Довкола костелу, на місці сучасної Катедральної площі, був цвинтар, відгороджений від міста стіною. У стіні було три брами: одна («Королівська») з боку площі Ринок і дві з боку прилеглої вулиці. Кілька будинків на південь від костелу належали церкві.

Велика львівська пожежа 1527 року зачепила і костел: найбільше постраждала його західна частина, згоріла дзвіниця. Але до 1550 року будівлю відновили за сприяння архієпископа Бернарда Вільчека. На його честь один із нових дзвонів назвали «Бернардин».

З 1629 року в Катедрі відправляли богослужіння також єпископи-уніати, зокрема Мелетій Смотрицький - український мовознавець, письменник, церковний і освітній діяч Речі Посполитої - та Йосип Рутський - з 1613 року Митрополит Київський, Галицький та всієї Русі.

Станіслав Тондос. Латинський катедральний костел. Львів

Легендарна історія сталася у катедральному соборі 1 квітня 1656 року. Під час богослужіння польський король Ян II Казимир перед чудотворним образом Матері Божої Милостивої коронував Богородицю на королеву Польщі. Польський монарх просив допомоги в Матері Божої. Натомість Ян Казимир обіцяв Богородиці полегшити життя простому люду.

Інтер’єр костелу змінювався протягом XVI - сер. XVIII ст. Львівські заможні родини та цехи зводили своїм коштом бічні каплиці, встановлювали додаткові вівтарі. У криптах костелу ховали видатних львів’ян, церковних діячів. Від дії опадів і ґрунтових вод, від прорубування аркових прорізів у стінах костел став руйнуватися.

Інтер’єр собору

Запитання і завдання

• Розгляньте інтер’єр собору. Які види мистецтва «залучено» до його оздоблення? Яке загальне враження створює інтер’єр?

У 1760-1776 рр. за ініціативи архієпископа Вацлава Сераковського храм реконструювали.

Під час реконструкції зберегли структуру первісної готичної будівлі, однак знесли багато добудованих пізніше каплиць. Ті каплиці, що залишили, перебудували. Червоні цегляні фасади поштукатурили, східчасті завершення стін перебудували в бароковому стилі. Простий шпиль дзвіниці також замінили на бароковий. Стіни, стовпи, склепіння покрили бароковими розписами. Готичні, ренесансні предмети інтер’єру передали іншим храмам.

Змінили також вхід до храму. У 1772 році мешканці Львова на знак протесту проти окупації Львова австрійцями після поділу Речі Посполитої замурували парадний вхід до собору. Тепер до храму можна потрапити тільки бічними входами.

Цвинтар біля костелу ліквідували й облаштували тут міську площу. Крипти теж мали ліквідувати, однак римо-католицька Катедра стала єдиним храмом Львова, де їх дозволили зберегти. Тоді під костел перенесли кам’яну архітектурно-скульптурну композицію «Ісус у гробі», що колись була в одній із брам. Під бароковою аркою встановили скульптуру з лежачою в труні фігурою Христа. Над аркою на постаменті встановили ангела з хрестом, який стоїть на черепі зі схрещеними кістками. Нижче - скульптури Адама та пророка Мойсея зі скрижалями Старого Завіту. Ще нижче, на цокольних постаментах, - скульптури чотирьох Євангелістів. До речі, у радянські часи фігуру Христа з композиції зняли, її відновили лише в 1995 році.

З шести каплиць, відокремлених від основної будівлі, збереглася лише каплиця Боїмів (1617 р.). Боїми були львівським міщанським патріціанським родом угорського походження, а каплиця була їхньою родовою усипальнею. Хоча поховання з неї перенесли, каплиця працювала до 1945 року.

У XIX ст. костел майже не змінився. Щоправда, дерев’яний паркан довкола будівлі замінили на ковану неоготичну огорожу (1840-ві роки), а на постаменти перенесли барокові скульптури апостолів. Установили ще новий кований металевий амвон.

Наприкінці XIX ст. Львів готувався до Галицької крайової виставки (1894 рік). Отож вирішили реставрувати Катедру. Аргументом було те, що через перебудову XVIII ст. костел виглядав бароковим, тобто значно новішим, аніж насправді був.

Підхід реставраторів був доволі радикальним: у центральній частині усунули барокові скульптури і розписи, хоча головний вівтар залишили. На стіни нанесли нові орнаментальні неоготичні розписи. Вікна, що в барокову реконструкцію були замуровані, - розкрили та встановили в них вітражі з сюжетами із житія Марії, історії Львова та собору. Ці роботи фінансували багаті львівські родини.

Однак таке перетворення пам’ятки розкритикували, і в перші роки XX ст. реставрацію призупинили.

У наступні роки застосовувався більш обережний підхід. З 1908 року реконструювали дах, замінили мідну покрівлю, дерев’яні сходи на хори замінили металевими ґвинтовими.

Альфред Каменобродський. Каплиця Боїмів. Початок XX ст.

Під час Першої світової війни у 1916 р. мідну покрівлю Катедри, як і інших будівель у Львові, було реквізовано для потреб австрійського війська, тому в 1920-х роках дах довелося відновлювати. Протягом 1923-1930 рр. знову реконструювали підлогу. У 1932 р. реставрація зупинилась. Через початок Другої світової війни масштабні плани щодо її продовження не були реалізовані.

На стінах собору збереглися гарматні ядра, які влучили в храм під час облог Львова: у 1672 році - османами у союзі з Петром Дорошенком і 1919 року - Українською Галицькою Армією під час українсько-польської війни.

Під час війни Катедра вистояла, понищилися лише частково вітражі вікон на західному і південному фасадах. У 1946 році радянська влада вивезла з храму найцінніші реліквії.

До 1991 року Катедра була одним із трьох діючих храмів Львова. У 1952 р. відремонтували фасади, згодом - каплиці. У 1975-1988 рр. над реставрацією розписів працював український художник Анатоль Чобітко.

З 1998 р. ремонтні роботи у храмі проводили спільно українці та поляки. Нині костел - визначна пам’ятка архітектури середньовічного Львова, місце прощі. Тут відбуваються служби українською і польською мовами. 25 червня 2011 року Катедру відвідав папа Римський Іван-Павло II.

Каплиця Боїмів (сучасна світлина)

Катедральний собор невіддільний від історії Львова. Готика і ренесанс, бароко і рококо, неоготика і модерн - практично усі львівські архітектурні стилі злилися в одній споруді. Це яскраво відображає багатокультурний образ цього славетного українського міста.

Запитання і завдання

• 1. Нанесіть на стрічку часу основні дати, пов’язані з будівництвом Львівської Катедри. Які історичні події відбувались у той час на теренах України?
• 2. Розгляньте ілюстрацію. У якому стилі збудовано собор у Львові? Назвіть характерні ознаки цього архітектурного стилю.

Латинський катедральний собор

• 3. Скориставшись додатковими джерелами інформації, дізнайтеся, які ще споруди входять до архітектурного комплексу Львівської Катедри.
• 4. За бажання, знайдіть в мережі Інтернет відеоматеріали, присвячені Львівському катедральному собору. Перегляньте їх та обговоріть враження від перегляду.