Історичне мислення. Причинно-наслідкові зв'язки
- 15-11-2022, 21:42
- 1 285
5 Клас , Вступ до історії та громадянської освіти 5 клас Гісем, Мартинюк 2022
§ 15. Історичне мислення. Причинно-наслідкові зв'язки
ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:
- що таке історичне мислення;
- який зв'язок існує між причинами, приводом, результатом і наслідками;
- як можна зазирнути в майбутнє.
ПРИГАДАЙТЕ
- 1. Що таке подія, явище, процес?
- 2. Якою є головна мета пізнання минулого?
1. Історичне мислення.
• Що дає людині вміння історичного мислення?
У теперішній час, коли інформаційний простір постійно розширюється та існують численні пояснення і оцінки минулого, слід навчитися аналізувати історичну інформацію, тобто мати логічне та історичне мислення.
Словник
Мислення — свідоме сприйняття навколишнього середовища в усіх його проявах, створення уявлень про предмети і явища та виконання певних завдань.
Загалом процес мислення людини має два основні прояви.
Перший прояв — це відображення навколишнього світу, унаслідок чого формуються уявлення (образи) та поняття (думки, що втілені в слова).
Другий прояв — це процес вирішення певної проблеми (завдання), унаслідок чого отримуємо результат. Вирішення проблеми (завдання) відбувається після здійснення логічних дій: аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення, класифікація, систематизація.
• Поміркуйте, яку складову процесу мислення відображає карикатура.
Кожна логічна дія виконує важливу функцію:
- аналіз дозволяє розділити ціле на частини;
- синтез є засобом поєднання окремих елементів у єдине ціле;
- порівняння дозволяє встановити схожість і відмінність окремих об’єктів;
- абстрагування забезпечує виокремлення одних ознак і відволікання від інших;
- узагальнення є засобом об’єднання предметів або явищ за їхніми суттєвими ознаками;
- класифікація дозволяє здійснити поділ предметів на класи за певними ознаками;
- систематизація забезпечує поділ та подальше впорядкування окремих об’єктів в окремі групи.
Структура доказу
Логічне мислення відбувається відповідно до законів логіки. Основне їхнє завдання — відрізнити правильні (істинні) розмірковування від неправильних. Істинна думка має бути обґрунтованою, тобто підтверджена фактами.
Процедура встановлення істинності будь-якого твердження є доказом.
Історичне мислення — розумова діяльність людини, спрямована на осмислення минулого, сьогодення та прогнозованого майбутнього. Воно дозволяє відобразити й усвідомити історичні факти у вигляді історичних понять та образів, а також вирішувати проблеми в галузі історії.
Словник
Історичне мислення — різновид наукового мислення, розумова діяльність людини, спрямована на осмислення минулого, сучасності й прогнозованого майбутнього. Джерелом та об'єктом мислення є історичні факти. Від кількості наукових фактів, накопичених пам'яттю, значною мірою залежить весь обсяг уявлень, що лежить в основі пізнання й розуміння історичного процесу.
Визначають такі особливості історичного мислення:
- 1) уміння описати суспільне явище або подію, правильно дібравши характерні для нього риси та факти;
- 2) з’ясування всіх причин виникнення будь-якого суспільного явища;
- 3) прагнення визначити умови, у яких відбувалося історичне явище;
- 4) усвідомлення значення історичних явищ;
- 5) усвідомлення різноманіття конкретного прояву закономірностей історії, пошук тенденції розвитку історичних явищ;
- 6) пошук мотивів, що визначають діяльність суспільних груп або окремих осіб, ступінь їх сучасності;
- 7) порівняння минулого й сучасності, винесення з фактів минулого уроків історії.
Історичне мислення є важливим чинником виховання патріотизму, згуртування суспільства для вирішення важливих життєвих завдань.
Зверніть увагу
Нестачу знань, досвіду, умінь у реальному житті людина доповнює здоровим глуздом. Це інтуїтивна здатність приймати розумні рішення, які вільні від емоційної упередженості або наукових міркувань. Він формується в людини на основі її повсякденного життя, переконливих прикладів історії. Здоровий глузд має описово-оцінний характер. Його неможливо навчитися. Він не дає однозначної відповіді про істинність або помилковість, реальність або нереальність, але визначає ймовірне значення певної події для людини в цей час. Ступінь здорового глузду людини в конкретній ситуації визначатиметься обсягом необхідних для ситуації знань, якими володіє людина, умінням їх аналізувати та робити правильні висновки.
2. Зв'язок між подіями. Причини, привід, результати і наслідки історичних подій, явищ, процесів.
• Чому причинно-наслідкові зв'язки безкінечні?
У світі немає подій, явищ, процесів, які б не мали причинного зв’язку. Пізнання причин має значення для розуміння їхньої сутності, закономірностей розвитку. Установити причини — означає дати відповідь на запитання про те, чому подія, явище, процес відбувається, чим вони зумовлені, що лежить у їхній основі. Проте знайти причини — завдання складне, адже вони не лежать на поверхні, не надані нам безпосередньо.
Словник
Причинний зв'язок — об'єктивний зв'язок між дією (бездіяльністю) тієї або іншої особи й певним наслідком.
Найдавніше питання, яке намагається розв'язати причинні зв'язки: що було раніше — яйце чи курка?
Пізнаючи причини, слід ураховувати такі їхні особливості.
1) Між причиною й наслідком існує послідовність у часі: спочатку виникає причина, а потім уже наслідок. Тому причину слід шукати серед подій, явищ, процесів, що передують їй. Те, що виникло після події, явища, процесу, що спостерігається, не може бути їхньою причиною.
Однак тимчасову послідовність не можна ототожнювати з причинним зв’язком; те, що передує іншому, не обов’язково є його причиною; те, що виникло слід за іншим, не обов’язково є наслідком. Так, за весною йде літо, за ніччю — день, і це зовсім не означає, що весна є причиною настання літа, а ніч — причиною настання дня. Якщо ж просту послідовність у часі вважати причинним зв’язком, то виникає логічна помилка.
2) Чимало подій, явищ, процесів спричинені не якоюсь однією певною причиною, а різними причинами. Наприклад, пожежа може стати наслідком умисного підпалу, або необережного поводження з вогнем, або несправності електропроводки, або удару блискавки. У таких випадках маємо справу із сукупністю причин. Якщо існує сукупність причин, то визначити серед них основну набагато важче.
3) Чимало подій, явищ, процесів є наслідком спільної дії двох або більше причин. Коли їх декілька, слід установити не тільки всі причини, а й роль кожної з них окремо.
Крім причин, в історії розрізняють ще таке поняття, як привід.
• За допомогою додаткових джерел доберіть приклади, які б ілюстрували наведені схеми.
Цікаво знати
У 988 р. князь Володимир Великий (роки життя: близько 963-1015) наказав хрестити населення Києва в річці Почайна, і ця подія стала початком явища хрещення Русі-України. Це було складовою процесу поширення християнства Європою та світом.
Привід — підстава (справжня або вигадана) до яких-небудь дій або вчинків, тобто те, що стало безпосереднім поштовхом до них. Важливою характеристикою приводу є те, що він завжди явний, тобто лежить на поверхні. Привід часто використовується як виправдання дій, які суперечать моральним цінностям, законам тощо.
Важливими характеристиками події, явища, процесу є результати й наслідки.
Причина існує в нерозривному зв’язку з наслідком. Наслідок — це результат дії однієї або декількох причин.
Важливо зазначити, що іноді багато причин зумовлюють один загальний наслідок. У той самий час одна причина може проявитися в безлічі наслідків. Так, результатом взаємодії багатьох причин є виникнення життя на Землі. А сам факт виникнення обумовив різноманіття її форм.
Причина й наслідок у процесі розвитку часто міняються місцями. Те, що було наслідком конкретної причини, стає причиною щодо тих наслідків, які породжуються ним. І так без кінця. Причинно-наслідковий зв’язок є загальним і проявляється в усіх сферах дійсності.
Результат — остаточний, кінцевий підсумок якоїсь діяльності, заняття, розвитку тощо, показник чого-небудь. Можливі результати містять перевагу, незручність, вигоду, збитки, цінність і перемогу. Результат є етапом діяльності. Створення атомної зброї є результатом багатьох причин. А вибух атомної бомби спричиняє безліч наслідків.
Хрещення князя Володимира в Корсуні
Хрещення киян. 988 р.
«Володимир, живучи у законі християнському, вирішив побудувати церкву Пресвятої Богородиці. Та покликав для цього майстрів із Греції, і почав її зводити. А коли скінчив будівництво, прикрасив її іконами...» («Повість минулих літ»).
Перший кам'яний храм Русі-України
• Установіть причинно-наслідковий зв'язок між подіями, які відображені на картинах.
3. Виявлення і прогнозування суспільних (історичних) змін.
• Чому людина прагне зазирнути в майбутнє?
Людині властиве постійне прагнення хоча б трохи підняти завісу й зазирнути в завтрашній день, щоб передбачити хід майбутніх подій. «Я хочу знати майбутнє, бо я людина», — ці слова сучасного бразильського письменника Паоло Коельо вдало характеризують бажання людини, яка завжди прагнула якомога більше знати про своє майбутнє.
Основна причина, яка спонукає людину займатися прогнозуванням, полягає в бажанні краще зрозуміти сучасні події, явища, процеси, побачити результат того, що відбувається на її очах. З огляду на стан екології, епідемії, нестачу ресурсів, стрімке збільшення кількості населення тощо щороку зростає цінність прогнозування майбутнього. Уже не раз людство переконувалося: чим вищий рівень прогнозування, тим ефективнішими й результативнішими є планування та управління. Так можна уникнути катастроф.
Спроби осягнути розумом майбутнє мають досить давню історію. Від найдавніших часів до сьогодення людина намагалася зазирнути в майбутнє: магія — міфологія — утопія — фантастика — прогнозування — футурологія.
Космічний туризм ще недавно був мрією, а тепер — це реальність
Зараз найбільш дієвий спосіб зазирнути в майбутнє — це встановити якомога більше причинно-наслідкових зв’язків, залежність життя людини й суспільства від змін природи, науково-технічних винаходів і соціальних обставин.
«Ефект доміно»
• Чи можна стверджувати, що малюнок відображає явище причинно-наслідкових зв'язків?
Чи погоджуєтесь ви з тим, що...
• Історичне мислення — важливий процес розумової діяльності для людини в сучасному світі. Це забезпечує осмислення минулого, сьогодення та прогнозування майбутнього.
• Пізнання минулого неможливе без з'ясування причинно-наслідкових зв'язків.
• Завдяки усвідомленню причинно-наслідкових зв'язків можна зазирнути в майбутнє.
Запитання і завдання
1. Колективне обговорення. Що таке історичне мислення? Чому воно важливе в сучасному світі?
2. Якими є особливості історичного мислення? Складіть перелік порад для того, хто прагне добре оволодіти історичним мисленням.
3. Чим є корисним здоровий глузд у житті людини?
4. Робота в малих групах. Обговоріть, як між собою пов'язані причини, привід, результат і наслідки. За допомогою додаткових джерел доберіть приклади.
5. За якими ознаками можна розрізнити причину й привід?
6. Робота в парах. Обговоріть і визначте, як можна зазирнути в майбутнє. Наведіть приклади з власного життя.
Коментарі (0)