Історична пам’ять
- 17-11-2022, 22:44
- 602
5 Клас , Вступ до історії та громадянської освіти 5 клас Власов, Гирич 2022
§ 20. Історична пам’ять
Міркуємо
Роздивіться ілюстрації. Які з них бережуть пам’ять про події з особистого життя окремих людей, а які - зі спільного минулого багатьох? Які події, на вашу думку, стають надбанням пам’яті багатьох людей? Чи можна пам’ятати про події, які відбулися набагато раніше, ніж нам випало жити?
Святкування дня народження. 2022 р.
Сходження на Говерлу. 2019 р.
Святкування 200-річчя Тараса Шевченка. Київ, 2014 р.
Учасники з'їзду українських письменників з нагоди 100-річчя виходу в світ «Енеїди» Івана Котляревського. Львів, 1898 р.
Робота в парах
Ознайомтеся з тлумаченням слова «пам’ять». Поміркуйте, у якому значенні це слово вживають у словосполученні «історична пам’ять». Скориставшись схемою, сформулюйте визначення поняття «історична пам’ять».
Пам’ять. 1. Здатність запам’ятовувати, зберігати і відтворювати в свідомості минулі враження. 2. Враження, що зберігаються у свідомості і можуть бути відтворені. 3. Згадка про кого-, що-небудь. 4. Здатність розумно мислити, міркувати; свідомість.
Досліджуємо
Прочитайте подані нижче тексти та проаналізуйте їх у малих групах за планом: 1. Який твір процитовано? Він належить до фольклору чи є літературним твором? Хто його автор? 2. Пам’ять про яку історичну епоху (яких історичних діячів чи які події) береже цитований твір? 3. Якою постає зображена у творі історична епоха?
На підставі повідомлень груп, поміркуйте, які свідчення минулого залишають слід в історичній пам’яті народу. Яку роль у збереженні історичної пам’яті відіграє фольклор та літературні твори на історичні теми? Які літературні твори на історичну тематику читали?
Текст 1
Від Богдана до Івана не було гетьмана (Українське прислів’я).
Текст 2
Зажурилась Україна,
Бо нічим прожити:
Витоптала орда кіньми
Маленькії діти,
Котрі молодії -
у полон забрато;
Як заняли, то й погнали
До пана, до хана.
Годі тобі, пане-брате,
Ґринджоли малювати,
Бери шаблю гостру, довгу
Та йди воювати!
(Українська народна пісня)
Текст 2
Було колись - в Україні
Ревіли гармати;
Було колись - запорожці
Вміли панувати.
Панували, добували
І славу, і волю;
Минулося - осталися
Могили на полі.
Високії ті могили,
Де лягло спочити
Козацькеє біле тіло,
В китайку повите.
Високії ті могили
Чорніють, як гори,
Та про волю нишком в полі
З вітрами говорять.
Свідок слави дідівщини
З вітром розмовляє,
А внук косу несе в росу,
За ними співає.
(Уривок з поеми Т. Шевченка «Іван Підкова», 1839 р.)
Читаємо
Дайте відповіді на запитання до тексту.
У XIX ст. на географічній карті держави України не було. Українські землі було переділено між двома державами: Правобережжя, Лівобережжя, Слобожанщина й Південна Україна перебували у складі Російської імперії, а Галичина, Буковина й Закарпаття - Австрійської (від 1867 р. - Австро-Угорської) . І хоч у житті цих держав було чимало відмінностей, проте ставлення їхніх володарів до мешканців підкорених земель було майже однаковим: їх не вважали за окремі народи, відмовляли в праві на власну історію та культуру, обмежували вживання рідної мови. Саме в такий час випало жити українському поету Тарасові Шевченку.
1840 р. вийшла друком збірка його віршів під назвою «Кобзар». «Ся маленька книжечка відразу відкрила новий світ поезії, вибухла, мов джерело чистої, холодної води, заясніла невідомою досі в українському письменстві ясністю, простотою і поетичною грацією вислову» - так визначав її важливість Іван Франко. Проте вірші Шевченка мали не тільки літературне значення.
Тарас Шевченко. Автопортрет. 1840 р.
Перше видання збірки складалося з восьми творів. Після арешту поета в 1847 р. книжку заборонили, але збірка поширювалася в рукописних списках. Вірші з «Кобзаря» вивчали напам’ять, вони ставали народними піснями. Секрет цієї популярності не тільки в мистецькій довершеності віршів, а й у тому, що вони були зрозумілі й близькі українцям, адже ніколи раніше з такою силою та переконанням не лунав заклик до власного народу скинути чужоземне ярмо та здобути волю.
ЧИТАЙЛИКАМ
Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/3IFsYeq або кодом, прочитайте оповідання про Тараса Шевченка. Поділіться в загальному колі новою інформацією про видатного українського поета.
Читаємо
Виконайте завдання до тексту.
Найбільшим лихом 30-х років XX ст. став Голодомор (від словосполучення морити голодом) - так називають спланований владою голод. Найтяжчими були зима-весна 1932-1933 років, коли на родючих українських землях від голоду масово помирали люди. Загалом втрати українського народу від навмисного голоду становили кілька мільйонів осіб.
Хоч якою очевидною була зумисність голоду 1930-х років, правду про нього влада ретельно приховувала. За часів, коли Україна входила до складу Радянського Союзу, годі було почути хоч слово про найбільшу з несправедливостей, заподіяних нашому народові за всю його історію. Застрашені українці, яким пощастило пережити голод, мовчали про нього, щоб уберегти себе й свої сім’ї. Та забути жахи Голодомору люди не могли.
Центром вшанування пам’яті мільйонів українців, убитих під час Голодомору, є Національний музей «Меморіал жертв Голодомору», розташований на Печерську в Києві. Меморіал почав діяти 2010 р.
Національний музей «Меморіал жертв Голодомору»
Музей складається зі Свічі пам’яті, скульптури дівчинки з колосками в руках «Гірка пам’ять дитинства» на площі «Жорна долі», алеї «Чорні дошки» і Залу пам’яті, де представлені 19 томів Національної книги пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років. Ця книга містить списки жертв геноциду - цим словом називають винищення окремих груп населення за расовими, національними, релігійними мотивами. На початку алеї, біля входу до меморіального комплексу, з обох сторін розміщені скульптури ангелів.
Меморіал (від лат. memoria - «пам’ять») - місце пам’яті, споруда чи захід на пошану пам’яті про кого-небудь або щось.
У центрі площі вимощено коло, по зовнішній частині якого розташовані кам’яні жорна - жорна історії. У центральній частині площі пам’яті розташована скульптурна композиція «Гірка пам’ять дитинства», яка нагадує про трагічну долю найвразливішої категорії жертв Голодомору - дітей. П’ять пшеничних колосків у руках дівчинки символізують сумнозвісний «Закон про п’ять колосків», за яким обвинувачених у розкраданні колгоспного майна селян карали 10-річним ув’язненням, а тих, кого називали «куркулями» - розстрілювали. Крадіжкою державного майна вважали навіть кілька колосків, зірваних дитиною, декілька замерзлих картоплин, знайдених на колгоспному полі.
Скульптурна композиція «Гірка пам’ять дитинства»
Центральна частина меморіалу - Свіча пам’яті - є символом незнищенності української пам’яті про пережиту трагедію. Заввишки свіча 30 метрів і орнаментована більшими та меншими скляними хрестами, що символізують душі померлих від голоду.
Із Залу пам’яті відвідувачі виходять на сходи до основного музею меморіалу та до символічних «чорних дощок» - гранітних плит, на яких викарбувані назви населених пунктів, що найбільше постраждали від Голодомору.
Державне вшанування пам’яті жертв Голодомору відбувається в четверту суботу листопада. У цей день о 16-й годині оголошують загальнонаціональну хвилину мовчання. Після цього по всій Україні відбувається акція «Запали свічку», коли всі охочі несуть свічки до пам’ятників жертвам або запалюють свічку у своєму вікні.
Робота в парах
Чи може урватися історична пам'ять? Як цьому запобігти? Якій меті слугує Національний музей «Меморіал жертв Голодомору»?
Робота в групах
Сформулюйте кілька настанов про те, як зберегти історичну пам’ять для нащадків.
ПІЗНАЙКАМ
Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/lRTqlXO або кодом, ознайомтеся з офіційним вебсайтом Українського інституту національної пам’яті. Підготуйте коротке повідомлення про діяльність цієї установи, зокрема про її роль у формуванні та культурі історичної пам’яті.
ІСТОРИЧНА ГРА
Проведіть гру «Мова - берегиня». Запишіть на окремих картках 5 слів, які стосуються минулого України. Складіть картки до кошика, по черзі тягніть їх та коротко витлумачуйте. Обміркуйте в загальному колі, як мова береже історичну пам'ять народу.
Рефлексія
Що вразило вас у матеріалах уроку? Оберіть одне з запитань та, скориставшись уявним мікрофоном, дайте на нього відповідь: 1. Навіщо потрібна історична пам’ять? 2. Чи стосується питання історичної пам’яті особисто вас? 3. Чи можна берегти історичну пам’ять у повсякденні і як це робити?
Оцініть себе
Дайте відповіді на запитання, винесені на початок уроку. Що означають вислови коротка пам’ять, викинути з пам’яті, на дні пам’яті, пам’ять серця, перебирати в пам’яті, врізатися у пам’ять, зберігати в пам’яті? Які з них можна вживати стосовно історичної пам’яті?
Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/vUB7hlM або кодом та виконайте завдання онлайн, щоб перевірити, як засвоїли матеріал параграфа. За потреби, поверніться до тих його частин, які варто опрацювати ретельніше.
Домашнє завдання
Об’єднайтеся в малі групи та виготовте лепбук «Історична пам’ять нашого рідного міста (села)». Розподіліть між собою теми, за якими готуватимете інформацію:
1. Місця пам’яті в нашому рідному місті (селі).
2. Історична пам’ять у назвах.
3. Наше рідне місто (село) в історичних подіях.
4. Наше рідне місто (село) у творах мистецтва.
Оберіть, що саме ви готуватимете в проекті: добиратимете зображення, складатимете історичну довідку, відшуковуватимете інформацію про цікаві факти, події та людей і укладатимете на її основі короткі повідомлення довідкового характеру.
Скористайтеся запропонованою структурою лепбуку або запропонуйте свою. Обговоріть свої ідеї з усіма учасниками групи.
Коментарі (0)