Чи можна довіряти джерелам інформації і як їх аналізувати?
- 19-11-2022, 20:14
- 514
5 Клас , Вступ до історії та громадянської освіти 5 клас Бакка, Желіба 2022
§ 12. Чи можна довіряти джерелам інформації і як їх аналізувати?
Ключові поняття: факт, судження, пропаганда, фейк, терміни, поняття.
Поміркуй і дай відповідь на запитання: «Ти більше віриш інформації, яка отримана: з телевізора; із журналу; з інтернету; із соціальної мережі; від друзів, рідних, знайомих?»
1. ЯК ЗАЛУЧЕННЯ РІЗНИХ ДЖЕРЕЛ ДОПОМАГАЄ ДОСТОВІРНО ВІДОБРАЖАТИ ПОДІЇ?
Існує багато джерел, звідки можна отримати інформацію. Однак не всі джерела є надійними й об’єктивними. Тому інформацію, особливо важливу, завжди треба брати під сумнів, перевіряти, аналізувати, співставляти з іншими джерелами.
Думай
- 1. Чому ти довіряєш цьому джерелу інформації?
- 2. Поміркуй, яку саме інформацію треба перевіряти. Обговори із сусідом чи сусідкою по парті й поділися з класом.
- 3. Прочитай інформацію, подану нижче. Яка, на твою думку, потребує перевірки, а яка — ні й чому? Аргументуй.
Очевидно, що не всю інформацію можна перевірити. Це б займало весь час. Потрібно перевіряти ту інформацію, яка важлива для тебе, твоїх рідних, яка впливає на життя, здоров’я й особисту безпеку. Найбільшу довіру викликають джерела, які подають інформацію згідно з правилами журналістської етики.
Будь-яку інформацію можна висвітлити під певним кутом зору, з різними акцентами. Будь-яка інформація може бути викривлена навмисно й використана з метою впливу на людину. Так, зокрема, може бути:
- надання неповної інформації;
- навмисне приховування певного аспекту інформації;
- зміщення акцентів у повідомленні;
- маніпуляція символами, використання лозунгів;
- висмикування з контексту;
- маніпулювання емоціями, цінностями;
- маніпуляція із цифрами.
Думай
- 1. Пригадай правила журналістської етики.
- 2. До яких наслідків призведе викривлення інформації?
Цікавинка
Індійська притча «Сліпці і слон» розповідає, що в одному місті жили сліпці, які хотіли дізнатися, що таке «слон». Вони знайшли його, і кожен доторкнувся до якоїсь частинки. Кожен із сліпців зробив висновок, що таке «слон». Той, хто торкався ноги, вважав, що слон — це дерево. Хто торкався тулуба, думав, що слон — це стіна. Хто тримав хобот, вважав, що слон — це змія, хто торкався хвоста, визначив, що слон — це мотузка. Жоден з них не був правий, адже він мав лише частину інформації і робив висновки відповідно до неї.
Думай
- 1. На які висновки тебе наштовхує притча про слона?
- 2. Яке основне посилання притчі? Як потрібно враховувати цей меседж, аналізуючи джерела інформації?
Щоб отримувати якісну достовірну інформацію, потрібно навчитися її аналізувати, зокрема відрізняти факти від суджень, оціночних думок.
2. ЩО ТАКЕ ФАКТ, СУДЖЕННЯ І ФЕЙК?
Щоб перевірити достовірність інформації, по-перше, потрібно визначити факти. Факт — подія, достовірність якої доведена. Наприклад, факт із твого життя: ти вчора отримав чи отримала 12 балів за підсумкову роботу з математики. Історичний факт: 28 червня 1996 р. прийнято Конституцію України.
Фактами можуть бути цифри, дати, імена, події — все, що можна виміряти, перерахувати, підтвердити. Завдання масмедіа та науковців — спираючись на факти, подавати правду. Факти потрібно повідомляти незалежно від того, чи вони комусь вигідні або ні. Приховувати факти чи перекручувати їх — неприпустимо.
Цікавинка
2 квітня відзначається Міжнародний день перевірки фактів. Це свято започаткувала Міжнародна мережа фактчекерів, аби популяризувати ідею критичного мислення та свідомого споживання інформації.
• На твою думку, чому потрібно відзначати такий день?
Думай
1. Перейди за QR-кодом і дізнайся 5 правил перевірки фактів.
cutt.ly/oOhpfq6
2. Наведи ще три факти з твого життя або історичні.
Часто факти подають разом з оціночними судженнями. Судження — думка про що-небудь, погляд на щось. Судження є особистим ставленням людини й містить оцінки та висновки. Воно може бути правдивим або помилковим. У судженні можуть використовуватись гіперболи, алегорії, епітети. Розпізнати судження допомагають оціночні вислови: найкращий, скандальний, сенсація, дружній, гострий, гучний тощо.
Першоджерело
Відома письменниця Оля Русіна є авторкою книжки «Мія і місячне затемнення». Це найкраща дитяча книжка у світі. Вона написана про підлітків. Текст книжки нікого не залишить байдужим. Вона неймовірно цікава й весела. Вона містить 240 сторінок і видана у Видавництві Старого Лева. На думку експертів-літературознавців, ця книжка дарує хороший настрій.
Думай
- 1. Прочитайте матеріал у парі з однокласником чи однокласницею. Позначте факти позначкою +, а судження — позначкою -. Поділіться інформацією з класом.
- 2. Для того щоб підтвердити факти, ознайомся з книжкою і прочитай її, аби висловити власні судження.
Також важливо розрізняти правдиву інформацію і неправдиву — фейкову. Фейк — недостовірна, неправдива інформація для обману. Метою фейка є маніпуляція, підштовхування інших до думок і вчинків, які вигідні його автору. Фейки можуть створювати паніку, розпалювати ворожнечу, відволікати від правди й важливих речей, рекламувати, покращувати чи погіршувати репутацію, мати розважальний характер. Ознаки фейка: неавторитетні джерела й експерти, сильна емоційність, спотворене подання фактів.
Думай
- 1. Пригадай способи перевірки інформації на достовірність.
- 2. Роздивися фотографію, яку використали в повідомленні про те, що 16 квітня Україною пронісся потужний торнадо. Перевір її, чи відповідає вона дійсності.
Часто фейки створюються неправильним вживанням термінів і понять. Термін — слово або словосполучення, яке має певне значення. Значення терміна називають визначенням. Разом вони становлять поняття. Поняття — розкриття значення предмета через сукупність його важливих ознак.
• Поміркуй, як і чому фейк створює термін чи поняття.
3. ЧОМУ ДО ДЖЕРЕЛЬНИХ ВІДОМОСТЕЙ ПОТРІБНО СТАВИТИСЯ КРИТИЧНО?
Маніпуляції інформацією поєднують у собі не лише фейки й однобокі судження, а й пропаганду. Пропаганда — нав’язування певної точки зору. Пропаганда впливає на ставлення до певних явищ або людей. Вона впливає на емоційний стан, пропонує прості відповіді на складні запитання. Пропаганда спирається на авторитет. Він може бути вигаданим або реальним науковцем, релігійним чи політичним діячем. Як розрізнити інформацію і пропаганду, вам допоможе таблиця.
Інструкція
- 1. На основі таблиці спробуй перетворити абзац підручника про пропаганду на пропагандистський текст.
- 2. Чи можна виправдати пропаганду корисних звичок і позитивної активності?
Аналізуючи будь-який текст, потрібно враховувати його авторство. Подання матеріалу залежить від цінностей, переконань, упереджень, стереотипів автора/авторки. Не слід забуватися про його чи її мотиви. Поміркуй:
«ЯКИЙ МОЖЛИВИЙ МОТИВ АВТОРА?»
«ЩО МІСТИТЬ ТЕКСТ?»
«З ЯКОЮ МЕТОЮ ВІН СТВОРЕНИЙ?»
«ЯКІ ВИГОДИ ОТРИМАЄ АВТОР/АВТОРКА ВІД ПОШИРЕННЯ ТЕКСТУ?»
«ЯКІ МОЖЛИВІ НАСЛІДКИ?»
Якщо в матеріалах не вказано автора/авторки, то варто подумати, чому автор/авторка виявив бажання залишитися невідомим.
Розуміння авторства убезпечить споживачів інформації від маніпулятивного впливу інформації. Коли знаєш, хто створив/створила інформацію, то це є першим кроком до розуміння мети та визначення ступеня довіри до неї.
Думай
- 1. Чи є в тебе знайомі, інформації від яких ти не віриш? Чому?
- 2. Які риси має мати автор, якому можна довіряти?
- 3. Навіщо встановлювати авторство публікації?
Запитання та завдання
І. Розумію
- 1. Як відрізнити факт від судження?
- 2. Якою є мета фейку?
- 3. Навіщо встановлювати авторство публікації.
II. Дію
- 1. Створи інформаційне повідомлення (3-4 речення) про подію з твого класу без оціночних суджень.
- 2. Розкажи своїм друзям і рідним, який вплив може мати інформація і як її перевіряти.
Групуйся
Об’єднайтеся в малі групи, відкрийте сайт своєї школи чи сторінку школи в соцмережі. Проаналізуйте, яка інформація там міститься, чи містить вона факти, судження, пропаганду. Перевірте її авторство.
З головної сторінки сайту київської гімназії
Коментарі (1)