Київська держава (Русь-Україна) за Ярослава Мудрого. «Руська правда»
- 28-10-2022, 21:10
- 368
7 Клас , Історія України 7 клас Хлібовська 2020
§ 6. Київська держава (Русь-Україна) за Ярослава Мудрого. «Руська правда»
Згадайте, які наслідки для Русі-України мало прийняття християнства.
Як ви розумієте значення понять «місто Володимира», «шлюбна дипломатія»?
Чи пам’ятаєте ви, що після розгрому Святославом Хозарського каганату на території Приазов’я, Кубані й сходу Криму утворилося Тмутороканське князівство?
1. Утвердження князя Ярослава при владі.
По смерті князя Володимира чотири роки тривала боротьба між його синами за київський престол. Адже батько помер, не склавши заповіту і не визначивши свого наступника. У тій міжусобній боротьбі полягло троє його синів. Вирішальна сутичка між основними претендентами на київський престол відбулася в 1019 році на річці Альті: Святополк покликав на допомогу печенігів, а Ярослава підтримали руські воїни та варяги. То була жорстока січа, але переможцем з неї вийшов Ярослав, який і став великим князем Київським. Зазнавши поразки, Святополк подався «між ляхи і чехи», де від отриманих поранень помер.
Парадний в’їзд до Києва — Золоті ворота. Реконструкція. Сучасний вигляд. Ссвітлина
1. Попрацюйте в парах. Користуючись інтернет-ресурсами, випишіть 3 цікаві факти про Золоті ворота.
Непросто складалися відносини між Ярославом та ще одним братом — Мстиславом, який протягом 13 років княжив у Тмуторокані. Їхнє протистояння вирішилось укладанням мирової угоди в 1026 році. Ярослав закріпився на правому березі Дніпра — у Києві, а Мстислав на лівому березі — у Чернігові. Відтоді запанувала між ними злагода:
«Почали жити мирно, у братній любові, затихли усобиці і неспокої. І була велика тиша на руській землі...». Лише після смерті Мстислава в 1036 році князь Ярослав об’єднав володіння та «став єдиновладним володарем Руської землі». Щоб забезпечити єдність держави та тримати в покорі підвладні території, він призначав намісниками в головних містах своїх синів.
Зважаючи на те, що населення Києва невпинно зростало, князь розпорядився добудувати нові частини міста. Щоб стольний град не став легкою здобиччю для ворогів, довкола нього було зведено мури й укріплення протяжністю 3,5 км і висотою до 16 м. Вхід до міста був можливим лише через укріплені ворота: Золоті, Лядські, Жидівські. Мури, укріплення й ворота складали єдину оборонну систему Києва. Нову частину Києва, оточену новими мурами, стали називати «містом Ярослава» на противагу побудованому Володимиром Великим «місту Володимира».
- 1. Коли й де відбулася вирішальна битва між Ярославом та Святополком?
- 2. У якому році князь Ярослав став одноосібним правителем на Русі?
- 3. Що називали «містом Ярослава»?
Князь Ярослав
ЖИТТЄТЕКА
Ім’я: Ярослав Володимирович; Мудрий. Християнське ім’я — Георгій (Юрій).
Роки життя: 978 або перша половина 980-х-1054.
Роки правління: 1019-1054. Попередник: Святополк. Династія: Рюриковичів.
Внутрішня політика: продовжив розбудову Києва. «Місто Ярослава» всемеро перевершило «місто Володимира» за площею.
Його окрасою були християнські храми: Софійський собор, Георгіївський, Ірининський та Києво-Печерський монастирі. Дбав про розвиток культури, відкривши першу бібліотеку та створюючи школи. Започаткував літописання. Сприяв створенню Київської митрополії та тому, щоб її очолив не грек, а русич. Першим митрополитом-русичем став Іларіон. По річці Рось побудував укріплення для захисту від печенігів. Створив першу писемну збірку законів Русі-України — «Правду Ярослава». До 1036 року княжив на Правобережжі з центром у Києві. Після смерті брата Мстислава у 1036 році став одноосібним правителем. Намісниками в головних містах князівства призначив синів. Помираючи, розділив землі між ними, аби уникнути міжусобиць.
Зовнішня політика: остаточно приєднав Червенські міста. Розгромив печенігів у 1036 році. Після невдалого походу на Візантію в 1043 р. пообіцяв більше не воювати з цією державою. Продовжив «шлюбну дипломатію», започатковану князем Володимиром. За родичання з представниками правлячих династій Європи його називали «тестем Європи».
Вшанування пам’яті: канонізований (віднесений до лику святих) Православною церквою України. На честь князя названо державний орден, яким нагороджують громадян за видатні заслуги перед Україною. Ім’я Ярослава Мудрого присвоєно Національній юридичній академії.
Сучасник про князя: «Отець бо його [...] землю [...] хрещенням просвітив, а сей великий князь [...] засіяв книжними словами серця віруючих людей [...]».
- 1. Уважно розгляньте уявний портет-реконструкцію князя Ярослава. Порівняйте його із портретом князя Володимира. Знайдіть спільні і відмінні риси.
- 2. Пофантазуйте. Про що, на вашу думку, задумався чи замріявся князь Ярослав?
2. Мудрість — дар князя Ярослава Володимировича.
Великою мірою дбав князь про церкву, адже вважав її запорукою свого успішного правління. Відтак, у середині ХІ століття в Києві налічувалося до 400 культових споруд. Ярослав охрестився під церковним іменем Георгій (Юрій), тож на честь свого покровителя побудував Георгіївський монастир у Києві. Дружина Інгігерда теж прийняла хрещення. А оскільки хрестилася під іменем Ірина, то в Києві було зведено Ірининський монастир. Так на Русі з’явилися перші монастирі. У 1051 році монахом Антонієм було засновано печерний чоловічий монастир. Нині — це Києво-Печерська лавра, яка й досі залишається християнською святинею та архітектурною окрасою країни. За князювання Ярослава Мудрого було засновано Київську митрополію — церковно-адміністративний округ на чолі з митрополитом. Вона залежала від Константинопольського патріарха, а перші митрополити за походженням були греками. За наполяганням князя 1051 року вперше Київським митрополитом став не грек (візантієць), а русич Іларіон.
Ярослав любив Київ та мріяв надати йому тієї величі і краси, яку мав візантійський Константинополь.
Тому й не дивно, що головний храм (собор) Києва він назвав на честь премудрості Божої — Софії, подібно до Софійського собору в Царгороді (Константинополі). Собор Святої Софії став культурним осередком у Києві: тут було відкрито першу бібліотеку, тут монахи переписували книги, тут же діяла школа, де хлопчики зі знатних родин навчалися грамоті.
Софійський собор у Києві. 1 пол. ХІ ст. Сучасний вигляд
Картина Олексія Ківшенка «Читання народу «Правди Ярослава» в присутності князя». 1880 рік
1. Розгляньте ілюстрацію. Опишіть, що/кого ви бачите на передньому та задньому плані. Який настрій панує серед присутніх? Чому?
Князь Ярослав посприяв укладанню першої писемної збірки законів Русі-України. Її було названо іменем законодавця — «Правда Ярослава» («правда» тут означає «закон»). Вона стала першою частиною «Руської Правди», адже нащадки Ярослава Мудрого згодом вноситимуть до неї доповнення. «Правда Ярослава» містила 18 статей і передбачала заміну фізичних покарань та смертної кари на штрафи. Розмір штрафу залежав від соціального стану постраждалого. Щоправда, звичай кровної помсти не було скасовано. Закони охороняли від протиправних посягань на життя, здоров’я, честь, гідність, власність усіх мешканців Київської держави.
- 1. Які події відбулись у церковному житті Київської держави в 1051 році?
- 2. Чому Софійський собор в ХІ столітті вважають культурним осередком у Києві?
- 3. Як називалася перша писемна збірка законів Русі-України?
3. Зовнішньополітичні орієнтири Ярослава Мудрого.
Недарма в народі кажуть: «Де двоє б’ються, третій з того користає». Коли між синами Володимира Великого точилася боротьба за владу, поляки захопили групу міст на лівобережжі Західного Бугу, зокрема Белз, Червен, Перемишль. Протягом 1030-1031 років Ярославу Володимировичу вдалось остаточно повернути Червенські міста до Русі-України. Тоді ж на річці Сян князь заклав прикордонну фортецю, яку назвав своїм іменем — Ярослав. Розширював свої володіння князь і на північному заході: здолав опір ятвягів та естів, а на землях племені чудь заснував фортецю Юр’їв (нині — Тарту в Естонії).
Тривалий час взаємини Русі-України з Візантією були приязними. Греки нерідко зверталися за допомогою до русичів, коли треба було боронити свої землі від ворогів. Неодноразово руські й грецькі воїни воювали пліч-о-пліч супроти спільного ворога — печенігів. Русичі допомогли втримати під владою Візантії острів Сицилія, на який претендували араби. Проте в 1043 р. руське військо розпочало похід проти Візантії. Зазнавши поразки, Ярослав Мудрий пообіцяв ніколи не здійснювати походи у південному напрямку. Союзні відносини між країнами було скріплено династичним шлюбом. Загалом князь Ярослав, як і його батько, родичався з монархічними родинами Європи. За налагодження мирних стосунків із державами дипломатичним шляхом, насамперед через династичні шлюби, Ярослава Мудрого називали «тестем Європи».
Понад сто років не давали печеніги спокою русичам. Покласти край цьому зумів князь Ярослав Мудрий. Спочатку він наслідував батька, зводячи фортеці на річці Рось. Проте печеніги здолали ті укріплення й продовжували час від часу здійснювати набіги на руські землі. Коли ж під загрозою опинився Київ, князь Ярослав і його вірні дружинники вийшли на захист міста та завдали кочівникам остаточного удару. Сталася та подія 1036 року від Різдва Христового. Отже, Русь-Україна за правління Ярослава Мудрого була сильною європейською державою. Такий статус було досягнуто не стільки завдяки військовим перемогам, скільки завдяки вдалій «шлюбній дипломатії», розвитку освіти, літописання, розквіту будівництва.
- 1. Коли Червенські міста остаточно увійшли до Русі-України?
- 2. Якими були взаємини між руським та візантійським правителями?
- 3. У якому році князь Ярослав розгромив печенігів?
Детальніше про... «шлюбну дипломатію» Ярослава Мудрого Запорукою успішної зовнішньої політики
Ярослав Мудрий вважав династичні шлюби. Сам Ярослав побрався з Інгігердою, дочкою шведського короля Олафа ІІІ. Його сестра Марія-Добронега вийшла заміж за польського князя Казимира І Відновителя.
Географія шлюбних союзів дітей Ярослава Мудрого є також доволі строкатою. Ізяслав одружився із Гертрудою Польською, сестрою польського князя Казимира І, а Всеволод — із принцесою Марією (за іншими даними, Анною чи Анастасією), донькою візантійського імператора Костянтина ІХ. Дружиною Святослава стала німецька принцеса Ода Штаденська. Три князівни Ярославни впливали на політичні справи Західної Європи: Анна одружилася з французьким королем Генріхом І, Анастасія вийшла заміж за угорського короля Андрія І, Єлизавета виїхала до Норвегії, де пов’язала своє життя із конунгом Гарольдом. Після загибелі чоловіка одружилася вдруге й стала дружиною короля Данії Свейна ІІ Естрідсона.
Пам’ятник Анні Ярославні в Санлісі (Франція). «Анна Київська, королева Франції» (відкрито у 2005 році). Світлина
- 1. Визначте з тексту рубрики, з якими європейськими країнами князь Ярослав Мудрий мав тісні родинні зв’язки.
- 2. На основі прочитаного поясніть, чому князя Ярослава називали «тестем Європи».
Відлуння минулого.
Із «Повісті минулих літ» про розгром печенігів Ярославом Мудрим
«А було ж печенігів без числа. Ярослав тоді виступив із города, приготував до бою дружину. [...] А печеніги почали йти на приступ, і зступилися вони на тім місці, де ото є нині Свята Софія... І сталася січа люта, і ледве одолів під вечір Ярослав, і побігли печеніги в різні боки, і не знали вони, куди втікати, і ті, втікаючи, тонули в ріці Ситомлі, а інші — в інших ріках. І так погинули вони, а решта їх десь розбіглась і до сьогодні».
- 1. Про яку подію йдеться в історичному джерелі? Коли вона відбулася?
- 2. Вважають, що на честь цієї події наступного року Ярослав Мудрий побудував Софійський собор у Києві. Здійсніть обчислення за допомогою шкали часу та з’ясуйте, скільки років Софійському собору.
1. Запишіть у зошит дати та події, пов’язані з ними, трьома кольорами:
- 1019-1054 рр. — княжіння Ярослава Мудрого;
- 1030-1031 рр. — Ярослав Мудрий остаточно повернув Червенські міста до Русі-України;
- 1036 р. — після смерті брата Мстислава князь Ярослав став правити державою одноосібно;
- 1036 р. — розгром печенігів князем Ярославом Мудрим;
- 1051 р. — Київську митрополію очолив русич Іларіон;
- 1051 р. — засновано Києво-Печерську лавру.
2. Які поняття зашифровані в ребусі? Складіть з ними речення.
3. У 1036 році князь Ярослав Мудрий повністю розгромив племена печенігів. Пригадайте, коли вперше з’явилися на руській землі ці кочові племена. Здійсніть обчислення за допомогою шкали часу та з’ясуйте, скільки років печеніги здійснювали напади на русичів.
4. Об’єднайтеся у групи і підготуйте театралізовану сценку «Інтерв’ю з князем Ярославом Мудрим». Використайте в сценці такі слова: міжусобна боротьба, «місто Ярослава», Червенські міста, «тесть Європи», Софійський собор, Іларіон.
5. Перевірте себе, зайшовши за посиланням.
Коментарі (0)