Історія України 7 клас Свідерський, Романишин 2020
- 29-10-2022, 21:57
- 943
Розділ I. Виникнення та становлення Русі-України
§ 1. Східні слов’яни та їхні сусіди
§ 3. Русь-Україна за часів правління князя Ігоря та княгині Ольги
Практична робота. Історичний портрет князя Святослава
Узагальнення за розділом І. «Виникнення та становлення Русі-України»
Розділ II. Русь-Україна наприкінці Х — у першій половині ХІ ст.
§ 5. Русь-Україна за часів Ярослава Мудрого
§ 8. Культура Русі-України наприкінці Х — у першій половині ХІ ст.
Узагальнення за розділом ІІ. «Русь-Україна наприкінці Х — у першій половині ХІ ст.»
Розділ III. Русь-Україна в другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.
§ 9. Русь-Україна за Ярославичів
§ 10. Правління Володимира Мономаха
§ 12. Культура Русі-України в другій половині ХІ — першій половині ХІІІ ст.
Узагальнення за розділом ІІІ. «Русь-Україна в другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.»
Розділ IV. Королівство Руське (Галицько-Волинська держава)
§ 13. Утворення Галицько-Волинської держави
§ 14. Походи монголів на Русь-Україну
Практична робота. Зовнішня політика князя Данила Романовича
§ 17. Культура королівства Руського (Галицько-Волинської держави) ХІІІ — першої половини ХІV ст.
Узагальнення за розділом IV. «Королівство Руське (Галицько-Волинська держава)»
Розділ V. Руські удільні князівства в складі сусідніх держав. Кримське ханство
§ 20. Держава Феодоро та Кримське ханство
§ 21. Суспільне та церковне життя на теренах України в XIV–XV ст.
§ 22. Економічний розвиток України
§ 23. Пам’ятки середньовічної культури XIV–XV ст.
Практична робота. Соціальна структура та етнічний склад населення України. Повсякденне життя
Узагальнення до курсу. «Історія Русі-України в контексті епохи Середніх віків»
Історико-географічні регіони України
Шановні семикласники та семикласниці!
Україна — велика й прекрасна європейська держава з багатою і цікавою історією. Відомо, що Батьківщину не вибирають, вона — одна на все життя, тому знати про неї, а отже, і про себе, треба якомога більше. Допомагає в цьому історія — наука, яка значною мірою формує світогляд людини.
Завдяки історичним знанням ви зможете зробити свідомий вибір, передбачати майбутнє, вести дискусії, залучаючи аргументи, які можуть спростувати перекручення, дати оцінку тим чи іншим подіям. Поза сумнівом, усе це вимагає знань і досвіду, яких набувають не лише на уроках, а й самостійно за допомогою позакласного читання, додаткових навчальних матеріалів та аналізу історичних фактів.
Ви тримаєте в руках підручник з історії України. Готуючись до уроку історії, насамперед потрібно прочитати відповідний параграф. Зміст параграфа поділено на частини, які також мають свій номер і назву.
В оповіді про події минулого виділені імена історичних осіб, назви місць подій та дати, а також нові терміни, пояснення яких подано в словнику.
Запитання та завдання на початку параграфа нагадають уже відоме вам і допоможуть осягнути нове. Завдання, позначені зірочкою (*), потребують особливої уваги: вони складніші, ніж інші. Є в підручнику й уривки з історичних джерел — рубрика «Документи свідчать». Історичні цікавинки, що вміщені в рубриці «Цікаво знати», — це історичні реконструкції, вони наповнять життям скупі документальні описи. Хронологічна таблиця та короткий словник необхідних історичних термінів подані наприкінці підручника.
Рубрики «Історичний портрет» і «Давньоукраїнські міста» доповнять ваше уявлення про історичні події минулого.
Виконуючи завдання до кожного параграфа, ви зможете підготуватися до контрольних робіт.
Ілюстративний матеріал — це репродукції мініатюр, гравюр, фресок і мозаїк, створених сотні років тому, буде додатковим джерелом знань з історії, а от малюнки сучасних художників — це їхнє власне бачення історичних подій.
Крім підручника, варто користуватися додатковою літературою, насамперед історичними атласами та словниками. Певну допомогу може надати й інтернет. Додаткову інформацію, історичні цікавинки, карти, історичні твори можна знайти на сайті: www.history.org.ua (Інститут історії України НАН України).
Автори
Українська земля — це батьківщина не лише для українців, а й для білорусів і росіян, кримських татар та євреїв, поляків і вірмен, греків і караїмів, угорців і румунів, молдован і гагаузів та інших народів — усіх, хто волею долі поєднав своє життя з Україною.
Минулого навчального року ви дізналися про давніх людей, спостерігали, як утворювалися і зникали держави та цивілізації. Ви подолали величезні відстані — майже три мільйони років. Отримані відомості стануть основою ваших історичних знань на все життя, допоможуть осягнути інші предмети — літературу, правознавство, географію тощо.
Тепер ви вивчатимете дві історичні дисципліни — «Історію України» і «Всесвітню історію». Спільна ознака цих предметів — вивчення доби Середньовіччя, а різниця — в об’єкті дослідження: для всесвітньої історії це — зарубіжні країни, а для історії України — наша Батьківщина.
Періодизація історії України збігається з періодизацією доби Середньовіччя інших країн Європи. Це не випадково. Україна розташована в Центрально-Східній Європі, отож її не оминули загальноєвропейські історичні процеси. Тому природно, що історія України є складовою європейської історії.
Потрібно зазначити, що південно-східні регіони України становлять західну частину Великого степу. Він простягнувся від Алтайських гір і степів Монголії до нижньої течії Дунаю. Протягом тисячоліть від кімерійців і скіфів до монголів цим зручним євразійським коридором рухалися зі сходу на захід кочові народи-скотарі.
Відносини осілих народів-землеробів і кочівників-скотарів часто закінчувалися кривавими сутичками. Ці війни ослабили економічні й військовісили наших предків, відволікали їх від облаштування своєї землі. У той жечас вони разом з іншими народами Центрально-Східної Європи захищали землі від спустошливих набігів азійських кочівників.
Відомості про життя наших пращурів зберігають речові матеріали й усні історичні джерела — міфи, легенди, билини та думи.
З часів поширення християнської релігії наші предки, опанувавши грамоту, залишили писемні реліквії. І тепер ми можемо почерпнути цікаві відомості про слов’ян не лише з творів давньогрецьких, римських, візантійських та арабських авторів, а й зі східнослов’янських. У середньовіччі з’являються надзвичайно цінні для нас історичні джерела: літописи, написи на стінах, камені й навіть на березовій корі — так звані берестяні грамоти. Писемні повідомлення стають найважливішими джерелами інформації про життя наших пращурів.
Як бачимо, історія нашої Батьківщини за часів середньовіччя не лише ближча до нас хронологічно. Вона використовує широке коло історичних джерел.
- Пригадайте з уроків всесвітньої історії, на які періоди можна поділити добу Середньовіччя.
Коментарі (0)