§ 7. КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА ЗА ЧАСІВ КНЯЗЯ ВОЛОДИМИРА ВЕЛИКОГО

1. Утвердження Володимира на київському престолі та розширення території Русі

2. Внутрішня та зовнішня політика Володимира Великого

3. Запровадження християнства

1. УТВЕРДЖЕННЯ ВОЛОДИМИРА НА КИЇВСЬКОМУ ПРЕСТОЛІ ТА РОЗШИРЕННЯ ТЕРИТОРІЇ РУСІ

Яким чином Володимир прийшов до влади? Випишіть, які території опинились під владою князя в перші роки його правління. Знайдіть їх на карті № 2.

Загибель князя Святослава ускладнила ситуацію в Русі. Між його синами, які правили як намісники — старший з них Ярополк у Києві, Олег в Овручі на землях древлян, а наймолодший Володимир — у Новгороді, — розгорнулася боротьба за єдиновладдя в державі.

Намісник — службова особа, яка від імені глави держави здійснює державну владу на якійсь території.

Першим почав діяти Ярополк, який виступив проти Олега й розбив його військо. Олег загинув у битві, а землі його були приєднані до київського престолу. Володимир, дізнавшись про це, не став чекати, поки Ярополк піде на нього, і вирушив із Новгорода за підмогою до варягів. Повернувшись із підмогою до Новгорода, оголосив війну старшому братові. На шляху до Києва Володимир підкорив союзника Ярополка — Полоцьке князівство. Ярополк не наважився битися з військом Володимира й утік з Києва. Разом з поплічниками він намагався відсидітись у фортеці Родень поблизу Канева.

Укажіть, на які сили спирався Володимир у боротьбі за владу. У який спосіб князь вийшов зі складної ситуації з варягами? На яких рисах характеру князя акцентує увагу літописець, описуючи міжусобну боротьбу?

Про перемогу Володимира в міжусобній боротьбі з «Повісті временних літ»

І обложили вої Володимирові Ярополка в Родні, і був голод великий. І сказав воєвода Ярополкові: «Чи бачиш ти, скільки воїв у брата твого? Нам їх не перебороти. Тому мирись із братом». І мовив Ярополк: «Нехай буде так». Прибув Ярополк до Володимира. І коли входив він у двері, підняли його два варяги мечами під груди... так убитий був Ярополк.

Після цього сказали варяги Володимиру: «Се город наш, бо ми здобули його. Тому хочемо взяти окуп по дві гривні з чоловіка». І мовив Володимир: «Пождіте з місяць, поки вам куни зберуть». І ждали вони місяць, і не дав він їм окупу, і сказали варяги: «Обдурив ти нас. Так що покажи нам путь у Греки». І вибрав він із них мужів добрих, і тямущих, і хоробрих, і роздав їм городи. А інші пішли до Цесарограда.

У 980 р. Володимир став одноосібним правителем Русі й розпочав розширення території підвладної йому держави. Спочатку він здійснив похід на захід і захопив Червенські гради на території Волині та Галичини. Володимир приєднав до Русі волинян, хорватів та частково землі уличів і тиверців. Згодом під владою Володимира опинилося Закарпаття. Не залишилися поза увагою князя й землі в’ятичів і радимичів, що розмістилися на північному сході від Києва, — вони також стали частиною Русі.

Матюшин І. Володимир Святославич (гравюра за малюнком Ф. Солнцева)

Посилювався вплив Київської держави в Північному Причорномор'ї, Криму, Приазов’ї. Зокрема, на Таманському півострові до створеного руськими правителями Тмутороканського князівства Володимир приєднав Керченський півострів. Зміцнилися позиції київського князя в кримських містах Сурожі (Судаку) і Херсонесі, де утвердились осередки руських купців. За княжіння Володимира (980—1015 рр.) Русь перетворилась на найбільшу європейську державу.

2. ВНУТРІШНЯ ТА ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА ВОЛОДИМИРА ВЕЛИКОГО

Складіть план «Основні напрями внутрішньої та зовнішньої політики Володимира Великого».

Внутрішня політика Володимира ґрунтувалася на досвіді його попередників і спрямовувалася на централізацію влади великого князя. Він замінив незалежних від Києва місцевих правителів із племінної знаті (які чинили опір виконанню розпоряджень центральної влади) на посадників — здебільшого своїх синів і довірених бояр.

Які заходи визначали внутрішню політику князя Володимира за текстом документа? З якою метою вони проводились? Як з роками змінювалася зовнішня політика Володимира? Наведіть приклади.

Про внутрішню політику Володимира Великого з «Повісті временних літ»

Було ж у нього 12 синів. І посадив Вишеслава в Новгороді, Ізяслава в Полоцьку, Святополка в Турові, а Ярослава в Ростові. Коли ж помер старший Вишеслав у Новгороді, посадив у ньому Ярослава, а Бориса в Ростові, а Гліба в Муромі, Святослава в Древлянській землі, Всеволода у Володимирі, Мстислава у Тмутаракані.

І мовив Володимир: «Не добре, що мало градів біля Києва», і почали ставити гради по Десні, і по Острі, і по Рубежу, і по Сулі, і по Стугні. І почав набирати мужів кращих від слов'ян, і від кривичів, і від чуді, і від в'ятичів, і ними заселив гради, бо була війна з печенігами, і воював з ними.

Посадники управляли довіреними їм територіями, збирали данину, чинили суд. Виник новий поділ держави, територіальні одиниці якої називалися землями відповідно до їхніх головних міст: Полоцька земля, Ростовська земля, Муромська земля та ін. Відбулася заміна родоплемінного поділу держави на територіальний, що призвело до поступової втрати впливу племінної знаті на місцях.

За княжіння Володимира активно будувались нові міста: Білгород на Ірпіні, Василів на Стугні, Берестове на південній околиці Києва тощо. Новостворені міста посилювали владу князя в державі й забезпечували захист прилеглих територій (кожне місто мало фортифікаційні споруди й контролювало свої землі). Відбулися зміни й у княжому війську. З керівних посад у дружині, що формувалась переважно з воїнів-найманців, усувалися варяги, а на їхні місця призначали довірених осіб князя. Володимир наділяв землею тих, хто прагнув боронити кордони держави. Це сприяло збільшенню місцевих людей на військовій службі та зміцненню оборони країни. Окрім того, нові власники земель ставали опорою влади Володимира на місцях.

На захист державних рубежів спрямовувалось будівництво нової системи оборони від нападів кочовиків. Вона складалася з величезних насипних земляних валів, глибоких ровів та низки фортець. Оборонні споруди повинні були стати перешкодою для проникнення насамперед печенігів, з якими київські князі вели тривалу боротьбу.

Зміцнення держави здійснювалося і шляхом удосконалення законодавства. Було запроваджено новий «Устав земляний», оновлено судочинство, розпочалося карбування власних монет (златників і срібників).

На основі ілюстрації 1 поясніть, який вигляд мали міста за часів князя Володимира. Які були їх основні ознаки? Про які напрями внутрішньої політики Володимира свідчать зображення 2 і 3?

1 — частина Стародавнього Києва — місто Володимира (макет Д. Мазюкевич);

2 — златник і срібник князя Володимира: на монетах зображався з одного боку Христос Спаситель, з іншого — князь Володимир;

3 — оборонний вал у м. Білгороді (реконструкція за описом Б. Рибакова)

Важливий напрям зовнішньої політики Русі за княжіння Володимира — відносини з Візантією. Так, коли проти візантійського імператора Василія II виступили заколотники, Володимир допоміг йому приборкати бунтівників. Прагнучи зміцнити свої відносини з Візантією, Володимир охрестився та одружився із сестрою імператора — принцесою Анною.

Поступово Володимир упроваджував дипломатію замість воєнних походів як основного способу побудови відносин із сусідніми державами. Князь підтримував добрі стосунки з країнами Скандинавії, Польщею, Угорщиною, Чехією та іншими.

3. ЗАПРОВАДЖЕННЯ ХРИСТИЯНСТВА

Чому і як на Русі було запроваджено християнство?

Для зміцнення внутрішньої та зовнішньої політики Русі Володимир вирішив провести релігійну реформу. Розширення території держави, здійснюване зі зброєю, поставило перед Володимиром питання про утвердження влади не тільки шляхом примусу, а й релігією. Адже населення кожної місцевості поклонялося своєму богові й корилося освяченому ним правителю.

Спочатку, намагаючись посилити свій авторитет на всій території держави, Володимир наказав поставити в Києві (поруч із княжим двором) дерев’яних ідолів, що зображали найбільш шанованих у землях Русі язичницьких богів. Їм мало поклонятися все населення держави. Проте задум князя виявився невдалим. Язичницька релігія з її багатобожжям не додала підтримки державі. Князь почав схилятися до поширеного в Європі єдинобожжя — християнства.

Християнство (від грец. «месія») — світова релігія, заснована на житті та вченні Ісуса Христа.

Окрім державних інтересів, на вибір Володимира вплинув і його шлюб із сестрою візантійського імператора (принцеса не могла вийти заміж за неохрещеного князя). Після одруження в Корсуні (Херсонес) у 988 р. Володимир повернувся до Києва з Анною, дружинниками та священиками і розпорядився знищити язичницьких ідолів та провести обряд хрещення киян.

На основі документа й зображень поясніть, хто ініціював хрещення киян та в який спосіб воно здійснювалось. Як ставилося населення Києва до хрещення? Чому? Чи помітили в тексті літопису якісь протиріччя щодо ставлення киян до хрещення? Які саме?

Про хрещення киян із «Повісті временних літ»

І коли Володимир прибув у Київ, повелів поскидати кумирів — тих порубати, а других вогню оддати. Перуна ж повелів прив’язати коневі до хвоста і волочити з Гори по Боричевому узвозу на ручай, і дванадцятьох мужів приставив бити його палицями. І коли волокли по ручаю до Дніпра, оплакували його невірні люди, бо іще не прийняли вони хрещення. І, приволікши його, вкинули в Дніпро. Потім Володимир послав посланців по всьому городу, говорячи: «Якщо не з’явиться хто завтра на ріці — багатий, чи убогий — то мені той противником буде». І це почувши, люди з радістю йшли і говорили: «Якби се недобре було, князь і бояри сього б не прийняли». А назавтра вийшов Володимир з попами на Дніпро. І зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду, а попи молитви творили.

1 — К. Лебедєв. Хрещення киян; 2 — В. Васнецов. Хрещення Русі (фреска у Володимирському соборі в Києві)

Згодом хрещення населення проводилося на всій території Русі. За правління князя було збудовано церкву Святого Василія (Василій — хресне Ім’я князя Володимира) і першу муровану з каменю Десятинну церкву в Києві (на її утримання князь виділяв десяту частину своїх прибутків).

Богослужіння в церквах потребувало освічених священиків, тому на територіях храмів почали створювати школи. Окрім того, церкви стали осередками формування духовної культури та утвердження високих моральних цінностей серед населення. У XII ст. православна церква визнала Великого князя Володимира святим.

Священик — людина, наділена правом здійснювати богослужіння та релігійні обряди.

Яке враження мала б створювати Десятинна церква на сучасників? Чому вона отримала назву Десятинна? Яка спільна ідея відображена в пам’ятниках що на ілюстраціях? Про які історичні події вони нагадують? Яку цінність мають ці пам’ятники для вас? Чому ви так вважаєте?

1 — Десятинна церква в Києві (фрагмент макета-реконструкції); 2 — пам’ятник Святому Володимиру в Лондоні (скульптор — Л. Молодожанин); 3 — пам’ятник Володимиру Великому в Києві (скульптори — В. Демут-Малиновський і П. Клодт)

В Україні глибоко шанують пам’ять про князя Володимира Великого. Його ім’ям названо перший у Києві університет, храм у Херсонесі (Севастополь), православний собор у Києві. З Іменем князя пов’язані назви міст Васильків і Володимир-Волинський. Зображення Володимира Великого можна побачити на купюрі та монеті української гривні.

Перевірте засвоєне на уроці

1. Покажіть на карті № 2 основні напрямки походів Володимира Святославича й територію Русі за його правління.

2. З якими подіями пов'язані дати: 980—1015 рр.; 988 р.?

3. Поясніть поняття: «християнство», «священик».

4. Яким чином князь Володимир прийшов до влади?

5. Схарактеризуйте внутрішню та зовнішню політику Володимира.

6. Визначте причини й суть запровадження християнства як державної релігії Київської держави.

7. У чому, на вашу думку, полягає значення прийняття Руссю християнства?

8. Чому образ князя Володимира карбують на церковних православних орденах? Що означає статус «рівноапостольний»?

Сучасні церковні ордени Святого Рівноапостольного князя Володимира

Домашнє завдання

1. З якою метою на грошових знаках різних держав зображують видатних історичних діячів?

Зображення князя Володимира на сучасних українських гривнях: купюрі та монеті

2. Уявіть себе учасником хрещення Русі. Що ви би побачили під час цих подій?

3. Добриня Микитович і князь Мал за літописом — представники древлянської родової аристократії. Що вам відомо про Добриню Микитовича з билин? Що ви знаєте про князя Мала?

Пам’ятники билинному Добрині Микитовичу (1) і древлянському князю Малу (2) в Коростені (Житомирська обл.), скульптор — І. Зарічний

Історичний калейдоскоп

Сьогодні існують різні теорії походження і значення тризуба як символу державної влади, церковної чи військової емблеми українців. Однак усі вони недають вичерпної відповіді. Найстаріші археологічні знахідки тризубів на українській території сягають І ст. Правдоподібним видається те, що він був знаком влади, символом племені, яке пізніше стало складовою частиною українського народу. Із княжої доби збереглися тризуби на золотих і срібних монетах князя Володимира Великого, який, мабуть, успадкував цей родинно-державний знак від своїх пращурів.

Деякі дослідники вбачають у тризубі відтворення форм верхньої частини скіпетрів візантійських монархів і скіфських царів, зображення корони, тобто предметів, що символізують державну владу. Інші вказують на те, що тризуб нагадує обриси птаха, уособлюючи нормандського крука, нормандського сокола або голуба Святого Духа. За іншими версіями — це символ влади над трьома світами: небесним, земним і підземним.

Тризуб часів князя Володимира на цеглині з Десятинної церкви в Києві

скачать dle 11.0фильмы бесплатно