Кирилівська церква – унікальна пам’ятка давньої Русі-України
- 25-10-2022, 23:25
- 284
7 Клас , Величні собори України епохи Середньовіччя 7 клас Секиринський
Кирилівська церква – унікальна пам’ятка давньої Русі-України
Перш ніж подорожувати далі соборами України, ми маємо відвідати ще один храм - унікальну Троїцьку Кирилівську церкву. Мешканці та гості Києва щоденно бачать хрести та грушоподібні бані цієї споруди на Куренівці - в одному з мікрорайонів міста. Багато хто чув про церкву, але не всі знають, яка це унікальна споруда: справжній шедевр архітектури та скарбниця безцінних витворів мистецтва.
Кирилівська церква - одна із найдавніших пам’яток архітектури Княжої доби.
Виявляється, неподалік від храму є багато печер, в яких у пізньому палеоліті жили люди. Це довів відомий археолог Вікентій Хвойка. У 1970-х роках він виявив Києво-Кирилівську печерну стоянку первісної людини. У печері Хвойка знайшов рештки 60-ти мамонтів, а також кістки та зуби носорогів, печерних ведмедя і лева.
А в XII ст. не знали про існування печер у пагорбі, адже за тисячі років входи до них засипались і позаростали. Інакше не було б тут Кирилівської церкви, бо над печерами такий великий храм ніколи не звели б.
З легенд і переказів
Розповідають, що в давнину саме тут жив у печері Змій, від якого потерпали люди. Здолав Змія богатир Кирило Кожум’яка, тому місцевість назвали Кирилівські висоти.
Запитання і завдання
- 1. Розгляньте ілюстрації Сергія Артюшенка до української народної казки «Кирило Кожум’яка». Які архітектурні пам’ятки Києва ви впізнали на ілюстраціях?
- 2. У якому столітті та за часів правління якого князя було побудовано кожну із зображених архітектурних пам’яток? Скористайтесь ілюстраціями, розміщеними на форзаці 2.
Засновником Кирилівського монастиря став князь Всеволод, який походив із роду чернігівських князів Ольговичів. Цей правнук Ярослава Мудрого почав княжити в Києві в 1139 році (та княжив 6 років 5 міс.), а через рік заснував монастир на Кирилівських пагорбах. Адже саме тут він стояв із військом, вимагаючи, щоб князь В’ячеслав поступився Києвом. Він носив хрестильне ім’я Кирило, тому собор закладали на честь його святого покровителя - Александрійського архієпископа Кирила.
Так і було побудовано Кирилівську церкву - першу кам’яну споруду монастиря, яка ще й мала бути захисною фортецею.
Кирилівська церква (початковий вигляд). Реконструкція Ю. А. Асєєва
Всеволод часто конфліктував з іншими претендентами на Київський престол, насамперед із Мономаховичами. Помер князь у 1146 році. Його поховали у вишгородській церкві Бориса та Гліба, а Великим князем Київським став онук Володимира Мономаха Ізяслав Метиславич.
Кирилівську церкву добудувала вдова Всеволода та рідна сестра Ізяслава Марія Мстиславівна. Цей храм став родинною усипальнею Ольговичів. Біля церкви згодом звели монастирські споруди: трапезну, братські келії та келії ігумена. Монастир оточили дерев’яним муром з вежами.
У 1195 році в Кирилівській церкві поховали Великого князя Київського Святослава, згаданого у «Слові о полку Ігоревім».
Коли в 1240-му Київ зруйнували монголи, Кирилівську церкву лише пограбували.
Із 1240 року по XVI ст. про Кирилівську церкву і монастир нічого невідомо. У 1530 році, вже у Литовську добу, було складено межовий акт земельних володінь монастиря. Після Люблинської унії (1569 р.) почалося поширення впливу католицької церкви. У 1596 році, після Берестейської унії, з численних монастирів Києва лише два залишилися православними - Києво-Печерський і Кирилівський. Ці обителі захистили запорозькі козаки гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та князь Василь-Костянтин Острозький.
Словник
Люблинська унія (1569 р.) - договір про об’єднання Королівства Польського і Великого князівства Литовського в одну державу - Річ Посполиту.
Інтер’єр Кирилівської церкви
Архітектор розповідає
За об’ємно-просторовою композицією та оздобленням церква - типовий давньоруський храм. Її довжина 20 м, ширина 15 м, а висота 20 м. Східний бік храму формують три напівкруглі апсиди. Церква має хрестово-купольну систему.
Стіни церкви складені із великої плоскої цегли, яка має вражаючу міцність - 250-300 кг на квадратний сантиметр. Мурували на цем’янці. Стіни церкви дуже потужні, від 1,72 до 1,96 м завтовшки.
Фрески XII ст. вражають. Їхня площа - 750 м2. Усі поєднані спільним композиційним задумом. Фресок XII ст. такої площі немає в жодному зі східнослов’янських храмів. Сюжети підписані слов’янською мовою, тобто розписували храм руські, а не грецькі художники (як, наприклад, у Софії Київській).
Ця церква стала першою серед храмів того часу, де зображено «Страшний суд» і сцени Апокаліпсиса. Є також фрески на інші біблійні сюжети, наприклад: Богоматір-Оранта, «Євхаристія» і «Святительський чин», святителі та святі воїни.
Настінний живопис XVII ст. представлений портретом ігумена Інокентія Монастирського.
Одну з фресок Кирилівської церкви - «Янгол, який звиває небо у сувій» вважають чи не найкращим зразком монументального живопису усього періоду Княжої доби.
Фреска «Янгол, який звиває небо у сувій»
Наприкінці XVI ст. в Києві почали селитися запорозькі козаки. На околицях міста вони ставили курені. Так неподалік від Кирилівського монастиря виник новий район - Куренівка. Козаки стали парафіянами Кирилівської церкви.
У першій половині XVII ст. монастир змінив назву - він став Свято-Троїцьким. Свята Трійця вочевидь була ближча козакам за святого Кирила.
У часи Визвольної війни та Руїни монастир неодноразово спустошувався. Вщент розорили його війська литовського гетьмана Януша Радзивіла в 1651 році.
Та в 1687-1697 рр. тодішній ігумен Інокентій Монастирський відновив монастир; його й поховали в Кирилівській церкві біля вівтаря. Кошти виділив гетьман Іван Мазепа.
У 1734 році в Києві сталася пожежа, під час якої постраждали монастир і церква. У 1748-1760 рр. храм реконструювали під керівництвом архітектора Івана Григоровича-Барського в стилі українського бароко.
Тоді були оздоблені ліпним орнаментом фасади храму, на західному фасаді зведено пишний бароковий фронтон хвилеподібної форми. Було збудовано дзвіницю, трапезну, браму тощо. У храмі встановили бароковий п’ятиярусний, різьблений із липи позолочений іконостас, а стіни розписали художники Києво-Печерської іконописної майстерні під керівництвом Алімпія Галика.
У 1784 році Троїцьку Кирилівську церкву відвідала Катерина II. Їй дуже не сподобались козацькі портрети на стінах церкви із віршами на уславлення війська запорозького. Живопис Катерина наказала забілити, а монастир закрити. У монастирських спорудах влаштували лікарню для душевнохворих. У Кирилівській церкві служили лише панахиди.
У 1860 році Кирилівська церква знову привернула до себе увагу: у храмі виявили фрески XII ст. їх вирішили розчистити. Керівником реставраційних робіт призначили архітектора Олександра Беретті. Згодом його усунули від роботи, бо кілька фресок було майже знищено. Тоді ж розібрали унікальний позолочений іконостас, вирізьблений Алімпієм Галиком. Його передали до церкви в селі Бортничі, що під Києвом, де той знищили разом із церквою у 1930-ті роки.
Реставраційні роботи очолив знаний мистецтвознавець, археолог і художник Андріан Прахов.
У 1881-1884 рр. в церкві стінопис поновлювали викладачі та учні Київської рисувальної школи Миколи Мурашка (серед них був і майбутній відомий український художник Микола Пимоненко), а також видатний український і російський художник Михайло Врубель. На місцях утраченого фрескового живопису створювали нові композиції олією. Пензлю Михайла Врубеля належать сцени «Зішестя Святого Духа на апостолів», а також «Архангел Гавриїл», «Цар-Космос», «Мойсей», «Надгробний плач». Величезну цінність має мармуровий іконостас, ікони якого виконав Врубель на цинкових дошках в Італії. Це ікони: «Богородиця з Дитям», «Ісус Христос», «Святий Кирило» та «Святий Афанасій». Фахівці вважають, що розпис Врубеля має світове значення, за художньою цінністю його прирівнюють до фресок XII ст.
Михайло Врубель. Зішестя Святого Духа на апостолів
Михайло Врубель. Богородиця з Дитям
Михайло Врубель. Мойсей
Запитання і завдання
- За бажання, дізнайтеся більше про фрески та ікони, створені Михайлом Врубелем для Кирилівської церкви. Скористайтеся додатковими джерелами.
Чи знаєте ви, що...
Моделями для всіх святих образів в інтер’єрі Кирилівської церкви були кияни.
Стародавній фресковий живопис згодом ще не раз реставрували. Остання реставрація була в 1965-1980 рр.
У 1929 році Кирилівську церкву закрили і перетворили на історико-культурний заповідник. Під час Другої світової війни вона не постраждала. З 1965 року стала філією Державного архітектурно-історичного заповідника «Софійський музей», який з 1990 року називали Національний заповідник «Софія Київська». На початку 1990-х років у храмі відновилися богослужіння. Проте він продовжує функціонувати як музей-заповідник.
Кирилівська церква
Архітектор розповідає
Кирилівська церква була поштовхом до появи храмів нового типу в Русі-Україні. Архітектура церкви свідчить про ослаблення візантійського впливу і розвиток національних рис старокиївського, а згодом київського християнського мистецтва.
Від колишнього архітектурного ансамблю збереглися тільки власне Кирилівська церква (XII—XVIII ст.), одна з наріжних башт з фрагментом фортечних мурів (1760 р.) та споруда пральні з сушильнею (1820-ті роки), яку збудували для богадільні, а в наш час помилково вважали трапезною.
Кирилівська церква - унікальна пам’ятка архітектури і монументального живопису ХII-ХІХ ст. Завдяки стародавній архітектурі та чудовим настінним розписам Кирилівську церкву вважають одним із найцінніших і найцікавіших музеїв України.
Запитання і завдання
- 1. Які історичні події вплинули на вибір місця будівництва Кирилівської церкви?
- 2. Розкажіть, як історичні події, які відбувались на теренах України в різні часи, вплинули на долю Кирилівської церкви.
- 3. Поцікавтеся, які відомі українські художники брали участь у розписах Кирилівської церкви в Києві.
- 4. Виконайте творчий проект «Кирилівська церква - унікальна пам’ятка архітектури і монументального живопису XII—XIX ст.». Результати оформіть за власним вибором.
Коментарі (0)