§ 22 Практична робота № 4. Пам'ятки рідного краю. Людина в правових пам'ятках України

1. ІСТОРІЯ РІДНОГО КРАЮ В ПАМ’ЯТКАХ І ПАМ’ЯТНИКАХ

Запрошуємо вас у віртуальну подорож рідним краєм. А щоб подорож стала цікавою, ознайомимось із порадами для мандрівників та визначимо, які з них можуть знадобитися під час реальної подорожі, а які — уявної (віртуальної).

Діємо: практичні завдання

Поради мандрівникам

1. Визначте, яке місце ви хочете побачити. Знайдіть його на карті.

2. Оберіть маршрут: з’ясуйте, що ви зможете побачити дорогою, повз які населені пункти будете проїжджати, де можна зупинитися для перепочинку.

3. Використовуйте спеціальні путівники з порадами для мандрівників. З них ви можете дізнатися, що саме в цій місцевості запропонують туристам для ознайомлення.

4. Намагайтеся дізнатися якомога більше про місце, де ви опинилися. Не варто нехтувати розмовами з місцевими жителями, адже саме вони знають найбільше легенд і цікавих історій про цей край.

5. Оберіть собі цікавих попутників, які поділяють ваші інтереси (наприклад, любителів замків і фортець, музеїв зброї чи рідкісної книги, прихильників старовинних палаців чи пам’ятників тощо). Разом ви зможете дізнатися набагато більше.

6. Занотовуйте в записник усе нове, про що дізналися під час подорожі, а також свої враження від побаченого. Фотографуйте те, що вас привабило, або купуйте листівки із зображеннями найцікавіших місць чи пам’яток.

7. Розповідайте друзям про побачене та про те, що дізналися під час подорожей.

Проведення практичної роботи

1. Об’єднайтеся в заздалегідь визначені для уявної подорожі пари або малі групи.

2. Оберіть разом маршрут вашої мандрівки.

3. Визначте, яку саме історичну пам’ятку ви хочете відвідати. Зберіть про неї інформацію з доступних джерел. За можливості підготуйте зображення цієї пам’ятки.

4. Знайдіть на карті вашу область (регіон) і населений пункт. Простежте на карті України, якими областями (регіонами) вам доведеться подорожувати.

Діємо: практичні завдання

Пам’ятка промовця

1. Намагайтеся зробити опис пам’ятки зрозумілим. Якщо застосовуєте нові імена, слова, географічні назви тощо, — пояснюйте їх.

2. Для більш захопливого й детального опису використовуйте слова і словосполучення: «зверніть увагу...», «варто побачити і почути...», «вас зацікавить той факт, що...», «ліворуч», «праворуч», «у центрі».

3. Під час виступу демонструйте ілюстрації, фотографії, місця на карті, про які розповідаєте.

План розповіді про подію, увічнену пам’ятником

1. Чим була зумовлена, коли та за яких обставин відбулася подія, якій присвячений пам’ятник (якої події стосується пам’ятне місце або споруда; коли відбулася подія, пов’язана з нею; чим вона була спричинена)?

2. Якими були результати та наслідки події для нашого краю?

3. Хто брав участь у події з місцевих жителів? Що відомо про цих людей?

4. Чи вшановують подію в інших місцях? Чому?

2. ЯКЕ МІСЦЕ ЛЮДИНИ В ІСТОРІЇ: ЗА МАТЕРІАЛАМИ ПРАВОВИХ ПАМ’ЯТОК УКРАЇНИ

Головним носієм історичної пам’яті є народ, люди. Попри різні історичні обставини народ зберігає свою мову, традиції, примножує культурні надбання. У наш час ми усвідомлюємо надзвичайну важливість захисту прав людини. Однак у різні історичні епохи ставлення до людини було неоднаковим. Пропонуємо дослідити, як змінювалося правове становище простих людей на різних етапах нашої історії, на прикладі уривків з правових пам’яток України.

Завдання для роботи

1. Об’єднайтеся в дослідницькі групи.

2. Прочитайте уривки з історичних документів.

3. Знайдіть відповіді на запитання до документів.

4. Обговоріть результати своєї роботи в загальному колі: зіставте становище людини за княжої доби, за козацьких часів та в сучасну добу.

5. Зробіть висновки: як змінювалося правове становище людини протягом української історії.

ЧИ БУЛИ ЛЮДИ РІВНИМИ ЗА КНЯЖОЇ ДОБИ?

З «Руської Правди» (ХІ ст.)

«1. Коли уб’є муж мужа, то помститися має брат убитого, чи батько або син, або брат старшого сина, або інші брати. Якщо не буде кому звершити кровну помсту, то внести 80 гривень, коли вбитим буде князів муж чи княжий тіун. Якщо вбитим буде горожанин, чи гридень, чи купець, чи боярський тіун, або мечник, або ізгой, або новгородець — то 40 гривень сплатити за нього (...)

8. А це про княжих отроків, чи про конюха, чи про повара, — то 40 гривень, а за тіуна огнищного 11, і за конюшого — 80 гривень, а за сільського тіуна, княжого чи землевласникового, то 12 гривень; а за рядового [нечиновну, просту людину] 5 гривень, так само і за боярського».

Запитання до документа

1. Як ви зрозуміли поняття «кровна помста»? У яких випадках на Русі вона здійснювалася?

2. Яке ваше ставлення до кровної помсти?

3. Чому величина віри (штрафу) за вбивство на Русі різнилася?

4. Про яку особливість суспільних відносин свідчать розміри віри (штрафу)?

ЧИ ЗАХИЩАЛА ЛЮДИНУ КОНСТИТУЦІЯ ПИЛИПА ОРЛИКА?

З Конституції Пилипа Орлика (1710 р.)

«Ясновельможний гетьман за своєю посадою має дбати про лад у Вітчизні та Війську Запорозькому, а особливо повинен пильнувати, щоб людям військовим і посполитим не чинилися збиткові тягарі, податки, пригнічення та здирства, через які вони залишають своє житло і йдуть шукати прихистку в закордонні держави (...)

(...) Вдови-козачки й осиротілі діти козацькі, двори козацькі й жінки в час відсутності козаків, які перебувають у походах або на якійсь іншій військовій службі, щоб до всяких громадських повинностей не притягалися і сплатою податків не обтяжувалися — так погоджено і ухвалено. (...)

(...) Часто люди бідні скаржаться на численні здирства з боку збирачів державних податків та податкових чиновників, а також ярмаркових об’їждчиків. (...)

Тому нехай збирачі податків та податкові чиновники збирають до державної скарбниці тільки те мито і тільки з тих товарів, які будуть виражені у майнових угодах, нічого зайвого від купців не вимагаючи і людям бідним здирства не чинячи».

Запитання до документа

1. Яким мало бути головне завдання гетьмана козацької держави?

2. Які групи населення захищала Конституція Пилипа Орлика?

3. Чим відрізнялося ставлення до простих людей за доби створення Конституції Пилипа Орлика та часів «Руської Правди»?

4. За яких часів проста людина могла відчувати себе більш захищеною?

ЯК ЗМІНИЛОСЯ СТАВЛЕННЯ ДО ЛЮДИНИ В СУЧАСНОМУ СВІТІ?

З «Конституції України» (1996 р.)

«Стаття 3. Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їхні гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави. (...)

Стаття 21. Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. (...)

Стаття 24. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками».

Запитання до документа

1. Що є головним обов’язком держави в незалежній Україні?

2. Чи передбачає Конституція України привілеї для окремих груп населення?

3. Яким чином змінилося ставлення до людини в сучасну добу порівняно з попередніми епохами (княжою добою, часами козацтва)?

4. Чому в сучасному суспільстві утвердилося переконання про необхідність захисту прав людини?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно