Як працювати з речовими, етнографічними й лінгвістичними джерелами інформації?
- 19-11-2022, 20:30
- 356
5 Клас , Вступ до історії та громадянської освіти 5 клас Бакка, Желіба 2022
§ 14. Як працювати з речовими, етнографічними й лінгвістичними джерелами інформації?
Ключові поняття: речове джерело, артефакт, археологія, лінгвістичне джерело, етнографічне джерело.
Чи можна на основі твоїх речей у портфелі дати тобі характеристику?
1. ЯКІ Є РЕЧОВІ ДЖЕРЕЛА?
За тисячі років свого існування люди виготовили незліченну кількість знарядь праці та виробів для задоволення своїх потреб. Ці речі є джерелом інформації про розвиток людського суспільства. Тому їх називають речовими. Речове джерело — річ, що зберігає інформацію про минуле й відображає діяльність людей.
Думай
- 1. Розглянь пам’ятки трипільської культури. Як ти думаєш, з якого матеріалу вони виготовлені?
- 2. Які висновки про життя давніх людей можна зробити на їхній основі?
Дослідженням давніх речей займається археологія — наука, що вивчає історію людства за викопними матеріальними залишками діяльності людей минулих епох. Особливо цінні такі дослідження для вивчення праісторії. Це найдавніший період історії людства, коли існували дописемні спільноти людей, тому писемних джерел про них нема.
Думай
- 1. Чому археологи радіють, коли знаходять смітники давніх людей?
- 2. Поясни зміст карикатури.
Речові джерела, з якими працюють археологи, поділяють на предмети (артефакти), залишки поселень та екофакти (кістки людей, кістки та шкури тварин, насіння рослин). Праця археологів вимагає терплячості та старанності.
Для виявлення точного місця знахідки використовують сітку, землю з місця розкопок просіюють для виявлення дрібних предметів, ведуться ретельні записи та фотозйомки.
Думай
- 1. Які висновки можна зробити дослідникам/дослідницям на основі екофактів?
- 2. Схарактеризуй роботу археологів за малюнком.
Цікавинка
Вигляд реального археологічного розкопу. Фото з експедиції Комарів-2021, Чернівецька область
Ось так виглядає будівля з великою кількістю фрагментів скляного посуду і скляного лому (близько 2,5-3 кг) черняхівської культури. Унікальність пам’ятки полягає в тому, що це єдине відоме місце з виготовлення скла на території Східної Європи поза межами Римської імперії.
Інструкція
Знайдені речі історики/історикині досліджують. Ось приблизний план дослідження артефакту:
- 1. Назва.
- 2. Знаряддя чи виріб.
- 3. Час появи.
- 4. Місце походження.
- 5. Матеріал/матеріали.
- 6. Форма та зміст.
- 7. Призначення.
- 8. Якість збереження.
Для дослідження окремих видів речових пам’яток історики/історикині розробили допоміжні історичні дисципліни.
Думай
- 1. Знайди в класі речі, які досліджують допоміжні історичні дисципліни.
- 2. Опиши один із предметів за поданим планом дослідження артефакту.
- 3. Перейди за QR-кодом і виконай завдання.
https://cutt.ly/tOKLSBR
Для допитливих
Якщо тебе зацікавила археологія і ти хочеш дізнатися більше про цю науку, прочитай цікаву книжку «Відкривачі праісторії. Як працюють археологи» Володимира Тиліщака.
2. ЩО ДОПОМАГАЮТЬ ДОСЛІДЖУВАТИ ЛІНГВІСТИЧНІ ДЖЕРЕЛА?
Джерелом дослідження історії є навіть мова. Пам’ятки мови, що містять цінні відомості з історії її розвитку, називаються лінгвістичним джерелом. Лінгвістичні джерела виникли задовго до появи писемності й відображають формування народів, їхню діяльність, історію взаємодії та відносин народів у різні історичні епохи.
Усю мову досліджує наука лінгвістика. Лінгвісти досліджують походження слів.
Цікавинка
Слово «школа» з’явилось у IV от. до н. е. у Давній Греції. Там воно звучало як «схоле» і позначало місце, де хлопчики з вільних родин проводили свій час. Слово спочатку означало «затримка», потім «заняття у вільний час». Далі цим словом греки почали називати читання, а ще пізніше — заняття. В Україну школа разом з назвою прийшла тисячу років тому.
Слово «парта» запозичене у французів, які замість лав посадили учнів по двоє — «а парт», що звучало «окремо».
Класна дошка теж має грецьке коріння і походить від слова «діскос». Диском називали знаряддя для метання і піднос для їжі. Через римлян слово прийшло до німців, де означало «блюдо», а пізніше — «стіл». Оскільки в наших предків уже було слово «стіл», то нове слово стало позначати дерев’яний кружок або квадрат для нарізання. Коли ж для навчання повісили дерев’яний квадрат на стіну, то його назвали просто — «дошка».
Крейда вперше з’явилася як «крета», що означало «глина з острова Крит». Саме звідти римляни завозили корисну копалину для своїх потреб. Німці запозичили цю назву і трохи її переробили. «Кріда» спочатку зазвучала як«креда», потім — «крайде». Майже в такому звучанні слово прийшло в Україну (За А. П. Коваль).
- 1. Які слова іноземного походження в українській мові ти знаєш?
- 2. Які висновки на основі цього можна зробити?
Власні назви вивчає допоміжна дисципліна — ономастика, яка має свої підвиди.
Цікавинка
Цікава історична інформація міститься в назвах річок. Українські річки, що течуть на південь, часто мають ліві притоки, які названі правими: Десна, Десенка (деснь — правий), Соб (соб, цоб — праворуч). Це свідчить про те, що заселення цих територій відбувалося в напрямку від гирла річки до її верхів’я, тобто з півдня на північ. У назвах багатьох річок відчувається єдність походження: Дніпро, Дністер, Дунай, Дон мають схожий корінь. В основі назви «Дніпро» лежить скіфо-сарматське слово «дану», що означає «річка».
- 1. Спробуй перекласти з грецької назви підвидів ономастики.
- 2. До якого розділу ономастики належить вкладка про річки?
- 3. Чи знаєш ти походження свого імені?
3. ПРО ЩО РОЗПОВІДАЮТЬ ЕТНОГРАФІЧНІ ДЖЕРЕЛА?
Особливості народів (етносів) досліджує етнографія. Усні, письмові, аудіовізуальні, речові й лінгвістичні джерела, які вона використовує, називають етнографічними. Етнографічне джерело — пам’ятка, яка містить інформацію про особливості побуту, культури, звичаїв того чи іншого народу. Оскільки етнографи заглиблюються в історію народів, то вони обмінюються інформацією з істориками.
Думай
- 1. На основі визначення поняття «етнографічне джерело» запропонуй визначення поняття «етнографія».
- 2. Пригадай, які історичні народи жили в давнину в Україні.
Антропологам також важливо використовувати антропологічні дослідження. Антропологія вивчає біологічні особливості людей, тому етнографи намагаються з’ясувати біологічні особливості різних етнічних спільнот і їхнє походження.
Антропологи з’ясували, що серед українців назагал переважають середній і високий зріст, округла форма голови, здебільшого доволі темний колір волосся і очей, відносно широке обличчя, переважання прямої спинки носа. На півночі, заході й півдні України спостерігаються відхилення від переважного комплексу ознак, що дає підстави для виділення в її межах чотирьох антропологічних зон, а саме: північної, центральної, західної та південної.
Узагальнений образ українців, зроблений на основі великої вибірки фотографій
Думай
- 1. Спільні біологічні ознаки є підставою для твердження про спільне походження. Чому ж в українців є багато відхилень від узагальненого образу?
- 2. Порівняй опис українців від антропологів й образи, змодельовані комп’ютерною програмою. Наскільки вони подібні?
Історичну інформацію етнографи досліджують у пам’ятках фольклору. Фольклор — усна народна творчість: казки, легенди, байки, притчі, анекдоти, прислів’я і приказки, загадки, різні види пісень і вистав. Фольклорні твори мають своїх авторів. Але оскільки їхнє ім’я не відоме, пам’ятки називають народними. Фольклор відображає світогляд людей, морально-етичні норми, звичаї і традиції, зберігає історичну пам’ять.
Фольклорні джерела можна аналізувати за взірцем усних і письмових. Фольклорні пам’ятки можуть мати уривки інформації про історичну подію, але завдяки їм можна дізнатися ставлення до цієї події свідків та їхніх нащадків.
Думай
- 1. За допомогою дев’яти дослідницьких запитань історії проаналізуй уривок з української народної пісні «Чи не той то Хміль...».
- 2. Які факти дає джерело? Яких не вистачає?
- 3. Як перевірити достовірність отриманих у джерелі даних?
- 4. Перейди за QR-кодом і виконай завдання.
https://cutt.ly/OOKZgZR
Першоджерело
ЧИ НЕ ТОЙ ТО ХМІЛЬ
Чи не той то хміль,
Що коло тичин в’ється?
Ой, той то Хмельницький,
Що з ляхами б’ється.
Чи не той то хміль,
Що по пиві грає?..
Ой, той то Хмельницький,
Що ляхів рубає.
Чи не той то хміль,
Що у пиві кисне?
Ой, той то Хмельницький,
Що ляшеньків тисне.
Гей, поїхав Хмельницький
К Золотому Броду, —
Гей, не один лях лежить
Головою в воду.
«Не пий, Хмельницький, дуже
Золотої Води, —
Їде ляхів сорок тисяч
Хорошої вроди».
«А я ляхів не боюся
Гадки не маю —
За собою великую
Потугу я знаю,
Іще й орду татарськую
За собой веду, —
А все тото, вражі ляхи.
На вашу біду»...
Запитання та завдання
І. Розумію
- 1. Який план дослідження речових пам’яток?
- 2. Яку інформацію можуть дати історику лінгвістичні джерела?
- 3. Чому історики й історикині використовують етнографічні джерела?
II. Дію
- 1. Створи доповідь із презентацією на 5-7 слайдів про артефакт, що належить твоїй родині або тобі.
- 2. Досліди походження одного з топонімів твого населеного пункту.
Групуйся
Об’єднайтеся в групи. Створіть добірку шкільного фольклору «Шкільні анекдоти».
Коментарі (0)