§ 20. Практичне заняття. ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА ДАНИЛА РОМАНОВИЧА

Об'єднайтесь у групи та оберіть одне з завдань. Опрацювавши подані тексти, документи та ілюстрації, обговоріть поставлені запитання. Представте результати обговорення класу. Під час презентації групами результатів роботи складіть план «Основні напрями зовнішньої політики Данила Романовича».

Завдання групи 1

Які зовнішньополітичні кроки і чому Данило Романович здійснював у 40-х роках — на початку 50-х років XIII cт.?

Данило Романович здійснював успішні походи на Чехію і Польщу, Литву і землю ятвягів, виступав посередником у міжусобицях польських і литовських князів, брав участь у війні за австрійський престол 1252—1253 рр., посадивши у Відні свого сина Романа Даниловича.

З Галицько-Волинського літопису

(1248—1249 рр.) У ті ж роки, коли сів Земовит у Мазовші, послали до нього Данило й Василько послів, сказавши йому: «Ти добро бачив єси од нас обох. Виступи-но з нами на Ятвягів». ...І зібралися вони в Дорогичині, і рушили на Ятвягів, і перейшли болота, і напали на землю їх...

І пустошили вони... ятвягів до вечора, здобич велику захопивши.

Земовит — один з місцевих князів на польських землях, союзник Данила.

Ятвяги — одне з балтійських племен, мешкало на території сучасних Литви та Польщі.

(1248 р.) У ті ж роки прислав король угорський Бела до Данила посла, прохаючи його прийти на поміч, на бій — бо він мав війну з німцями. Данило рушив йому на поміч і прийшов до города Пожга.

(1249 р.) Потім же Данило порадився з братом своїм і послав послів у Ляхи до князів лядських, кажучи: «Нагода є християнам на поганих [ятвягів] піти, бо вони самі воюють межи собою». І ляхи обіцялися, але не сповнили слово.

Данило, отож, і Василько рушили до Новгородка. Тим часом Данило й Василько, брат його, порадилися з сином Данила Львом, і Данило брата свого послав на Волковийськ, а сина — на Слонім, а сам пішов до Здітова. І взяли вони багато городів, і вернулися додому.

(1252 р.) А потім послали... Данило й Василько багатьох своїх піших воїв і кінників на городи Миндовга і синів його, і розграбували вони всю вотчинуїх і землі їх.

(1252—1253 рр.)... після... вбивства герцога... Фрідріха, настав роздор межи сильними людьми за честь і за волость убитого герцога [Австрійський престол]... І король угорський Бела, і король чеський Оттокар билися за неї, тому король угорський привів Данила. Він шукав підмоги, бо хотів узяти землю Німецьку, і послав до Данила посла, кажучи: «Пошли мені сина Романа, щоби я оддав за нього сестру герцогову і оддав йому землю Німецьку».

І поїхав Данило в Німці з Романом, і оддав Бела... Гертруду за Романа... А потім послав Бела послів до Данила, кажучи: «Ти родич мені і сват єси. Поможи мені проти чехів».

...Данило князь хотів піти на Чехів і заради короля, і слави бажаючи: не було ж у землі Руській раніше нікого, хто воював би землю Чеську, — ні Святослав Ігоревич хоробрий не ходив сюди, ні Володимир Святославич святий...

Завдання групи 2

Простежте шлях подорожі князя Данила в Орду за картою № 3. Перекажіть, як описував подорож Данила літописець. Як ви оцінюєте цей вчинок Данила?

Під час монгольської агресії Данило Романович виїхав до Угорщини, де намагався укласти союз проти ординців. Але угорський король відкинув можливість рівноправного союзу з галицько-волинським князем.

Щоб зберегти владу та землі від навали, Данило був вимушений вирушити до хана в Орду.

З Галицько-Волинського літопису

(1245 р.)Тим часом хан... прислав посла свого до Данила й Василька, коли вони обидва були в городі Дороговську: «Дай Галич!». І Данило був у печалі великій, тому що не укріпив він був землі своєї городами. І, порадившися з братом своїм, поїхав він до Батия, кажучи: «Не дам я півотчини своєї, а їду до Батия сам».

...І зустріли його татари, і звідти поїхав він до хана Куремси і побачив, що нема в них добра.

(поч. 1246 р.) Звідти ж прибув він до Батия на Волгу. ...І поклонився він за звичаєм їх, і ввійшов у вежу його. Він, Батий, сказав: «Данило! Чому ти єси давно не прийшов? Але якщо нині ти прийшов єси, — то й се добре. Чи п’єш ти чорне молоко, наше пиття, кобилячий кумиз?» І він сказав: «Досі я не пив. А нині ти велиш — я п’ю». Він тоді сказав: «Ти вже наш-таки, татарин. Пий наше пиття!» І він, Данило, випивши, поклонився за обичаєм їх...

...Пробув же князь у них днів двадцять і п’ять, а тоді одпущений був із тими, що були з ним, і поручена була земля його йому. І прийшов він у землю свою, і зустрів його брат Василько, і сини його. І був плач через обиди його, але ж більша була радість, що він є здоров.

Завдання групи 3

Розкажіть про спротив населення й війська Галицько-Волинського князівства ординцям. Простежте військові дії на карті у хронологічній послідовності. Як ви оцінюєте такий розвиток подій?

У 1254 р. монгольські загони на чолі з Куремсою вторглися на територію Галицько-Волинського князівства і спустошили землі навколо Крем’янця. Данило Романович у відповідь почав війну з татарами. Його війська на чолі з воєводою Діонісієм Павловичем захопили Межибоже (нині м. Меджибож, Хмельницької обл.), вигнали ординців з Болохівщини та Побужжя.

У 1257 р. Куремса з військом повернувся знову й узяв в облогу Володимир і Луцьк. Героїчний спротив галицько-волинського війська та населення не дав змоги ординцям захопити Луцьк.

Про спротив ординцям з Галицько-Волинського літопису

(1254 р.) А потім Куремса, хан татарський, прийшов до Крем’янця і пустошив довкола Крем’янця.

(зима 1254—55 рр.) Після кременецької ж війни хана Куремси Данило здійснів війну проти татар. Порадившись із братом Васильком і з сином Львом, послав він воєводу Діонісія Павловича і взяв город Межибоже. А потім Данилові таки люди і Василькові пустошили Волохів, а Львові — Побожжя і людей татарських.

(1257 р.) А потім хан Куремса... послав людей до города Володимира. А коли в’їхало військо противників до города, вийшли на них піші городяни, і билися з ними кріпко, і вибігли вони з города, прибули до Куремси і розповіли, що городяни кріпко борються з ними.

Данило ж і Василько все одно збирались удвох, маючи намір битися з татарами... Потім же поїхали вони обидва у Володимир і, зібравши трохи дружини... то, знайшовши татар, вони били їх і колодників захопили...

А потім, коли Куремса стояв біля Луцька, сотворив Бог чудо велике. Луцьк був не укріплений і не підготовлений, і збіглося у нього багато людей. А був уже холод і вода велика. І коли Куремса, прийшов до Луцька, то не міг він перейти ріку Стир. Він хотів міст захопити, але городяни одрубали міст. Він тоді пороки поставив, намагаючись одігнати їх, але... знявся ж такий вітер, що коли порок вергав камінь, то вітер повертав каменя на татар. Вони все одно далі сильно метали на городян, і зламався силою Божою порок їх. І, не досягнувши нічого, вернулися вони в сторони свої, тобто в поле.

Завдання групи 4

Чому Данило погодився на коронацію? Як це відбулося? Як ви оцінюєте цей вчинок?

Данило Романович плекав надію отримати допомогу від сусідніх держав. Насамперед він порозумівся з угорським королем, шукав спосіб заручитися підтримкою польських князів і хрестоносців Тевтонського ордену. Князь вів переговори з папою римським Інокентієм IV, щоб організувати хрестовий похід проти Золотої Орди. Переговори тривали довго й відбувалися важко. Папа увесь час ухилявся від дотримання головної обіцянки — хрестового походу проти ординців. Він запропонував Данилові королівську корону, але князь відмовився від неї, гордо відповівши, що йому потрібна реальна поміч проти Орди. Нарешті, у 1253 р. папа оголосив хрестовий похід проти татар, і тоді Данило вирішив коронуватися.

Про коронацію Данила Романовича з роману Антона Хижняка

...Опізо поквапно промимрив:

— Папа Інокентій, не забуваючи про свою буллу, якою він прийняв тебе під опіку святого Петра, доручив мені вінчати тебе королівською короною...

...Я вже відповідав папі про корону і про поміч проти татар писав, — натискуючи на останніх словах, продовжував спокійно Данило.

— Тепер папа послав корону разом з буллою про христовий похід проти татар.

— Буду коронуватися... тільки не в Холмі... — і додав: — У Дорогичині. Два роки минуло відтоді, як папський легат Опізо найменував Данила в Дорогичині королем і урочисто надів королівську корону на його голову. Та Данило жодного разу не називав себе королем:

— Я руський князь, — говорив він, без пап римських жив і жити буду, і руські люди потреби не мають уклонятися тим папам. А що королем папа назвав, нехай у Римі побавляться.

Погоджуючись на коронування, Данило мав інше на думці — здобути військових спільників на заході, щоб стати гуртом проти татар. Та нічого з тих сподівань не вийшло. Папа й не думав допомагати.

Завдання групи 5

На основі наведених даних поясніть, якою була дипломатія Данила. Як він використовував династичні шлюби? Чим, на вашу думку пояснюється вибір саме цих країн? Які висновки про зовнішню політику Данили можна зробити?

Продовжуючи династичні традиції правителів Київської Русі, Данило Романович був спочатку одружений з Анною Мстиславною Смоленською, дочкою князя Мстислава II Удатного, а з 1252 р. — із племінницею литовського короля Міндовга.

Він також вдало одружив і видав заміж своїх дітей, закріплюючи міжнародний статус держави через династичні зв’язки.

Шварно Данилович одружений на дочці литовського князя Міндовга;

Лев Данилович — на дочці угорського короля Бели IV Констанції;

Роман Данилович — на спадкоємиці престолу Австрії Гертруді;

Мстислав Данилович — на дочці половецького хана Тегака;

Переяслава Данилівна вийшла заміж за польського князя Земовита І Мазовецького;

Устина Данилівна — за Великого князя Володимирського Андрія Ярославича;

Софія Данилівна — за графа Генріха V Шварцбург-Бланкенбурзького.

Перевірте засвоєне на уроці

1. Складіть хронологічну таблицю зовнішньополітичних заходів Данили Романовича.

2. Оцініть значення його зовнішньої політики.

3. Закінчіть речення: «Я думаю, що Данила Романович був видатним державним діячем, оскільки...» або «На мою думку, найбільш важливою заслугою Данили Романовича було...»

скачать dle 11.0фильмы бесплатно