§ 26. Розвиток системи регулювання суспільних відносин: табу, мораль, цінності, закони. Становище чоловіків, жінок і дітей на різних етапах історії

За цим параграфом ви зможете:

• ознайомитися з розвитком системи регулювання суспільних відносин: табу, мораль, цінності, закони;
• з’ясувати становище чоловіків, жінок і дітей на різних етапах історії.

Пригадайте!

• 1. Що таке суспільство?
• 2. Чому людину називають соціально-біологічною істотою?

1. Розвиток системи регулювання суспільних відносин: табу, мораль, цінності, закони

Людина потребує бути в суспільстві та залежить від нього. У суспільних групах відбувається формування людини, зароджуються правила й норми, цінності, звичаї та традиції, гармонізуються людські стосунки. Вони можуть бути записані або існувати в усній формі. Правила і норми встановлюють, що можна робити, а що заборонено, які покарання передбачаються в разі їх порушення тощо. Таким чином, правила і норми, визначаючи межі дозволеного, регулюють життя суспільства. Вони сприяють добробуту суспільства і відповідно кожного її члена. Не може бути так, щоб людям було погано, а суспільство процвітало.

Як створюють правила і норми?

Перш за все вони формувалися з людського досвіду. А носій цього досвіду (найчастіше старша людина) мав більші права й привілеї, ніж інші. У часи, коли ще не існувало писемності, правила наступним поколінням передавали усно у формі легенд, міфів, прислів’їв або категоричних заборон (табу). Проте траплялися ситуації, коли одна людина, навіть дуже досвідчена, не могла розв’язати проблему, що поставала перед колективом. Тоді її вирішували спільно — радою старійшин, яка розробляла нові правила і норми для цієї ситуації. У давнину правила і норми змінювалися рідко, тому вони надто міцно входили в життя людей. Правила, норми поведінки, усталений порядок поведінки, які передаються з покоління в покоління, називають звичаями. Завдяки звичаям люди отримали певні вивірені зразки поведінки, згуртувалися, усвідомили зв’язок поколінь у часі. Правил поведінки в давнину дотримувалися добровільно, порушення були рідкістю. Такий спосіб регулювання відносин отримав назву звичаєве право.

Дж. Аткінсон. Сільська рада. Кін. XVIII ст. На радах вирішували важливі питання життя громади. Рішення часто схвалювалося на основі звичаєвого права

Поява таких явищ, як майнова нерівність, приватна власність і держава, ускладнила відносини в суспільстві. Регулювати відносини між людьми одними звичаями вже стало неможливо. Тоді виникли закони. Вони відрізнялися від звичаїв передусім тим, що обов’язково записувалися. Невиконання законів тягло за собою покарання. Існували органи влади, які стежили за дотриманням законів. Завдяки виникненню законів у людей з’явилося почуття справедливості. Сукупність законів у державі об’єднали в поняття «право». Поступово право стало основним регулювальником відносин між людьми. Усі правила, які визначають поведінку людей, називають соціальними нормами. До них належать правові, моральні, релігійні норми, звичаї, обряди, манери та етикет.

Легенда — розповідь, що представляє історичні факти або вигадані події про давнє минуле.

Міф — оповідання про вірування давніх народів щодо походження Всесвіту, явищ природи, богів, героїв тощо.

Прислів’я — короткий народний вислів із повчальним змістом.

Звичай — правила, норми поведінки, усталений порядок поведінки, які передаються з покоління в покоління.

Звичаєве право — система правил поведінки в суспільстві, базована на звичаях.

Закон — документ, який містить правила поведінки, встановлені державою.

Справедливість — правильне, об’єктивне, неупереджене ставлення до кого-, чого-небудь.

Обряд — традиційні символічні дії, що в образній формі передають важливі для певної людської спільноти події.

Ще одним регулювальником відносин у суспільстві є цінності. Цінність має багатозначне розуміння. Узагальнюючи різноманітні визначення цього поняття, можна стверджувати, що цінність — це те, що почуття людини диктує визнати важливішим над усім, і до чого можна прагнути, ставитися з повагою та визнанням.

Закони вавилонського Хаммурапі. Перші закони писані на камені. Як ви вважаєте, чому?

Сукупність пов’язаних між собою цінностей, яка визначає спрямованість життєдіяльності людини, називають ціннісними орієнтирами. Вони формуються у процесі соціалізації людини — її пристосуванню до життя в суспільстві.

Набір суспільних цінностей змінюється так само, як змінюються цілі покоління людей, наслідуючи і позитивне, і негативне з життя своїх попередників. Проте деякі цінності залишаються незмінними і впродовж тисячоліть. Кожна особистість спочатку набуває досвіду, відповідно, цінностей попередніх поколінь, а вже потім набуває власного досвіду, який допомагає людині адаптуватися та сформувати власні цінності.

• Завдяки чому регулюються відносини у суспільстві?

2. Становище чоловіків, жінок і дітей на різних етапах історії.

Людина є соціально-біологічною істотою. Відповідно статево-вікові відмінності є важливими чинниками, які впливали і впливають на відносини між людьми. Так, всі люди за статтю поділяються на чоловіків і жінок. Статі за чисельністю поділяються майже навпіл. Стать дається людині від народження і пов’язана з будовою статевих органів, репродуктивною системою, хромосомним набором.

Існують дві статі — чоловік і жінка

У соціальному розумінні стать має дещо інше значення. Для цього використовують поняття гендер. Якщо біологічна стать дається людині від народження, то гендер формується соціально та зумовлений культурою суспільства в конкретний історичний період. Гендер — це набір характеристик, що стосуються зовнішнього вигляду, психології та поведінки, притаманних занять, які у конкретному суспільстві визначають різницю між чоловіками та жінками. У повсякденному житті ми зазвичай ідентифікуємо чоловіків або жінок за зовнішніми рисами: довжина волосся, будова тіла, голос, фасон і колір одягу, манери поведінки тощо, тобто ми визначаємо стать особи за її соціальними ознаками та проявами. У різних суспільств уявлення про гендер можуть відрізнятися. Наприклад, у Таїланді традиційно «чоловічими» вважаються високі голоси, тоді як у європейських суспільствах — навпаки.

Ключові ознаки, які пояснюють відмінності «статі» та «гендеру»

Історики сперечаються, коли саме, склалась ситуація, що жінки опинилися на другорядних щодо чоловіків ролях. Але всі сходяться, що це сформувалося наприкінці первісного суспільства, коли жінок не просто усунули від важелів влади, доступу до ресурсів і знань, а замкнули у межах дому й родини. На тисячоліття суспільство стає «чоловічим». Отож уся світова (чи національна) історія до середини XX ст. писалася як звіт про діяння порівняно невеликої групи чоловіків із привілейованих верств.

Цікаво знати

Звичайно, існувало чимало винятків. Так, в історичних джерелах не раз трапляються відомості про існування суто жіночих суспільств амазонок на різних континентах. Найдавніші такі відомості стосуються українських земель: ніби саме тут існувало таке жіноче суспільство. Про це розповів нам перший історик Геродот.

На скрижалях історії записано імена лише тих жінок, яким вдалося — завдяки своїм винятковим здібностям, але часто всупереч обставинам — увійти й успішно реалізувати себе в одній із «чоловічих» сфер, інколи навіть під чоловічими іменами (цариця Клеопатра, учена Гіпатія, полководиця Жанна д’Арк, письменниця Марко Вовчок та ін.).

Гіпатія Александрійська, відома антична вчена

На жаль, біологічне розуміння дотепер використовують як аргументацію поділу соціальних ролей між жінками та чоловіками. Викарбовувались уявленнями, що жінка насамперед — мама, відповідальна за дітей, родину та побут, має лагідний та поступливий характер, не може виконувати важку фізичну роботу тощо. Натомість чоловік має перш за все перейматися кар’єрним розвитком, в родині його основна функція — добування засобів для існування, фінансове забезпечення. Він має виявляти власну силу та приховувати емоції тощо. Такого роду уявлення щодо ролі та рис жінок і чоловіків є гендерними стереотипами й упередженнями. Послуговування такими стереотипами стає причиною багатьох соціальних проблем.

Робота з джерелами

Сучасна історикиня Джоан Скотт писала: «Історію розвитку людства розказано головно через чоловічу участь: ідентифікація чоловіка з людством найбільше спричинилася до зникнення жінок із записів минулого [...] Жінки забуті чи проігноровані, сховані від історії».

Цю тенденцію історичної науки — «не помічати» життя жінок — ще у 1920-х роках критикувала українська антропологиня Катерина Грушевська.

Катерина Грушевська

З XIX ст. жінки розгорнули боротьбу за свою рівноправність. За останні 150 років становище жінок докорінно змінилося: жінки здобули права й можливості, яких не мали попередні тисячоліття світової історії. У середині XX ст. на рівні світового товариства було визнано рівність прав чоловіків і жінок у всіх сферах життя. Проте культурні традиції, подекуди закріплені і законодавчо, створюють умови, що більшість жінок світу позбавлені можливості реалізувати це право.

Гендерні стереотипи — поширені в суспільстві узагальнені уявлення про те, як поводяться чоловіки та жінки.

Упередження — це ірраціональне, негнучке ставлення до певної категорії людей. Можливі й позитивні упередження, але зазвичай упередження є негативним почуттям — це антипатія, ворожнеча або навіть страх.

Також люди різняться за віком. Осіб, які не досягли зрілості у біологічному розумінні, називають дітьми.

Визначення поняття «дитина» так само як і поняття «дорослий вік» змінюється в залежності від культурних особливостей кожної країни. Тобто на розуміння поняття дитини впливають соціальні відносини. Тривалий час дитина сприймалася лише як «незрілий дорослий», який не може мати власних потреб. Лише з середини XVII ст. дитину почали сприймати як людську істоту, що має свої особливості, статус, можливості й обмеження. У другій половині XVIII та у XIX ст. у суспільну свідомість поступово проникли погляди на потребу спеціального догляду, виховання, матеріальних речей та відповідальності дорослих перед дітьми. Однак до початку XX ст. вважалося, що інтереси дітей природним чином збігаються з інтересами батьків, більше того, батьки краще знають, чого потребує дитина, тому виділяти дітей в окрему категорію громадян немає потреби. У наші дні «права дитини» також часто плутають з поняттям «потреби дитини».

Діти в школі. Середньовічна мініатюра

Права дитини — система можливостей для цілісного розвитку дитини, враховуючи незрілість дитини (за міжнародно-правовими актами зрілою визнається людина, яка досягла 18-ти років). На міжнародному та національному рівнях існує безліч спеціальних актів про права дитини. Основним актом про права дитини на міжнародному рівні є Конвенція про права дитини (Нью-Йорк, 20 листопада 1989 р.) — документ про права дитини з 54 статей. Всі права, що входять до Конвенції, поширюються на всіх дітей. З її положеннями ми ознайомимося на наступних уроках.

Конвенція — міжнародна угода з певних питань.

• Чому жінки і діти тривалий час зазнавали дискримінації?

ВИСНОВКИ

• У суспільних групах відбувається формування людини, складаються життєві цінності. Для регулювання відносин у суспільстві людство виробило правила поведінки: звичаї, мораль і закони.

• Розвиток системи регулювання суспільних відносин: табу, мораль, цінності, закони.

• Якщо стать є анатомо-біологічною відмінністю, на підставі якої людей визначають як чоловіків або жінок (біологічна стать дається людині з народження), то гендер — це соціальна стать, що формує поведінкові, культурні, психологічні, візуальні та інші соціально-культурно відмінності між чоловіками та жінками, конструюється соціально та зумовлена культурою суспільства в конкретний історичний період.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Чи може існувати спільнота без правил і законів?

2. Поміркуйте й поясніть, чому за допомогою законів розв’язати конфлікт простіше, ніж за допомогою звичаїв.

3. Становище чоловіків, жінок і дітей на різних етапах історії було різним. Коли права дітей і жінок почали обстоювати і захищати?

4. Установіть відповідність між соціальними нормами та їхніми визначеннями.

5. Які проблеми, що стосуються дітей, представлені у фотосюжетах? За додатковими джерелами віднайдіть фотофакти, які б ілюстрували інші прояви порушення прав дітей.

6. Яка різниця між статтю і гендером? Чому тривалий час в історії людства існувала дискримінація за гендером?

Дівчата працюють на виготовленні цегли. Непал, 2010 р.

Дитяча праця на фабриці в Маконі, штат Джорджія. США, 1912 р.

7. Обговоріть. Які головні відмінності між дітьми і дорослими? Чому ці відмінності потребують захисту?

8. За допомогою додаткових джерел підготуйте презентацію про прояви порушення прав жінок.

9. Висловіть припущення, як боротися з тендерними стереотипами і упередженнями.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Вступ до історії та громадянської освіти 5 клас Сорочинська 2022", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)