Войти
Закрыть

Писемні пам'ятки, фольклор і сучасні візуальні джерела про історію

5 Клас

Для відтворення минулого сучасні історики/історикині найчастіше користуються писемними джерелами. До них належать різноманітні написи й документи, створені людьми за допомогою знаків і символів. Батьківщиною сучасного паперу вважають Китай, де, за свідченнями китайських літописів, майстер Цай Лунь у 105 р. н. е. винайшов папір. До цього для письма використовували бамбук. Письмо ж виникло понад 5000 років тому. Отже, люди не завжди писали на папері або в ґаджетах за допомогою літер. Пізнавально й цікаво Розгляньте фотоколаж і назвіть, які матеріали використовували люди для письма в різних країнах у різні часи. За потреби скористайтеся додатковими джерелами інформації. З розвитком сучасних технологій для швидкого передавання інформації людство частково використовує знаки-символи. Тобто піктографія існує і в наш час. Наприклад, знаки дорожнього руху. Подумайте, де ми найчастіше висловлюємося за допомогою малюнків? Доберіть приклади із життя. З часом люди на письмі почали використовувати постійні малюнки-знаки — ідеограми — що позначали цілі слова. Так сформувалося ідеографічне письмо — письмо знаками, що означають поняття. У багатьох давніх народів знаки-ідеограми були схожими. У деяких народів знаки письма, що позначають окремі звуки чи навіть цілі слова, називають ієрогліфами, а письмо — ієрогліфічним. Навіть у наш час у Китаї, Японії, Кореї послуговуються ієрогліфічним письмом....

Археологічні скарби минулого

5 Клас

Для вивчення найдавнішої історії людства, коли ще не було писемності, найціннішими є археологічні пам’ятки. Археологічними пам’ятками вважаються будь-які матеріальні рештки діяльності людини або змінене людською діяльністю природне середовище: поселення, поховання й кургани, храми й інші споруди, окремі предмети. Їх розшукують і досліджують учені-археологи. Зібрані речові пам’ятки минулого зберігають у музеях. Частину з них виставляють для огляду як експонати. Поміркуймо! 1. Як ви думаєте, чому археологію ще називають наукою, що озброєна лопатою? 2. Чому археологічні дослідження особливо важливі для вивчення дописемної історії людства? 2. ЯК ПРАЦЮЮТЬ АРХЕОЛОГИ Діємо: практичні завдання Дізнайтеся з тексту про роботу археологів. Уважно розгляньте ілюстрований колаж і уявно розташуйте зображення у послідовності роботи з археологічними знахідками: від виявлення до ознайомлення з ними відвідувачів музеїв. Археологи працюють як справжні слідопити. Їхня робота надзвичайно відповідальна і кропітка. Від пошуку до розміщення в музеї для огляду археологічних експонатів проходить кілька важливих етапів. Розкопкам передує розвідка: вчені уважно вивчають писемні джерела, оглядають місце майбутнього пошуку, закладають пробний розкоп — вузьку траншею, що має виявити, чи є в ґрунті цікаві для археолога предмети. Якщо знаходять хоч щось, то готують великий розкоп. Усю поверхню розкопу поділяють на квадрати зі стороною 10 метрів. Такі самі квадрати, тільки в сантиметрах, креслять на папері. Це дає змогу точно фіксувати й замальовувати знахідки. Крім того, археологи записують у щоденниках, як відбуваються розкопки. Щоб не пошкодити пам’яток давнини, археологи не квапляться, застосовують легкі лопати, ножі, пензлі....

Науки-помічниці історії

5 Клас

Deprecated: Array and string offset access syntax with curly braces is deprecated in /home/u14446/domains/vchys.com.ua/public_html/historyofukraine/engine/modules/sitelogin.php on line 109 Deprecated: Function get_magic_quotes_gpc() is deprecated in /home/u14446/domains/vchys.com.ua/public_html/historyofukraine/engine/ajax/typograf.php on line 71 Ви, напевно, помічали, що людям значно легше вирішувати будь-які завдання, діючи злагоджено — гуртом. Так само й у світі наук. Для того щоб правдиво відтворити картину минулого, історики/історикині звертаються по допомогу до різних наук. Традиційно пліч-о-пліч з історією працюють гуманітарні дисципліни: культурологія — наука про розвиток і взаємозв’язок матеріальної і духовної культури спільнот; літературознавство — наука про художню літературу; краєзнавство — збір і накопичення різноманітної наукової інформації про певну територію; соціологія — наука про розвиток суспільства і різних людських спільнот. Завдяки досягненням людства в природничих науках стало можливим полегшити й історичні дослідження. Наприклад, із середини XX ст. в археології застосовується метод «радіовуглецевого датування». Пізнавально й цікаво Як працює радіовуглецевий метод? Учені з’ясували, що люди і рослини зазнають нешкідливого впливу космічної радіації, яка потрапляє в атмосферу Землі. Під час цієї дії утворюється елемент вуглець-14. Під час взаємодії вуглецю-14 з киснем утворюється вуглекислий газ, який поглинається рослинами. Під час вживання в їжу рослин вуглець-14 потрапляє в організм людей і тварин. Коли вони гинуть, то вуглець-14 залишається у їхніх рештках. Цей елемент називають радіовуглецем. Досліджуючи рештки рослин і живих організмів, учені за кількістю радіовуглецю можуть встановити час життя істоти. Цей метод має похибку в кілька століть, тому надзвичайно корисний переважно під час вивчення найдавнішої історії людства....

Джерела історичної інформації

5 Клас

Дослідження історії — неймовірно цікава й водночас відповідальна справа. Працюючи як справжні слідопити, учені прагнуть донести до людей достовірну інформацію про історичні події. Про минуле людства «розповідають» найдавніші знаряддя праці, предмети побуту, рештки людей та оточуючого їх світу, мистецькі твори, механізми, фотографії, пісні та багато інших пам’яток життя і діяльності суспільства. Ці пам’ятки називають історичними джерелами. Учені розрізняють кілька видів історичних джерел залежно від походження, матеріалу і способу виготовлення. Учені звертають увагу на те, що поділ історичних джерел за видами є умовним, а багато джерел можна віднести одразу до кількох видів. Наприклад, монета, на якій є напис, може бути одночасно і речовим, і писемним джерелом, книжка — речовим і писемним, пам’ятка архітектури речовим і візуальним (зображальним) тощо. Поміркуймо! Висловте припущення, які з представлених у колажі ілюстрацій поєднують у собі ознаки різних видів історичних джерел. Розкажіть про свої міркування однокласникам/однокласницям. Діємо: практичні завдання Уважно розгляньте колаж і підписи до ілюстрацій, скористайтеся програмою у смартфоні для зчитування QR-кодів. Визначте, до якого виду історичних джерел належить кожне із зображених у колажі джерел (уявно з’єднайте ілюстрації з текстовими картками). Свій вибір обґрунтуйте....

Історія як наука про розвиток людства

5 Клас

Люди завжди цікавилися минулим. Минуле оточує нас. Ми згадуємо події та людей у них. І ця пам’ять допомагає нам зрозуміти, звідки людина родом, чому так розуміє навколишній світ. Усе, що колись справді відбувалося — це історичні факти. Дата вашого народження — це теж історичний факт, який належить до минулого. Дата народження — це початок вашої історії. День, місяць і рік народження — це час, а місце вашого народження — це простір. Історія людства подібна до життя людини. Вона складається з історичних подій, які колись відбулися. Вони так вплинули на життя суспільства, що люди прагнули їх запам’ятати й розповісти про них нащадкам. Для розуміння минулого важливо встановити причини і наслідки історичних подій. Розрізняють також привід до певних історичних подій. Певні особливості життя людей час від часу повторюються, мають спільні ознаки (наприклад, культура, господарське життя, релігія). Їх називають історичними явищами. Уся історія людства складається з ланцюга історичних подій і явищ, які становлять історичний процес....

Що вивчає наука «Історія»

5 Клас

З давніх-давен слово «історія» означає звістку, розповідь про минуле людини, родини, народу. Людство завжди цікавилося минулим. Відтоді, коли люди оволоділи мовою, вони почали передавати перекази про минуле з вуст в уста. Іноді оповідачі фантазували у своїх розповідях, і тоді народжувалися легенди й міфи. Дехто намагався передати свої відчуття щодо подій минулого в ритмічній формі — і тоді з’являлися вірші й пісні. Дніпро і Десна — це брат і сестра. Вони були колись людьми. Як виросли вони, батько й мати поблагословили їх у дорогу. Змовились брат та сестра вийти ранком і полягали спати. Десна любила спати — і проспала ранок, а Дніпро проснувся на зорі, порозвертав гори, порозчищав гирла і зарив степами. Десна прокинулась — аж брата немає. Вона тоді пустила ворона вперед і побігла слідом. Летить ворон і, як тільки наздожене Дніпро, всякий раз і крякне. Що поверне Десна до Дніпрового гирла, то він убік — і подався далі. Багато разів Десна підвертала до Дніпра, багато разів повертав він убік: тому він такий і кручений... На ворона напав рябець і давай битись. Чи довго бились, чи ні — Дніпро добіг до моря. Як почула Десна од ворона, що Дніпро далеко,— прихилилася до брата і злилася з його гирлами. Тепер вона тече лівою стороною, а Дніпро правою. Де є острови і скелі серед річки, там розходиться Дніпро з Десною. Коли ясний день, то видно, де Дніпро, а де Десна: в Дніпрі синя вода, а в Десні — мов жовта; Десна тече тихо, Дніпро — прудко....

У пошуках скарбів історії

5 Клас

Упорядкуйте хронологічну шкалу, розставляючи основні зміни в господарюванні людини в хронологічній послідовності. Пропонуємо розгадати «Хмаринку Хроноса»: 1. Які історичні дати зашифровані в хмаринці? 2. Укладіть дві-три задачі на лічбу часу з датами, вміщеними у хмаринці, і запропонуйте друзям розв’язати їх. У філософських ребусах закодовані важливі для життя і розвитку суспільства поняття. Завдання: 1. Розгадайте ребуси — дізнайтеся закодовані слова. 2. Уголос поміркуйте (висловте судження) про те, яке значення має кожне із закодованих тут явищ у розвитку суспільства....

Здоров'я і дозвілля

5 Клас

Накопичуючи знання, передаючи їх з покоління в покоління, народні лікарі створили унікальну культуру, яка тисячоліття стояла на варті здоров’я. Знахарі, чудесники, відуни — саме так називали цілителів у Київській державі. У медицині минулого поєднувалися містика і практичний досвід. Хвороби лікували оберегами та джерельною водою, травами та замовляннями. Лікувальний дар на Русі цінувався надзвичайно високо. На сторінках літописів імена цілителів постають поруч з іменами князів. Історія донесла до нас ім’я славетного лікаря Києво-Печерського монастиря монаха Агапіта. Славу й повагу народу він отримав за сердечне, щире ставлення до хворих, скромність і безкорисливість (гроші за лікування Агапіт не брав). Саме при монастирях з’являються перші лікарні. У XV ст. у Львові, Києві, Луцьку, Кам’янці-Подільському та інших містах створювали цехи цирульників. Навчалися в цих закладах шість років. Це була єдина на той час школа медичних кадрів для міст і великих сіл. Крім гоління, цирульників навчали надавати медичну допомогу в разі травмування, кровотеч, поранень, переломів кісток. У козацькому війську приділяли велику увагу наданню медичної допомоги. Гетьман Богдан Хмельницький опікувався організацією допомоги не тільки пораненим і хворим на Січі, а й жителям козацьких земель. У кожній козацькій сотні були цирульники — люди, які знали прийоми лікування, у тому числі надання хірургічної допомоги....

Українські школи та університети

5 Клас

У дохристиянські часи мудрість предків передавалася молодому поколінню в усній формі в родинному колі. З прийняттям християнства за навчання дітей взялася держава. Після хрещення князь Володимир Великий заснував у Києві школу для дітей бояр і дружинників. Про високий рівень грамотності серед населення Русі свідчить велика кількість написів на предметах щоденного вжитку і графіті на стінах храмів. Навчання дітей письма й читання відбувалося за церковними книгами. У той час центрами шкільництва, так само як і книжкової справи, були монастирі. Навчання вимагало від дітей неабиякої старанності: правила написання визначали красу, геометричні пропорції і точність постановки кожної літери. Вивчали й арифметику, географічні та природничі науки. «Не наслідуй лиходіїв, не завидуй тим, що творять беззаконня, бо лиходії винищені будуть, а ті, що надіються на Господа, заволодіють землею... Усього ж паче — убогих не забувайте, але, наскільки є змога, по силі годуйте і подавайте сироті, і за вдовицю вступітесь самі, а не давайте сильним погубити людину. Ні правого, ні винного не вбивайте [і] не повелівайте вбити його; якщо [хто] буде достоїн [навіть] смерті, то не погубляйте ніякої душі християнської... А коли добре щось умієте — того не забувайте, а чого не вмієте — то того учітесь, так же, як отець мій. Удома сидячи, він зумів знати п’ять мов, — а за се почесть єсть од інших країв. Лінощі ж — усьому [лихому] мати: що [людина] вміє — те забуде, а чого ж не вміє — то того не вчиться....

Навігація