Українська держава на історичних картах у різні часи свого існування. Історико-етнографічні регіони України
- 15-11-2022, 21:47
- 437
5 Клас , Вступ до історії та громадянської освіти 5 клас Гісем, Мартинюк 2022
§ 18. Українська держава на історичних картах у різні часи свого існування. Історико-етнографічні регіони України
ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:
- як позначають на історичних картах різні етапи розвитку державності України;
- про витоки сучасної Української держави;
- які науки допомагають вивчати походження назв держав, територій, міст, сіл, народів тощо;
- які історико-етнографічні регіони існують у сучасній Україні.
ПРИГАДАЙТЕ
- 1. Які відмінності мають історична та географічна карти?
- 2. Що в карті називають легендою?
1. Українські землі на перших історичних картах.
• Які назви щодо українських земель використовувалися в давнину?
Карта була винайдена як інструмент, що допомагає орієнтуватися в просторі. Перші карти на українських землях з’явилися ще в Первісні часи. Проте вони були мало схожі на сучасні й більше нагадували схематичне зображення предметів, які були орієнтирами в навколишньому середовищі.
Цікаво знати
Зараз відомо близько десяти картографічних зображень Первісних часів, виявлених на території України. Найвідомішою пам'яткою серед них є малюнок на уламку бивня мамонта. Його було знайдено в 1966 р. під час розкопок поблизу села Межиріч Черкаської області на місці стоянки мисливців на мамонтів. На уламку зображено місцевість, де є річки, рослинність (кущі, ліс), житло. Це найдавніша пам'ятка картографії на території України. Її було створено приблизно 15-17 тисяч років тому.
Карта зі стоянки первісних людей у селі Межиріч (Черкаська область)
Першу карту, на якій були зображені сучасні українські землі, склав античний географ Птолемей. Він називав цю територію Сарматією. Його попередники називали її Кіммерією, а згодом — Скіфією, за назвами народів, що тут жили. Однак не слід плутати назву території та назву держави. Хоча іноді ці назви збігаються. Із давніх часів, коли на історичних картах з’явилася українська держава, вона мала різні назви й територіальні межі. Однак незмінним залишалося ядро української держави — Середнє Подніпров’я.
Перше зображення українських земель у «Географії» Клавдія Птолемея на десятій карті Європейської Сарматії
2. Формування кордонів України.
• Коли сформувалися кордони сучасної України?
Державний кордон (територіальні межі) сучасної України пройшов тривалий і складний шлях свого формування. Вирішальний вплив на цей процес мали землі, на яких жили українці, та відносини із сусідніми державами. Першою державою, від якої походить сучасна Україна, була Русь-Україна. Щодо її позначення використовують декілька назв: Куявія, Русь, Київське князівство, Київська держава, Київська Русь. Столицею держави було місто Київ, засноване наприкінці V — на початку VI ст. Наша держава знала часи як піднесення, так і занепаду. Відповідно її межі то збільшувалися, то ставали меншими.
Словник
Державний кордон — фактичні або уявні лінії в сухопутному, водному, повітряному просторі та надрах, які визначають межі державної території з усіма її ресурсами. Кордон відділяє територію однієї держави від іншої.
Київська держава (Русь-Україна) у період розквіту та найбільшого розширення кордонів (правління Ярослава Мудрого).
Розквіт Русі-України припадає на кінець X — першу половину XI ст., коли правили князі Володимир Великий і Ярослав Мудрий. Традиції Русі-України продовжила Галицько-Волинська держава (кінець XII — перша половина XIV ст.). Після коронації князя Данила Романовича Галицького її назвали Королівством Руським. Протягом 150 років існування столицею цієї держави були міста Галич, Холм, Володимир, Львів.
Галицько-Волинська держава та залежні території за правління Романа Мстиславича.
Княжий знак тризуб на монетах Володимира Великого
Герб Галицько-Волинської держави на печатці князя Юрія II. XIV ст.
Із появою наприкінці XV ст. козацтва розпочався новий етап творення української держави. У середині XVI ст. козаки, що контролювали степові простори від Південного Бугу до Сіверського Дінця, заснували за порогами Дніпра свій центр — Січ. Запорозька Січ стала справжньою Козацькою республікою зі своїми законами, звичаями, територією, військом. У 1648 р. козаки, очолювані Б. Хмельницьким, підняли українців на боротьбу за відновлення й незалежність держави. На звільненій території було засновано козацьку державу — Військо Запорозьке (Гетьманщину). Проте могутні сусідні держави не були зацікавлені в її існуванні. У 1764 р. її поглинула Російська імперія. У 1775 р. була знищена й Запорозька Січ. Знову українська держава з’явилася на політичних та історичних картах на початку XX ст. Проте знадобилося 70 років боротьби, щоб 24 серпня 1991 р. на карті світу постала незалежна держава Україна.
Землі Січі у другій половині XVI — на початку XVII ст.
Українська козацька держава — Військо Запорозьке в 1649 р.
Цікаво знати
За переказами, місто Львів виникло близько 1241 р. Його заснував галицько-волинський князь Данило Романович і дав йому ім'я свого старшого сина Лева. Існує також думка про те, що місто побудував сам Лев Данилович.
Історичний центр Львова. Сучасний вигляд
Територія сучасної України
3. Походження назв народів на території України.
• Який перший народ, що жив на території сучасної України, відомий під власною назвою?
Вивчаючи минуле, ви зустрічаєтеся з великою кількістю назв: держав, територій, міст, сіл, народів тощо. Кожна з назв має своє походження, і визначити його допомагають науки етноніміка та топоніміка.
Словник
Етноніміка — наука, що вивчає походження назв народів.
Топоніміка — наука, що вивчає походження назв географічних місцевостей, або топонімів (у перекладі — місць).
Назви народів можуть розповісти багато цікавого про їхніх носіїв. Зокрема, у давнину причорноморські степи заселяли кіммерійці. Це перший народ півдня сучасної України, відомий під власною назвою. Згадки про кіммерійців можна знайти в історичних і художніх творах давніх часів. Серед сучасних дослідників існує думка, що назва «кіммерійці» походить від фінікійського слова «камер» — «темний». Імовірно, представники цього народу були смаглявими й мали темне волосся.
Цікаво знати
Походження назви міста Чернігова остаточно не з'ясовано. Один із переказів пов'язує її з князем Чорним, який правив у цій місцевості в VII ст. Інша легенда розповідає про княгиню Чорну, яка кинулася з терема й розбилася, щоб не потрапити до рук загарбників. Ще згадують, ніби Чернігів називався від тварини серна, яких тоді було багато в навколишніх лісах.
Давній Чернігів. Реконструкція
Після кіммерійців у причорноморські степи, за повідомленнями давньогрецького історика Геродота, переселилися скіфи. Він розповів і легенди про походження цього народу. За однією з них, першим жителем Скіфії був син давньогрецького бога Зевса і доньки Борисфена (річка Дніпро) Таргітай. Він мав трьох синів, яких звали Ліпоксай («Цар-гора»), Арпоксай («Цар-вода») та Колоксай («Цар-сонце»). Одного разу з неба на землю впали три золоті речі — плуг із ярмом, двогостра сокира та чаша. Коли їх спробував узяти Ліпоксай — речі запалали вогнем. Так само сталося із середнім братом. Лише Колоксай зміг оволодіти цими священними предметами. Після цього старші брати визнали владу молодшого та віддали йому царство. Від кожного із цих трьох братів вели родовід скіфські племена, що становили один народ.
Кіммерійці (давнє і сучасне зображення)
За іншою легендою, прабатьками скіфів були античний герой Геракл і дівчина-змія, яку він зустрів у заплавах Нижнього Дніпра. Вона народила йому трьох синів. Якось дівчина-змія спитала Геракла, що робити із синами, коли вони підростуть. Він відповів, що той, хто зможе натягти тятиву його лука й підперезатися його поясом із підвішеною до нього золотою чашею, залишиться господарем на цій землі. Інші ж мають іти на чужину. Виконати завдання зумів молодший син на ім’я Скіф, від якого, як розповідають, і походив народ скіфи. Існують й інші легенди.
Цікаво знати
Чимало версій має походження назви слов'ян — племен предків сучасних українців. Батьківщиною цього народу були землі між річками Дніпро й Вісла. Дослідники пов'язують назву слов'ян із певними топонімами: Славутич (Дніпро), Случ та інші або зі «словом». Так, «слов'яни» — люди, що говорять «словами» (тобто «по-нашому»).
Наступними володарями причорноморських степів були сармати. Вважається, що назва цього войовничого народу походить від іранського слова «саромат», тобто «оперезаний мечем». За легендами, серед сарматів було плем’я амазонок.
Сарматський воїн — катафрактарій. Сучасний малюнок
4. Історико-етнографічні регіони України.
• Що зумовило історико-етнографічний поділ України?
В Україні історично склалося 15 історико-етнографічних регіонів: Середнє Подніпров’я (Середня Наддніпрянщина), що поділяється на Правобережжя та Лівобережжя, Полісся, Волинь, Поділля, Галичина, Підкарпатська Русь (Підкарпатська Україна, або Закарпаття), Буковина, Покуття, Південна Бессарабія, Таврія, Крим, Запорозька Січ (Запорожжя), Донщина (або Донеччина), Слобожанщина та Сіверщина. Також за межами сучасної України в сусідніх державах існують регіони, заселені переважно українцями.
Словник
Історико-етнографічний регіон — етнотериторіальне утворення в межах проживання всього етносу, що за історичною долею та етнічним образом населення є самобутнім. Його назви містяться в історичних документах, символіці краю та історичній пам'яті народу. Це основна одиниця в системі районування, оскільки пов'язана з давнім етнічним корінням. Історико-етнографічні особливості регіону обумовлені й певною своєрідністю природних умов.
Досліджуючи походження цих топонімів, історики з’ясовують, із якими обставинами пов’язане їх виникнення.
Так, назва Галичина походить від міста Галич, про яке вперше згадується в 1113 р. Походження цієї назви одні вчені пов’язують зі слов’янським племенем галичів, а інші — із невеликим чорним птахом галкою.
Назва Закарпаття підказує, що цей регіон розташований за Карпатськими горами.
Слово Буковина спочатку означало «буковий ліс». Із кінця XV ст. так називали вкритий буковими лісами правий берег річки Прут.
Походження назви Волинь пов’язують із давньослов’янським топонімом, що означає «горбиста місцевість». Спочатку, на думку прихильників такого тлумачення, Волинню називали місто, розташоване на пагорбах, а пізніше — весь цей край.
Цікаво знати
Цікавими є версії про походження назв українських річок. Так, Буг у давніх слов'ян означало «течія». Дністер походить від скіфського «дуї істрос» — «річка швидка». Дніпро, який скіфи називали Данапріс, пов'язують із їхнім «дана апара» — «водяна глибочінь».
- 1) Яку інформацію, на вашу думку, можна дізнатися з вивчення наведених назв?
- 2) Зробіть висновок: як топоніміка допомагає у вивченні історії?
Назва Поділля походить від місцевого слова дол (діл) — пониззя, рівнина між горами, адже поруч починається Прикарпаття. Ця назва регіону відома з XIV ст.
Цікавим є походження назви Таврія. У давнину гірську частину Кримського півострова заселяли племена таврів. Коли в XIII ст. ці землі захопили монголи, то півострів за назвою їхньої столиці став Кримом. Таврією Кримський півострів та сусідні землі почали називати в XIX ст. після того, як вони опинилися у складі Російської імперії.
Лісистий характер місцевості спричинив виникнення назви Полісся.
Назва Слобожанщина має історичне походження. Поселення, які були засновані на території цього краю в XVII ст., називали слободами. Їхніх жителів звільняли (робили «свободними») від сплати податків, щоб заохотити людей селитися на цих землях.
Назви кількох регіонів пов’язані з річками України. За порогами Дніпра розташоване Запорожжя, а в його середній течії на правому й лівому берегах річки в напрямку її течії — Середнє Подніпров’я з поділом на Правобережжя та Лівобережжя. Від назв річок Дон, Сіверський Донець походить назва Донщина (Донеччина).
Герби українських держав, що існували в 1917-1921 рр.
Герб Української Народної Республіки
Герб Української Держави
Герб Західноукраїнської Народної Республіки
Чи погоджуєтесь ви з тим, що...
• Перші карти були мало схожі на сучасні й нагадували схематичне зображення предметів, що були орієнтирами в навколишньому середовищі.
• Територіальні межі сучасної України пройшли тривалий і складний шлях формування.
• Із давніх часів, коли на історичних картах з'явилася українська держава, вона мала різні назви й територіальні межі. Однак незмінним залишалося ядро української держави — Середнє Подніпров'я.
• Етноніміка вивчає походження назв народів, а топоніміка — походження назв географічних місцевостей.
• В Україні історично склалося 15 історико-етнографічних регіонів.
Запитання і завдання
1. Які назви Русі-України існували в різні часи?
2. Робота в парах. Прочитайте уривок зі статті 20 Конституції України:
«...Великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького законом... Головним елементом великого Державного Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб України)...».
Обговоріть і визначте, правонаступницею яких держав є сучасна Україна відповідно до Конституції.
3. Які держави є сусідами сучасної України?
4. Колективне обговорення. Чим, на вашу думку, можна пояснити зміни кордонів України?
5. Що таке етноніміка, топоніміка?
6. Наведіть приклади топонімів регіону, у якому ви живете.
7. Про що можуть розповісти географічні назви? Як у назвах відображаються події минулого?
8. Чи можна стверджувати, що етноніми й топоніми є багатством кожного народу і їх необхідно знати та досліджувати? Поясніть свою думку.
Коментарі (0)