Войти
Закрыть

Зміни в культурному житті

11 Клас

Лібералізація та демократизація радянського суспільства супроводжувалася послідовною ідеологізацією, суттю якої був курс «на зближення і злиття націй». Нове бачення місця України в СРСР і в українсько-російських відносинах знайшло своє відображення у двох знакових подіях 1954 р.: святкуванні 300-річчя Переяславської ради та передачі Кримської області до складу УРСР. Також здійснювалася кампанія з формування нової концепції історії України. Суть її зводилася до таких антинаукових положень: «Російський, український і білоруський народи походять від єдиного кореня - давньоруської народності», «борючись за національне визволення, український народ прагнув до возз’єднання з російським народом» та ін. На практиці українську історію було знеособлено та дегероїзовано, сотні українців визнано «зрадниками», інших - забуто. Занепокоєння щодо утисків української мови в УРСР висловлювали представники різних верств і груп суспільства. Проте звернення громадськості ігнорувалися. Зросійщення (русифікація) - це сукупність дій та умов, спрямованих на зміцнення російської національно-політичної переваги в республіках, що входять до складу Росії, чи перебувають у сфері її впливу, за допомогою переходу чи переведення осіб неросійської національності на російську мову й російську культуру та їхньої подальшої асиміляції. Інструментами поширення російського впливу були школа, ВНЗ, армія, церква, міжреспубліканські обміни спеціалістами. Одним з важливих інструментів зросійщення став Закон УРСР «Про зміцнення зв’язку школи з життям і про дальший розвиток системи народної освіти в УРСР» (квітень 1959 р.). Відповідно до статті 9, мову навчання в школі для своїх дітей обирали батьки; вивчення однієї з мов народів СРСР, якою не проводилося викладання в певній школі, здійснювалося за бажанням батьків і учнів при наявності відповідної кількості дітей. У результаті «рівноправність мов» на практиці завжди призводила до безперечної переваги й посилення російської мови....
0 Переглянути

Опозиційний рух в Україні

11 Клас

У 1950-1960-ті рр. в Україні на зміну збройним формам боротьби з радянською системою приходять мирні, несилові. Це час, коли заявили про себе шістдесятники - представники молодого покоління літераторів і митців, які виступали за оновлення тодішнього суспільства, своєю творчістю протестували проти панівної задушливої атмосфери, боролися за справжні культурні цінності, національну свободу, людську гідність. Шістдесятництво - це літературно-мистецька та суспільно-політична течія серед української творчої еліти наприкінці 1950-х - на початку 1970-х рр. Покоління шістдесятників, сформоване під впливом XX з’їзду КПРС, не було прямим противником режиму, однак сформувало альтернативний тоталітарному інтелектуально-духовний простір. Творчість шістдесятників викликала численні обговорення на сторінках радянської преси та внутрішні літературно-мистецькі дискусії в середовищі творчих спілок. Суспільно-політична діяльність молодого покоління інтелігенції здійснювалася через активну громадську діяльність. Шістдесятники гуртувалися навколо неформальних об’єднань....
0 Переглянути

Соціальна політика і практика повсякдення

11 Клас

За даними Державної служби статистики, близько 70 % українців живуть, працюють і навчаються в містах. Майбутнє України тісно пов’язане з розвитком міст. Знайдіть у мережі Інтернет на платформі Prometheus онлайн-курс з теми «Урбаністика: сучасне місто» і дізнайтеся більше про те, як функціонують міста, як бути активним мешканцем міста та сприяти перетворенню власного міста на комфортне місце для життя. Позитивні зрушення, що відбувалися в сільському господарстві протягом 1954-1958 рр., стали загальмовуватися в наступному п’ятиріччі. Для нестійкої економіки колгоспів і радгоспів виявилися неефективними такі заходи: «індустріалізація» сільського господарства шляхом укрупнення колгоспів і переведення частини з них до радгоспної системи з метою формування великих механізованих господарств; перетворення селянина-колгоспника на сільськогосподарського робітника; наступ на особисті підсобні господарства селян; ліквідація індивідуального тваринництва; низький рівень механізації та автоматизації праці в сільськогосподарському виробництві (багато техніки відправлено на цілину; чимало здобутків НТР виявилося нереалізованими). Жодну з надпрограм не було виконано: на колгоспних ринках зменшився продаж продукції тваринництва, підвищилися ціни, зернову проблему розв’язали лише шляхом імпорту зерна зі США та Канади, продуктивність праці в сільському господарстві залишалася низькою....
0 Переглянути

Спроби реформування сталінської економіки

11 Клас

Упродовж першого повоєнного десятиліття промисловість УРСР у цілому подолала наслідки війни, а в розвитку важкої індустрії (паливно-енергетична, металургійна, машинобудівна, військова промисловість) зробила крок уперед. Попри певні досягнення, невирішеними залишалося багато проблем у промисловості через екстенсивний шлях розвитку. Критичною виявилася ситуація в сільському господарстві, яке за темпами розвитку значно відставало від промисловості. Стан сільського господарства характеризувався такими ознаками: У 1953 р. на сесії Верховної Ради СРСР уперше пролунала ідея про необхідність вирівнювання темпів розвитку промисловості групи А й групи Б (так званий план Маленкова). Утім уже в січні 1955 р. на хвилі партійної боротьби за владу починання Г. Маленкова було дискредитовано. Паралельно з обговоренням шляхів подолання недоліків у промисловості вживали реальних заходів зі стабілізації становища в сільському господарстві. Позитивну динаміку дали такі заходи:...
0 Переглянути

Практичне заняття 2. Входження Кримської області до складу УРСР: міфи та реальність

11 Клас

Опрацюйте текст наукового дослідження, поданого нижче, за методом «Надайте мені заключне слово». Оберіть з тексту найважливіший, на вашу думку, фрагмент і за його допомогою дайте відповіді на запитання: Які думки викликав цей уривок? Чому це важливо? Що в ньому сумнівного? Обговоріть висновки в загальному колі. Великі зміни в національний склад населення і України, і Криму принесла Друга світова війна. 15 серпня 1941 р. з Криму було виселено 61 тис. німців. У 1944 р. з півострова депортовано кримських татар, вірменів, болгар, греків - усього 228,5 тис. осіб... На 1939 р. тут проживало 1 млн 123 тис. осіб, а до літа 1944 р. чисельність населення зменшилася до 379 тис. Крим не лише значною мірою обезлюднів, але й занепав економічно... Зруйнований і позбавлений засобів виробництва регіон потребував негайної допомоги, колосальних фінансових вливань... Але И. Сталін вирішив... Крим піднімати власними силами - руками переселенців. Основна маса їх направлялася з Брянської, Курської, Воронезької, Ростовської, Орловської областей та Краснодарського краю РРФСР, а також Вінницької, Житомирської і Київської областей УРСР. Однак організація переселення проводилась безвідповідально, людям не було забезпечено навіть мінімальних умов облаштування на новому місці. У результаті вже до 1948 р. майже 60 % переселенців першої хвилі залишили Крим......
0 Переглянути

Внутрішньополітична ситуація в УРСР у першій половині 1950-х рр.

11 Клас

На початку 1950-х рр. у СРСР зберігалися монополія комуністичної партії на владу та особиста диктатура Й. Сталіна. Зрощення партійного та державного апаратів з профспілками й громадськими організаціями створило умови для повного контролю радянської держави над усіма сферами життя. Хоча до 1954 р. в Україні ще діяла організована мережа підпілля. Й. Сталін керував державою, спираючись на радянську бюрократію (номенклатуру). Саме партійна, державна й господарська номенклатура, або правляча бюрократія, розпоряджалася державною власністю на засоби виробництва, що складали економічний фундамент системи. Природний та економічний потенціал УРСР, будучи під контролем союзних міністерств і відомств, експлуатувався без урахування інтересів України та її населення. Після смерті Й. Сталіна в 1953 р. та з приходом до влади М. Хрущова почалися суттєві кадрові перестановки та зміни керівництва на місцях....
0 Переглянути

Практичне заняття 1. «Війна пішла, а горе залишилось...»: повсякденне життя повоєнних років

11 Клас

Залишили на Холмщині хату, землю, луку, ліс - небагато, по кілька гектарів, а привезли нас в с. Заможне, біля Великого Токмака, бувшу німецьку колонію Великий Мунталь - зруйноване під час боїв поселення в Запорізькій області. Жити було ніде. Ночами на згарищі зі зруйнованого будинку складали хату. З одноосібного господарства попали прямо в колгосп. Допомоги ніякої. Правда, видали 6 тис. допомоги, яка виявилася позичкою. Через 3-4 роки батькові при безгрошів’ї, хворій мамі та двох дітях довелось віддавати вдвоє більше. При 20 коп. за трудодень та 200 г зерна - спробуй поверни! Робота батька - на прицепі біля трактора у степу, начиненому мінами. Батько став Героєм соціалістичної праці. Материна - в огородній бригаді, а потім - в цеху по вирощуванню шовкопряда (мати стала передовою ланковою). А заробіток - біля мішка ячменю за рік! Ми будем довго пам’ятати дерев’яний тапчан із соломою, мерзлу минулорічну картоплю, свинюху (лободу), гриби-піддубники, які того 1947 року рясно вродили. Того часу діяв закон про три колоски. Піднявши їх у полі, люди автоматично отримували 5 років ув’язнення, а на станції Запоріжжя під дощем мокли вагони кукурудзи....
0 Переглянути

Культурне життя в Україні в перші повоєнні роки

11 Клас

Розвиток науки та культури був складовою частиною процесу післявоєнного відновлення України. У роки війни майже 33 тис. шкіл, технікумів, закладів вищої освіти було зруйновано, не вистачало обладнання, підручників. Школи відбудовували власними силами, так званим методом народної відбудови, тому що основні кошти держава виділяла на відновлення промисловості. У першій половині 1950-х рр. було побудовано 1300 нових шкіл. У 1953 р. відбувся перехід до обов’язкової семирічної освіти. Було відкрито вечірні школи робітничої та сільської молоді, яка не змогла здобути освіту в денній школі. На початку 1950-х рр. в Україні працювало близько 3000 дитячих садків, 36 тис. шкіл різного типу, зокрема школи робітничої і сільської молоді (7,2 млн учнів), 584 технікуми (228 тис. учнів), 160 вищих навчальних закладів (200 тис. студентів). Особливого значення набувала проблема педагогічних кадрів. Для підготовки вчителів створювалися короткострокові курси, відкривалися педагогічні класи, училища й учительські (після 1950 р. - педагогічні) інститути. Відновили роботу Київський, Харківський, Одеський державні університети, у 1945 р. відкрився Ужгородський університет. За роки післявоєнної відбудови відновлено діяльність зруйнованих клубів, бібліотек, музеїв. У 1950 р. в Україні працювало майже 35 тис. масових бібліотек, 28,7 тис. клубів, що перевищувало кількість культурно-освітніх установ довоєнних років....
0 Переглянути

Масові депортації, переселення, репресії

11 Клас

На початку 1946 р. під час підготовки до виборів у ВР СРСР розпочалася військово-пропагандистська виборча кампанія. В особливо «проблемних» регіонах - на території Рівненської, Волинської, Львівської, Дрогобицької, Станіславської та Чернівецької областей - збільшили чисельність внутрішніх військ. Вони повинні були забезпечити показову стовідсоткову явку громадян на виборчі дільниці, що мало стати яскравою демонстрацією «всенародної підтримки» трудящими західних областей України політики комуністичної партії. У західних областях було розташовано близько 3000 армійських гарнізонів. Радянські прикордонні війська спільно з польськими та чехословацькими прикордонниками повністю блокували зовнішні кордони України. Загалом радянська сторона залучила до операції понад 200 тис. осіб. Незважаючи на використання сили, комуністам не вдалося провести вибори всюди - в окремих населених пунктах проголосувало лише по кілька осіб, інші сховалися від влади. Після завершення виборів наступ на опозиційний рух продовжився. «Велика блокада» тривала з 10 січня по 1 квітня 1946 р. За її результатами влада оголосила, що підпілля та повстанський рух в Україні знекровлено й остаточно знищено....
0 Переглянути

Радянізація західноукраїнських земель

11 Клас

Партійно-державна номенклатура послідовно виконувала завдання щодо трансформації соціальної структури регіону відповідно до соціальної структури радянського суспільства загалом (робітники, селяни, інтелігенція) шляхом масштабного розшарування повоєнного суспільства на прихильників і противників радянського способу життя. Економічні перетворення втілювалися в життя командно-адміністративними методами. Знищення приватної власності в усіх сферах (сільському господарстві, промисловості, банківській сфері тощо) та перехід до повної централізації надавали можливості для проведення масштабних проектів - індустріалізації та колективізації. Індустріалізація структурна перебудова промисловості: створення нових галузей (машинобудівної, приладобудівної, хімічної, швейної та ін.), модернізація наявних (нафтової, деревообробної, побутової та ін.); модернізація промисловості (зокрема, за рахунок репарацій); включення підприємств у загальносоюзну схему підпорядкування; освоєння та розробка місцевих природних ресурсів (розширюється видобуток і переробка природного газу, ведеться пошук нових родовищ корисних копалин); збільшення диспропорції в розвитку важкої та легкої промисловості на користь першої; трансформації в системі трудових ресурсів: суттєве збільшення прошарку робітників; в економічно відсталому до того часу регіоні, який спеціалізувався на переробці агросировини, з’явилися потужні, сучасні виробництва. Пришвидшилась урбанізація регіону. Колективізація перебудова в аграрному секторі: втручання в наявну систему господарювання шляхом перерозподілу земельних ресурсів (наділення сільської бідноти землею); створення та налагодження роботи МТС; уведення селянських господарств в єдину податкову систему, що зробило ведення індивідуального господарства економічно невигідним;...
0 Переглянути
Вперед
1 ... 27 28 29 30 31 32 33 34 35 ... 40
Назад

Навігація