Друга світова війна в історичній пам’яті
- 1-05-2022, 22:28
- 717
11 Клас , Історія України 11 клас Даниленко, Смольніцька (рівень стандарту)
§ 1. Друга світова війна в історичній пам’яті
1. Закінчення Другої світової війни
Відповідно до угоди, укладеної в Лондоні 8 серпня 1945 р. між урядами СРСР, США, Великої Британії і тимчасовим урядом Франції, було створено Міжнародний військовий трибунал - міжнародний судовий орган з переслідування та покарання головних військових злочинців європейських країн, які воювали на боці нацистської Німеччини. Юрисдикції Міжнародного військового трибуналу підлягали такі злочини, що спричиняють індивідуальну відповідальність: злочини проти миру, воєнні злочини, злочини проти людства. Перший міжнародний воєнний трибунал відбувався в м. Нюрнберг (Німеччина), яке й дало назву однойменному процесу над керівниками гітлерівської Німеччини - Нюрнберзький процес.
Воєнний злочин - це порушення законів чи звичаїв війни. До цих порушень належать убивства, катування або відведення в рабство або для інших цілей цивільного населення на окупованій території; убивства або катування військовополонених; убивства заручників; пограбування громадської або приватної власності; безглузде руйнування міст чи сіл; розорення, не виправдане військовою необхідністю, та інші злочини.
Л. Кир’янова. Портрет Юрія Яновського (2008)
Юрій Яновський (1902-1954) - український поет і романіст. Редактор журналу «Українська література», військовий журналіст. У 1945 р. - кореспондент на Нюрнберзькому процесі. Свої враження описав у нарисах «Листи з Нюрнберга». У 1947 р. опублікував роман «Жива вода», за який радянська влада звинуватила письменника у спотворенні радянської дійсності.
Журналістика - це й ремесло, і творчість, і мистецтво. Сфери застосування: штатна співпраця зі ЗМІ або фріланс. Набуває також популярності інтернет-журналістика. Необхідні вміння оперативно збирати, аналізувати, якісно обробляти та грамотно, доступно подавати актуальну інформацію, яка цікавить сучасне суспільство.
Злочини проти людства - це вбивства, винищування, поневолення, заслання та інші жорстокості, вчинені щодо цивільного населення до або під час війни, або переслідування за політичними, расовими чи релігійними мотивами з метою вчинення або у зв’язку з вчиненням будь-якого злочину, підлягають юрисдикції Трибуналу, незалежно від того, чи були ці дії порушенням внутрішнього права країни, де вони були вчинені, чи ні.
З найстрашнішої війни XX ст. людство винесло низку уроків:
- Третя світова війна неможлива тому, що вона загрожує знищенням усім націям і державам;
- наявність дієвої системи колективної безпеки є запорукою запобігання новій світовій війні;
- розв’язання будь-якою державою питання власної безпеки за рахунок інших країн є неприпустимим;
- наявність тоталітарних режимів з їхньою ідеологією та мілітаризмом, імперські амбіції, формування агресивних військових блоків можуть призвести до непоправних результатів, як це трапилося в 1939-1945 рр.;
- глобальні проблеми людства, зокрема збереження миру, можна розв’язати лише об’єднаними зусиллями.
Задля уникнення подібної трагедії в майбутньому лідери світових держав вжили заходів для формування системи колективної безпеки. Із цією метою в 1945 р. було створено Організацію Об’єднаних Націй (ООН). Її цілями є: підтримувати міжнародний мир та безпеку; розвивати дружні відносини між націями на основі принципу рівноправ’я і самовизначення народів; здійснювати співробітництво для розв’язання міжнародних проблем економічного, соціального, культурного й гуманітарного характеру та для заохочення й розвитку поваги до прав людини та основних свобод; організовувати й погоджувати дії націй для досягнення цих спільних цілей.
Права людини - це сукупність природних і невід’ємних прав, таких як право на життя, свободу та особисту недоторканність тощо, що належать людині від її народження і не можуть бути ніким відібрані чи обмежені.
Перейшовши за кодом або посиланням http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015, ви можете ознайомитися з текстом Загальної декларації прав людини, одним з найперших документів, ухвалених на сесії Генеральної Асамблеї ООН 10 грудня 1948 р.
У Декларації проголошується, що права і свободи людини не можуть бути обмежені за ознаками статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних переконань, національного або соціального походження, майнового стану. Серед проголошених прав найважливішими є такі: рівність усіх перед законом; презумпція невинуватості; недоторканність особи; недопустимість неправомірного втручання в особисте та сімейне життя та безпідставного посягання на недоторканність житла, честь і репутацію людини; право на політичну діяльність, працю та захист від безробіття, на власність, відпочинок, освіту, соціальне забезпечення, право виїзду зі своєї країни та безперешкодного повернення до неї, право на свободу переконань і вільне їх поширення.
Знайдіть у мережі Інтернет електронний ресурс «Компас: посібник з освіти в галузі прав людини за участі молоді». Скориставшись інформацією з ресурсу, підготуйте доповідь про можливості залучення молоді до громадських ініціатив. Презентуйте її в загальному колі.
2. Післявоєнна карта світу
Друга світова війна справила величезний вплив на міжнародний розподіл світу, зокрема на політичні й суспільні зміни, що відбувалися в наступні десятиліття:
- змінилася політична карта світу: одні держави (Німеччина, Фінляндія, Угорщина та ін.) втратили частини своїх територій, інші (СРСР, Польща, Франція) - збільшили, на Близькому Сході виникла нова держава Ізраїль (1948);
- відбувся перерозподіл міжнародних сфер впливу. У Другу світову війну Німеччина і Японія вступили як провідні світові держави, а вийшли з неї як переможені. СРСР і США, навпаки, після 1945 р. перетворилися на наддержави;
- стосунки між СРСР і США розвивалися у форматі холодної війни, тобто протиборства за сфери впливу в різних частинах світу;
- утворився соціалістичний табір у Європі (Польща, НДР, Болгарія, Угорщина, Чехословаччина, Югославія, Румунія, Албанія), потім в Азії (Китай, Монголія, В’єтнам, КНДР, Лаос), у 1959 р. в Америці (Куба);
- СРСР і США, втручаючись у розвиток інших країн, призвели до їх розколів та утворення двох Німеччин (НДР і ФРН), двох Корей (КНДР і Республіка Корея), двох В’єтнамів (Південного і Північного), утворилося і два Китаї (КНР і Тайвань);
- у другій половині XX ст. відбувся розпад колоніальної системи, на політичній карті світу з’явилася велика кількість незалежних держав в Африці, Азії, Океанії, Латинській Америці.
Існує думка, що в період холодної війни СРСР і США утрималися від ядерних ударів через страх взаємного знищення. Якщо це так, то ядерна зброя зробила важливий, хоча і парадоксальний, внесок у справу миру.
Чи є підстави для висновків про приреченість і безперспективність намірів установити світове панування? Чому? Відповідь обґрунтуйте.
3. Війна в пам’яті народу
Історична пам’ять - це здатність людського розуму зберігати індивідуальний і колективний досвід міжлюдських взаємин і формувати на його підставі уявлення про історію як таку та своє місце в ній. Історична пам’ять необхідна для соціальної ідентифікації особистості та спільноти.
Власну пам’ять про Другу світову війну сформували майже всі країни-учасниці. Формування історичної пам’яті навколо кожної з національних концепцій відбувалося з урахуванням поєднання об’єктивних історичних фактів, суб’єктивних поглядів, національної міфології та пропаганди, замовчування непривабливих сторінок. Серед популяризованих образів: Радянський Союз як жертва віроломного нападу фашистів, США - як вирішальний чинник перемоги у Другій світовій, Польща - як роздерта двома імперіями країна тощо.
В Україні особливість історичної пам’яті про війну проявлялася в тому, що вона від початку була роздвоєною: радянсько-російською (у руслі концепту «Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.» як складової Другої світової війни) та українсько-європейською.
Після розпаду СРСР у новостворених державах постала нагальна потреба в новій ідеології, а також у творенні нової ідентичності. Розсекречення приховуваної в радянський час інформації про перебіг подій Другої світової війни в Україні спричинило перетворення історичної пам’яті на «поле битви», що розколювало українське суспільство. Процес порозуміння суспільства став нагальною потребою.
Примирення історичних пам’ятей необхідне Україні, без нього неможливо створити єдину політичну націю та забезпечити суспільний поступ.
Є. Захаров, правозахисник
Спробуйте пояснити, чому українському суспільству необхідне примирення історичних пам’ятей.
Відповідно до офіційної позиції нашої держави Другу світову війну ми розглядаємо як трагедію та гуманітарну катастрофу, яка коштувала життя мільйонам людей, завдала непоправних втрат цивілізації та культурі. Слід з однаковою пошаною говорити як про солдатів Червоної армії, так і про вояків Української повстанської армії та етнічних українців у складі інших армій - учасників антигітлерівської коаліції.
Єдність України в Другій світовій війні - у різноманітності. Слід враховувати досвід і приклади різних регіонів. Для різних регіонів України війна тривала різний час. Найдовше це було в Галичині - з 1939 до 1949 року. Причому в той час через Україну проходили численні лінії розлому (політичні, ідеологічні, релігійні тощо), і тому було кілька війн, які тривали одночасно.
Я. Грицак, історик
Чи погоджуєтеся ви з думкою історика? Відповідь обґрунтуйте.
Навчальний проект «Друга світова війна в історичній пам’яті українців та інших європейців: спільне й відмінне».
1. Об’єднайтеся у групи та оберіть країну - учасницю Другої світової війни, яку будете представляти. 2. Оберіть описові портрети, відмінні за сукупністю критеріїв: гендер, національність, вік, місце народження, професійна діяльність, громадсько-політичні переконання. 3. Скориставшись знаннями про основні події Другої світової війни, підготуйте «спогади-розповіді» з позиції особи, яку ви представляєте. 4. Прослухавши «спогади» всіх учасників проекту, зробіть узагальнення про спільний і відмінний досвід переживання трагедії представниками різних груп населення.
Формуємо компетентності
Хронологічну. Поставте події в хронологічній послідовності: створення ООН, закінчення Другої світової війни, ухвалення Загальної декларації прав людини, Нюрнберзький процес.
Інформаційну. Знайдіть у тексті параграфа інформацію про права і свободи людини, проголошені в Загальній декларації прав людини, і складіть таблицю за поняттями: цивільні права, політичні права, економічні права, соціальні права, культурні права.
Логічну. Сформулюйте висновок про міжнародне становище у світі після Другої світової війни. Побудуйте речення, використовуючи терміни: Нюрнберзький процес, воєнний злочин, злочин проти людства, ООН, права людини.
Мовленнєву. Наведіть приклади політичних і суспільних змін, що стали наслідком Другої світової війни.
Аксіологічну. Висловте свою позицію щодо формування історичної пам’яті про Другу світову війну в Україні. Поясніть наявність спільних і відмінних думок.
Коментарі (0)