§ 33 Здоров'я і дозвілля

Як ви розумієте вислів давньогрецького філософа Сократа: «Перша сходинка до щастя — здоров’я»?

1. ПРО ІСТОРІЮ ЛІКАРСЬКОЇ СПРАВИ Й НЕ ТІЛЬКИ

Задовго до прийняття християнства на наших землях опіку над хворими розуміли як моральний обов’язок.

Накопичуючи знання, передаючи їх з покоління в покоління, народні лікарі створили унікальну культуру, яка тисячоліття стояла на варті здоров’я.

Знахарі, чудесники, відуни — саме так називали цілителів у Київській державі. У медицині минулого поєднувалися містика і практичний досвід. Хвороби лікували оберегами та джерельною водою, травами та замовляннями.

Лікувальний дар на Русі цінувався надзвичайно високо. На сторінках літописів імена цілителів постають поруч з іменами князів.

Історія донесла до нас ім’я славетного лікаря Києво-Печерського монастиря монаха Агапіта. Славу й повагу народу він отримав за сердечне, щире ставлення до хворих, скромність і безкорисливість (гроші за лікування Агапіт не брав). Саме при монастирях з’являються перші лікарні.

Скіф-воїн лікує хворий зуб товаришу. Зображення на вазі з кургану Куль-Оба (Автономна Республіка Крим)

Сучасні хірургічні інструменти

Давньоєгипетські хірургічні ножі

Лікар Агапіт

Поміркуймо!

З порад стародавніх знахарів: «Не хочеш хворіти, то став хату біля джерела із чистою водою й обов’язково з вікнами для сонячного світла».

Наскільки актуальною є ця порада цілителів минулого для нас?

Пізнавально й цікаво

Оберіг — предмет (браслет, підвіска, медальйон, каблучка і т. ін.), якому приписують надприродну здатність відвертати від його власника хвороби, біду, приносити щастя.

Давні обереги

Поміркуймо!

Костоправи, зубоволоки, різальники — так називали лікарів у Київській державі, які займалися певним напрямом у лікуванні хворих.

Спробуйте визначити, як сьогодні ми називаємо цих лікарів.

У XV ст. у Львові, Києві, Луцьку, Кам’янці-Подільському та інших містах створювали цехи цирульників. Навчалися в цих закладах шість років. Це була єдина на той час школа медичних кадрів для міст і великих сіл. Крім гоління, цирульників навчали надавати медичну допомогу в разі травмування, кровотеч, поранень, переломів кісток.

У козацькому війську приділяли велику увагу наданню медичної допомоги. Гетьман Богдан Хмельницький опікувався організацією допомоги не тільки пораненим і хворим на Січі, а й жителям козацьких земель. У кожній козацькій сотні були цирульники — люди, які знали прийоми лікування, у тому числі надання хірургічної допомоги.

2. ІСТОРІЯ АПТЕЧНОЇ СПРАВИ

Сьогодні, коли ми можемо придбати будь-які ліки без рецепту, а аптеки в нас є на кожному кроці, виникає запитання: «Чи зажди так було?».

У літописах згадується про виробництво ліків. На Русі ліки називали зіллям, а установи, що їх випускали — зеленями. Виготовляли ліки з рослин: подорожника, суниці, м’яти, часника й т. ін.

У XVII ст. у Львові працювали 15 аптекарів. А в статуті Львівського цеху аптекарів 1611 р. йдеться про те, що аптекарі добре опанували свою справу, як і лікарі, приносять місту славу й користь благородним розумом та добрими науками.

Надання медичної допомоги у війську Богдана Хмельницького (фрагмент діорами)

Пізнавально й цікаво

Зі Львовом пов’язана найдавніша згадка про аптеки на території сучасної України. У 1270 р. Констанція, дружина князя Лева, заснувала при Домініканському монастирі притулок для хворих й аптеку при ньому. До XV ст. належать найстаріші збережені імена аптекарів — Клемента, Павла, Василя Русина.

Пізнавально й цікаво

Аптека-музей «Під чорним орлом» у м. Львів

У Львові діє найстаріша з діючих аптек в Україні, яка працює з XVIII ст. і також є музеєм, у якому зібрано аптечний посуд, таблеткові машини різних століть, старовинні ваги, кам’яні ступки, у яких готували мазі.

3. ТАКЕ РІЗНЕ ДОЗВІЛЛЯ

А чи задумувались ви над тим, яким було дозвілля в Київській державі, середньовічному Львові? А як відпочивали, про що думали наші предки у вашому рідному місті чи селищі років 100—150 тому?

У Київській державі, як свідчать джерела тієї епохи, незважаючи на велику зайнятість повсякденною працею, населення вміло весело відпочивати. Безумовно, дозвілля залежало від того, до якого стану належить людина. Але заняття у вільний час знаходили для себе як княжа родина, так і прості люди — селяни, ремісники.

Танці скоморохів (малюнок з літопису)

Думаєте, що в ті далекі часи не вміли танцювати? Помиляєтесь. Танці виконували в супроводі співу, музики (сопілка, труби, бубни), плескання в долоні. Літописець оповідає, що народ сходився на майдані або на вулиці для загальної розваги. Танцювали під час весіль і вечорниць, уночі на Івана Купала. Водили хороводи, танцювали в парах, виконували сольні танці.

Відзначення свята Івана Купала

Дізнайтеся, які обряди сьогодні збереглися на свято Івана Купала.

Вертеп — традиційний український ляльковий театр

Городяни середньовічних міст уміли не тільки танцювати. Вони збирались на ринковій площі й ставали глядачами виступів мандрівних артистів: танцюристів, музикантів, акробатів, інколи й самі долучались до цього дійства. А ще із задоволенням переглядали виступи народних лялькових театрів (вертепів). Після напружених трудових буднів це було справжнє свято відпочинку.

4. В УСІ ЧАСИ І МОДА, І КРАСА

Історію розвитку людства можна описувати й представляти в різний спосіб. Особливо цікавою є історія повсякденного життя людини. На нього, безумовно, впливали умови життя, заняття людини, уявлення про красу.

1. Визначте, до якої історичної епохи належать представлені на малюнку жіночі костюми.

2. Подумайте, чи впливали умови життя людей, їхні заняття на стиль костюма. Яким чином?

3. Якою уявляли красу люди, що жили в часи виготовлення цих костюмів?

4. Простежте, як змінювалося становище жінки в усі часи й чи впливало це на жіночу моду.

ЗНАЮ й РОЗУМІЮ: запитання та завдання

І. Знаю нове

1. Де могли отримати медичну допомогу мешканці Київської держави?

2. Наскільки доступним було для населення медичне обслуговування?

3. Як опікувались пораненими у війську Богдана хмельницького?

4. Яку роль відігравали цирульники в розвитку медичних знань у минулому?

II. Обговорюємо в групі

1. Поясніть, як ви розумієте вислів: «Поєднання містики і практичного досвіду в розвитку медицини».

2. На вашу думку, як стан медичного обслуговування впливає на тривалість життя людини?

3. Який досвід з минулого медицини можна використати сьогодні?

III. Мислю творчо

1. Уявіть, що ви житель європейського міста XVI ст. складіть план свого вихідного дня.

2. Уважно розгляньте ілюстрації. Чиє дозвілля вони ілюструють? Поміркуйте, під впливом яких занять людини виникли образи іграшок? Що спільного й чим різняться іграшки минулого та сучасності? Як ви думаєте, чому?

Народні й сучасні іграшки

скачать dle 11.0фильмы бесплатно