Безіменні та відомі герої, або Люди в історії

§11. БЕЗІМЕННІ ТА ВІДОМІ ГЕРОЇ, або ЛЮДИ В ІСТОРІЇ

На уроці навчитеся

1. Наводити приклади різних груп населення України в минулі часи.

2. Визначати спільне та відмінне в житті різних груп населення.

3. Наводити приклади історичних постатей. 4. Розповідати про Тараса Шевченка.

Роздивіться фотографію. Коли жили зображені на ній люди? Чому так думаєте? Що в їхній зовнішності свідчить про освіту й заняття? Чиї твори ви читали? Про що в них ідеться? Як можна назвати всіх цих людей одним словом? Яку роль, на вашу думку, відіграють представники зображеної групи в історії народу?

На відкритті пам’ятника І. Котляревському в Полтаві (зліва направо): М. Коцюбинський, В. Стефаник, Олена Пчілка, Леся Українка, М. Старицький, Г. Хоткевич, В. Самійленко. 1903 р.

Про які групи населення свідчать джерела від часів Київської Русі та за наступних століть?

На час виникнення першої держави на наших землях - із центром у Києві - мешканці Русі поділялися на певні групи. Кожен робив свою справу: одні плекали хліб, інші майстрували, комусь належало піклуватися про дотримання релігійних обрядів, а комусь - захищати мирну працю інших. Життя кожної групи корилося писаним та неписаним законам, що складалися впродовж віків.

Слов’янських правителів здавна називали князями. Влада князів була спадковою, тобто передавалася від батька до сина. Тільки син князя міг бути князем. Найвпливовішим князем за Київської Русі був великий князь київський. Ви вже дещо дізналися про великого князя київського Володимира Святославовича. Пригадайте, що саме. Були князі й за пізніших часів. «Некоронованим королем Русі» в 16 - на початку 17 ст. називали князя Василя-Костянтина Острозького. На попередніх уроках ви довідалися про засновника першої Запорізької Січі - князя Дмитра Вишневецького.

Князі мали віддане оточення - воїнів - бояр та дружинників. Ними ставали вихідці з шанованих, близьких до князя родин. Основним їхнім заняттям була служба в князівському війську, за що вони отримували щедру винагороду. Бояри та дружинники не лише брали участь у воєнних походах, а й обіймали урядові посади.

Від запровадження християнства впливовим стає духівництво, яке опікувалося християнською церквою та всім духовним життям.

Слово церква означає: дім Божий, тобто святе місце, призначене для християнських богослужінь і молитов, а також громада віруючих.

Тих, хто жив у селах та працював на землі, називали селянами, а мешканців міст - міщанами. Серед міщан були ремісники та купці.

Від 16 ст. - за козацької доби - провідною групою населення українських земель стає козацтво.

Наприкінці 18 ст. українських селян та козаків було покріпачено. Вони стали власністю панів-поміщиків. Мільйони українців народжувалися та вмирали, не маючи особистої волі. Пан мав право продати кріпака, обміняти його на іншого тощо.

Великі зміни відбулися на наших землях у другій половині 19 ст. Окрім поміщиків, селян та ремісників, з’явилися нові групи населення. Збіднілі селяни йшли в міста, де наймалися працювати на заводи та фабрики. Так вони ставали робітниками. Власників цих підприємств називали буржуазією. Дедалі численнішою ставала група людей розумової праці - вчителів, лікарів, агрономів, ветеринарів, інженерів, бухгалтерів. Цю групу називають інтелігенцією. Зрозуміло, що життя представників різних груп істотно відрізнялося.

Кріпацтво — втрата селянами права самовільно залишати місця свого мешкання, їхня особиста залежність від панл.

1. Дайте відповіді на три «чому»: 1) Чому в той самий час люди не живуть однаково? 2) Чому найчисельнішою групою українського населення в 11-19 ст. було селянство? 3) Чому із часом з’являються нові групи населення? 2. Доберіть 5 - 7 іменників, якими можете себе схарактеризувати: Я (хто?)... На належність до яких груп указують ці слова? Як називають великі групи людей, які живуть на певній території (у певній державі), говорять однією мовою, мають спільні традиції та звичаї?

Роздивіться картину П. Андрусіва. Складіть невелике повідомлення за планом:

1. За якої доби відбулася зображена подія? Чому ви так думаєте?

2. Представників яких груп населення зображено? Що дає підстави для такого висновку?

3. Представників яких груп, про які йшлося в тексті уроку, немає на картині? Чим це можна пояснити?

Роздивіться малюнки С. Васильківського. На яких з них зображено українських козаків? Свою відповідь обґрунтуйте кількома аргументами. Які риси вдачі українців утілив художник? Чи вважаєте ці риси чеснотами? Яку рису вважаєте найкращою? Чому?

Роздивіться фотографії кінця 19 - початку 20 ст., на яких зображено буденне життя українських селян та робітників. Які відчуття у вас викликають ці знімки? Скориставшись фотографіями як історичними джерелами, складіть 2-3 речення про життя українських селян та робітників у минулому.

Селянська родина обідає коло хати. Київщина. 1906 р.

Жнива. Село Білики на Полтавщині. 1906 р.

Жінки тіпають коноплі. 1901 р.

Вуглекопи в шахті. Донбас. 1911 р.

Будівельні роботи на металургійному заводі в Юзівці (сучасний Донецьк). 1911 р.

Оратор закликає до страйку робітників заводу в Катеринославі. Жовтень 1905 р.

Про які групи населення часів Київської Русі свідчить Володимир Мономах?

До наших днів збереглася пам’ятка, відома під назвою «Повчання» Володимира Мономаха. «Повчанням» князь Володимир

Мономах, який правив у Києві в 1113 - 1125 роках, звертається до своїх дітей. Автор подає приклад взірцевого правителя, навчає гідної цього високого звання поведінки та способу життя. Володимир Мономах пише про те, що князь повинен піклуватися про підданих; не покладатися на управителів, слуг чи бояр, а сам має пильнувати всі справи в державі; не допускати, щоб сильні пригнічували слабких, щоб злочинців засуджували до смерті; у походах жити одним життям із дружинниками. Взірцевим володарем Мономах вважає свого батька Всеволода, який, сидячи вдома, вивчив п’ять іноземних мов. У другій частині «Повчання» Володимир Мономах розповів про різні випадки зі свого життя, а також про власні добрі вчинки: він добровільно віддав Олегові Чернігівське князівство, боровся проти усобиць, здійснив 83 великих походи, уклав 19 мирних угод з кочовиками, які спустошували наші землі тощо.

Сформулюйте за змістом тексту 3 - 5 запитань, які починаються словами Що? Хто? Де? Як? Коли?, й одне запитання Чому?, по черзі дайте відповіді на них.

Прочитайте уривок з «Повчання» Володимира Мономаха й дайте відповіді на запитання.

«Тож, Бога ради, не лінуйтеся, я благаю вас.

Усього ж паче - убогих не забувайте, але, наскільки є змога, по силі годуйте і подавайте сироті, і за вдовицю вступайтеся самі, а не давайте сильним погубити людину.

Ні правого, ні винного не вбивайте і не повелівайте вбити його; не погубляйте ніякої душі християнської.

Старих шануй, як отця, а молодих - як братів.

У домі своїм не лінуйтеся, а за всім дивіться.

Золотий змійовик-оберіг, що належав князеві Володимиру Мономаху. Знайдений у лісах під Черніговом 1821 р.

На лицьовому боці пам’ятки зображено архангела Михаїла. На зворотному боці - жіноча голова зі зміями замість волосся.

А коли добре щось умієте - того не забувайте, а чого не вмієте - то того учітесь, так само як отець мій. Удома сидячи, він зумів знати п’ять мов, - а за се почесть єсть од інших країв. Лінощі ж - усякому лихому мати: що людина вміє - те забуде, а чого ж не вміє - то того не вчиться.

А добре поводячись, не лінуйтеся ж ні до чого доброго... Хай не застане вас сонце на постелі».

Про які людські якості йдеться у фрагменті? Яких життєвих правил навчає Мономах своїх дітей? Чи слушні вони для інших груп населення? Які якості цінували в людях найбільше наші предки? Чи втратили вони значення для сьогодення?

Тарас Шевченко. Автопортрет. 1840 р.

Кого називають історичними постатями? Чому ім’я Тараса Шевченка стало символом українського відродження?

Таких людей, імена й вчинки яких засвідчені джерелами і діяння яких впливали на перебіг історичних подій, називають історичними постатями. Історичною постаттю, приміром, є Володимир Мономах. Погортайте опрацьовані сторінки підручника й назвіть інших.

Історичною постаттю, чиє ім’я стало символом українського відродження, є Тарас Шевченко.

У 19 ст. на географічній карті держави Україна не було. Українські землі переділили між собою дві імперії - Російська та Австрійська: Правобережжя, Лівобережжя, Слобожанщина й Південна Україна перебували під царською владою, а Галичина, Буковина й Закарпаття - під цісарською. І хоч у житті цих держав було чимало відмінностей, проте ставлення їхніх володарів до мешканців підкорених земель було майже однаковим: їх не вважали за окремі народи, відмовляли в праві на власну історію та культуру, обмежували вживання рідної мови. Саме в такий час випало жити українському поету Тарасові Шевченку.

1840 р. вийшла друком збірка його віршів під назвою «Кобзар». Перше видання збірки складалося з восьми творів. Після арешту поета в 1847 р. книжку заборонили, але збірка поширювалася в рукописних списках. Вірші з «Кобзаря» вивчали напам’ять, вони ставали народними піснями. Секрет цієї популярності не тільки в мистецькій довершеності віршів, а й у тому, що вони були зрозумілі й близькі українцям, адже ніколи раніше з такою силою та переконанням не лунав заклик до власного народу скинути чужоземне ярмо та здобути волю.

Перше видання «Кобзаря» Тараса Шевченка.

Єдина ілюстрація в першому виданні «Кобзаря» із зображенням кобзаря з хлопчиком-поводирем на першій сторінці виконана другом поета - художником Василем Штернбергом.

Тарас Шевченко (1814 - 1861) на власному житті відчув усі лиха кріпацької неволі. Впродовж 24 років від народження він був кріпаком. Дев’ятилітнім Шевченко потрапив до панського двору козачком, тобто хатнім служкою. Особисту волю Тарас Григорович здобув завдяки клопотанням друзів - художників Карла Брюллова та Івана Сошенка й поета Василя Жуковського, які викупили його з кріпацтва. Вони влаштували талановитого юнака в Петербурзьку художню академію. За кілька літ, закінчивши академію, Шевченко зі званням художника й славою поета приїхав в Україну. Втім зустріч з рідною землею була затьмареною. Адже мільйони земляків і далі перебували в кріпацькому ярмі. Кріпаками лишалися й рідні Тарасові сестри та брати. Ось чому так гостро зазвучали Шевченкові вірші. Неволю особисту й неволю державну поет таврував як найбільше зло. Вільнодумство Шевченка було жорстоко покарано царською владою.

Катерина. Картина Т. Шевченка, виконана на тему однойменної поеми в 1842 р. Тарас Шевченко - автор понад тисячу творів образотворчого мистецтва.

Підготуйте вибірковий переказ тексту: 1) про Тараса Шевченка; 2) про Шев - ченків «Кобзар». Вислухавши один одного, обміняйтеся запитаннями.

Прочитайте уривок з вірша Тараса Шевченка, надрукованого в «Кобзарі» 1840 р. Коротко сформулюйте його основну думку. Як ви думаєте, що спонукало поета написати такі слова? Якими почуттями вони перейняті?

Зажурилась Україна - Така її доля!

Зажурилась, заплакала, Як мала дитина.

Ніхто її не рятує... Козачество гине,

Гине слава, батьківщина, Немає де дітись.

(«Тарасова ніч»)

1. Про які групи населення княжих часів дізналися? Що їх вирізняло?

2. Яка група населення була провідною в 17 ст.? Що ви знаєте про життя цієї групи?

3. Накресліть лінію часу, позначте відповідні дати на ній та розв’яжіть хронологічну задачу.

У лісах під Черніговом 1821 р. було знайдено золотий змійовик - оберіг, що належав Володимирові Мономаху. Ймовірно, князь загубив його під час полювання. Скільки приблизно років ця річ пролежала в землі? Скільки років тому її знайшли?

4. Що дізналися про Тараса Шевченка?

Чи стосується матеріал уроку сьогоднішнього дня? Про які групи населення сучасної України розповідатимуть історики в майбутньому? До якої групи ви віднесли б свою сім’ю?

Прочитайте текст та роздивіться ілюстрації. Обміркуйте відповіді на запитання.

Які українські родини в 19 ст. зажили слави благодійників

Різноманітні прояви культурного й громадського життя українців у 19 ст. потребували чималих коштів. Хто ж були ті щедрі меценати, за фінансової підтримки яких виходили друком українські книжки й журнали, ставилися українські вистави, проводилися наукові дослідження української минувшини, створювалися українські музеї, діяли українські недільні школи й культурні осередки? Вдячної пам’яті нащадків зажили родини підприємців-українців Симиренків, Яхненків, Ханенків. Володіючи великими статками, вони опікувалися не лише господарським, а й духовним життям. Їхнім коштом постало чимало лікарень, навчальних закладів, храмів у багатьох містах України. Василя Симиренка сучасники характеризували як «... найвидатнішого, найщирішого українця з-поміж так званих "буржуїв”, який захоплювався українською справою не тільки до глибини своєї щирої душі, а й до глибини своєї кишені».

Портрет інфанти Маргариты. Картина Дієґо Веласкеса.

Богдан Ханенко за фахом був юристом, та ще замолоду перейнявся колекціонуванням творів мистецтва. Тож, вийшовши у відставку, цілком поринув у ту справу. Його інтерес поділяла й дружина Варвара Миколаївна - дочка Миколи Терещенка. Мандруючи країнами Західної Європи, подружжя купувало картини, вироби зі скла, коштовні тканини. Справжню перлину для своєї колекції - «Портрет інфанти Маргарити» іспанського художника 17 ст. Дієґо Веласкеса - Богдан Ханенко придбав 1912 р. в Берліні. Згодом приватне зібрання перетворилося на музей. Нині це Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків - найбагатша скарбниця творів світового мистецтва в Україні.

Професор Сергій Гіляров біля картини італійського майстра 15 ст. П’єтро Перуджино з фондів Київського музею західного та східного мистецтва - так раніше називався Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, яку він переховував під час окупації Києва гітлерівцями. Київ, 1943 р.

1. Кого називають благодійниками, або меценатами? 2. Чому справа Богдана та Варвари Ханенків заслуговує на пошану? 3. Навіщо С. Гіляров переховував музейні експонати?

Відвідайте в Києві Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків. Підготуйте розповідь про мистецький твір, який справив на вас найбільше враження.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно