Повсякденне життя та взаємовідносини населення України в 14 – на початку 16 ст. Практичне заняття 5

§ 26. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ТА ВЗАЄМОВІДНОСИНИ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ В 14 - НА ПОЧАТКУ 16 СТ.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 5

НА ПЕРЕТИНІ ЦИВІЛІЗАЦІЙ

Пограйте в гру «Аукціон», присвячену видатним діячам історії України другої половини 14-15 ст. Називайте по черзі імена історичних діячів доби, даючи при цьому коротку характеристику кожному: ким був, коли жив, чим уславився. Виграє той, хто, назвавши історичну постать, не почує іншої пропозиції від своїх однокласників. Ті учні, які під час аукціону повторювалися або називали імена діячів інших періодів чи вигаданих персонажів, вибувають з гри.

1. Що довідуємося з історичних джерел про склад населення українських земель 14 — початку 16 ст. за релігійною та етнічною ознаками?

Прочитайте фрагмент джерела, визначте, про які явища тогочасного буденного життя свідчить уривок?

Мацей Мєховський, польський церковний та освітній діяч, у творі «Трактат про дві Сарматії», надрукованому в 1517р., розповідає: «У Русі багато віросповідань. Є християнська релігія, підпорядкована римському первосвященикові. Вона панує і переважає, хоча представники її нечисленні. Друга віра, руська, яка зберігає грецький обряд, більш поширена й охоплює всю Русь. Третя віра - іудейська; її прихильники, іудеї, - не лихварі, як у християнських землях, а ремісники, землероби або великі купці, які часто тримають у своїх руках громадські побори й податки.

Четверта віра - вірменська, переважно в містах Кам’янці та Львові. Вірмени - досить досвідчені купці, які доходять зі своїми товарами до Кафи, Константинополя, єгипетської Александрії, Алькаїра й країн Індії.

В одязі та церковній службі русини наслідують греків. У них є своє письмо й алфавіт на зразок грецького, дуже з ним подібний. Євреї користуються єврейським письмом і грамотою; займаються також і науками: астрономією та медициною. Вірмени мають свій обряд і своє письмо. Зі святих вони найбільше шанують апостола Фадея, переконуючи, що він навернув вірмен у християнство.

...У руських церквах при богослужінні читають і співають... слов’янською мовою; у вірменських церквах - вірменською мовою; в іудейських синагогах моляться єврейською мовою. Християни ж римського обряду співають, моляться й читають латинською мовою».

Пригадайте, коли та за яких обставин західноукраїнські міста почали активно заселяти німці, вірмени, євреї. • Які звичаї та вірування, форми організації міського життя започатковували іноземні колоністи-переселенці? • На основі уривка з джерела зробіть висновок про етнічний склад населення західноукраїнських міст та ставлення до іновірців.

Від давніх часів зберігаються до сьогодні такі назви вулиць історичного центру Львова, як Руська, Вірменська, Староєврейська. Чому з'явилися ці назви? Про які традиції співжиття представників різних етнічних громад свідчить цей факт?

Працюймо самостійно. Завдання 1. На основі наведених уривків з джерела визначте особливості буденного життя та взаємовідносини населення західноукраїнських земель у релігійній сфері у 14 - на початку 16 ст. .

2. Яку роль відігравала торгівля в буденному житті та взаємовідносинах населення України в 14 — на початку 16 ст.?

Посол Венеціанської республіки Контаріні у своєму щоденнику під 1474 р. залишив такий запис: «Травня 1474 р. ми приїхали до Києва, яким керує один поляк-католик, на ймення "пан Мартин”. Дізнавшись від королівських провідників про моє прибуття, він надав мені помешкання, втім, жалюгідне, як і все там, і прислав чимало продовольства. Саме місто розташоване на кордоні з Татарією, і сюди з’їжджається чимало купців з хутрами, що їх везуть з Верхньої Русі; об’єднавшись у каравани, вони прямують до Кафи, але часто, немов вівці, бувають захоплені по дорозі татарами...»

Литовський дипломат Михалон Литвин, який перебував в українських землях у середині 16 ст., у книзі «Про норови татар, литовців і москвитян» розповідав: «Київ наповнений чужоземними товарами, бо немає відомішого, коротшого й надійнішого шляху, ніж стародавня й загальновідома в усіх своїх звивинах дорога, що веде з чорноморського порту, тобто з міста Кафи, через Таврійські ворота (Перекоп) до Гаванської переправи на Борисфені, а звідти через степи - до Києва; по ній з Азії, Персії, Індії, Аравії, Сирії везуть на північ у Москву, Псков, Новгород, Швецію і Данію коштовне каміння, шовк і золоте ткання, ладан, фіміам, шафран, перець та інші пахощі. Чужоземні купці, які часто мандрують цією дорогою, збираються у валки до тисячі душ, звані караванами, із багатьма навантаженими візками й нав’юченими верблюдами.

Від проходу каравану значні прибутки отримують київські жителі: воєводи, митники, купці, міняйли, човнярі, візники, трактирники й шинкарі... У непоказних київських хатах трапляється не лише достаток, але навіть ряснота плодів, овочів, меду, м’яса, риби; окрім того, вони до такої міри переповнені дорогим шовковим одягом, коштовностями, соболями та іншим хутром і прянощами, що мені самому випадало бачити шовк, який обходився дешевше, ніж у Вільні льон, і перець, дешевший від солі.»

На сторінках найдавнішого опису Львова, автором якого був Мартин Ґруневеґ із Гданська, що перебував у місті в 1582-1602 рр, натрапляємо на розповідь: «...Львів... лежить у такому місці, неначе це альтана посеред раю. Я об’їхав пів-Європи, побував у найславетніших містах світу, але в жодному не бачив стільки хліба, як тут щодня приносять на ринок. Тут величезна кількість пива й меду, не тільки місцевого, а й привізного. А вино їм привозять також із Молдови, Угорщини, Греції. Інколи на ринку можна побачити в стосах більше тисячі бочок вина.

У цьому місті, як і у Венеції, стало звичним зустрічати на ринку людей з усіх країн світу в своїх уборах: угорців - у їхніх малих магерках, козаків - у великих кучмах, росіян - у білих шапках, турків - у білих чалмах. Ці всі у довгому одязі, а німці, італійці, іспанці - у короткому. Кожен, хоч би якою мовою він розмовляв, знайде тут свою мову.

Щотижня буває три торгові дні - по середах, п’ятницях, неділях. ...Але торг тут щодня, бо щоденно прибувають крамарі з усієї Русі, Поділля, з Молдови та Валахії. Отже, щодня знайдеш тут різні товари, які тільки можна придумати».

• Що вражало чужинців у буденному житті Києва та Львова? Які товари продавалися на базарах? • Як розвиток торгівлі позначався на добробуті мешканців міст?

Як ви гадаєте, чи пов'язана торгівля, що вирувала в українських містах, з толерантністю традицій співжиття та віротерпимістю, на які звертали увагу мандрівники? Відповідь обґрунтуйте.

Працюймо самостійно. Завдання 2. На основі джерел зробіть висновок про значення торгівлі в буденному житті мешканців українських міст.

3. Які особливості буденного життя українців кінця 15 — початку 16 ст., пов’язані з походами ханських орд та султанських військ, засвідчують джерела?

Малюнок з угорської хроніки 15 ст. з умовною назвою «Ординці ведуть полонених».

Зажурилась Україна,

Бо нічим прожити,

Витоптала орда кіньми

Маленькії діти,

Котрі молодії -

У полон забрато;

Як заняли, то й погнали

До пана до хана.

Годі тобі, пане-брате,

Ґринджоли малювати,

Бери шаблю гостру,

довгу Та йди воювати!

Ой ти станеш на воротях,

А я в закаулку,

Дамо тому стиха лиха

Та вражому турку!

Ой ти станеш з шабелькою,

А я з кулаками,

Ой щоб слава не пропала

Поміж козаками.

• Порівняйте зміст народної пісні з малюнком із тогочасної хроніки. Яким реаліям життя українців кінця 15-16 ст. присвячено обидва твори? • Які слова іншомовного походження, що стосуються цих подій та явищ, знаєте? • Якими рядками з народної пісні можна прокоментувати малюнок? • Про яку нову суспільну верству йдеться в народній пісні? Яку роль представникам цієї верстви відведено в пісні? • Висловте припущення, як змальовані в пісні реалії життя, пов'язані з виникненням цієї верстви?

Працюючи в групах, поміркуйте, про що свідчать такі факти: 1) слово «козак» - тюркського походження; так само тюркського походження слова «кіш», «майдан», «отаман», «осавул», «товариш», «джура», «бунчук», «булава», «пернач», «курінь», «шаровари»; 2) елементом традиційного чоловічого українського костюма були широкі штани - шаровари, запозичені в народів Сходу. Чи можна твердити, що, навіть ворогуючи, народи постійно взаємозбагачуються і, зрештою, це взаємозбагачення - найцінніше для майбутнього? Відповідь обґрунтуйте.

Працюймо самостійно. Завдання 3. Визначте, про які події та явища буденного життя кінця 15 - початку 16 ст. свідчать джерела цього пункту. Викладіть власні міркування про ті зміни, що сталися в повсякденні мешканців українських земель у зазначений період.

Поставте собі оцінку за урок, зарахувавши за різні етапи роботи відповідні бали: за кожне із завдань (завдання 1-3) - від 1 до 3 балів; так само від 1 до 3 балів оцініть свою участь в обговоренні в парах (максимальна оцінка за урок - 12 балів).

Що, на вашу думку, визначає буденне життя? Чи швидко в ньому відбуваються зміни? Чому? Що змінилося в повсякденні мешканців українських земель 14 - початку 16 ст., порівнюючи з добою Київської Русі та Галицько-Волинської держави? Які традиції збереглися до сьогодні?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно