Світогляд, наукові знання та художня культура людства
- 17-11-2022, 23:32
- 498
5 Клас , Вступ до історії та громадянської освіти 5 клас Сорочинська 2022
§ 28. Світогляд, наукові знання та художня культура людства
За цим параграфом ви зможете:
- дізнатися, як змінювалися уявлення про будову світу впродовж історії;
- зрозуміти, як і завдяки чому виникла сучасна наука;
- як людський світогляд та технології впливають на мистецтво.
Пригадайте!
Як давні люди уявляли час та простір?
1. Світогляд давніх людей
Те, як у давнину люди уявляли світ, досить сильно відрізнялося від його сучасного розуміння.
Для первісної людини майже ніщо у світі не існувало просто так, але пояснювала вона це діями надприродних сил. Також люди вірили у свою здатність впливати на ці сили за допомогою обрядів та магічних предметів. Учені вважають, що це вплинуло на найдавніше мистецтво: його витвори мали обрядове, магічне значення. Наприклад, наскельні малюнки могли бути частиною обрядів, які б мали забезпечити вдале полювання: «впольована» тварина на стіні мала перетворитися на здобич на справжньому полюванні.
Давня людина прагнула захиститися від небезпек, причини яких не розуміла, таких як хвороби та природні лиха, відсутність їжі. Також вона прагнула зрозуміти світ навколо: причини природних явищ, походження людини та її смертність. Спроби пояснити світ та вплинути на нього втілилися у зародженні релігії.
Малюнок коня з печери Ласко, Франція, XVIII—XV ст. до н. е.
Релігія пояснювала світ: як його було створено, чому він саме такий, а не інакший, а також — що повинна зробити кожна людина, щоб виконати своє призначення у цьому житті, що відбувається з людиною після смерті. У сучасному світі існують сотні релігій, серед них виокремлюють ті, що мають найбільшу кількість послідовників у різних куточках світу. Такі релігії називають світовими. До них зараховують буддизм, християнство та іслам.
Релігія — віра людини в надприродні сили та існування богів.
Одним із прикладів впливу релігії на життя суспільства є середньовічна Європа (V—XV ст.) Релігія, а саме християнство, християнська Церква відігравали дуже важливу роль у житті середньовічної Європи.
Статуетка богині-матері з двома левицями. Туреччина, 6000 р. до н.е.
Середньовічне суспільство протягом століть залишалося досить бідним, люди часто голодували. І все ж, не рахуючись із витратами, людськими ресурсами і часом, європейці будували величезні собори і численні церкви, віддавали духівництву десятину — десяту частину врожаю та інших прибутків. Бажаючи врятувати свої душі, багаті та бідні дарували Церкві своє майно. Стати монахом чи монахинею було почесно і престижно, а монастирі були центрами культурного життя. Майже все середньовічне мистецтво було присвячене релігії, але читати і писати вміли одиниці.
Собор у Руані, Франція. Його будівництво розпочалося у 1030 р.
Такі споруди могли зводитися десятиліттями, або й століттями, залежно від доступних ресурсів. У середньовічній Європі містяни вважали справою честі звести на головній площі міста величний собор із дзвіницею
• Як практика будівництва таких великих соборів у середньовічних містах може пояснити, яку роль відігравала релігія у житті тогочасних людей?
Освіта теж була підпорядкована Церкві. Пригадайте, що саме завдяки впливу Церкви у Європі визнавалося вчення про те, що у центрі Всесвіту знаходиться нерухома Земля.
Основним джерелом знань про весь світ для середньовічних учених була Біблія, а головним завданням — за допомогою логічних побудов довести правильність всього, що у ній написане.
• Охарактеризуйте середньовічну науку. Що в Середні віки було основним джерелом інформації про світ?
2. Народження сучасної науки
Одним із перших середньовічних учених, який зацікавився природничими науками, був професор Оксфордського університету, монах-францисканець Роджер Бекон (1214-1292). Він доводив, що справжні знання про світ можна здобути не в суперечках навколо біблійних текстів, а в результаті проведення дослідів і вивчення природи.
Підвалини сучасної науки заклав Рене Декарт (Картезій) (1596-1650). Він відомий не лише відкриттями у сфері математики, а й своєю працею «Міркування про метод», де він виклав основні засади критичного методу наукових досліджень — того, що ми зараз знаємо як критичне мислення. Його суть полягає у тому, що потрібно сумніватися у всіх твердженнях, правильність яких не доведена логічно на основі доказів або експериментів. До цього часу наукові побудови у європейській науці мали обов’язково спиратися на Біблію й узгоджуватися з нею. Декарт уважав Бога за першопричину всіх речей, але не використовував Біблію як основу для наукових висновків, як це було прийнято робити раніше.
Франс Галс «Портрет Рене Декарта»
• У чому полягає суть критичного мислення?
Метод критичного мислення дуже вплинув на розвиток науки у Європі. Практичні дослідження та експерименти, робота з документами нарешті стали вважатися важливим джерелом знань.
Рембрандт ван Рейн «Урок анатомії доктора Тульпа», 1632 р. Ця картина принесли славу своєму автору, а також вважається першим груповим портретом, де всі учасники зображені у різних позах, а не рядочком один біля одного
Період XVI—XVII ст. у європейських країнах став часом, коли було зроблено важливі кроки у пізнанні людини і законів Всесвіту. Це заклало підвалини для формування природничих наук. Порівняно з Середніми віками більше людей вміло читати, але вища освіта все одно була доступною для обраних і часто базувалася на середньовічних засадах.
У цей же час, у XV—XVII ст., європейське мистецтво почало зображати не лише святих та релігійні сюжети, а й звичайних людей — своїх сучасників.
У другій половині XVIII ст. свого піку досяг рух Просвітництва, центром якого була Франція. Його гаслом вважають заклик німецького філософа Іммануїла Канта «Майте мужність користуватись власним розумом!».
Люди цієї доби вже не покладалися на традиційні, зазвичай зумовлені релігійним світоглядом уявлення про світ, а намагалися самостійно його осмислювати. Це стало поштовхом до набуття наукових знань. Щоправда, наука XVІІI ст. ще не мала вузької спеціалізації: вчені не поділялися на математиків, фізиків, філософів тощо. Вони працювали одночасно в багатьох галузях, проводячи експерименти та інші дослідження, щоб зрозуміти, як влаштований світ.
Рейнер Вінкельс «Демонстрація електрики», гравюра XVIII ст. Захоплені глядачі спостерігають за експериментом. На той час учені лише починали дізнаватися про властивості електричного струму
Зростання авторитету науки дедалі більше переконувало суспільство в могутності людського розуму. З’явилася віра, що раніше чи пізніше людина буде здатна зрозуміти увесь світ до найменших дрібниць. Виникло поняття атеїзму як заперечення існування Бога чи богів і будь-яких вищих чи надприродних сил, а релігію вважали різновидом забобонів.
• Висловіть власні припущення, чому людство не змогло відмовитися від релігії та віри у надприродні сили.
Казимир Малевич «Чорний квадрат», 1915. Ця картина з часу свого створення постійно обговорювалась. Суть мистецтва Малевича, як вважають дослідники, полягає у тому, щоб створити абсолютно нове мистецтво, позбавлене всіх тих асоціацій і смислів, які вкладали у нього митці попередніх епох.
Натхненні ідеями просвітників, французи наприкінці XVIII ст. спробували побудувати абсолютно раціоналістичне суспільство, де б не існувало жодної релігії, а лише культ розуму. Проте ця ідея виявилась нежиттєздатною. У той же час, мистецтво остаточно відірвалося від релігії, а накопичені наукові знання вже дозволили пояснити багато явищ, які раніше пояснювалися винятково втручанням вищих сил, наприклад, блискавку. З’явились перші вакцини, що захищали від хвороб, які раніше забирали тисячі життів.
3. Сучасні наука та мистецтво
Проведені наприкінці XVIII — у XIX ст. освітні реформи вивели освіту з підпорядкування Церкві, а сама освіта стала масовою. Наприклад, у 1890-х рр. у Японії 90 % населення було грамотним. Також у XIX ст. з’явилися європейські та американські університети, принципи навчання у яких зберігаються і донині.
Демонстрація роботи першого телефона
XIX—XX ст. стали часом великих наукових досягнень, таких як відкриття рентгенівського випромінювання, будови атомів. Вони призвели до перегляду поглядів на навколишній світ і здійснили революцію у людській свідомості. Осередками наукового розвитку стали країни Західної Європи та США.
• Як поширення комп’ютеризації та пов’язаних з нею комп’ютерних технологій змінило шлях розвитку науки, освіти та мистецтва?
Стабільно зростав добробут населення, і чимало нових технічних винаходів було пов’язано з полегшенням людського життя: потяг, телефон, електричне освітлення, автомобіль, авіація; розвиток хімічної промисловості зумовив появу нових ліків, барвників та продуктів харчування.
У мистецтві різні художні напрями змінювали один одного. Вони ілюстрували пошуки людиною нових смислів та способів вразити себе через художні образи. На початку XXI ст. новітні технології, насамперед ті, що пов’язані з розвитком комп’ютерної техніки, значною мірою почали визначати те, як розвиваються наука, освіта та культура. Інтернет зробив обмін інформацією майже миттєвим та прибрав проблему відстані між творцем та споживачем, а також дозволив кожному спробувати свої сили у творчості й продемонструвати свої досягнення широкому загалу. Мистецтво початку XXI ст. як цікавиться своїм минулим, так і намагається уявити, яким буде майбутнє.
ВИСНОВКИ
• Уявлення людей про те, як влаштований світ та які сили діють у ньому, змінювалися протягом історії людства.
• До часу формування сучасної науки і накопичення наукових знань людством на людську свідомість визначальний вплив мала релігія.
• У другій половині XVIII ст. зародилася наука в сучасному розумінні. Її розвиток сформував той світ, який ми знаємо зараз.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
- 1. Яку роль міфи виконували у найдавніші часи?
- 2. У які періоди історії людства релігія пояснювала світ і контролювала освіту? Обговоріть у парах, які наслідки це могло мати.
- 3. Дидактична гра «Живий ланцюжок». Учитель / учителька пропонує учнівству по черзі сформулювати по реченню у такий спосіб, щоб у результаті спільної роботи було опрацьовано весь матеріал параграфа.
- 4. Поясніть, як ви розумієте твердження, що поширення віри людей у можливості людського розуму в другій половині XVIII ст. привело до зародження сучасної науки та накопичення наукових знань.
- 5. Висловіть власні припущення щодо того, як поява масової державної освіти вплинула на людські спільноти.
- 6. Складіть асоціативний кущ на тему «Наука та мистецтво XXI ст.».
Коментарі (0)