§ 9 ПРОВІДНИКИ В МИНУЛЕ, або ПИСЕМНІ ДЖЕРЕЛА ІСТОРІЇ

Роздивіться фотографії та прочитайте коментарі до них. Як ви думаєте, у чому полягає робота зображених людей? Що потрібно знати, щоб працювати архівістом? До якого різновиду історичних джерел належать пам’ятки, які вивчають співробітники архівів? Висловте припущення про походження назви цього фаху.

Співробітниця Державного архіву Київської області (1), співробітник Державного архіву Хмельницької області (2) та співробітниця Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г. С. Пшеничного (3) за роботою.

1. Чому писемні історичні джерела є найважливішими для пізнання минулого?

Серед історичних джерел найважливішими є писемні. Адже тільки з появою писемності люди змогли докладно розповідати про те, що, де, коли і як відбувалося. Писемні джерела — це тексти (рукописні або друковані) на папері чи інших матеріалах. Тексти законів, договори, літописи та хроніки, листи, щоденники подорожніх, спогади, за пізніших часів періодична преса — усі ці документи є безцінним джерелом для дослідження минулого, оскільки безпосередньо свідчать про те, яким було життя в часи, коли їх створено. Щоправда, аби відтворити справжній перебіг подій, історики мають виокремити з багатьох текстів джерел важливу інформацію, порівняти її з відомостями з інших джерел, зрозуміти суперечності, довести справжність пам’яток, визначити час їхнього створення тощо. Ця праця не з легких, вона потребує різнобічних знань.

Складність відтворення минулого за писемними джерелами полягає ще й у тому, що в будь-якому тексті завжди відбивається особистість автора. Уявіть, наприклад, якими будуть письмові розповіді про кінофільм двох різних глядачів, причому якщо одному фільм сподобався, а іншому — ні. Розповіді про реальні події так само залежать від того, якою була участь у них людини-очевидця. Та й чи на власні очі ця людина бачила те, про що пише! Тож не дивно, що про ту саму подію різні джерела можуть свідчити по-різному, а часом їхні свідчення суперечать одне одному. Завдання історика — пояснити суперечності джерел і відтворити вірогідний перебіг подій.

Роздивіться ілюстрації. Поміркуйте, що потрібно знати історикові, аби прочитати тексти цих пам’яток. Як можна перевірити справжність документа, з’ясувати, що це не підробка сучасників, установити точну дату його створення?

Хрещення князя Володимира Святославовича. Сторінка з літопису.

Сторінка з листа, який написав гетьман Богдан Хмельницький у 1648 р.

Універсал — так називали офіційні документи за козацької доби — гетьмана Івана Мазепи. Початок 18 ст.

Роздивіться графіті (зі стін Софійського собору в Києві) — так учені називають написи та малюнки, видряпані на стінах та архітектурних деталях давніх будівель, посудинах та інших предметах, які знаходять під час археологічних розкопок. 1. Чому такі написи є для істориків важливими історичними джерелами? Поміркуйте, чи можна графіті вважати писемними джерелами, адже написи зроблено на твердому матеріалі. 2. Один з написів належить князеві — Володимиру Мономаху, інший — князівському урядовцю Ставру Городятичу (1118 р.). Третій запис залишив пересічний киянин, який повідомив про смерть Ярослава Мудрого, указавши дату цієї сумної події. Про що свідчить той факт, що авторами графіті були князь, боярин та простолюдин?

Абетка, виявлена на стіні Софійського собору в Києві. 11 ст.

Вона становила 27 літер. Основу її складали грецькі букви, та були й чотири слов’янські — Б, Ж, Ш, Щ.

Письмо, яким користувалися наші предки, засвідчене графіті з Софійського собору, називають літерно-звуковим, або абетковим. У такому письмі кожен звук мови позначають за допомогою окремого знака — літери. Систему літер називають алфавітом, або абеткою. Першу абетку винайшли фінікійці. На її основі створено абетки сучасних європейських мов.

Творцями слов’янської абетки, що лежить в основі сучасної української, є просвітителі Кирило і Мефодій. Від імені Кирила цю абетку називають кирилицею, а літери — кириличними.

Окрім літерно-звукового письма, існують й інші. Наприклад, у Японії та Китаї користуються ієрогліфічним письмом. Ієрогліф — схематичні зображення предметів та понять. Це дуже давній тип письма, яким користувалися, наприклад, у Давньому Єгипті.

А найдавнішим письмом учені вважають піктографічне, або малюнкове, письмо, де за допомогою малюнків-піктограм передавали загальний зміст вислову.

2. У чому полягає вміння працювати з писемними джерелами?

Щоб зрозуміти загальні настанови роботи з писемними історичними джерелами, викладені в попередньому пункті, розгляньмо для прикладу два уривки та проаналізуймо їх.

Уривок 1. «Святослав дуже пишався своїми перемогами над болгарами; як заволодів він їхньою країною, то сповнився варварського зухвальства й пихи. Нажаханих болгар він нищив з нечуваною жорстокістю: кажуть, що коли захопив він Філіппополь, то безжалісно стратив двадцять тисяч мешканців, які залишилися в місті, чим упокорив його, унеможлививши будь-який опір. Візантійським послам Святослав відповів гордовито і зухвало: «Я піду з цієї багатої країни не раніше, ніж отримаю велику грошову данину і викуп за всі міста, що я захопив їх під час війни, і за всіх полонених. Якщо ж візантійці не захочуть заплатити, хай зараз же йдуть з Європи, на яку вони не мають права, і забираються в Азію, а інакше нехай і не сподіваються на укладення миру...» (Візантійський історик Лев Диякон, який жив у другій половині 10 ст., був довіреною особою візантійського імператора, супроводжував його в походах).

Уривок 2. «Коли князь Святослав виріс і змужнів, став він воїв збирати, багатьох і хоробрих, бо й сам був хоробрий і легкий. Ходячи, яко пардус, багато воєн він чинив. Возів же за собою він не возив, ні котла не брав, ні м’яса не варив, але, потонку нарізавши конину, або звірину, або воловину і на вуглях спікши, це він їв. Навіть шатра він не мав... Такими ж і всі інші вої його були. І посилав він до інших земель послів, кажучи: «Хочу на вас іти». Рушив Святослав на Дунай на болгар, і в битві одолів їх...

І рушив Святослав на греків (візантійців), і вийшли вони супроти русі. І коли побачили це руси, то убоялися вельми множества воїв. І мовив Святослав: «Уже нам нікуди дітись, а волею і неволею доведеться стати насупроти. Тож не осоромимо землі Руської, а ляжемо кістьми тут, бо ж мертвий сорому не зазнає. Якщо ж побіжимо ми, — то сором нам. Тож не втечемо, а станемо кріпко, і я перед вами піду. Якщо моя голова ляже, —тоді самі подумайте про себе». І сказали вої: «Де голова твоя ляже, там і наші голови ми зложимо» (Літопис «Повість минулих літ»).

Сторінка літопису, на якій переповідаються події походу (969—971 рр.) великого київського князя Святослава Ігоровича.

Обидва уривки розповідають про київського князя Святослава, який правив у 965—972 рр. Цей князь відзначився великою кількістю військових походів, що дало йому змогу істотно розширити кордони своїх володінь. Але, зрозуміло, правителя-полководця по-різному сприймають у рідній землі і в тих краях, куди він пішов зі зброєю. Власне, саме цим пояснюється різне ставлення до постаті Святослава авторів наведених уривків, які вповні втілили його у своїх характеристиках князя.

Тож щоб належно витлумачити писемне джерело, треба дотримуватися певних правил.

Спочатку треба з’ясувати, про що йдеться в поданому уривку та коли відбулися описані події.

Потім з’ясовуємо, ким був автор документа, та визначаємо, як він ставиться до подій або історичних діячів, про які розповідає. Важливо свій висновок підтвердити словами з джерела.

Важливе завдання під час аналізу історичного документа — з’ясувати, що саме хотів повідомити автор розповіді і навіщо він узявся свідчити про події чи людей.

Наступний крок — узагальнити, наскільки джерело збагатило ваші уявлення про ті часи, коли його було створено, яку нову інформацію ви почерпнули з нього, у чому цінність джерела особисто для вас.

Насамкінець висловте своє ставлення до описаних подій або діячів.

Проаналізуйте подані джерела, дотримуючись викладених у тексті підручника порад.

На основі поданих писемних джерел продовжіть складати порівняльну таблицю з характеристиками князя Святослава (доповніть перелік рис характеру та підтвердьте їх уривками із джерел). Зробіть висновок про те, які риси — позитивні чи негативні — переважають у кожному з джерел, поясніть причину цього.

Особистість князя Святослава за свідченнями історичних джерел

3. Що таке архіви?

Справу збирання, збереження та впорядкування писемних пам’яток покладено на спеціальні установи, які називають архівами. З’явилися архіви з виникненням писемності. Тепер власні архіви мають усі установи, організації, нерідко й приватні особи — учені, письменники, громадські діячі.

Для сучасних архівів будують спеціальні приміщення з вузькими вікнами, що не пропускають прямих сонячних променів: від сонячного світла тло й друкарська фарба вигасають, линяють, а папір жовтіє та псується. Вадить документам і забруднене повітря, тому в архівах його очищують за допомогою спеціальних фільтрів. Щоб документи краще зберігалися, їх укладають у щільно закриті коробки й розміщують на полицях — стелажах. У великих архівах загальна довжина стелажів сягає десятків кілометрів. Найцінніші документи перезнімають на плівку: виходять діафільми з дуже маленькими кадриками — мікрофільми. Їх зберігають окремо від документів на випадок, якщо оригінал буде пошкоджено або втрачено. Новітні технології застосовують для оцифровування документів, що дає змогу зберігати їх в електронному вигляді.

Найбагатшими в Україні є сховища документів Центральних державних історичних архівів у Києві та Львові. Так, фонди першого з них налічують понад 1,5 млн документів. Документи ретельно досліджують учені різних галузей знань і на основі їхніх свідчень пишуть наукові праці.

Одне зі сховищ документів Центрального державного історичного архіву України у Львові.

Складіть план розповіді про архіви, перекажіть за планом.

Що спільного й чим відрізняються слова «археологія» та «архів»? Спробуйте витлумачити значення їхньої спільної частини.

Чимало прихильників має думку, що історія починається від винайдення писемності, тобто від часів, від яких залишилися писемні свідчення. Обґрунтуйте або спростуйте такий підхід.

Проведіть відому гру в слова, яка стала можливою з появою абеткового письма — адже з невеликої кількості літер складаються всі слова! Для цього запишіть довге «історичне» слово, наприклад архіваріус. Нижче записуйте всі слова, які зможете скласти з літер цього слова: архів, вус, рух, раса, суха, арахіс тощо. Перемагає той з вас, чия добірка слів виявиться найдовшою.

ОЦІНІТЬ СЕБЕ

1. Складіть стислу розповідь про писемні історичні джерела за планом:

1) Що таке писемні історичні джерела? 2) Які вони бувають? 3) Чому писемні джерела найцінніші для істориків?

2. Дайте короткі відповіді на запитання: 1) Що таке архіви? 2) Коли виникли і якими бувають архіви? 3) Як зберігають документи в архівах? 4) Які українські архіви є найбагатшими? 5) У чому виявляється праця вчених в архівах?

3. Накресліть лінію часу, позначте відповідні дати на ній та розв’яжіть хронологічну задачу.

Назву «Україна» в писемних джерелах уперше вжито в 1187 р. Скільки років тому це сталося?

Оберіть та виконайте одне із завдань, що зацікавило вас найбільше.

1. Прочитайте уривок з писемного джерела, проаналізуйте його, дотримуючись викладених у тексті підручника порад.

«Усім, хто входить у його кімнату, Богдан Хмельницький тисне руку і всіх просить сідати, якщо вони козаки. У цій кімнаті немає ніякої розкоші, стіни без всяких прикрас, крім місць для сидіння. У кімнаті містяться тільки грубі дерев’яні лави, вкриті шкіряними подушками...; в головах його висять лук і шабля — єдина зброя, яку він звичайно носить. Стіл вирізняється не більшою розкішшю, ніж інше сервірування й начиння, бо їдять без серветок і не видно іншого срібла, крім ложок і бокалів. Гетьман передбачливо прикрасив так своє житло, щоб пам’ятати про своє становище і не впасти в надмірну гордість. Проте гетьманський стіл не бідний на добрі та смачні страви і на звичні в країні напої — горілку, пиво, мед». (Зі звіту венеційського посла Альберта Віміни про перебування в Україні 1650 р. у Чигирині).

2. Спробуйте записати за допомогою малюнків-піктограм якесь повідомлення за текстом параграфа, і запропонуйте своїм однокласникам прочитати його. Чи легко вони збагнули зміст написаного? У чому недосконалість піктографічного письма?

3. Розпитайте батьків, які документи зберігаються у вас удома. Укладіть список цих документів. Чому важливо родинні документи зберігати в певному місці й ладу? Чи є ці документи писемними історичними джерелами?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно