Інтернет як джерело пізнання
- 18-11-2022, 20:51
- 379
5 Клас , Вступ до історії та громадянської освіти 5 клас Могорита, Савко 2022
§ 11. Інтернет як джерело пізнання
На уроці ви дізнаєтеся:
- Що таке цифрова ідентичність?
- Як захистити приватність у віртуальному світі?
- Яку роль відіграє онлайн-спілкування?
- Як перевірити достовірність інформації в інтернеті?
• Розгляньте світлину й дайте відповіді на запитання.
— Чим зайняті ваші однолітки?
— Чи спілкуєтеся ви віртуально?
— Скільки часу ви присвячуєте щодня різноманітним гаджетам?
— Чи варто заміняти живе спілкування онлайн-спілкуванням?
1. Що таке «цифрова ідентичність» у віртуальному світі?
Як і більшість людей, ви щодня користуєтесь інтернетом, створюєте акаунти, залишаєте лайки чи коментарі під світлинами та повідомленнями друзів і знайомих. Усе це залишається в мережі й називається цифровим слідом. Інформацію, яку людина залишає про себе в мережі, називають цифровою ідентичністю. Якщо така інформація загальнодоступна, нею можуть скористатися інші люди.
Словник
Цифрова ідентичність — інформація про особу, яку можна отримати з її інтернет-діяльності.
Робота в парі
Розгляньте схему. Назвіть складові цифрової ідентичності.
Чи помітили ви, що після кожного вашого запиту в мережі на екрані з’являється реклама, так чи інакше пов’язана з вашим пошуком? Це називають автоматичним цифровим слідом. Пошукова система прив’язує до вашого запиту комерційні пропозиції. Усі найпопулярніші додатки у вашому смартфоні визначають вашу геолокацію, тобто ваше місцезнаходження. Багато програм вимагають доступу до ваших контактів і фотографій.
Селфі — це різновид автопортрета, фіксування себе на фотокамеру. Такі автопортрети викладають у мережі. Це своєрідний спосіб заявити світові: «Я є!»
Робота в групі
Як ви вважаєте, чи приховує таке хобі елементи небезпеки? Які ще існують способи продемонструвати світу, що ми існуємо, окрім селфізму (надмірного захоплення створенням селфі)?
2. Як зробити онлайн-спілкування безпечним?
Захистити конфіденційність в інтернеті непросто. Завдяки цифровому сліду наші дані продають маркетинговим компаніям. Ми не можемо бути певні, що особи, з якими ми знайомимося в мережі, саме ті, за кого себе видають. Тому до всіх незнайомих людей варто ставитися з певною пересторогою.
Робота в групі
Розгляньте постер із правилами безпеки в інтернеті. Об’єднайтеся в групи. Подумайте, якими застереженнями можна доповнити цей перелік. Обговоріть результати роботи в класі.
3. Як переконатися в достовірності інформації в інтернеті
У сучасному інформаційному світі новини поширюють не тільки журналісти. Дуже часто першою на місці події опиняється пересічна людина зі смартфоном. Новину відразу викладають в інтернет і миттєво поширюють завдяки переглядам і перепостам. Чи існує гарантія, що ми отримуємо перевірені факти? Можливо, проблема перебільшена або применшена.
Саме тому варто сумніватися щодо будь-якої інформації в інтернеті. На що потрібно звернути увагу, перевіряючи інформацію із соцмереж:
- оригінальність фотографії на аватарці;
- яку інформацію повідомляє про себе користувач/користувачка;
- як давно створена його/її сторінка;
- чи можна стверджувати, що сторінку веде людина, а не бот;
- можливо, фотографії про подію не нові, вони давно викладені в інтернет?
Творче завдання
Підготуйте та проведіть у класі конкурс малюнків «Ми за безпечний інтернет!».
ВИСНОВКИ
У сучасному світі життя без інтернету неможливе. Потрібно пам’ятати, що кожне відвідування мережі залишає цифровий слід. Варто бути обачними, користуючись соціальними мережами, ніколи й нікому не надавайте інформацію про себе та своїх рідних. Інформація, яку ми отримуємо з мережі, не завжди достовірна. Ніхто не може виявити всі фейки, поширені в інтернеті. Саме тому потрібно ретельно перевіряти достовірність фактів, про які ми читаємо в мережі.
Запитання та завдання
1. Розв’яжіть хронологічну задачу.
У 1969 р. в США розпочався експеримент зі створення відповідної мережі. Першу соцмережу було створено в 1995 р.
• Скільки років минуло із часу появи інтернету? Скільки років відділяє ці дві події?
2. Робота в парі. Дайте відповіді на запитання після обговорення.
• Коли ми оприлюднюємо інформацію про себе, ми справді хочемо, щоб про нас знали так багато?
• Що ми хочемо знати про інших, переглядаючи їхні профілі?
3. Робота в групі. Кібербулінг — це цькування в інтернеті. Обговоріть у класі, що потрібно робити, якщо ви стали свідком такого ганебного явища. Дослухайтеся до порад дорослих.
4. Прочитайте казку вашого однолітка, учня 5 класу В. Подде.
Жили собі Лисиця та Лисеня. У них удома був комп’ютер з інтернетом. Лисеня дуже любило грати в різні комп’ютерні ігри. Та якось воно потрапило в халепу — його друзі з інтернету порадили гру «Синій кит». Лисеня почало виконувати небезпечні завдання, а невдовзі перестало спати вночі й почало час від часу кудись зникати. Якось його не було вдома цілу добу. Лисиця занепокоїлася і викликала поліцію. Лисеня знайшли на даху будинку. Добре, що поліція встигла вчасно й урятувала Лисеня. Більше воно ніколи не грало в невідомі ігри.
Будьмо обережні в інтернеті!
• Придумайте свою коротку казку про безпечний інтернет.
5. Творче завдання. Складіть і запишіть у зошиті 2-3 речення зі словосполученням булінг в інтернеті.
Коментарі (0)