Суспільне і господарське життя на теренах України в XIV–XV століттях
- 29-10-2022, 19:21
- 278
7 Клас , Історія України 7 клас Хлібовська 2020
§ 25. Суспільне і господарське життя на теренах України в XIV–XV століттях
Згадайте, колиутворилося Кримське ханство.
Як ви розумієте значення понять «вотчинне землеволодіння», «натуральне господарство»?
Чи пам’ятаєте ви, що в XIV-XV століттях українські землі входили до Молдовського князівства, Московського князівства, Польського королівств, Угорського королівство?
1. Зміни в суспільному житті.
У XIV-XV століттях українські землі перебували у складі кількох держав. Природно, що це вплинуло на суспільне життя. В цей час виникають стани — великі групи людей, що мають закріплені законом права й обов’язки, відрізняються своїм політичним становищем і привілеями. Спочатку правові відмінності між ними не були чітко визначені, і люди могли переходити з одного стану до іншого. Однак згодом цей поділ став спадковим. Основними станами в тогочасній Україні були шляхта, духівництво, селяни і містяни. Розглянемо тепер, які риси вирізняли кожен із них.
Шляхетський стан формується в XV столітті. Він складався із кількох груп — князів, панів, бояр, зем’ян. Визначальну роль відігравали князі, котрі походили із династій Рюриковичів і Гедиміновичів: Острозькі, Вишневецькі, Чарторийські, Заславські. Вони вирішували різноманітні питання: взаємини з місцевою владою, збереження й примноження власних володінь, розв’язання конфліктів. Нижчу «сходинку» займали пани, які вирізнялися давністю роду, вотчинним землеволодіння й певними правами. Основним заняттям бояр і зем’ян — найчисельнішої групи шляхетського стану — була служба у представників вищої шляхти. Їхні будні проходили у виконанні різних доручень, військових виправах, веденні господарства, а також час від часу в розвагах. До привілейованого стану належало духівництво. У XV столітті авторитет православної церкви був досить високим, але поступове поширення католицизму призвело до послаблення позиції православних на українських землях. Згідно із Городельською унією 1413 року, брати участь в управлінні державою могли лише католики.
Картина невідомого художника «Шляхтич Станіслав Антоній Щука»
Найчисленнішим станом були селяни. Вони жили громадами. Спільно володіли лісами, випасами, орними угіддями. Очільників громад називали отаманами, або тіунами, або десятниками. Існував сільський сход — копа. Тут розглядали спірні питання, судові справи, вели слідство і виносили вирок. Селяни були особисто вільними і поділялися на такі групи: слуги, селяни-данники, тяглі, челядь. Більшість слуг відбували військову повинність.. Тяглі селяни обробляли землю шляхтича своїм реманентом, робочою худобою, а данники, сплачували данину переважно грошима чи натурою. Челядь — працівники господарського двору — цілком залежали від свого власника. У XV столітті в житті селян відбулися зміни, пов’язані із обмеженням їхньої особистої свободи. З 1435 року в Галичині селянин міг піти від землевласника лише на Різдво, сплативши йому викуп. А на українських землях у складі Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського з 1447 року діяв привілей Казимира IV, який заборонив шляхтичам приймати біглих селян. У 1490-1491 роках Снятин, Коломию, Галич охопило повстання під проводом селянина на прізвисько Муха. Битву проти польсько-литовського війська біля міста Рогатин селяни програли і відступили до Молдови. В 1491-1492 роках — повстання, очолюване Андрієм Борулею, теж було невдалим. Ватажка повстання видали польській шляхті й він помер у в’язниці міста Кракова.
- 1. Назвіть основні стани українського суспільства в XIV-XV століттях.
- 2. На які групи поділявся шляхетський стан, чим вони відрізнялись один від одного?
- 3. Який суспільний стан був найчисленнішим? Із яких груп він складався?
Відлуння минулого.
Із Городельської унії 2 жовтня 1413 року про посилення впливу католицької віри
Акт Городельської унії 1413 року
«...Урядниками призначаються лише католицької віри, і до ради нашої допускаються, тому що часто різниця у вірах приводить до різниці в умах. Свободами, привілеями тільки ті пани і шляхтичі землі Литовської можуть володіти і користуватися, які є шанувателі християнської релігії, Римській церкві підвладні...».
- 1. Як цей закон ущемляв права української православної шляхти?
Відлуння минулого.
З листа польського короля Казимира IV молдовському послу про селянське повстання під проводом Мухи
Картина Михайла Ткаченка «Народний полководець Муха»
«Із Молдавії прийшли вмілі, вправні у військовій справі загони і несподівано вдерлися в маєтки його світлості... І самі укріплення, і багато маєтку нашого спалили, і багато других жорстокостей, а також убивств наших підданих — купців, місцевих уродженців, так і інших — здійснили. Ми точно повідомлені, що вони із собою забрали різну добичу: коней, людей, худобу».
- 1. Попрацюйте в парах. Яку історичну інформацію ми можемо дізнатися з документа?
2. Сільське господарство.
Основою сільського господарства на українських землях було хліборобство. В різних місцевостях воно розвивалося неоднаково. В Галичині, на Волині, Поділлі, Київщині переважало трипілля, а на Поліссі — двопільна і перелогова системи обробітку землі.
Поступово вдосконалювали знаряддя праці. В господарствах шляхти, поряд із сохою, почали використовувати плуг із залізним лемешем, у який запрягали волів. Окрім хліборобства, розвивали тваринництво, городництво, садівництво і бджільництво. Не втрачали свого значення мисливство і рибальство.
Будівництво панського фільварку. Гравюра
Переважало натуральне господарство. Торгівля з іншими країнами була слабо розвинена. Двір шляхтича включав будинок, житла для челяді, господарські будівлі. До нього прилягали орні землі, сіножаті, пасовища, села із селянами. В такому дворі виробляли все необхідне для внутрішнього споживання. Однак згодом шляхта почала створювати фільварки — багатогалузеві господарства, орієнтовані на ринок. Їхня поява була зумовлена зрослими потребами на зерно як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Це сприяло збільшенню обсягів зерна на продаж. Його експортували до Нідерландів, Франції, Англії, переважно через Балтійське море. Водночас на Поділлі, розташованому далеко від торговельних шляхів, випасали великі стада худоби, а потім переганяли її на продаж до Південної Німеччини чи Італії.
- 1. Що було основою сільського господарства на українських землях?
- 2. Якими видами сільського господарства, окрім хліборобства, займалися селяни?
- 3. Поясніть значення терміна «фільварок».
3. Міська економіка. Магдебурзьке право.
В означений період зростали і розвивалися міста, особливо на західноукраїнських землях. Найбільшим містом був Львів, у якому проживало понад десять тисяч мешканців. Із-поміж інших міст виділялися Кам’янець, Луцьк, Острог.
Містяни поділялися на три основні групи: патриціат — заможні купці, лихварі, міські урядники; поспільство — середній, найчисленніший прошарок — ремісники, крамарі, особи, що займалися промислами; біднота, плебс — наймити, жебраки та інші. Міста були державними і приватновласницькими. Із XIV століття в містах поширилося магдебурзьке право — німецьке міське право, за яким міста звільнялися від управління і суду приватних власників або державних урядників. Містяни обирали магістрат, котрий складався із ради і лави, яку очолював війт. Рада виконувала також судові функції. Першим отримало магдебурзьке право місто Сянок у 1339 році. Згодом більшість тогочасних міст отримали магдебурзьке право.
Міську економіку представляли ремесла і торгівля. Ремісники об’єднувалися в корпоративні організації — цехи. Тих, хто не входив до цеху, називали партачами (від латинського слова «осторонь»). З-поміж ремесел особливого розвитку набуло деревообробне, чинбарне, ковальське, зброярне, гончарне. В економіці важливу роль відігравав видобуток солі, що здійснювали в Галичині, та з причорноморських озер і лиманів.
Мирослав Гатаєлевич «Вручення привілею місту Галичу на магдебурзькому праві 1367 року». Гравюра
Панорама міста Львова XV століття. Гравюра
Розвивалася внутрішня і зовнішня торгівля. Вона проходила на ярмарках, що відбувалися кілька разів на рік у великих містах; торгах, які збиралися кілька разів на тиждень; і щоденній торгівлі в міських крамницях. Активною була міжнародна торгівля, особливо на західноукраїнських землях, де проходили основні торговельні шляхи між Європою і Сходом. З українських земель на захід везли віск, мед, зерно, худобу, сіль, деревину. Натомість завозили одяг, залізо, папір, зброю, тканини (оксамит, сукно, атлас). Центрами міжнародної торгівлі стали Київ, Львів, Луцьк, Кам’янець.
- 1. Поясніть значення термінів: «магдебурзьке право», «магістрат».
- 2. Які заняття представляли міську економіку?
- 3. Що українці продавали, й що купували, ведучи міжнародну торгівлю?
1. Запишіть у зошит дати та події, пов’язані з ними, трьома кольорами:
- 490-1491 рр. — селянське повстання під проводом Мухи;
- 1491-1492 рр. — повстання під проводом Андрія Борулі.
2. Які поняття зашифровані в ребусах? Складіть з ними речення.
3. Місто Львів отримало магдебурзьке право через сто років після свого заснування. Коли місто Львів отримало право на самоврядування?
4. Користуючись інтернет-ресурсами й матеріалом параграфа напишіть твір від імені шляхтича, селянина чи містянина «Один день із мого життя», за планом: а) житло, б) зовнішній вигляд, в) заняття.
5. Перевірте себе, зайшовши за посиланням.
Коментарі (0)