Історична пам'ять. Формування історичної пам'яті. Культура пам'яті
- 23-11-2022, 08:23
- 801
5 Клас , Вступ до історії та громадянської освіти 5 клас Щупак, Піскарьова 2022
§ 19. Історична пам'ять. Формування історичної пам'яті. Культура пам'яті
Пригадайте, які існують види історичних джерел.
1. УСНА ІСТОРІЯ
Ви знаєте, що історики дізнаються про минуле з різних історичних джерел. Серед них — речові та писемні пам’ятки. Наведіть приклади речових пам’яток і писемних джерел.
Чимало цікавих відомостей можна отримати і з усних історичних джерел. До них належать міфи, народні пісні, думи, перекази, легенди, спогади тощо.
Та особливу цінність мають спогади людей, які пережили певні історичні події, були їх свідками або учасниками. Завдяки їхнім свідченням ми можемо дізнатися про перебіг багатьох подій, зокрема:
- про події Другої світової війни, про сучасну війну на Сході України;
- про боротьбу за незалежність України;
- про відстоювання прав людини, участь у політичній боротьбі;
- про повсякденне життя, про будні чоловіків, жінок, дітей у місті та на селі в різні роки;
- про дитячі ігри та іграшки, про спосіб навчання дітей у різні часи;
- про сучасне життя різних релігійних громад на національних спільнот тощо.
Такі відомості дослідники можуть отримати через інтерв’ю.
Варто запам'ятати!
Інтерв’ю — бесіда дослідника або кореспондента з людиною на певну тему за чітким планом. Інтерв’ю обов’язково фіксується, записується у різний спосіб.
Історичні подробиці
Десятиліття тому спогади людей записували на папері, потім — за допомогою диктофонів. Зараз здебільшого використовується відеозапис інтерв’ю.
Свідчення про певні події, інтерв’ю записуються та вивчаються дослідниками усної історії.
Bарто запам'ятати!
Усна історія — спосіб дослідження минулого через запис і вивчення спогадів його свідків.
У ході досліджень Інституту «Ткума» науковці записують спогади про різні історичні події — Голодомор, Голокост і Другу світову війну. Під час експедиції 2021 р. по Одеській області вдалося записати відеоінтерв’ю з людьми віком 85 років, 99 і навіть 103 роки.
Як ви думаєте, люди якого віку можуть розповісти про події Другої світової війни?
Діємо: практичні завдання
Підготуйте питання та візьміть інтерв’ю у своїх старших рідних та близьких про те, як вони жили, як вчилися, у які ігри грали у своєму дитинстві. Занотуйте відповіді у зошиті, або зафільмуйте відеозапис інтерв’ю за допомогою смартфона. За матеріалами інтерв’ю зробіть презентацію «Життя, навчання та ігри дітей у ... роки».
Перевірте, як ви зрозуміли, що таке усна історія. Виконайте онлайн вправу
https://cutt.ly/yPtmquh
2. ЩО ТАКЕ ІСТОРИЧНА ПАМ’ЯТЬ
Наші старші рідні та близькі, бабусі та дідусі пам’ятають багато подій із свого життя. Вони можуть пригадати про своє навчання і роботу, про складні випробування і щасливі миті кохання. Їхнє, як і ваше минуле, є складовими спільної родинної історії. А історія кожної української родини є частинкою історії України.
Різні покоління людей є учасниками та свідками багатьох важливих подій історії нашого народу. Вони можуть розповісти про здобуття Україною незалежності та боротьбу за її збереження, про видатних українських вчених і суспільних лідерів, про відомих діячів культури і спортсменів. Поступово на основі знань і уявлень представників спільноти про минуле формується спільна історична пам’ять.
Варто запам'ятати!
Історична пам’ять — уявлення певної спільноти про свою історію та взаємини з іншими спільнотами.
Історична пам’ять українців включає народні уявлення про боротьбу за національне визволення, за побудову незалежної держави та героїв цієї боротьби, усвідомлення цінності української мови, культури та традицій.
Проте про постаті в історії, про історичні події різні люди згадують по-різному, по-різному ставляться до деяких із них. Ми бачимо, що у різних спільнот є різна історична пам’ять. Вона багато в чому залежить від того, кого вважають «своїм» або «чужим». При цьому «свої» герої можуть ідеалізуватися, набувати міфологічних рис досконалості та кращих людських чеснот. Натомість уявлення про їхніх супротивників, «чужих» отримують негативні риси. Тому не дивно, що інколи герой одного народу в історичній пам'яті іншого є антигероем чи навіть злочинцем. Пошук «історичної правди» не приносить добрих результатів, адже у різних спільнот є різне уявлення про «історичну правду».
Відмінності в уявленнях спільнот про минуле зумовлені особливостями життя і розвитку суспільства.
Основні чинники, що формують історичну пам’ять
3. КУЛЬТУРА ПАМ’ЯТІ
Різна історична пам’ять спільнот не означає, що у них немає спільного. Українці та інші народи усвідомлюють цінності людського життя, людських прав і свобод, важливість прагнення справедливості. Такі цінності є основою історичної пам’яті європейської спільноти, що формується. Ми живемо в одній країні, в Європі, на одній планеті. І тому маємо формувати таку культуру пам’яті, яка базується на взаєморозумінні та взаємоповазі з іншими спільнотами.
Варто запам'ятати!
Культура пам’яті — сформоване в суспільстві ставлення до історії свого народу, традиції вшанування героїв, розуміння історичних процесів. Культура пам’яті виражається як у переконаннях, так і в певних ритуалах, пов’язаних із вшануванням історичних постатей і відзначенням історичних подій.
Ми маємо пам’ятати, що в історії кожного народу були трагічні сторінки. Так, вірменський народ пережив геноцид (масові вбивства) у 1915 р.; український народ — Голодомор 1932-1933 рр.; євреї були жертвами Голокосту — масових вбивств нацистами у період Другої світової війни; тоді ж нацисти знищували ромів; кримські татари та інші спільноти Криму зазнали радянської депортації (насильницького виселення з багатьма жертвами) у 1944-му році. Ми маємо співчувати усім, бо чужого болю не буває.
Поміркуймо!
Метою Музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» у м. Дніпро є поширення знань про Голокост. Водночас тут створені експозиції, присвячені вірменській трагедії, Голодомору, знищенню ромів, депортації кримських татар, іншим людським трагедіям. Як ви думаєте, чим зумовлений такий погляд на історію?
Навіть згадуючи про найтрагічніші сторінки національної історії, зокрема про Голодомор, треба говорити не тільки про знищення, а й про опір і рятування людських життів. А крім того, ми маємо пишатися своїми досягненнями та перемогами, шанувати видатних представників наших народів та їхні здобутки.
Треба прагнути до розуміння «інших» і бути толерантними в своїх оцінках. Для цього ми маємо любити свій народ, поважати свою культуру, та бути відкритими до пізнання історії та традицій інших народів і релігій.
Запитання і завдання
I. Знаю й систематизую нову інформацію
Самооцінювання. Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Історична пам’ять. Формування історичної пам’яті. Культура пам’яті» — поєднайте кожне з питань для самоконтролю із відповідним смайликом успіху. Усно дайте відповіді на поставлені питання.
II. Обговоріть у групі
1. Об’єднайтеся у творчі групи. Уявіть, що ви берете інтерв’ю в учасника/учасниці подій проголошення незалежності України, олімпійського чемпіона/чемпіонки, ветерана/ветеранки АТО-ООС. Як ви маєте підготуватися до зустрічі? Які питання ви хотіли би поставити співрозмовнику? Працюючи в групі складіть запитання для інтерв’ю.
2. У чому полягає важливість дотримання певної культури пам’яті?
III. Мислю творчо
1. Відвідайте офіційний сайт Українського інституту національної пам’яті. Дізнайтеся, якими питаннями займається ця державна установа. У чому полягає значення її діяльності? Підготуйте коротку віртуальну екскурсію сайтом УІНП, представте її в класі.
https://uinp.gov.ua/
2. Складіть запитання до матеріалу уроку. Скористайтесь хмаринкою-підказкою. Запропонуйте друзям дати на них відповіді.
Коментарі (0)