирали врожай і виконували державні поставки. Переважну більшість чоловіків мобілізували на фронт, і робота лягла на плечі селянок, які годували і армію, і країну. Жінки й дівчата ставали трактористками і комбайнерами.

У перше воєнне літо селянам вдалося зробити те, що в мирний час уявлялося неможливим. Адже, незважаючи на нестачу робочих рук, темпи збирання хліба в тилових районах у 2-3 рази перевищували довоєнні.

Те, що не можна було вивезти, Раднарком СРСР і ЦК ВКП(б) директивою від 29 червня 1941 р. розпорядилися «безумовно знищувати».

Це було ніби логічно: щоб ворог не міг використати майно. Але населення, яке залишалося на випаленій землі, позбавлялося засобів до існування.

29 червня РНК СРСР і ЦК ВКП(б) направили партійно-радянським організаціям директиву, яка вимагала швидкої перебудови життя під гаслом «Все для фронту, все для перемоги».

Була посилена централізація управління економікою. Виконавчим органам надавалося право здійснювати переведення робітників на іншу роботу без їхньої згоди. До роботи залучалися пенсіонери, жінки, діти.

Розгортання роботи заводів на Уралі, в Сибіру, Казахстані та в Середній Азії проводилося в стислі строки. Часто не закінчивши будівництва корпусів, під відкритим небом робітники починали випускати продукцію для фронту. Металург із Криворіжжя Г. Горобець, який працював на одному з підприємств Нижнього Тагіла, згадував: «Ми не йшли додому доти, доки не закінчили роботу. Це тривало 24 години при 30-градусному морозі. Ходив я тоді в гумових чоботях. Забіжиш у приміщення погрітися, онучі (шматок тканини, яким обгорталися ноги. - Авт.) на ногах вологими стають. А коли знову вийдеш - замерзають».

На воєнному заводі

Продовольство серед робітників і службовців розподілялося за картками. Робітники отримували від 500 г до 1,2 кг хліба на добу (хліб був основним продуктом харчування), службовці - від 400 до 500 г, а діти й утриманці - по 300-400 г.

У скрутному становищі опинилося селянство. Після здійснення державних поставок і сплати податків зерна майже не залишалося. Селяни голодували. Ще гіршим було становище в окупованих районах.

Усна історія

Прочитайте уривок із спогадів Пащенко А.І., жительки Василівського району Запорізької області, й дайте відповіді на запитання.

«...Забігли німці-румуни до хати, чиркотять-чиркотять щось, руж’я понаставляли. Сіли за стіл, а кусочок хліба у мене був. Вони той хліб розламали: "Мамка-мамка! Хлєб, мамка, хлєб!”. У мене свого хліба не було, але лежали продукти родичів. Вони забрали все чисто... У 1941-му і 1942-му оп’ять голод був».

Усна історія Степової України. Т. 3. Запорізький край. - Запоріжжя, 2008. - С. 149.

1. Проаналізуйте поведінку німецьких та румунських солдат на окупованій території і поясніть, чому вони вилучали продукти харчування в українського населення.

2. Поміркуйте, чому населення окупованої України було приречене на голодне існування.

На тлі катастрофічних невдач першого періоду війни евакуація, як гігантський маневр продуктивними силами країни, виглядала успішним заходом. Було досягнуто головної мети евакуації - створено умови для швидкого відновлення воєнно-господарської бази для ведення війни з Німеччиною.

4. Оборонні бої

За три тижні боїв з 170 дивізій діючої армії на радянсько-німецькому фронті боєздатність зберегли лише 70. Фронт потребував величезних людських, матеріальних і фінансових ресурсів.

Червоноармійці, озброєні переважно трьохлінійками, не могли боротися на рівних з німецькими автоматниками. Не маючи досвідченого керівництва, вони постійно потрапляли у «котли».

Маршал К. Рокоссовський (з липня 1941 р. командувач 16-ї армії), згадуючи ті дні, писав: «Завданий ворогом неочікуваний удар величезної сили і його стрімке просування в глибину території на деякий час приголомшили наші не підготовлені до цього війська... Бували випадки, коли навіть цілі частини, які потрапляли під раптовий фланговий удар невеликої групи ворожих танків і авіації, піддавалися паніці».

16 липня на центральному напрямку ворог увійшов у Смоленськ. На початку липня він просунувся на південному напрямку на глибину до 600 км і вийшов на підступи до Києва й Одеси.

З 7 липня по 19 вересня 1941 р. Київ стає центром оборонних дій Південно-Західного фронту, яким командував генерал-полковник М. Кирпонос. Червоноармійців підтримували сотні тисяч киян з народного ополчення.

Більше двох місяців тривала героїчна київська оборона, яка відволікла великі сили противника і сприяла зменшенню тиску ворога на московському напрямку. Під Києвом ворог втратив більш як 100 тис. солдат і офіцерів.

Негативний вплив на обстановку під Києвом справило оточення 6-ї і 12-ї армій Південного фронту в районі Умані. 6-7 серпня, знаходячись у подвійному оточенні, армії були розгромлені. 108 тис. червоноармійців разом з командуючими арміями І. Музиченком та П. Понедєліним потрапили в полон. У результаті на стику Південного і Південно-Західного фронтів утворився великий розрив, куди й ринулися танкові групи противника. Німці впритул наблизилися до Києва.

М. Кирпонос

16 серпня з’явився наказ Ставки Верховного Головного Командування Червоної армії № 270.

Мовою джерела

Прочитайте витяг із наказу № 270 і, спираючись на знання з історії, дайте відповіді на запитання (текст подано мовою оригіналу).

«1. Командиров и политработников, во время боя срывающих с себя знаки различия и дезертирующих в тыл или сдающихся в плен врагу, считать злостными дезертирами, семьи которых подлежат аресту...

2. ...Обязать каждого военнослужащего, независимо от его служебного положения, потребовать от вышестоящего начальника, если часть его находится в окружении, драться до последней возможности, чтобы пробиться к своим, и если такой военачальник или часть красноармейцев вместо организации отпора врагу предпочтут сдаться ему в плен - уничтожать их всеми средствами, как наземными, так и воздушными, а семьи сдавшихся в плен красноармейцев лишать государственного пособия и помощи».

1941 год: В 2 кн. - Кн. 2. - М., 1998. - С. 478.

1. Поміркуйте, що стало причиною створення такого наказу.

2. Поясніть, з якою метою в наказі зазначалося, що сім’ї дезертирів підлягають арешту і позбавляються державної допомоги.

3. Проаналізуйте обставини, через які десятки і сотні тисяч червоноармійців потрапляли в полон. Зробіть висновки.

Запекла боротьба військ Південно-Західного фронту призвела до серйозної затримки наступу противника в цьому напрямку. Німецьке командування вимушене було зняти з московського напряму й перекинути на Київ польову армію і танкову групу.

У вересні німці форсували Дніпро, обійшли Київ з півночі й півдня. На армії Південно-Західного фронту насунулася загроза оточення. Й. Сталін наказав утримувати Київ до кінця. У телеграмі на ім’я М. Хрущова від 11 липня Сталін наголошував: «Попереджаю вас, що, якщо ви зробите хоч один крок у бік відведення військ на лівий берег Дніпра, не будете до останньої можливості захищати райони УРів (укріплених районів. - Авт.) на правому березі Дніпра, вас усіх спіткає кара як боягузів і дезертирів».

Захисники Києва стояли на смерть, але 17 вересня кільце оточення замкнулося. Коли Й. Сталін дав згоду на виведення військ з міста, в оточення вже потрапило майже півмільйона воїнів, у тому числі й командуючий фронтом генерал-полковник М. Кирпонос. Більшої за масштабами катастрофи історія війн не знала.

Одночасно з боями за Київ ворожі армії (переважно румунські) повели наступ на південний схід і південь України. Була організована оборона Одеси. Мужні захисники міста оборонялися 73 дні і ночі, відтягнувши на себе 300-тисячне німецько-румунське угруповання і загальмувавши його просування у глиб країни. 16 жовтня Червона армія залишила Одесу.

Захисники Одеси. 1941 р.

На початку жовтня радянські війська зазнали катастрофічної поразки у Приазов’ї. У середині жовтня бої розгорнулися вже на підступах до Харкова і в Донбасі.

250 днів тривала оборона Севастополя. Одним з перших прикладів масового героїзму був нерівний бій чорноморців з німецькими танками. Моряки загинули, але ворога не пропустили.

Усна історія

Прочитайте уривок з розповіді Д.А. Пекла, жителя с. Мала Білозерка Василівського району Запорізької області, й дайте відповідь на запитання.

«В обороні Севастополя я був артилеристом, лейтенантом в окоп взводі. Це ж в сорок першім було діло. Німецьке командування хотіло подарити Гітлерові Севастополь на Новий рік. І туди спереду першими посилали румунів - п’яних, полуп’яних... Та положили їх там гори... Психічні атаки були. Це перший штурм Севастополя був. А тоді ж на Новий рік не вдалося Севастополя взять їм. І так було 250 днів».

Усна історія Степової України. Т.3. Запорізький край. - Запоріжжя, 2008. - С. 153.

Оборона Севастополя, худ. О. Дейнека, 1942 р.

Поміркуйте, чим керувалися захисники Севастополя, які 250 днів стояли на смерть, обороняючи рідне місто.

Підсумком першого етапу війни стала битва за Москву. Німецький план «Тайфун» передбачав взяття Москви до 7 листопада 1941 р. Але активна оборона радянських військ завершилася перемогою Червоної армії. У листопаді генерал-фельдмаршал фон Бок записав у щоденнику: «Думка про те, що противник перед фронтом групи армій, знесилившись, впаде, виявилася, як показали бої за останні 14 днів, міражем. Група армій "Центр” в обмежений час не в змозі це зробити... Наступ, таким чином, не має ні сенсу, ні мети». Під Москвою було розгромлено 38 німецьких дивізій, ворога відкинуто від столиці на 100-200 км.

Після перемоги під Москвою Генштаб запропонував план активної стратегічної оборони з накопиченням ресурсів і подальшим контрнаступом. Проте Й. Сталін наполягав на наступальних операціях. З ініціативи керівників Південно-Західного фронту (С. Тимошенко, М. Хрущов) у травні 1942 р. в районі Харкова було проведено стратегічно неграмотну наступальну операцію. У результаті в оточення потрапили і були повністю знищені три армії. Бої за Донбас у січні-березні 1942 р. результату не дали.

Трагічною виявилася доля Кримського фронту, утвореного в січні 1942 р. Війська фронту тричі робили спробу наступати, але в травні зазнали нищівної поразки і залишили Керченський півострів. Третина бійців потрапила в полон, понад 10 тис. червоноармійців сховалися в Аджимушкайських каменоломнях. Вони тримали оборону декілька місяців, марно сподіваючись на допомогу. Після ліквідації Кримського фронту становище захисників Севастополя стало безнадійним, і на початку липня вони припинили опір.

Гіркі дні відступу

22 липня 1942 р. частини Червоної армії залишили Червоноармійськ і Свердловськ - останні населені пункти Ворошиловградської (тепер - Луганської) області.

У радянські часи поразки 1941-1942 рр. пояснювали раптовістю нападу ворога, недосвідченістю командирів та воєначальників, які прийшли на зміну репресованим фахівцям, і непідготовленістю країни до боротьби з противником, що у 1941 р. поставив під свій контроль весь воєнно-економічний потенціал Європи.

24 травня 1945 р. на прийомі в Кремлі Й. Сталін, проголошуючи тост на честь російського народу-переможця, зробив визнання, якого раніше уникав: «У нашого уряду було немало помилок, були у нас моменти розпачливого становища в 1941-1942 роках, коли наша армія відступала... Інший народ міг би сказати урядові: ви не виправдали наших очікувань, ідіть собі геть, ми поставимо інший уряд, який укладе мир з Німеччиною і забезпечить нам спокій».

ВИСНОВКИ

На початку Великої Вітчизняної війни Червона армія виявилася цілковито непідготовленою до війни. У перші тижні було втрачено значну частину довоєнного кадрового і технічного складу прикордонних частин. Проте нерівне протистояння в 1941-1942 рр. дало можливість не лише зірвати план «блискавичної війни», а й завдати ворогові відчутних втрат у живій силі і техніці.

Завдання для закріплення матеріалу

1. Покажіть і нанесіть на контурну карту основні битви 1941-1942 рр. Зробіть висновки.

2. Назвіть причини, які призвели до масових втрат на Південно-Західному і Південному фронтах у червні-вересні 1941 р.

Питання для обговорення в групі, класі

Спираючись на знання з історії та додаткову літературу, підготуйте міні-проект на тему: «Сучасні історики про основні причини поразок СРСР 1941-1942 рр.». Обговоріть його в класі.

Висловіть власне судження

1. Поміркуйте, чи дали евакуаційні заходи позитивні результати. Підтвердіть відповідь конкретними прикладами.

2. Чому, на ваш погляд, так багато червоноармійців у 1941-1942 рр. потрапило у полон?

Працюємо з документом

Прочитайте текст. Дайте відповідь на запитання.

«...При всіх успіхах кампанії 1941 року для Німеччини, сам початок війни проти СРСР був величезним прорахунком Гітлера».

Кредер О. Новейшая история XX века. - M., 2009. — Ч.І. — С. 164.

Чи погоджуєтесь ви з думкою автора? Відповідь обґрунтуйте.

Тестові завдання

Хронологія

Позначте, коли відбулася оборона Києва.

А липень-вересень 1942 р.

Б липень-вересень 1941 р.

В червень-липень 1942 р.

Г червень-липень 1941 р.

Терміни, поняття

Позначте поняття, яке відповідає такому визначенню: «Вивіз (вивід) населення, військовополонених, поранених, хворих, техніки, військового майна, господарських цінностей з районів бойових дій - це...».

А евакуація

Б мобілізація

В репатріація

Г еміграція

Послідовність

Установіть хронологічну послідовність історичних подій, які відбулися в 1941-1942 рр.

А оборона Севастополя

Б оборона Києва

В Волинська танкова битва

Г оборона Одеси

Відповідність

Установіть відповідність історичних осіб посадам, які вони займали на початку війни.

А П. Понедєлін

Б К. Рокоссовський

В В. Молотов

Г І. Музиченко

1. Заступник голови РНК СРСР

2. Командувач 12-ї армії Південного фронту

3. Командувач 6-ї армії Південного фронту

4. Командувач 16-ї армії Західного фронту

Відкрите запитання

Дайте розгорнуту відповідь на питання: «Наказ № 270 - драконівський захід чи своєчасний і необхідний?».

скачать dle 11.0фильмы бесплатно
 

Коментарі (0)

Додавання коментаря

  • оновити, якщо не видно коду