Чим далі ми просуваємося в минуле, чим давніше відбувалися події, тим більший масштаб використовуємо. Дні об’єднуємо в тижні, тижні у місяці, місяці в роки. Десять років ми називаємо десятиліттям, сто років - століттям, а тисячу років - тисячоліттям. Історики найчастіше рахують роками чи століттями. Дослідники встановлюють час подій, що сталися триста чи півтори тисячі років тому. Інколи навіть із точністю до хвилин!

Хронос обрізає крила Амуру. Художник Іван Акімов. 1802 рік

Щоб не загубитись у підрахунках часу, використовують особливу шкалу - лінію часу. Вона стає в пригоді, коли потрібно записати інформацію про багато подій минулого. У математиків було запозичено спеціальну лінійку з цифрами. На ній замість сантиметрів позначають роки або століття та події, що трапилися. Спрямована лінійка в майбутнє. Так легше зрозуміти, скільки років тому сталася подія. Можна також простежити, чи якісь події трапилися водночас (історики кажуть - синхронно) чи одна за одною (послідовно).

Якщо прямувати лінією часу до початку, то не знайдемо числа нуль. Це трохи більше, ніж дві тисячі років тому, та аж ніяк не три мільйони - час, що минув від виникнення людини. Вчені домовилися, що, рухаючись від першого року далі в минуле, вони позначають роки починаючи також від першого, але «до нашої ери» (скорочено «до н. е.»). Далі відлік років йде в зворотному порядку. Цією «домовленою» датою, початком відліку нашої ери, стала дата народження (Різдва) Ісуса Христа. Тому часто кажуть «після Різдва Христового» та «до Різдва Христового».

Перший рік нашої ери є також перший роком І століття. А от перший рік до нашої ери - останнім роком І ст. до н. е. Тоді 101-й рік є початком II ст., 201 - III ст. і так далі. Зверніть увагу: 100 рік н. е. - це останній рік І ст., а 200 - II ст.

1. Спираючись на текст параграфа, розповідь вчителя та додаткові джерела інформації, укладіть у зошиті таблицю за зразком та доповніть її.