§ 7. ЯРОСЛАВ МУДРИЙ

Проаналізуйте подані логічні пари власних назв та імен. З якого історичного джерела вони взяті?

Новгород — Вишеслав, Полоцьк — Ізяслав, Турів — Святополк, Ростов — Ярослав, Муром — Гліб, Володимир (Волинський) — Всеволод, Тмутаракань — Мстислав, Древлянська земля — Святослав.

1. Київська держава за часів Ярослава Мудрого. Утвердження Ярослава в Києві та його внутрішня політика

Князь Володимир Великий мав багато синів, між якими після його смерті розпочалася кривава боротьба за київський престол. У 1015 р. Борис, Гліб і Святослав під час цих сутичок загинули.

Літописець уважає винуватцем заколоту туровського князя Святополка. Дізнавшись про смерть батька, Святополк захопив київський престол. Проти нього виступив брат — новгородський князь Ярослав. Перша битва між братами відбулася навесні 1016 р. поблизу м. Любеча. Ярослав переміг і вступив до Києва. Святополк утік до свого тестя, польського короля Болеслава І Хороброго, і там, за його допомогою, зібрав велике військо.

У 1018 р. Болеслав І захопив Київ, Ярослав утік до Новгорода. Київським князем знову став Святополк. Однак у місті та селах Київської землі господарювали іноземні завойовники. Вони збиткувалися з населення, грабували його. Кияни повстали проти них. Це змусило Болеслава І повернутися до Польщі, а Святополк утік до печенігів.

Навесні 1019 р. Святополк здійснив свій останній похід на Київ. «Ярослав зібрав силу воїнів і пішов йому назустріч, — пише Нестор Літописець. — На сході сонця зійшлися супротивники й бій був жорстокий, якого ще не бувало на Русі. І, за руки хапаючи один одного, рубались і сходились тричі, так, що низинами кров текла. І надвечір узяв гору Ярослав, а Святополк побіг... Ярослав же сів у Києві, потрудившись із дружиною, показавши перемогу й труд великий».

У 1023 р. проти Ярослава виступив його брат Мстислав, який правив у Тмутараканській землі. Битва між ними відбулася поблизу Чернігова, де переміг Мстислав. Тоді брати уклали мирний договір. Ярослав продовжив правити в Києві, а Мстислав — у Чернігові.

Після смерті Мстислава у 1036 р. Ярослав, за словами Нестора Літописця, став «самовладцем Руської землі».

ДОКУМЕНТИ СВІДЧАТЬ

Тмутараканське князівство

Протягом століть Північне Причорномор’я та Крим були зоною боротьби київських князів із кочовиками. Після розгрому Святославом Ігоровичем Хозарського каганату утворилося Тмутараканське князівство, до складу якого ввійшли землі Приазов’я, Кубані та східна частина Кримського півострова. З X ст. князівство перебувало в складі Київської держави.

Тмутараканський камінь. 1068 р.

Першим на княжий престол Тмутаракані сів Мстислав (1010—1023), син Володимира Великого. У Тмутаракані було окреме єпископство. Двічі (1060—1064, 1066—1069) там правив Гліб, син чернігівського князя Святослава Ярославича.

Князь Гліб увійшов в історію, зокрема, тим, що в 1068 р. виміряв відстань між столицею Тмутаракані (сучасна станиця Таманська) та Керчю по льоду Керченської протоки. Про це свідчить Тмутараканський камінь — мармурова прямокутна плита (бл. 850 кг) із висіченим на ній давньоруським написом — «У літо 6576 ... Гліб-князь міряв море по льоду від Тмутаракані до Корчева (Керчі) 10 000 і 4000 сажнів». Нині плита-пам’ятка зберігається в Росії (музей Ермітаж у м. Санкт-Петербурзі).

1. Покажіть на карті (с. 56) територію Тмутараканського князівства.

2. Яких висновків можна дійти, читаючи напис на тмутараканському камені?

Основним завданням Ярослава у внутрішній політиці було відновлення централізованої влади. Він жорстоко розправлявся з тими, хто не хотів йому коритися. Відновивши єдність Русі, Ярослав узявся за розбудову держави — удосконалив управління, пом’якшив данину. Це спричинило пожвавлення землеробства, скотарства, розвиток різних промислів і ремісничого виробництва, пожвавлення торгівлі.

Ярослав створив нову оборонну лінію на півдні держави, яка охоплювала міста Корсунь, Богуслав, Юріїв (заснований у 1032 р.; з 1362 р. — Біла Церква; нині тут установлено пам’ятний знак і пам’ятник Ярославу Мудрому).

За часів князя Ярослава (1019—1054) Київська держава, яка вже була однією з найбільших у Європі, досягла найвищого розквіту. За кількістю населення в Європі вона поступалася лише Візантії та Священній Римській імперії.

Ярослав Мудрий. Реконструкція М. Герасимова

2. Міжнародні зв’язки

У відносинах із сусідніми державами Ярослав надавав перевагу дипломатичним методам. Часто ці зв’язки він зміцнював шлюбами своїх дітей. У середньовіччі це була загальноприйнята практика.

Його дочка Анна стала дружиною французького короля Генріха І, Єлизавета була одружена з норвезьким королем Гарольдом Сміливим, Анастасію видали заміж за угорського короля Андрія. Отож недаремно Ярослава називали «тестем Європи». Сам князь одружився з Інгігердою — донькою шведського короля. Сини його мали за дружин сестру польського князя, онуку німецького цісаря та доньку візантійського імператора.

Тривалий час Ярослав боровся за утвердження західних кордонів Київської держави, відвоював у польських феодалів Червенські міста, захоплені ними під час міжусобиці 1015—1019 рр. Для зміцнення західних рубежів князь заснував місто Ярослав на річці Сян.

Ярослав переміг угро-фінські, чудські племена, предків естонців і заснував місто-фортецю Юріїв (нині м. Тарту в Естонії). Князь успішно воював із печенігами і в 1036 р. завдав їм нищівного удару під стінами Києва.

Русь-Україна мала жваві дипломатичні відносини із Священною Римською імперією та Францією. Ярослав домігся більш-менш мирних відносин із Візантією. У 1043 р. відбулась остання русько-візантійська війна. Після її закінчення була укладена угода, яку пізніше скріпив шлюб сина Ярослава, Всеволода, з дочкою візантійського імператора Константина Мономаха — Марією. Усі ці заходи забезпечили великий міжнародний авторитет Київській державі, свідчили про її могутність.

ЦІКАВО ЗНАТИ

Три сестри, три Ярославни

Королева Угорщини

Руки дочки Ярослава Мудрого попросив угорський король Андрій (Андраш І). Він вирішив побратися з Анастасією не лише з політичних міркувань — задля зміцнення відносин Угорщини із сильною Київською державою, а й під впливом того, що його батько, Ласло Лисий, також був одружений із руською красунею. Весілля відбулося в 1046 р. Анастасія Ярославна незабаром прийняла католицьку віру й підписувала державні документи своїм новим ім’ям Агмунда. Після смерті Андрія державою правив син Анастасії та Андрія, Шаламон. Але це тривало недовго: стати королем задумав дядько Шаламона — Бела. Намагання сина й матері уникнути конфлікту виявилося безуспішним — розгорілася війна. Шаламон поступився престолом. Анастасія-Агмунда врятувалася втечею до Німеччини. Відомості про її подальше життя невідомі.

Королева Норвегії та Данії

Єлизавету Ярослав Мудрий видав заміж за норвежця Гарольда. Шлюбові передувала романтична історія. Принц закохався в Єлизавету під час відвідин Києва. Княжна відповіла Гарольдові, поетові й бардові, взаємністю. Але князь погодився видати дочку за норвежця лише тоді, коли той стане королем і прославиться лицарською звитягою. Довелося Гарольдові податися з нечисленною дружиною в мандри світами. Він служив візантійському імператорові й здійснив тоді чимало лицарських подвигів. Гарольд писав поезії, найпопулярнішою серед яких була пісня, присвячена Єлизаветі. Нарешті він досяг заповітної мрії — одружився з нею. Але подружнє життя було нетривалим. Ставши королем, Гарольд вирушив на війну до Англії, де в одному з кривавих боїв 1066 р. наклав головою... Згодом Єлизавета вийшла заміж удруге й стала королевою Данії.

Королева Франції

У XVII ст. в церкві Вільєрського абатства біля Парижа знайшли могилу, на надгробкові якої був напис: «Тут лежить пані Анна, удова короля Анрі». Це була дочка Ярослава Мудрого. Шлюб відбувся в Реймсі, куди Анну відрядили з великими почестями. Відомо, що Анна до Франції взяла слов’янське Євангеліє. Як стверджують дослідники, на ньому французькі королі складали присягу. Нині ця реліквія зберігається у Франції під назвою Реймське Євангеліє... З чоловіком Анна прожила десять років, народила йому двох синів, старший з яких став королем Франції Філіппом І. По смерті чоловіка 29-річна Анна залишила двір і пішла в монастир. Звідти незабаром красуню-вдову забрав граф Пауль де Крепі-Валуа, який став її другим чоловіком. Але доля не милувала жінку — вона овдовіла знову. Відтоді Анна перебувала при дворі свого сина, французького короля. Зберігся навіть один документ, на якому стоїть її підпис кириличними літерами.

Пам’ятник королеві Анні. Скульптор В. Зноба. Франція, 2005 р.

Євангеліє — частина Біблії про діяння та повчання Ісуса Христа.

3. Розбудова Києва

Князь Ярослав докладав чимало зусиль для створення нових і розвитку існуючих міст, особливо Києва. Київська земля була дуже розорена чотирирічною братовбивчою війною. Особливо потерпів Київ від великої пожежі та пограбування польським військом.

Ярославу довелося спрямувати всі зусилля на відбудову країни та її столиці. За часів Ярослава Київ збільшився в кілька разів. Були споруджені нові оборонні вали, башти, дерев’яна фортеця, Золоті ворота.

КИЇВ в ХІ—ХІІ ст.

Навколо Києва Ярослав Мудрий збудував велетенські земляні вали завдовжки 3,5 км, заввишки 14 м і завтовшки 30 м. На цих валах стояли високі дубові стіни. Перед валами були викопані глибокі рови, заповнені водою.

Особливу увагу Ярослав приділяв церкві, розуміючи її значення та роль у державі. Зародилося монастирське життя. Південніше від Києва, на високому березі Дніпра, був заснований знаменитий Печерський монастир, який став релігійним, культурним та освітнім центром Русі-України.

Місто Ярослава. Фрагмент макета «Стародавній Київ». Реконструкція Д. Мазюкевича. 1967—1973 рр.

У роки правління Ярослава Мудрого відбулася значна подія в житті світового християнства. Єдина християнська церква остаточно розкололася на дві великі частини — східну (православну) і західну (католицьку). Центром східної церкви стала столиця Візантії — Константинополь, західної — Рим. Із середини XI ст. керівники церков — Папа Римський і патріарх Константинопольський — почали відкрито ворогувати між собою.

Ярослав прагнув незалежності руської церкви від Візантії. У 1051 р. князь скликав у Києві Собор (збори) єпископів, на якому без згоди Константинопольського патріарха було призначено митрополитом Київським русина Іларіона — священика церкви Спаса в с. Берестові, де стоїть тепер Києво-Печерський монастир. За час свого правління Ярослав побудував три кам’яні храми та Софійський собор, що став символом єдності божественного начала й державної влади. Він став головним митрополичим храмом, де, крім богослужінь, відбувалися врочисті державні церемонії, зокрема: сходження на великокнязівський стіл, укладали договори, приймали послів.

М. Сажин. Рештки Золотих воріт. 1848 р.

Софійський собор. Фрагменти мозаїки. м. Київ

При Софійському соборі були відкриті школа та бібліотека. Там Ярослав організував центр перекладів, де грецькі книги перекладали та переписували старослов’янською мовою. Згодом бібліотека при Софійському соборі стала центром давньоруського літописання. Західноєвропейські джерела називали Київ суперником Константинополя.

ДОКУМЕНТИ СВІДЧАТЬ

Літопис Руський про Ярослава Мудрого як великого будівника

У рік 6545 [1037]. Заложив Ярослав город — великий Київ, а в города сього ворота є Золоті. Заложив він також церкву святої Софії, премудрості Божої, митрополію, а потім церкву на Золотих воротах, кам’яну, Благовіщення Святої Богородиці. Сей же премудрий великий князь Ярослав задля того спорудив [церкву] Благовіщення на воротах, [щоб] давати завше радість городу сьому. Після цього [він звів] монастир святого Георгія [Побідоносця] і [монастир] святої Ірини.

1. Про які споруди йдеться в історичному джерелі? Знайдіть на картосхемі Києва (с. 69) ці споруди.

2. Що нового ви дізналися з прочитаного уривка?

М. Сажин Руїни церкви св. Ірини. 1846 р.

Георгій (Юрій) — хрестильне ім’я князя Ярослава.

На відміну від багатьох інших середньовічних володарів, Ярослав був освіченою людиною. Київський літописець зазначав, що князь «до книг виявляв охоту, читаючи їх і вдень і вночі». За це його прозвали «Мудрим». Ярослав дбав про розвиток освіти, науки й мистецтва. При дворі Ярослава проживали й виховувалися діячі та майбутні правителі багатьох європейських держав, зокрема король Норвегії Гарольд Сміливий, угорський король Андрій та ін.

Князь Ярослав Мудрий, Тмутараканське князівство, місто Ярослава, Золоті ворота.

Завдання та запитання

1. Назвіть роки правління Ярослава Мудрого.

2. Ярослав побудував місто Юріїв — сучасну Білу Церкву — і заснував місто-фортецю Юріїв (нині Тарту в Естонії). На честь кого названі ці міста?

3. Про кого пише літописець — про Володимира Великого чи Ярослава Мудрого?

«...Заложив він церкву святої Софії, а потім церкву на Золотих воротах, кам’яну, Благовіщення Святої Богородиці. Після цього монастир святого Георгія і святої Ірини...»

4. Чиї це слова й з якого приводу вони сказані: «Розчищайте шляхи й мостіть мости...»?

5. Який напрям діяльності виявився основним у внутрішній політиці Ярослава Мудрого? Що було зроблено для його втілення?

6. Покажіть на карті (с. 56) або в історичному атласі кордони Київської держави за часів Ярослава Мудрого.

7. Прочитайте уривки з історичних джерел.

«...Зібрав він писців многих, і перекладали вони з гречизни на слов’янську мову і Письмо Святеє, і списали багато книг...»

«...І зступилися вони на місці, де ото нині свята Софія, бо тоді це було поле поза городом. І сталася січа люта, і ледве одолів під вечір князь, і побігли печеніги в різні боки...»

Чи стосуються події, описані літописцем, діяльності князя Ярослава Мудрого?

А обидві події стосуються

Б тільки перша подія стосується

В тільки друга подія стосується

Г жодна з подій не стосується

8*. Як ви вважаєте, чому не багатодітний Володимир, а Ярослав породичався з християнськими правителями, став «тестем Європи»?

9. Назвіть основні підходи до зовнішньої політики князя Ярослава Мудрого.

10. Об’єднайтеся в групи й складіть розповідь від імені Ярослава та його бояр, обговоривши такі теми (на вибір):

«Як розбудувати Київську державу»;

«Як підвищити міжнародний авторитет Київської держави»;

«Просвітницька діяльність володаря Київської держави».

11. Опишіть одну з архітектурних споруд, що була збудована за часів князя Ярослава. Поясніть, чому ви обрали саме цю споруду.

12. Чому народ Русі-України назвав князя Ярослава Мудрим?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно