Наукові знання і художня культура людства
- 23-11-2022, 08:35
- 397
5 Клас , Вступ до історії та громадянської освіти 5 клас Щупак, Піскарьова 2022
§ 33. Наукові знання і художня культура людства
Поміркуйте, чому важливо вивчати досвід предків. Яку роль у житті людини відіграє прекрасне?
1. ЯК НАВЧАЛИ В ДАВНИНУ І СЬОГОДНІ
Перші школи з’являються за доби Стародавнього світу у Єгипті, Китаї, Індії, Греції. В школах вчили читати, писати, рахувати. Велику увагу в школах Стародавньої Греції надавали фізичному розвитку, музичній освіті.
Поміркуймо!
На думку стародавніх греків, освічена людина — це передусім, мудрий, відважний, справедливий громадянин? Чи погоджуєтесь ви з думкою стародавніх греків? Обґрунтуйте свою відповідь.
У часи Русі-України освіту здобували при церквах і монастирях. Там навчали читати, писати, рахувати, церковного співу. Деякі історики вважають, що дочка великого князя Київського Всеволода Ярославича — Янка Всеволодівна наприкінці XI ст. заснувала при монастирі школу для дівчат, де навчали грамоти, співам і шитву.
Діємо: практичні завдання
На стінах Софійського собору досі є написи й малюнки, залишені священниками та відвідувачами собору. Ці написи та малюнки мають загальноприйняту назву — графіті. Сьогодні виявлено понад 7000 графіті XI — початку XVIII ст. Кількість графіті свідчить про високий рівень писемності в Русі-Україні.
Напис на стіні Софійського собору в м. Київ
Автограф Анни, доньки князя Ярослава Мудрого
Давньоруський меч (Х—ХІ ст.) з написом «Коваль Людота»
- 1. Спробуйте знайти сучасні українські літери в написах.
- 2. Що про розвиток освіти в Русі-Україні можуть свідчити написи доньки князя та звичайного коваля, графіті?
Із накопиченням знань, розвитком міст, ремесел і зростаючою міццю середньовічних держав зростала потреба в освічених людях. У тих містах, де жили найбільш освіченні, відомі викладачі, з’явилися перші вищі школи — університети. Найдавніший університет Європи у 1088 р. було засновано в м. Болонья, що в Італії. У XV ст. У Європі діяли вже 65 університетів. Найвідоміші з них — Паризький, Болонський, Оксфордський, Празький, Ягеллонський (Краківський).
Спершу українці, які хотіли здобути вищу освіту, навчалися в європейських університетах та досягали там значних успіхів. Наприклад, виходець з українського містечка Дрогобича Юрій Котермак (Дрогобич) (1450-1494 рр.) навчався в Ягеллонському університеті в Польщі, а згодом — в Болонському університеті в Італії. В історію він увійшов як астроном, астролог, доктор медицини і філософії. Був обраний ректором Болонського університету.
Юрій Дрогобич
Пізнавально й цікаво
20 січня 1661 р. польський король Ян II Казимир підписав диплом, який надавав єзуїтській колегії у Львові «гідність академії і титул університету». Так на українських землях з’явився перший університет. За даними історичних джерел у 1667 р. на філософському і теологічному (богословському) відділах навчалося близько 500 студентів, навчання забезпечували вісім викладачів. Сьогодні у Львівському національному університеті імені Івана Франка на 19 факультетах навчається понад 22,5 тис. студентів, забезпечують освітній процес близько 2 тис. викладачів.
Поміркуймо!
Фасад головного корпусу Львівського національного університету імені Івана Франка прикрашає напис латиною: «Patriae decori civibus educandis» («Освічені громадяни — окраса Батьківщини»).
Головний корпус Львівського національного університету імені Івана Франка (сучасне фото)
- 1. Як ви розумієте зміст цього вислову?
- 2. Чи має відношення до вас особисто цей напис?
За козацьких часів освіту здобували діти різного віку та статку. Іноземний хроніст Павло Алеппський писав у зв’язку із цим: «У країні козаків усі діти вміють читати, навіть сироти».
Поширенню грамотності сприяло винайдення книгодрукування. У 1574 р. Іван Федорович надрукував у Львові книги «Апостол» і «Буквар».
«Апостол» Івана Федоровича, 1574 р.
З давніх-давен головною вихователькою дітей в українській родині була жінка-мати, бабуся. Згодом заможні жінки виступали засновницями українських шкіл. Серед перших українських учительок варто згадати Христину Алчевську (1841-1920 рр.). Христина Алчевська розпочинала свою педагогічну діяльність у Харківській недільній школі для дорослих. У 1862 р. відкрила безплатну жіночу недільну школу. Згодом на власні кошти заснувала школу для сільських дітей у селі Олексіївка на Луганщині. X. Алчевська активно пропагувала ідею навчання дітей рідною мовою.
Христина Алчевська проводить урок читання в Харківській приватній недільній школі (фото початку XX ст.)
Діємо: практичні завдання
Як навчалися у добу Стародавнього світу, Середньовіччя, Нового часу ми ознайомилися. А де можна здобути освіту сьогодні дитині, якій виповнилося шість років? Відповідь оформіть у таблицю.
2. РОЗВИТОК НАУКИ: НАУКОВІ ЗНАННЯ В ДАВНИНУ І СЬОГОДНІ
Наукові знання виникли з практичних потреб людини, пов’язаних з розвитком землеробства, ремесел, техніки, мореплавства. Вже в Стародавньому світі були здійсненні відкриття, якими світ користується донині.
Походження сучасних алфавітів від фінікійського
Тому, що ми зараз читаємо ці рядки, ми завдячуємо фінікійцям і семітським народам, які близько XV ст. винайшли абеткову писемність. Майже всі алфавіти, що існують у наш час, створені на основі єврейсько-фінікійського.
Давні єгиптяни розробили ефективні способи множення і ділення, а також дробу.
Пізнавально й цікаво
Численні відкриття в геометрії, фізиці, механіці належать давньогрецькому вченому Архімеду. Саме Архімед побудував перший у світі планетарій. Для зрошування полів Архімед винайшов гвинтоподібний вал для підйому води. Цей пристрій використовують і наш час у машинах, механізмах.
Гвинтоподібний вал Архімеда
Поміркуйте, де саме сьогодні ми можемо зустрітися з цим механізмом.
Китайські астрономи в Давньому Китаї обчислили, що тривалість року становить 365,25 доби і склали точний календар. У Китаї виготовили перший компас і сейсмограф (прилад для визначення сили землетрусів).
Діємо: практичні завдання
За допомогою матеріалів параграфа, додаткових джерел укладіть таблицю «Винаходи, які подарував людству Стародавній світ».
Витоки наукових знань в Україні сягають часів існування стародавніх грецьких міст-держав (VIII—VII ст. до н. е.) на берегах Чорного й Азовського морів. Античні міста відзначалися значним розвитком освіти, медицини та культури. Особливу увагу приділяли медицині. Про це свідчать численні археологічні знахідки (хірургічні ножі, пінцети, голки тощо).
За часів України-Русі накопичувалися необхідні для життя знання. Наприклад, знання хімічних властивостей та особливостей будівельних матеріалів застосовували у виготовленні плінфи (будівельного матеріалу), скла, мозаїк, різнокольорових емалей, черні, фрескових розписів храмів тощо. Також у будівництві використовували математичні знання. Належну увагу приділяли лікарській справі. Першою визначною лікаркою в історії України-Русі була праправнучка Ярослава Мудрого Добродія-Євпраксія-Зоя. Євпраксія в 30-х роках XII ст. написала науковий трактат грецькою мовою «Алімма» (Мазі), який здобув популярність за межами Русі. Це була перша відома авторська медична праця.
Пізнавально й цікаво
Українські вчені здійснили низьку наукових відкриттів. Зокрема, Ілля Мечников дослідив і описав клітинний імунітет і фагоцитоз, за що отримав Нобелівську премію.
Ілля Мечников в лабораторії
- 1. Дізнайтеся, що таке Нобелівська премія.
- 2. З’ясуйте, хто з українських діячів також претендував на Нобелівську премію.
Сучасний науковий центр України — Українська академія наук — була заснована в 1918 р. за сприяння українських урядів доби Української революції. Першим президентом Академії наук України був учений Володимир Вернадський. На жаль, після захоплення влади в Україні більшовиками умови для розвитку української науки значно погіршилися.
Попри всі труднощі, які випали на долю України у XX ст., українські вчені здійснювали важливі наукові відкриття, а результати їхніх досліджень прислужилися людству.
Портрет цієї жінки висить при вході у павільйон історії програмування Музею комп’ютеризації поблизу Лондона. Катерина Ющенко — українська вчена, програмістка, винахідниця. Вона створила одну з перших у світі мов програмування. К. Ющенко є авторкою першого підручника у галузі програмування в Радянському Союзі.
Катерина Ющенко
Жінки теж кодять: історія, що почалася у 1950-ті
cutt.ly/LO2LX20
Його ім’я перебуває поряд із Гіппократом, Миколою Пироговим, Зиґмундом Фрейдом, які входять до списку ста великих лікарів людства.
Микола Амосов — видатний вчений, лікар, громадянин. Очолював Київський науково-дослідний інститут серцевої хірургії. Його революційні способи проведення операцій дарували щастя життя багатьом людям.
Пам’ятна срібна монета «Микола Амосов» (Національний банк України, 2013 р.)
Поміркуймо!
Видатний кардіохірург Микола Амосов радив: «Не сподівайтеся, що лікарі зроблять вас здоровим. Вони можуть врятувати життя, навіть вилікувати хворобу, але підведуть до старту, а далі — покладайтеся тільки на себе».
Як ви розумієте пораду видатного лікаря?
3. ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА ЛЮДСТВА
Художня культура є особлива галузь культури, адже відображає дійсність за допомогою художніх образів, які створювалися людством протягом його існування. Основа художньої культури — мистецтво. Мистецтво покликане виховувати художній смак людини, розвивати її здатність до творчості за законами краси слова, кольору, дизайну і т. ін. Художня культура — це твори образотворчого мистецтва, літератури, театру, кіно, музики.
Поміркуймо!
Марія Примаченко — майстриня, яка створила неповторні образи природи, тварин, народного побуту. Марія Примаченко говорила: «Роблю сонячні квіти тому, що людей люблю. Творю на радість, на щастя людей, щоб всі народи один одного любили, щоб жили вони, як квіти по всій землі...». В 1937-му на Міжнародній виставці в Парижі, за свої дивовижні роботи майстриня отримала золоту медаль. Пізніше картини з великим успіхом демонструвалися у багатьох країнах світу.
Дарую українську паляницю всім людям на землі
Мурал у центрі Луцька, за мотивами творів Марії Примаченко
- 1. На вашу думку, чому твори Марії Примаченко так шанують у світі?
- 2. Вам запропонували популяризувати творчість майстрині в Україні, як ви це зробили б?
Поміркуймо!
Архітектурна перлина України
Центральний корпус Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича — колишньої резиденції митрополитів Буковини і Далмації — включено до списку світової спадщини ЮНЕСКО.
Пригадайте, які об’єкти від України включено до списку ЮНЕСКО.
Діємо: практичні завдання
Чи давно ви читали вголос? Пропонуємо 12 смілим учням/ученицям прочитати суголосно вірш Василя Симоненка «Я закоханий палко, без міри», розділивши кожному/кожній по рядку.
Я закоханий палко, без міри
У небачену вроду твою.
Все, що в серці натхненне і щире,
Я тобі віддаю.
Ти дала мені радісну вдачу,
Кров гарячу пустила до жил.
Я без тебе нічого не значу,
Ніби птиця без крил.
Кожну хвилю у кожну днину
Гріє душу твоє ім’я,
Ненаглядна, горда, єдина,
Україно моя.
Пропонуємо вам організувати тиждень української поезії в колі своїх рідних/близьких. Оберіть вірші, спробуйте об’єднатися і почитати вголос.
Запитання і завдання
І. Знаю й систематизую нову інформацію
Самооцінювання. Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Наукові знання і художня культура людства» — поєднайте кожне з питань для самоконтролю із відповідним смайликом успіху. Усно дайте відповіді на поставлені запитання.
ІІ. Обговоріть у групі
1. Чи можуть бути графіті історичним джерелом?
2. Поміркуйте, який досвід минулого в навчанні дітей ви запозичили б для наших часів?
3. На думку видатного українського вченого Бориса Патона: «Щастя — це відчуття того, що твоє життя, твоя діяльність потрібні людям». Чи погоджуєтесь ви з думкою вченого? Аргументуйте свою відповідь.
ІІІ. Мислю творчо
1. Вправа «Майстерня дослідника». Поставте запитання, за допомогою яких можна скласти розповідь про людей, згаданих у хмаринці слів.
2. Створіть лепбук «Мій учнівський рюкзак: що в ньому є. «Учнівський рюкзак мого однолітка, який навчається наприкінці XVI ст.: що в ньому є». Поміркуйте, чи може рюкзак учня бути історичним джерелом.
3. Підготуйте творчий проєкт до Міжнародного дня науки (10 листопада) «Видатні українські вчені» та презентуйте його учням/ученицям молодших класів.
Коментарі (0)