Протягом всього існування людям доводиться робити вибір: як вчинити правильно. Вчинити правильно — це діяти відповідно до норм моралі. Традиційно склалося, що вибір в усі часи робився на основі розуміння відмінності між добром і злом, що таке «добре» й «погано», «справедливо» чи «несправедливо», «правильно» чи «неправильно».

У широкому розумінні, мораль і моральні цінності — це неписані правила поведінки, які дозволяють спрямовувати дії людей таким чином, щоб результати цих дій приносили благо для всього людства.

Серед названих вище регуляторів суспільних відносин особливе місце посідають норми права. Головними серед них є закони. Особливість норм права (а з-поміж них і законів) полягає в тому, що вони затверджуються державою, вони чітко зафіксовані в письмовому вигляді, є обов’язковими; дієвість законів забезпечується державою, яка в різний спосіб змушує громадян їх дотримуватися.

У своїй сукупності, правила поведінки закріплені у звичаях, моралі, правових нормах, утворюють складну систему регулювання відносин у суспільстві. Усі форми регулювання відносин тісно переплітаються між собою. Наприклад, знайомі багатьом релігійні настанови — «не вкради», «не вбий» — є одночасно і моральними, і правовими нормами, які закріплюють за людиною право на життя та власність.

Водночас існує чимало моральних норм, які напряму не відображені у праві: повага до ближнього, доброзичливість, допомога іншому у скруті, почуття обов’язку тощо. Ці правила винятково індивідуальні, залежно від обставин людина сама вирішує, що і як їй робити.

Варто запам'ятати!

Табу (від полінезійського слова tapu або tabu, що означає «заборона») — обов’язкова і незаперечна заборона, за порушення якої настане неминуче надприродне покарання.