§ 5. КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА (РУСЬ-УКРАЇНА) ЗА ЧАСІВ КНЯЗЯ ІГОРЯ ТА КНЯГИНІ ОЛЬГИ

Чиїм сином був князь Ігор? Хто був його опікуном? У якому році він прибув до Києва? З ким і за яких обставин?

1. Князювання Ігоря

Після смерті Олега київським князем став син Рюрика, Ігор (912—945). У літописах його називають Ігорем Старим. Від нього йде династія Рюриковичів, яка безперервно правила в Києві, а згодом і в інших князівствах в Русі-Україні. Київський князь тримав у покорі слов’янські племена й поширив свою владу на Східний Крим і Таманський півострів, де було Тмутараканське князівство.

Князь Ігор. Літописна мініатюра. Кінець XV cт.

У 943 р. Ігор здійснив похід на Закавказзя й заволодів багатими містами на Каспійському узбережжі. Це дало можливість київським купцям торгувати на Сході.

Щоб забезпечити вигідну торгівлю з Константинополем, Ігор здійснив два військові походи проти Візантії. Однак вони не були такими успішними, як походи Аскольда й Олега.

За словами літописця, візантійський флот, як блискавка, попалив київські кораблі, застосувавши так званий «грецький вогонь». Багато русинів загинуло. Перший військовий похід Ігоря в 941 р. на Візантію закінчився поразкою.

«Грецький вогонь» — горюча суміш, яку вперше використали в морській битві візантійці.

КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА (РУСЬ-УКРАЇНА) за КНЯЗЮВАННЯ ОЛЬГИ та СВЯТОСЛАВА

Другий похід 944 р. завершився укладенням вигідного для Русі-України мирного договору. За ним київський князь зобов’язувався не нападати на володіння Візантії в Криму та не утримувати військових гарнізонів у гирлі Дніпра. Київська держава та Візантійська імперія домовилися надавати одна одній у разі потреби воєнну допомогу. Держави обмінялися посольствами з умовою, що посли матимуть золоті печатки. У договорі визначались умови торгівлі. За ними купці-русини повинні були мати спеціальні князівські грамоти й обов’язково повідомляти про прибуття своїх кораблів.

На час правління Ігоря припадають перші звістки в літописах про появу в південноруських стенах тюркських кочовиків-печенігів. Літопис повідомляє про першу збройну сутичку з ними, яка відбулася на початку X ст.

Військові походи приносили славу й багатство князеві й дружинній верхівці. Для забезпечення війська продовольством, зброєю, транспортними засобами було вирішено збільшити данину, що збиралася з населення шляхом так званого полюддя.

ПОЛЮДДЯ — у Київській державі збирання князем із дружиною або його представниками данини з підлеглого населення.

У творі сучасника князя Ігоря — візантійського імператора Константина Багрянородного — є опис полюддя. Пізньої осені, коли замерзали річки й болота, князі вирушали в послідовний об’їзд своїх підданих, «кружляння». Населення зобов’язане було сплачувати данину вирощеними продуктами, медом, воском, полотном і хутром звірів. Окрім того, місцеві люди повинні були якийсь час годувати прибульців. Займалися таким «кормлінням» князі зі своїми дружинниками всю зиму. Коли ж наставав квітень і розтавав лід на Дніпрі, вони поверталися до Києва. Зібрана данина йшла на утримання дружини й князівського двору, а частину відправляли у Візантію на продаж.

Використання «грецького вогню». Мініатюра мадридського списку «Хроніки» Іоанна Скилиці

Яку сучасну зброю нагадує вам «грецький вогонь»?

У 945 р., під час полюддя в древлянській землі, піддані князя Ігоря, обурені величезним обсягом данини, повстали й убили його. За переказом, древляни розбили дружину Ігоря, а князя прив’язали за ноги до двох нахилених дерев і відпустили їх. Для князя-воїна це була ганебна смерть.

Сприятливі умови для торгівлі в Царгороді приносили користь не лише купцям, а й князівсько-дружинній верхівці, яка збагачувалася, продаючи у Візантію здобуту в підлеглих данину.

К. Лебедєв. Полюддя в одному з князівських володінь. 1903 р.

2. Правління Ольги

Після смерті князя Ігоря залишилась його дружина Ольга й син Святослав. Оскільки Святослав був тоді ще хлопчиком, на князівський престол сіла вдова Ігоря — Ольга (945—964). Вона зображується вродливою, сміливою, хитрою та мудрою правителькою. Стародавні автори розповідають про неї як про розумну, енергійну й далекоглядну державну діячку.

Г. Якутович. Князівське подружжя — Ольга та Ігор — із сином Святославом. Кінець XX cт.

Перший крок, який зробила Ольга, — жорстоко помстилася древлянам за смерть чоловіка. Підступно розправившись із послами древлянського князя Мала, які приїжджали до неї двічі, вона зібрала рать і повела її в похід на головне місто Древлянської землі — Іскоростень. Тривалий час військо облягало місто, та все було марно. Тоді княгиня, удавшись до хитрощів, оволоділа столицею й ліквідувала древлянське племінне княжіння.

ДОКУМЕНТИ СВІДЧАТЬ

«Повість минулих літ» про підкорення Ольгою древлян

У рік 6454 [946]. Ольга із сином Святославом зібрала воїв, багатьох і хоробрих, і пішла на Деревлянську землю. І вийшли деревляни насупротив. І коли зійшлися обидва війська докупи, кинув списом Святослав на деревлян, а спис пролетів між вухами коня й ударив під ноги коневі, бо був Святослав зовсім малим. І сказав воєвода Свенельд і кормилець Асмуд: «Князь уже почав. Ударимо, дружино, вслід за князем».

І перемогли вони деревлян. Деревляни ж побігли й заперлися в городах своїх. А Ольга кинулася із сином своїм на Іскоростень-город, бо ті городяни вбили були мужа її, і стала довкола города із сином своїм. А деревляни заперлися в городі й кріпко боролися з городських стін, бо знали вони, що самі вбили князя й на що довелося б їм здатись.

І стояла Ольга ціле літо, і не могла вона взяти города. І намислила вона так: послала послів до города, кажучи: «Чого ви хочете досидітись? Адже всі ваші городи здались мені, і згодились на данину, і обробляють ниви свої і землю свою. А ви хочете з голоду померти, не згоджуючись на данину?..

Лише малого я у вас прошу: дайте мені од двора по три голуби й по три горобці, бо не хочу я тяжкі данини накласти на вас, як ото муж мій, а сього прошу у вас малого».

Деревляни ж раді були цьому. Зібрали отож вони од двора по три голуби та по три горобці й послали до Ольги з поклоном. Ольга тоді сказала їм: «Се вже покорились ви єсте мені й моїй дитині. Ідіть-но в город, а я завтра відступлю од города й піду в город свій». Деревляни ж раді були [цьому], увійшли в город і розповіли про все людям. І обрадувалися люди в городі.

Перша помста княгині Ольги за смерть чоловіка: древлянських послів кинули в глибоку яму й закопали живцем

Друга помста княгині Ольги — спалення древлянських послів

Ольга тим часом, роздаючи воям кому ото по голубові, а другим по горобцеві, звеліла їм кожному голубові й горобцеві прив’язати трут, обгортаючи його в маленькі платочки й ниткою прив’язуючи до всіх голубів і горобців. І звеліла Ольга, коли смеркалося, воям своїм пустити голубів і горобців.

Голуби ж і горобці полетіли в гнізда свої, — ті в голубники свої, а горобці під стріхи, — і тоді загорялися голубники, а од них хижі й стодоли. І не було двора, де б не горіло, і не можна було гасити, бо всі двори загорілися. І побігли люди з города, і повеліла Ольга воям своїм хватати їх.

А як узяла вона город, то спалила його. І старійшин же города спалила, а інших людей — тих побила, а других оддала в рабство мужам своїм, а решту їх зоставила платити данину.

1. Що спонукало Ольгу воювати з древлянами?

2. Що в цій літописній оповіді є історичним фактом, а що, імовірно, є художнім вимислом?

У літописі докладно описано й проілюстровано помсту Ольги за смерть Ігоря. За неписаним законом того часу (хто не помстився за смерть родичів, був зганьблений на віки вічні), княгиня вчинила кровну помсту.

Наступним важливим кроком Ольги було проведення реформ. Княгиня розуміла: щоб запобігти новим повстанням, потрібно впорядкувати й унормувати обсяг данини. Систему полюддя Ольга замінила «уроками» — новим порядком стягнення данини з чітким обсягом. Окрім того, вона започаткувала спеціальні укріплені місця — погости, куди відряджали князівських урядників. Вони стали представниками київської центральної влади, приймали від населення данину, здійснювали судочинство.

Реформа — докорінна перебудова; зміна, нововведення.

Пам’ятник княгині Ользі. Скульптор І. Кавалерідзе. 1911 р. (пам'ятник відновлений у 1996 р.). Фрагмент. м. Київ

У «Літописі» є відомості й про те, що за часів Ольги було розбудовано й прикрашено стольний град Київ. Особливо велична була резиденція княгині — двоповерхова кам’яна споруда, прикрашена мармуром, червоним шифером і декоративною керамікою.

Зміни соціально-економічного й політичного характеру, які впровадила княгиня Ольга в Київській державі, дали змогу зміцнити країну.

Державотворчі заходи княгині були оспівані в усній народній творчості.

3. Зовнішньополітичні заходи княгині Ольги

Доволі успішною була й зовнішньополітична діяльність Ольги, її політика полягала в забезпеченні інтересів своєї держави дипломатичним шляхом.

Політика — діяльність органів державної влади або окремих діячів усередині країни та в міжнародних відносинах.

У 946 р. княгиня здійснила поїздку до Константинополя. До цього часу східні слов’яни ходили на Константинополь військовими походами. Уперше було споряджене мирне посольство (понад 100 осіб), яке врочисто прийняв візантійський імператор Константин Багрянородний. Відбулися мирні переговори про відносини двох держав, союзну угоду, а також обговорювалося питання християнізації Русі-України.

У Константинополі Ольгу урочисто охрестили в соборі святої Софії. Серед її оточення було чимало християн. Однак християнство за князювання Ольги не стало державною релігією. Літописець пише, що цьому опирався наступник престолу — син Ольги — Святослав. Київська держава надалі залишалась язичницькою.

Княгиня Ольга встановила дипломатичні відносини з Німеччиною. Вона обмінялася посольствами з німецьким імператором Оттоном І. У результаті цих зусиль Київська держава установила відносини з двома наймогутнішими державами середньовічної Європи — Візантією та Німецькою імперією. Очевидно, це вплинуло на поглиблення торговельних відносин і сприяло культурним впливам, зокрема поширенню християнства.

Ольга з дипломатичною місією в Константинополі. Фреска XI cт. в соборі святої Софії в Константинополі. Реконструкція С. Висоцького

Г. Якутович. Святослав Хоробрий. 1982 р.

В Україні глибоко шанують пам’ять про княгиню — їй споруджено пам’ятник, присвячено книжки й кінофільми. На державному рівні встановлена нагорода — Орден княгині Ольги, яким нагороджують жінок за визначні заслуги в державній і суспільній діяльності, вихованні дітей.

Сучасна державна нагорода України — Орден княгині Ольги

Князь Ігор, княгиня Ольга, князь Святослав, полюддя, данина, печеніги, реформи, погости, політика.

Завдання та запитання

1. Якою була система збору данини за часів Ігоря? Охарактеризуйте її.

2. Назвіть роки правління княгині Ольги.

3. У чому полягали реформи княгині Ольги?

4. Поясніть значення термінів «уроки», «погости».

5. Проаналізуйте договори Ігоря з Візантією. Чи були вони вигідними для Русі? Відповідь обґрунтуйте.

6. Позначте на контурній карті напрямки походів Ігоря проти сусідніх держав.

7. Порівняйте правління князів Олега й Ігоря. Що було характерне для них обох?

8. Чому встановлення Ольгою чітких норм данини («уроків») історики оцінюють як важливий крок у розвитку держави?

9. Складіть і запишіть оповідання на одну з тем (за вибором):

«Ольга і древляни»;

«Княгиня Ольга — реформатор»;

«Княгиня Ольга — дипломат».

10. Складіть розповідь про княжіння від імені Ігоря, уживаючи терміни «грецький вогонь», «кружляння», «кормління».

11. Складіть і запишіть портрет княгині Ольги, звертаючи увагу на зовнішність, риси характеру тощо.

12*. Висловте власне ставлення до постатей Ігоря та Ольги.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно