Спасо-Преображенський собор – головна святиня Чернігово-Сіверщини
- 25-10-2022, 23:25
- 316
7 Клас , Величні собори України епохи Середньовіччя 7 клас Секиринський
Спасо-Преображенський собор – головна святиня Чернігово-Сіверщини
Зі славетного Києва вирушаємо до другого за значенням центру середньовічної Русі-України - стародавнього Чернігова. Тут відвідаємо головний храм Чернігово-Сіверського князівства - Спасо-Преображенський собор, що змагається з Софією Київською за звання найстарішої пам’ятки давньоруської архітектури.
Після смерті князя Володимира Великого в 1015 році у братовбивчій боротьбі за київський престол загинули майже всі сини Володимира. Руські землі поділили між собою Ярослав Володимирович і Мстислав Володимирович. Ярослав володів правим берегом Дніпра з центром у Києві, а Мстислав - Лівобережжям з центром у Чернігові. Щоб звеличити свою столицю, Мстислав близько 1030 року заклав величний собор.
З легенд і переказів
За переказами, храм збудовано на місці язичницького капища. Нібито за часів Володимира Великого тут спорудили дерев’яну церкву.
Перші літописні згадки про церкву святого Спаса датовані 1036 роком, коли князь Мстислав раптово помер. Поховали його в недобудованому ще храмі. Стіни були зведені «на висоту вершника, який стояв на коні з піднятою вгору рукою» (близько 4-х метрів). Справді, починаючи з другого ярусу стіни собору змуровані інакше. Після смерті Мстислава будівництво зупинили.
Імовірно, храм добудовували вже при наступному чернігівському князі Святославові, синові Ярослава Мудрого.
Навіть незавершений цей храм став головною святинею Чернігово-Сіверської землі: тут зберігалися мощі святих і чудотворні ікони, тут упокоювалися князі та духовні владики єпархії. Майже 900 років Спасо-Преображенський собор був кафедральним собором Чернігівської єпархії та центром громадського і державного життя: присягами князі тут скріплювали договори.
Архітектор розповідає
Собор збудовано у візантійському стилі. У ньому поєднано дві архітектурні форми: візантійська хрестово-купольна та елементи романської базиліки - тому він має дещо витягнуту форму. Історики припускають, що узірцем для храму могла бути Десятинна церква - перший кам’яний храм у Києві, зведений за наказом князя Володимира.
Спасо-Преображенський собор має три нефи з апсидами та вражаючі розміри. Його ширина 22,4 м, довжина з апсидами становить 35,2 м. Висота від підлоги до низу склепіння центральної бані - 30 м. Розмір підкупольного квадрата 7,5 х 7,5 м, а товщина стін - 1,5 м. Храм збудований на міцному широкому фундаменті, заглибленому в ґрунт на 2,8 м.
Мурували собор так званим способом мішаного мурування, коли разом із плінфою використовувався природний темно-сірий камінь.
Словник
Базиліка - будівля, що має форму прямокутника, поділеного всередині двома повздовжніми рядами колон.
Нартекс (притвор) - передня частина церкви за папертю.
Паперть - церковний ґанок.
Структура храму:
1. Апсиди.
2. Тамбури.
3. Сходова вежа.
4. Вежа, побудована на місці давньої хрестильні.
5. Хори.
6. Центральний неф.
7. Іконостас.
8. Фрагменти давньої кладки.
9. Нартекс (притвор).
Фрагменти стародавньої кладки
Фасади собору оздоблені орнаментом, викладеним з цегли («сонечка», хрести, шахові візерунки). Він у поєднанні з шарами плінфи та природного каменю, перемежованими широкими смугами розчину, надавав фасадам Спаського собору урочистості та мальовничості. Фасади оздоблені пілястрами - колонами прямокутної форми. До східних кутів собору були прибудовані каплиці, але вони не збереглися.
Інтер’єри собору вражають величчю: поверхні численних двохярусних арок ритмічно повторюються, підкреслюючи висоту середньої частини храму. Цікаво, що такі аркади характерні для візантійської архітектури, але в храмах Русі-України використовувалися рідко. Усі внутрішні поверхні стін, склепінь і стовпів були розписані фресками. Дуже багатою була кольорова палітра інтер’єру, яскравою була навіть підлога з кольорового каміння і різьблених шиферних плит з інкрустацією кольоровою смальтою. Хори були обгороджені різьбленими плитами червоного кольору, колони були зроблені з білого мармуру і мали різьблені капітелі. Мармурові колони - ще один характерний візантійський прийом, який ніде не повторювався, крім, якщо вірити оповідям, Десятинної церкви. Загалом собор мав прямі аналогії з храмовими будівлями Константинополя.
Інтер’єр Спасо-Преображенського собору
Словник
Пілястра - декоративний виступ на стіні чи стовпі.
Палітра - сполучення кольорів в оформленні храму.
За свою майже тисячолітню історію Спасо-Преображенский собор не раз руйнували. У 1239 році, під час монголо-татарської навали, у соборі впали склепіння і бані. Реставрували храм аж у 1660-ті роки під керівництвом єпископа Лазаря Барановича. Тоді надбудували апсиди і звели бані в стилі козацького бароко.
Пожежа в Чернігові 1750-го року нанесла непоправної шкоди: вигоріли майже всі домонгольські фрески, завалилася на половину висоти башта сходів на хори, майже розвалилася хрестильня, мармурові колони потріскалися... Собор довелося перебудовувати, і тоді він набув майже сучасного вигляду. З північно-західного фасаду (ліворуч від центрального входу) надбудували сходову вежу з високим шпилем. Таку саму вежу звели на місці хрещальні (праворуч від входу). Правда, дехто вважає, що шпилі спотворили вигляд стародавнього собору. Будівлю обштукатурили і побілили всередині та зовні. У 1795 році у храмі встановили розкішний іконостас заввишки 12 м, завширшки 20 м з 62-ма іконами.
У 1818 році біля західного, північного і південного входів звели просторі тамбури, а наприкінці XIX ст. позолотили верхи. Таким можна побачити собор тепер. На жаль, під час розпису стін у 1814 році замалювали унікальні фрески XI ст., залишилися лише фрагменти.
Спасо-Преображенський собор. Головний фасад
Чи знаєте ви, що...
Здавна, за стародавнім звичаєм, у соборі вивішували прапори захисників міста. Навіть на початку XX ст. тут ще зберігалися козацькі прапори: 18 прапорів чернігівського ополчення часів війни з Наполеоном і 11 прапорів ополчення часів Кримської війни 1853-1856 рр.
У ризниці храму зберігалося багато цінних богослужбових предметів - пожертви містян і гостей. У вівтарі храму була срібна, з позолотою дарохранильниця масою 16,5 кг, подарована храму в 1782 році, а також хрест від 1638 року, соборне крісло, подароване Катериною II під час її перебування в Чернігові 1787 року, багато старовинних риз, серед яких і вбрання святителя Феодосія Чернігівського (Углицького). Ці предмети мали велику художню та історичну цінність, але, на жаль, залишилося їх дуже мало. Нині вони в Чернігівському історичному музеї.
Серед найцінніших - унікальна робота місцевих ювелірів 1771 року - оклад Євангелія з рельєфними зображеннями.
1923 року в соборі було виявлено фреску XI ст. із зображенням постаті святої Фекли (Теклі). 1926 року фреску зняли зі стіни і перенесли в Чернігівський крайовий історичний музей. Під час війни експонати музею згоріли. На щастя, залишилася дуже вдала і точна копія 1934 року, нині вона в Софійському заповіднику Києва.
За радянських часів доля храму була типова. У 1926 році радянська влада заборонила богослужіння в Спасо-Преображенському соборі, а на початку 1930-х років там влаштували склад. У 1937 році собор перейшов до історичного музею. У 1942 році окупаційна німецька влада відновила богослужіння. Храм діяв до 1961 року. Тоді його знову закрили, храм став музеєм. Наприкінці 1980-х років в ньому поновили богослужіння.
Попри всі перебудови, Спасо-Преображенский собор - окраса і святиня Чернігова, один із двох найдавнішіх збережених давньоруських мурованих храмів та один із 19-ти вцілілих храмів домонгольської Русі-України.
Запитання і завдання
- 1. Свідком яких історичних подій був Спасо-Преображенський собор?
- 2. Назвіть особливості архітектурного стилю собору.
- 3. Які прийоми в оздобленні інтер’єру свідчать про вплив візантійської культури на будівництво Спасо-Преображенського собору?
- 4. Дізнайтеся, як в сучасній Україні дбають про збереження Спасо-Преображенського собору. Скористайтеся додатковими джерелами.
Коментарі (0)