§ 12. КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА (РУСЬ-УКРАЇНА) ЗА ПРАВЛІННЯ НАЩАДКІВ ЯРОСЛАВА в XI ст.

1. Правління Ярославичів

2. Половці

3. Любецький з'їзд князів

1. ПРАВЛІННЯ ЯРОСЛАВИЧІВ

Що спричинило спільне правління Ярославичів та якими були його наслідки?

В XI ст. Русь була могутньою європейською державою. Щоб зберегти та примножити її здобутки й убезпечити синів від братовбивчої боротьби за владу, Ярослав Мудрий наприкінці свого правління вирішив упорядкувати спадщину кожного із синів.

За свідченням літописця, він визначив, що після нього великим князем мав стати старший син. Результатом заповіту Ярослава став поділ Київської держави на уділи. Русь сприймалася як колективне володіння Ярославичів.

На основі тексту літопису розкажіть, які настанови давав Ярослав своїм синам. Визначте головну мету заповіту Ярослава Мудрого.

Про заповіт Ярослава з «Повісті временних літ»

А коли ще він був живий, наставив він синів своїх, сказавши їм: «Сини мої, майте межи собою любов... І якщо будете ви в любові межи собою, то й Бог буде в вас, і покорить Він вам противників під вас, і будете ви мирно жити.

Якщо ж будете ви в ненависті жити, у роздорах сварячись, то й самі погибнете, і землю отців своїх і дідів погубите, що її надбали вони трудом великим. Тож слухайтесь брат брата, пробувайте мирно.

Тепер же поручаю я, — замість себе, — стіл свій, Київ, найстаршому синові своєму, брату вашому Ізяславу. Слухайтесь його, як ото слухались ви мене, нехай він вам буде замість мене. А Святославу даю я Чернігів, а Всеволоду — Переяславль, а Ігорю — Володимир, а Вячеславу — Смоленськ». І так розділив він городи, заповівши їм не переступати братнього уділу...

Ізяслав, успадкувавши київський стіл, не виявив хисту до сильного правління. На це відразу відреагували його брати — Святослав і Всеволод. Вони відмовилися визнавати старшого брата одноосібним володарем Русі та змусили його погодитися на спільне з ними управління державою.

Усі питання внутрішньої та зовнішньої політики Русі князі спочатку вирішували спільно. Вони разом воювали з кочовиками, а в 1072 р. здійснили перше доповнення «Руської Правди», яке отримало назву «Правда Ярославичів». Доповнення законодавства спрямовувалося насамперед на узаконення власності на землю удільних князів, охорону життя та власності княжих чиновників. Водночас важливим положенням «Правди Ярославичів» стало скасування кровної помсти й заміна її на грошові стягнення, що надходили до княжої скарбниці.

Однак поступово власні інтереси трьох князів виявилися сильнішими за державні. Вони усунули з князівських столів молодших братів, а після їхньої смерті привласнили і їхні володіння. Пізніше вони захопили полоцьке князівство, а його князя Всеслава (онука старшого брата Ярослава Мудрого) ув’язнили. Згодом Святослав захопив Новгород, а Всеволод — Смоленськ.

Княжичі часів Ярослава Мудрого (реконструкція З. Васіної)

Князі, позбавлені влади та земель, переходили в категорію ізгоїв. Саме родовиті ізгої стали вагомою силою в подальшій міжусобній боротьбі. Князівські усобиці, що ґрунтувалися на внутрішніх протиріччях серед представників династії Рюриковичів, посилилися з появою на кордонах зовнішніх ворогів — половців.

Половці (кумани, кипчаки) — дослівно «люди полів», «люди степів», «степовики». Сучасні історики вважають їх середньовічною народністю тюркської мовної групи.

2. ПОЛОВЦІ

Чому вторгнення половців на землі Русі стало можливим?

Ярославичі, захопившись міжусобними чварами, не змогли вчасно оцінити загрози з боку половців, які наблизилися до південних кордонів Русі у другій половині XI ст. Численні орди кочовиків на чолі з ханами прийшли з північно-західних степів, здійснюючи пошуки кращих пасовиськ для численних табунів коней та худоби.

Основу господарської діяльності половців становило кочове скотарство. Мешкали вони в юртах двох типів: наземних і встановлених на візки. За археологічними знахідками, значна кількість предметів побуту половців — це спорядження вершника. Вони шанували пам’ять про своїх предків, установлюючи на курганах так звані «кам’яні баби».

Юрта — житло половців.

Спираючись на карту № 3, простежте процес вторгнення половців на руські землі. Покажіть землі Русі, що найбільше страждали від набігів половців.

Першим половецьким набігом на Русь, зафіксованим у літописах, є поява вершників хана Блуша на території Переяславського князівства в 1055 р. Згодом такі напади набули регулярного характеру. Половці нападали зненацька, брали полонених і швидко зникали в степу. Невільників потім продавали до країн Близького та Середнього Сходу.

Одне з найбільших половецьких вторгнень на Русь відбулось у 1068 р. Проти половців виступили дружини Ізяслава, Святослава і Всеволода Ярославичів. Однак об’єднані князівські сили зазнали поразки на річці Альті. Князі, з тим, що залишилося від війська, втекли у свої землі. Безпорадність Ярославичів викликала обурення серед населення, яке не хотіло бути беззахисним перед половцями.

Як були споряджені вершники-половці? Що забезпечувало мобільність їхньому війську? Спираючись на текст та ілюстрації, поясніть, чому половцям вдалося перемогти руських князів.

Половецькі воїни (художня реконструкція І. Дзися)

Зокрема, кияни зібралися на віче й вимагали від Ізяслава Ярославича спорядити новий похід проти нападників.

Віче — народні збори жителів міст Русі, де розглядалися громадські справи.

Князь відмовився давати киянам коней і зброю зі свого арсеналу. Київ відповів на це повстанням, яке змусило Ізяслава залишити столицю й шукати прихистку у свого тестя — польського короля. Навесні 1069 р. Ізяслав повернувся до Києва за підтримки польського війська і княжив там ще дев’ять років, поки не загинув у міжусобній битві з Ярославичами.

Згодом окремі князі почали залучати половців для спільних походів на сусідні держави (Угорщину, Польщу) та володіння князів-суперників. Іноді руські князі одружувалися з доньками половецьких ханів. Зрештою намагання князів порозумітися із половцями послабили напругу між ними на деякий час (кочовики не нападали на Русь майже 20 років). Проте в 1093 р. розпочалася велика русько-половецька війна, що тривала упродовж декількох років. Спричинили війну невиважені дії нового київського князя Святополка (сина Ізяслава), який, посівши престол, вирішив розпочати своє правління з перемоги над половцями. Він порушив укладений з ними мир, вдавшись до бойових дій, у яких взяли участь деякі удільні князі. Війна розпочалася битвою поблизу містечка Треполь (сучасне с. Трипілля під Києвом) і на Желяні (урочище в околицях тогочасного Києва, нині — район Борщагівки).

На основі тексту літопису з’ясуйте, на якій території розгорнулися воєнні дії між русичами та половцями. Які наслідки мала війна для місцевого населення?

З «Повісті временних літ»

У рік 1093 р. І пішов Святополк, і Володимир, і Ростислав до города Треполя. І налягли половці на Володимира, і була битва люта, і побіг Володимир з Ростиславом, вої його. І прибігли вони до ріки Стугни, і став утопати Ростислав перед очима Володимировими, і хотів він підхватити брата, і мало не втонув сам. І так утопився Ростислав, син Всеволодів.

Святополк же вбіг у Треполь, і заперся тут, і в ту ніч прийшов до Києва...

Святополк же вийшов на річку Желянь, і пішли одні проти одних, і покріпшала битва. І побігли наші перед іноплемінниками, і було мертвих більше, ніж коло Треполя.

Святополкже прийшов до Києва... І знемогли люди в городі од голоду і здались ворогам. Половці, узявши город, запалили його, а людей розділили...

У подальшому протистоянні обидві сторони зазнали великих втрат. Лише наприкінці війни руським князям вдалося об'єднати свої зусилля й переломити хід подій на свою користь.

3. ЛЮБЕЦЬКИЙ З’ЇЗД КНЯЗІВ

Що обговорювалося на Любецькому з’їзді та якими були його результати?

Ярославичі усвідомлювали небезпеку князівських міжусобиць для держави. Більшість із них опікувалися пошуком шляхів збереження єдності Русі. Зокрема, чернігівський князь Володимир Мономах ініціював проведення княжого з'їзду, на якому мали розглядати питання князівських відносин. На його пропозицію пристав київський князь Святополк Ізяславич, а згодом й інші князі.

Княжий з'їзд — зібрання удільних князів Київської держави для вирішення питань внутрішньої та зовнішньої політики.

Князівські з'їзди скликалися й раніше, але нечасто. На з'їздах обговорювали питання приналежності уділів представникам різних родинних гілок Ярославичів. Тут вирішували воєнні питання, обмінювалися думками щодо взаємовідносин з іншими державами, погоджували міжусобні суперечки. За часів Ярославичів з'їзди відображали послаблення великокнязівської влади та посилення впливу місцевих феодалів. На княжих з'їздах усе частіше утверджувалися удільні князі, яких супроводжували довірені особи з бояр та діячів церкви.

У 1097 р. Ярославичі погодилися на черговий княжий з'їзд, місцем проведення якого було обрано замок князя Володимира Мономаха в м. Любечі (неподалік від Чернігова). До Любеча прибули шестеро найвпливовіших Ярославичів.

На основі літопису з’ясуйте, які основні питання обговорювали на Любецькому з’їзді князів. Кого князі вважали своїм спільним ворогом?

З «Повісті временних літ»

У рік 1097. Прибули Святополк Ізяславич, і Володимир Всеволодович, і Давид Ігоревич, і Василько Ростиславич, і Давид Святославич, і брат його Олег, і зібралися в городі Любечі, щоб уладнати мир.

І говорили вони один одному: «Пощо ми губимо Руськую землю, самі проти себе зваду маючи? А половці землю нашу розносять і раді є, що межи нами війна донині. Відтепер з’єднаймося в одне серце і обережімо Руськую землю.

Кожен хай держить отчину свою: Святополк — Київ Ізяславів; Володимир Всеволодів уділ; Давид, і Олег, і Ярослав — Святославів уділ; іншим хай будуть городи, які їм роздав Всеволод: Давидові — Володимир; двом Ростиславичам: Перемишль — Володареві, а Теребовль — Василькові». І на цім вони цілували хреста: «А якщо відтепер хто на кого встане, то проти того будемо ми всі і чесний хрест».

На з'їзді, окрім домовленостей про припинення міжусобних чвар та спільної боротьби з половцями, князі проголосили новий порядок успадкування земель на основі вотчини. За домовленістю учасників з'їзду, віднині кожний князь мав володіти тими землями, якими володів його батько, і зобов'язувався не зазіхати на власність інших князів.

Вотчина (від слів «отець») — земельне володіння, що належало феодалу спадково з правом продажу, застави чи дарування.

Любецький з'їзд зафіксував перетворення єдиної держави на удільні князівства та спадкове правління Ярославичів у визначених землях.

Рішення з'їзду було закріплене спільною присягою присутніх князів. Однак з'їзд не зміг припинити княжі міжусобиці. Так, Володимирський князь Давид Ігорович, прагнучи відібрати князівство у Василька Ростиславича, полонив його й осліпив. Між Ярославичами знову розгорнулася міжусобна боротьба за земельні володіння.

У яких умовах відбувається з’їзд? Чому князі тримають при собі зброю та спілкуються без сторонніх осіб? Про що могли домовлятися князі на своїх з’їздах? Яких історичних осіб увічнено скульптором? Що, на вашу думку, символізує цей пам’ятник?

1 — С. Іванов. Княжий з’їзд; 2 — пам’ятник з нагоди 900-річчя Любецького з'їзду князів у смт Любечі (Чернігівська обл.), скульптор — Г. Єршов

Перевірте засвоєне на уроці

1. Поясніть, у чому полягає суть «Заповіту Ярослава».

2. Наведіть приклади здобутків та прорахунків правління братів Ярославичів.

3. Що спричинило русько-половецькі війни?

4. Коли відбувся Любецький з’їзд князів? Якими були його рішення?

5. Схарактеризуйте внутрішню та зовнішню політику Ярославичів.

6. Як розвивалися відносини половців із Руссю?

Домашнє завдання

1. Які події пов'язані з цими датами: 1072 р., 1097 р ?

2. Покажіть на карті № 3 основні напрямки вторгнення половців на територію Русі та місця битв із ними.

3. Поясніть поняття: «князівський з’їзд», «вотчина», «віче».

4. Визначте суть і наслідки внутрішньої та зовнішньої політики Ярославичів.

5. За бажанням. Спираючись на добраний ілюстративний матеріал розділу підручника й тексти історичної мозаїки, які ви можете доповнити самостійно, підготуйте історичний твір на тему: «Мої уявлення про образ давньоруського воїна».

скачать dle 11.0фильмы бесплатно